Путін не може виграти війну проти українців

10:48, 11.04.2026
Путін не може виграти війну проти українців

Загроза знищення мобілізує більшість українців, пробуджує тих, хто залишався байдужим до своєї ідентичності. Під час презентації книги Володимира Вʼятровича «Генерал Кук» (facebook.com/volodymyr.viatrovych)

Mission impossible.
 
Путін не може виграти війну проти українців. 
 
Не через брак ресурсів — через саму мету, яку він собі поставив: ліквідувати українців як окрему націю. Частину — фізично знищити, іншу — змусити відмовитися від власної ідентичності заради виживання. 
 
Така мета проступає  з його заяв, і з його дій. І це — не реалізовувана стратегія.
 
Фактично Путін намагається продовжити місію одного зі своїх натхненників — Сталіна. Той також чітко усвідомлював, що існування українців як нації  є загрозою для імперії. 
 
Але навіть Сталіну не вдалося досягти цієї мети — попри значно сприятливіші умови: більшість українців уже перебувала в межах його держави, здатної на масовий терор. Більшість, але не всі. 
 
Частина залишалася поза його досяжністю. А спроба «доробити справу» на приєднаних після 1939 року територіях наштовхнулася на завзятий, тривалий і добре організований спротив. 
 
Його вдалося придушити — але ціною виснаження, яке підірвало імперію. Вона почала тріщати відразу після смерті Сталіна. 
 
Врешті пам’ять про цей спротив стала одним із чинників її розпаду.
 
Путін не має навіть таких можливостей. Він не контролює території, де живе більшість українців. Тому свою стратегію  здатен реалізовувати лише на окупованих землях — і він це робить. Це страшно і боляче для нас, але цього недостатньо для нього. 
 
Більше того — сама загроза знищення мобілізує більшість українців, пробуджує частину з тих, хто залишався байдужим до своєї ідентичності. Вона додає сил, консолідує суспільство і робить реалізацію  плану ще менш імовірною. 
 
Ця загроза також знищує інструменти «м’якої сили», які Росія роками перед початком війни в 2014 успішно використовувала для русифікації. 
Тому Путін програЄ вже сьогодні.
 
І прогрАє остаточно саме тому, що його стратегія — хибна, побудована на нереалістичній меті. А такі стратегії завжди ведуть до поразки. 
 
Можливо, не так швидко, як нам би хотілося. Але — неминуче. І жодні зміни тактики (яких насправді мало) цього не змінять. 
 
Тому тримаймося, вкладаймося в спільну справу перемоги і ми дочекаємося краху імперії.
 
  • Вахканалія зі створення академічних ліцеїв

    Спостерігаю за цією словесною діареєю, яка несеться в соцмережах навколо проблеми створення академічних людей у профільній школі, і ніяк не можу зрозуміти, чому ті, від кого вона йде, не усвідомлюють елементарних речей. >>

  • Поминання предків: давнє й сьогодення

    Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>

  • Музичний діалог батька і доньки

    У Києві, у Національній філармонії України, відбувся щемкий концерт «Польовий і Польова» із проєкту «Звільнена музика», спрямованого на деколонізацію українського музичного простору та повернення імен і творів, які в радянські часи цілеспрямовано витісняли. >>

  • Після теракту на Голосієві: про право на зброю та відповідальність поліції

    Командири усіх підрозділів поліції вже зараз повинні мати реальний бойовий досвід - бо інакше вони не можуть забезпечити правопорядок у країні, де значна частина населення має бойовий досвід і де ворожі терористичні акти - звичайний сценарій ймовірної небезпеки. >>

  • Майбутнє України народжується у самому горнилі війни

    Ми багато говорили про роль молоді у творенні нашої держави, про той вибір, який кожен із нас робить щодня. Бо Україна сьогодні — це не лише про страшні виклики, це, перш за все, про нашу з вами можливість формувати власну, унікальну траєкторію розвитку. >>