Олександр Лохманчук: Маю бажання і можу грати. Навіть за збірну

Олександр Лохманчук: Маю бажання і можу грати. Навіть за збірну

Сьогодні чоловічу баскетбольну суперлігу важко уявити без легіонерів, до послуг яких звертаються навіть ті клуби, якi зовсім не претендують на чемпіонське звання чи єврокубкові успіхи. На зорі ж незалежного баскетболу теж не бракувало видовищних поєдинків, і майстерність плеяди виконавців, підготовлених ще за союзних часів, дозволяла спокійно обходитися без іноземних гравців. По-різному склалася доля провідних «піонерів» українського чемпіонату. Багатьом забракло наполегливості, везіння, менеджерського досвіду або ж не пощастило зі здоров'ям, щоб успішно влаштувати свою кар'єру у сильному європейському клубі чи навіть у НБА.
Ще з тих часів залишилися одна традиція, яку започаткував один із «батьків» ФБУ Борис Корбан — влітку всі старі друзі-суперники, хоч би де вони проводили сезон і навіть якщо завершили кар'єру, гуртуються в команди і проводять турнір на березі Дніпра у Києві — «Кубок Гідропарку». І що може бути кращим для популяризації баскетболу, ніж можливість для аматорів пограти поруч зі знаними майстрами? На цьому майданчику під відкритим небом кореспондентові «УМ» і вдалося дізнатися, чим сьогодні живе такий непересічний баскетболіст, як Олександр Лохманчук.
Без вражаючих польотів під щит цього «важкого» форварда, а часом і центрового (зріст — 208 см), важко було уявити збірну України часів становлення. Він достатньо потішив київську публіку своєю майстерністю, після чого грав у Туреччині, Франції, Італії та Німеччині. Саме в останній країні на нього чекали неприємності — з того моменту, як він у липні 2004-го підписав контракт із «Бамбергом». У вересні того року Олександр прибув у розпорядження цього клубу, виконавши всю програму підготовки. Але медики прискіпалися до аналізів українця, які були виправдані через передсезонні навантаження, і зажадали розірвати стосунки з гравцем. Звичайно, Лохманчук, маючи діючий контракт на руках, в якому записано, що клуб виплачує у такій ситуації всю суму, почав відстоювати свої права у суді. Тяганина призвела до того, що наш баскетболіст узяв тривалу паузу в активних виступах, підтримуючи форму в київському «Будівельнику», де він провів свої, напевно, найкращі роки. Зі спогадів, як він потрапив до знаної ще у СРСР команди, і розпочалася наша розмова. >>

Тарас Чубай: Моя життєва концепція: все справжнє людьми сприймається добре

Три місяці тому в Тараса Чубая народилася донька — Меланія Тарасівна. Ви ніколи не уявите, поки не побачите, як змінився Тарас Григорович із народженням блакитноокої принцеси! Він усміхається, дивлячись на неї, навіть коли дівчинка спить, помічає, що вона випхала з рота пустушку і дбайливо полоще її у кип'яченій воді. Для Меланки він поки що люблячий батько. А для когось — символ цілого покоління: зовсім не алкоголіків, він «буде пити не п'яніти від дешевого вина», як пожартував колись про безсмертний хіт «Вона» письменник Віктор Неборак, але точно — романтиків українського бароко від «Коли до губ твоїх лишається півподиху».
«Плач Єремії» — ім'я, яке звучало і ще «дозвучує» зараз. Вставляєш, було, у вуха нові записи і знаєш: точно — якісна музика, завжди — геніальні тексти і потенційні хіти. От тільки нема останнім часом що у вуха вставити. Друга частина альбому «Світло і сповідь» на вірші батька Грицька Чубая, яку давно обіцяно і так і не видано, готова. Чекає менеджерів і спонсорів. А що Тарас менеджерам не довіряє, все робить сам, а часу зараз у нього небагато... Чекаємо, словом. От уже ці мені галичани: якби хто взяв під білі руки та повів яку програму на телевізії вести, чи грошей побільше заплатив або спонсорів знайшов, тоді б усе у нас точно вийшло...
Усе-таки в єдності сила — порозповзалися «ВВ», «Мертвий півень», «Брати Гадюкіни», ну і, очевидно, «Плач Єремії» по світах і сайд-проектах. Можливо, переситилися чи не витримали конкуренції; постаріли, нема анархізму в очах, а звучали ж колись! Тарас говорить, що все ще попереду, добудує студію, суспільство українізується; як у класика: «Говорити, мовчати і говорити знову». >>

Українські пірати Карибського моря

У середу в український прокат вийшло довгоочікуване продовження пригодницького піратського блокбастера «Пірати Карибського моря: скриня мерця». Це друга картина, дубльована українською мовою, від дистриб'юторської компанії B&H. Нагадаємо, що постанова Кабміну про обов'язкове дублювання, титрування чи озвучування фільмів українською мовою вступає в силу з 1 вересня, а B&H спрацювали з випередженням графіка — перший «експеримент» із мультфільмом «Тачки», за словами директора компанії Богдана Батруха, виявився дуже і дуже успішним — українські сеанси відвідали на 15 відсотків глядачів більше, ніж російські. Російськомовних і україномовних копій «Скрині мерця» виготовили в однаковій кількості, а скільки буде тих чи інших сеансів, залежить від кінотеатрів. >>

Микола Ходаківський: Досі шкодую, що багато пам'яток не змогли забрати в музей

172-га маршрутка, якою від метро «Либідська» їду до музею в Пирогiв, до самого скансену не заїздить. Тому від траси близько кілометра йду пішки. Обабіч дороги пахне літом скошене сіно. Ось він, липень, — нарешті доходить до мого заасфальтованого містом мозку. Виникає нестримне бажання роззутися і босою йти по теплому пилу польової стежки. Але не можу — все-таки йду на інтерв'ю. Цей кілометр дороги — справжня машина часу, що за якийсь десяток хвилин з гамірного мегаполісу переносить туди, де «неначе писанка село», а «біля греблі шумлять верби». За брамою музею вирує зовсім інше життя. Біля мальовничих хатинок пораються господинi — та призьбу підводить, інша винесла просушити на сонце старовинні домоткані доріжки. На старенькому перелазі витягнувся розморений спекою кіт, який дає себе погладити і по-ледачому потягується. А ось бачу картину, від якої стає страшенно приємно, — іноземець бере жмут скошеної сухої трави і вдихає її пахощі. Під захоплені вигуки те ж саме роблять і його супутники — для них Україна пахне полином і ще бозна-яким різнотрав'ям. Українська екзотика. І наша українська історія...
17 липня виповниться 30 років, як Державний музей народної архітектури та побуту України вперше відкрили для відвідувачів. Як народжувалася ця Україна в мініатюрі, ми розмовляємо з директором скансена Миколою ХОДАКIВСЬКИМ. >>

Обережно, братва повертається!

Злочин проти преси «регіонали» скоїли позавчора по обіді перед будівлею Верховної Ради. У Маріїнському парку знімальна група телеканалу СТБ робила репортаж у наметовому містечку прихильників ПР, й це не сподобалося окремим нардепам. До кореспондентки програми «Вікна-СТБ» Маргарити Ситник та оператора Володимира Новосада підійшли семеро «регіоналів», двоє з яких мали депутатські значки, й у грубій формі наказали припинити зйомку та віддати їм відеокасету. Не зрозуміло, що саме їм не сподобалося, адже, за словами Новосада, він знімав звичайні намети, те, як мітингувальники рахували талони на обід тощо. >>

Нема життя (від «регіоналів») без пістолета

«Блакитні, рожеві, оранжеві... Ніяк не вгамуються. Та однакові вони всі. І дурню ж ясно, що у них там відбувається дерибан». Це — глас народу, причому на вигляд вельми інтелігентного. Двоє чоловіків при краватках і «дипломатах», ідучи по алеї Маріїнського парку, де стоять сині намети з символікою Партії регіонів, незлобиво констатують: «бандити ділять владу». «Простіша», судячи з одягу, жіночка, яка кудись дуже запізнюється, має щодо «всього цього» значно радикальнiшу думку: її разом з іншими пасажирами висадили з маршрутки, яка через запруджену мітингом вулицю не може проїхати далі Верховної Ради, тому сердешна сипле на голови політиків усіх мастей такі прокльони, що позаздрила б і Довженкова бабця із «Зачарованої Десни». Вулицею Грушевського туди-сюди бродять групки людей із партійними прапорами БЮТ, Партії регіонів та СПУ. Розминаються ніби мирно, хоча подекуди виникають дискусії між представниками протилежних таборів на тему, чиє діло «правіше», себто справедливіше. У кожного, природно, з цього приводу власна думка. >>

«Ватний» четвер

Нарешті члени «антикризової коаліції» (принаймні з Партії регіонів) здогадалися, як висидіти в залі й не поглухнути від завивання БЮТівських сирен: узяли та й позатикали вуха ватою. Не панацея, звісно, але принаймні півгодини до оголошення перерви перетерпіти можна. У відповідь «тимошенківці» вирішили до слухової додати ще й «психологічну» атаку: набрали «регіональних» партагіток і робили з них «літачки», які запускали в президію. Весело у них там, у Верховній Раді. От тільки журналістам учора не поталанило: до ложі преси їх пропускали через потрійний кордон, ще й на вході вже в саму ложу обшукували. У відповідь на скарги обурених представників ЗМІ перший віце-спікер Адам Мартинюк пояснив, що «трус» вчинили з огляду на небезпеку... підпалу. «Була оперативна інформація, що частина депутатів хотіли сьогодні принести в грілках якусь пальну суміш і влаштувати пожежу», — розповіла «права рука» Олександра Мороза — спікера. «То лі єщьо будєт», — замислено прокоментував ситуацію чийсь охоронець, який чекав на виході із сесійної зали «свого» депутата... >>

Кваснєвський без «круглого столу»

Приватинй візит до Києва екс-президента Польщі Александра Кваснєвського залишився фактично непоміченим. Це він, Александр Кваснєвський, позаминулої осені виступив ініціатором скликання «круглого столу» між владою та «помаранчевою» опозицією за участі міжнародних посередників, це йому великою мірою належить авторство своєрідного «українського кемп-девіда», що вирішив долю протистояння. Це Кваснєвський, маючи особистий контакт із Кучмою, умовляв Даниловича не застосовувати силу до учасників демократичного повстання. Роль президента Кваснєвського та загалом польської дипломатії в гарячу осінь 2004-го важко переоцінити. Але вчора та сьогодні він виявився незатребуваним гостем, перехожим з минулого, незважаючи на те, що хотів зустрітися з усіма сторонами політичного протистояння. І його коментарі теж нагадують «нотатки стороннього». >>

І знову — довга «сталева» шухляда

Минулого тижня Кабмін ухвалив принципове рішення про добудову Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд. Для завершення найбільшого вітчизняного довгобуду створять спільне підприємство, контрольний пакет (50% + 1 акція) в якому належатиме державі. Питання лише в тому, хто стане партнером держави. Відповідь на нього Кабмін мав дати на своєму засіданні 12 липня. >>

Велике курортне «безземелля»

«У царині земельних відносин терміну давності не існує!» — люблять казати у Державному комітеті України із земельних ресурсів. «Завали», які виникли внаслідок безміру попередників, тут намагаються розчищати всіма доступними способами. I таки виявляють численні порушення в тому чи іншому регіоні. Утім, демонтуючи систему земельної корупції, навіть керівництву Держкомзему доводиться стикатися з активною протидією підлеглих із регіонів, їхніми подільниками з правоохоронних органів, зацікавленими впливовими особами та iн. У розпорядження «УМ» потрапили цікаві документи — акти комплексних перевірок органів земельних ресурсів Одещини та Ялти. >>

Город — або життя

У фокусі позавчорашньої сесії Алуштинської міськради було конкретне земельне питання. Саме за нього заплатила власним життям 29 червня 41-річна Наталя Кобелєва, викинувшись у перерві минулого пленарного засідання з 5-го поверху міськради. Нагадаю, трагедія сталась після того, як днем раніше судові виконавці в інтересах фірми «Алустон-98» знесли на її присадибній ділянці кам'яну «времянку». А вранці наступного дня, щоб невдоволена Наталя не заважала очистити ділянку, виконавці з представниками фірми ще й силоміць прив'язали її до дерева. >>

Десниця Іоанна в Києві

Сьогодні останній день, коли українські віруючі можуть вклонитися одній iз головних святинь християнського світу — десниці (правій руці) святого пророка, предтечі і хрестителя Господня Іоанна. >>

Нулик на зміну вісімці

Міністерство транспорту і зв'язку хоче збільшити кількість цифр у телефонних номерах мобільного зв'язку, що призведе і до заміни самого номера. Також зв'язківці планують змінити коди виходу на міжнародний та міжміський зв'язок. Багато операторів не задоволені цими намірами, проте у міністерстві вважають за необхідне таким чином нарешті перейти на європейські стандарти, а також розширити номерну ємність. Про це повідомляє газета «Коммерсант». >>

Карантин «поїхав»

Не шкодує Крим нинішнього літа негода. Після підтоплень у Білогірському районі лихо прийшло у Феодосію. Після рясних дощів 9-11 липня (випала двомісячна норма опадів) у передгірському районі Карантин приморського міста, де на північних схилах розмістився приватний сектор, активізувалися зсуви. >>

Дах зірвало...

Смерч, або вихровий потік надзвичайної сили, вміє робити найнеймовірніші речі. Це атмосферне явище, наче влучний стрілець, пробиває наскрізь курячі яйця квасолинами, вищипує пір'я у птахів, звалює на голови городян жаб, «висмоктаних» зі ставків, вивертає з корінням дерева, розбиває на друзки будинки і вбиває людей. >>

Під нещасливою зорею

Це сталося 12 липня після десятої години вечора на 141-му кілометрі автодороги Устилуг — Луцьк — Рівне біля села Зоря поблизу Рівного. Водій автомобіля «Опель-Кадет», рухаючись із сторони Луцька в напрямку Рівного, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив лобове зіткнення з автомобілем «Опель-Омега», який рухався в зустрічному напрямку. В результаті ДТП 25-річний водій та три пасажири автомобіля «Опель-Кадет» — хлопці 1982-1985 років народження від отриманих тілесних ушкоджень загинули на місці пригоди. >>

Чотири надії

Із пологового будинку Львова позавчора виписали четвірню, що народилася в родині Ольги й Ігоря Волкових. Малюки провели під наглядом лікарів два місяці (народилися 11 травня), адже малята з'явилися на світ передчасно. >>

Це вже справжня війна

Ізраїль позавчора визнав, що радикальна організація «Хезболла», яка базується на півдні Лівану, захопила в полон двох ізраїльських військовослужбовців, і розпочав рішучі дії. Уряд Ізраїлю фактично увімкнув своїй армії зелене світло на початок війни з Ліваном. Ізраїльсько-ліванський кордон уже перетворився на лінію фронту. З обох сторін сиплються ракети і снаряди. >>

Ще один уряд Литви,

Президент Литви Валдас Адамкус підписав декрет про затвердження складу нового уряду, запропонованого новопризначеним прем'єр-міністром, заступником голови литовської Соціал-демократичної партії Гедімінасом Кіркіласом. >>

Саміт без змісту

Завтра в Санкт-Петербурзі розпочинається щорічний триденний саміт «великої вісімки» — США, Великої Британії, Німеччини, Канади, Італії, Японії, Франції та Росії. Саміт знаменний тим, що вперше відбувається на території Росії. Москва довго і наполегливо домагалася прийому до складу «вісімки» і нарешті, у 1994 роцi, потрапила до клубу найсильніших бічними дверима — у форматі «7 + 1», а тепер стала майже повноцінним членом. «Майже», бо на окремі засідання «чудової сімки» її надалі не допускають. Для Москви входження до цього клубу було справою престижу та пропагандистського ефекту. Росія надалі не входить навіть до десятки найбільш промислово розвинених країн світу (її промисловий потенціал такий же, що і в маленької Голландії), але «сімка» зі скрипом погодилася відчинити двері Росії, враховуючи її ядерний потенціал, територію та вплив на міжнародні справи. >>

Качинський здоровий і ображений, чи «здорово ображений»

Президент Польщі Лех Качинський цілком здоровий, запевнили міністр здоров'я Збігнєв Реліга і держсекретар канцелярії президента Мацей Лопінський на спеціальній прес-конференції. Переконувати польську громадськість у цьому почали після статті в газеті «Супер Експрес», яка, спираючись на лікарський висновок 1981 року, днями висловила припущення, що у президента хворе серце і «це може спричинити до наглої смерті, інфаркту чи інсульту». Видання стверджує, що відсутність президента на кількох важливих заходах була пов'язана саме зі станом здоров'я, а з кінця 70-х Качинського лікують амбулаторно і він має перебувати під постійним лікарським наглядом. >>

«Євробачення» у коротких штанцях

Здавалося, ще вчора всі ми дружно тримали кулаки за Тіну Кароль на «Євробаченні» в Афінах, а Національна телекомпанія вже закликає нас похвилюватися з цього приводу знову. Щоправда, розпрощатися з деякими нервовими клітинами пропонується не через Тіну Кароль: Україна вперше візьме участь у дитячому «Євробаченні», яке існує з 2003-го, а цьогорічний фінал відбудеться в Бухаресті. Всі організаційні процеси бере на себе НТКУ, що є членом Європейської мовної спілки. На прес-конференції, яку давали з цього приводу керівники НТКУ, стало зрозуміло, що конкурс хоч і дитячий, але проходитиме за «дорослими» правилами. >>

«Фабриканти по-українськи» заселилися в маєток

Оголошуючи про запуск проекту «Фабрика краси. MADE IN UKRAINE», на ICTV навіть не підозрювали, що бажаючих наблизити свою зовнішність до голлівудських стандартів виявиться так багато. Учасників першого етапу, які надіслали заявки на участь, було понад п'ять тисяч, кількасот людей отримали запрошення прийти на співбесіду. А щасливчиків, які на власному прикладі продемонструють, що від гидкого каченяти до прекрасного лебедя — всього лише один крок (точніше, три місяці наполегливої роботи), у фіналі буде десятеро. >>

Чи любите ви Голдмембера?

Наступний вiкенд в «Імперії кіно» на «1+1» освятиться появою двох супергероїв. Точніше, пародій на суперменство. Різного гатунку, жанру та манери виконання, вони мають дещо спільне — перезавантаження голлівудських канонів на кшталт не менш традиційних сучасних пересміхів. Так звані іронічні гримаси постмодернізму усміхнуться глядачеві в яскравому коміксі «Остін Пауерс: Голдмембер» та комедійному бойовику англійського розливу «Великий куш». У першому кривенька усмішка Майка Майєрса демонструватиме чоловічий суперпотенціал агента Її Величності. У другому — витвір стоматологічного мистецтва на обличчі Бреда Пітта перебуватиме в епіцентрі бандитського смороду. Жарти над стереотипами тиражованої глядацької кіногумки вписані в рамки самого кінематографічного маскульту. >>

Пушкарьова змінює прізвище

Напевне можна сказати, що вся безкрая Росія разом із днем народження одного з «бітлів» — Рінго Стара — 7 липня святкувала одне довгоочікуване весілля. Принаймні та її частина, що присвятила рік життя нескінченній, здавалося б, сазі про Попелюшку Пушкарьову. Російський канал СТС, що демонстрував серіал «Не родись вродливою», розпрощався зі своїм рейтинговим діамантом. А от в Україні на каналі «1+1» пристрасті ще вирують. Правда, лишилося вже недовго — 20 липня «1+1» показує останню серію «Каті Пушкарьової» (як у народі називають серіал), а 21-го на каналі — бонус: великий документальний фільм про те, як створювали народне «мило» про яйцеголову дівчинку з брекетами, що вийшла заміж за красеня і зробила шалену кар'єру. >>

Одна з вісімдесяти шести

Ех, потрапити б зараз до Лос-Анджелеса! Ніяких тобі коаліцій-опозицій, політичних зрад і розборок, підвищення комунальних тарифів, а тільки плюскіт Тихого океану, яскраве каліфорнійське сонечко, найкрасивіші дівчата Всесвіту... Щоправда, серед дівчат, які з'їхалися до кіношної столиці світу не просто так, а на конкурс «Міс Всесвіт—2006», пристрасті незабаром запалають не менші, ніж серед наших політиків. Але скажіть, на кого вам приємніше дивитися? Отож-бо.
Саме дійство, яке визначить, кому володарка минулорічного звання найпрекраснішої Наталі Глебова передасть всипану перлами корону, відбудеться 23 липня. Але це, як уже знають постійні читачі «УМ», лише остання крапка, яку поставить над «і» «фінальне» журі. А до того учасницям конкурсу належить пройти чимало випробувань: освоїтися на новому місці, звикнути до шаленого графіка репетицій та відвідин урочистих заходів, потоваришувати одна з одною і, головне, сподобатися тому журі, яке, власне, і відбирає серед 86 учасниць конкурсу тих найдостойніших, котрі вийдуть у фінал і на очах у мільярдів телеглядачів змагатимуться за звання переможниці. >>

Таки ж «твою мать»

У середу ввечері свою версію сутички у фінальному матчі чемпіонату світу висловив і Зінедін Зідан. В інтерв'ю «Каналу плюс» капітан збірної Франції висунув прямо протилежну версію тій, що днем раніше висловив його опонент Марко Матерацці. Виявляється, італієць таки образив сестру й матір Зізу, хоча повторювати його слова в прямому ефірі француз не став. Нагадаємо, що у вівторок Марко сказав, що не згадував Зіданову маму, бо материнство для нього — «це святе». >>

З трибуни — на подіум

Кожен, хто переглядав матчі чемпіонату світу з футболу, певне, помітив, що телеоператори для розрядки напруги інколи скеровували камери на трибуни, щоб вихопити з натовпу вболівальників найбільш фантастично розмальованих чи просто вродливих дівчат. І якщо з-поміж присутніх на полі кращими стали італійці, то «чемпіонкою» з «трибунної краси» — представниця Швеції, 26-річна Лінда Хісінг. Наступного дня після вирішального матчу ЧС-2006 вона перемогла у фіналі голосування читачів популярної італійської «Гадзетта делло спорт». >>

«Бронзова» «стінка», індивідуальне «золото»

У вітчизняному дзюдо є добра традиція — тренери особистим прикладом демонструють своїм учням, як потрібно перемагати на татамі. Після «бронзового» успіху в командній першості Європи наші ветерани серйозно налаштовувалися пробитися нарешті в призери чемпіонату світу в змаганні «стінка на стінку», чого раніше не вдавалося. На підкорення французького татамі у місті Турсе цього разу поїхало 11 українських «сеньйорів», більшість із яких представляли Донецьк (тамтешня обласна федерація взяла на себе всі витрати на підготовку і поїздку дзюдоїстів). І ця команда успішно захистила честь України, вперше здобувши ветеранську «бронзу» світового рівня. Наша «стінка» у складі Василя Мицканюка, Олександра Сопіна, Сергія Гриня, Сергія Рожинова, Юрія Жуковина, Андрія Костенка виявилася міцнішою за угорську (4:1), філіппінську (5:0) та німецьку (3:2). Лише в півфіналі українці поступилися майбутнім переможцям — росіянам (1:4). >>

«Страшненька» і «блакитний»

Серед п'яти дівчат, які свого часу підірвали поп-музичний світ у вигляді дівчачого гурту «Спайс гьорлз», Мелані Браун (вона ж Мелані чи просто Мел Бі, вона ж — «Жахлива Перчинка» (Scary Spice)) досі таланило найменше. Після розпаду «перченої» групи кожна з її колишніх «однокашниць» зробила більш-менш успішну кар'єру — якщо не в сольному плаванні, як Джері Холлівел, Мелані Сі та Емма Бантон, то в сімейному житті, як щаслива мати трьох дітей і кохана дружина одного з найбагатших футболістів світу Девіда Бекхема Вікторія. Мел Бі також намагається співати самостійно, але порівняно з іншими «спайсинками» її альбоми чомусь розходяться найгірше. В особистому житті у «Страшнючки Спайс» теж були проблеми — зустріти «того самого» хлопця ніяк не виходило. >>

— А чому, діду, у нас Рада, а в москалів — Дума?
— А тому й рада, шо не дума... >>