Підперезалися по-різному
Головною подією боксерського вечора, який відбувся позавчора у столичному Палаці спорту, був поєдинок за титул інтерконтинентального чемпіона за версією WBA у вазі 79,3 кг В’ячеслав Узелков — Хуліо Домінгес. >>
На правах фаворита
107,8 кг проти 99,3 кг – саме такі результати зважування Володимира Кличка і Султана Ібрагімова, зафіксовані позавчора пізно ввечері. Перевага українського боксера відчутна і в зрості — 2 м проти 1,88 м. Утім, це не заважає тренерам аварця бути впевненими в перемозі свого підопічного. Хоча, скажімо, впливова букмекерська контора «Вільям Хілл» вважає беззаперечним фаворитом Кличка: коефіцієнт на його виграш — 1,11:1, на Ібрагімова — 6:1, ймовірність нічиєї – 26:1. >>
Далі йде лише Тимоха
У 1/8 фіналу обох єврокубкових турнірів пострадянський футбол представлятиме лише один клуб — петербурзький «Зеніт» у Кубку УЄФА. Позавчора ввечері у Вільяреалі чемпіон Росії хоч і поступився за рахунком, але пройшов далі завдяки виїзному голу Павла Погребняка (нагадаємо, цей форвард забив єдиний м’яч пітерців і в Північній Пальмірі). Росіяни вважають, що арбітр Стефан Месснер їх відверто «вбивав», адже, показавши по два «гірчичники», вилучив із поля Романа Широкова й Радека Ширла, також на жовтих картках висіли ще четверо гравців «Зеніта», тоді як у складі іспанського клубу не було жодного попередженого. І це ще не все: коли господарі зрівнювали рахунок, один із форвардів «Вільяреала» перебував у положенні «поза грою». Суддя потрактував цей офсайд як «пасивний», а тренера гостей Діка Адвоката, котрий просто шаленів із цього приводу, вилучив із лави запасних. «Зеніт» після цього пропустив ще один м’яч, але це було несмертельно. Український капітан Анатолій Тимощук відіграв за «білосиніх» усі 95 хвилин, виконуючи в другому таймі місію захисника. >>
Фальшивки як музейний експонат
Нещодавно українське телебачення, яке проблемами культури переймається не так часто, як хотілося б, видало в ефір сенсаційне журналістське розслідування. Спеціальний кореспондент програми «Вікна новини» (канал СТБ) Наталка Соколенко розповіла детективну історію, що трапилася у Художній галереї Уманського краєзнавчого музею. Там у якийсь дивний і точно незаконний спосіб сім оригінальних творів українських художників, зокрема, Тетяни Яблонської, Миколи Глущенка, Сергія Шишка, були підмінені копіями. І так би, можливо, про цю «рокіровку» ніхто й не дізнався, якби не пильність працівників музею. Їх насторожив запах і колір полотен, які пахли свіжою фарбою і виглядали так, наче їх, як зауважила зберігачка фондів Неля Нагорна, «вимили з милом». Пані Соколенко дізналася, що полотна так підозріло видозмінилися після того, як побували на виставці у приміщенні місцевої міліції та в кабінеті директора. З’ясувалося також, що цією справою ось уже півроку займається СБУ, а сама історія вигулькнула на поверхню лише зараз. Мер Умані Юрій Бодров сподівається, що правоохоронці розставлять усі крапки над «і» у цій ситуації, директор музею Микола Вихристюк взагалі уникає будь–яких коментарів... Ми ж тим часом спробуємо розібратися, чи не є цей випадок пазлом ганебного явища, яке, можливо, вже давно набуло масштабів культурного лиха. А суспільство навіть не здогадується, що біднішає з кожним днем. >>
Як Україна хоче бути модною
З 7го лютого по 16 березня в ньюйоркській галереї Lehmann Maupin Gallery (540 West 26 Street) експонується фотовиставка «Україна». Репрезентант українських візій — дуууже відомий у світі сучасного мистецтва німець за походженням, лондонець за «пропискою» Юрген Теллер. Ангажував його до України PinchukArtCentre, коли збирав зіркову команду з усього світу в український павільйон на 52 Венеціанську бієнале. У 2007 зірка фешнфотографії приїхала до Києва і назнімала в пісках і бетонних берегах Троєщини голих моделей та київські «Бентлі» в Пасажі. >>
На оперу в кінотеатр
Одна з найкращих оперних сцен світу, ньюйоркська «Метрополітен Опера» почала популяризацію своїх постановок всіма можливими сучасними засобами. Прямі радіотрансляції оперних постановок FMстанціями в досконалому стереозвучанні вже не новина, натомість покази оперних вистав у кінотеатрах шляхом прямого цифрового телезв’язку з досконалим зображенням та звуком стали реальністю минулого року і вже набули поширення у всьому світі: від США та Канади до Австралії та Японії. У США в цьому проекті задіяно більше 300 кінотеатрів, у Великій Британії — 37, у Німеччині — 15, в Австрії — шість. >>
Час для глибоких романів і глибоких розмов
Газети й журнали завжди починаю читати з останніх шпальт (не тих, де анекдоти й ледь одягнені кралі, а тих, що під рубрикою «Культура»), книжки — із тих сторінок, де розміщують передмови чи післямови. У сучасних книжках такого годі шукати: мабуть, збиткова то справа — просити когось написати щось критичне чи біографічне. >>
«Шара» в музеях України
В Україні, на щастя, теж таке свято буває: в кого раз на тиждень, в кого щомісяця, а в кого тільки по великих святах. Заведено, що 18 травня, в Міжнародний день музеїв усі двері відчиняються для безплатного відвідування. Однак бувають і винятки. >>
«Тепер я в пісні. Я живий»
Якщо чесно, то за рік, що минув від смерті Тризубого Стаса, більшість його друзів так і не змогла звикнутися з думкою, що його немає. Здається, зараз відчиняться двері і він звично широкими кроками зайде до кімнати зі своєю незмінною гітарою на плечі, а ти, за звичкою, жартівливо привітаєшся: «Привіт Тризубим. Особливо — Стасу!». А потім він візьме гітару і заспіває щось нове про наше сьогодення. Може, і старе, написане років 15 тому — все одно воно й досі звучить як ніколи актуально: «А про нас парламент дбає: і годує, і вдягає, і регулярно нас взуває, і навішує лапшу». >>
Послухайте, звучить театр
Жанр «радіодрама» незабаром відзначатиме 75–річний ювілей: перша оригінальна радіоп’єса прозвучала в ефірі харківської радіостанції РВ–4 21 лютого 1933 року. Але історію цього жанру навряд чи можна назвати успішною. Потрапивши під коток відомих історичних подій, від наслідків яких Україна оговтувалася потім довго і болісно, за кілька років після того дебюту редактори та артисти вже не ставили п’єси, а давали свідчення у сфабрикованій «справі Українського радіокомітету». Потім був «Театр перед мікрофоном» — проект з усіх боків позитивний. Ось тільки дублюванням жанру «радіодрама» його навряд чи можна назвати, оскільки автори цієї програми працювали не з оригінальною радіоп’єсою, а з інсценізаціями літературних творів та власне п’єсами. >>
Бутік книжкових ідей
У Коротких списках номінації «Візитівка» фігурують книжки–подарунки. Не в сенсі подарувати абищо глянсове й необов’язкове, а подарувати вишукану і заразом суто функційну річ — як–от ошатний путівник, розкішний мистецький альбом, щедро ілюстроване етнографічне дослідження. Топ–дизайнерів у сьогоднішній Україні не бракує, досить і сучасної поліграфії, аби їхній креатив утілити. Тож на перше місце у конкурентному змаганні за читача виходить унікальний задум і високофахове опрацювання теми. Тому подані нижче книжки — це парад модерних книжкових ідей. >>
Свиняча нога на семи вітрах
У зимові місяці перший промінь сонця показується тут не раніше дев’ятої години ранку. А вже після чотирнадцятої на відкритому повітрі починають швидко густішати сутінки: вечоріє, шановні гості міста!.. Хоча, якщо по правді, то і з променем я трохи переборщив: у холодну пору року побачити його крізь густі мармурові хмари — справа практично безнадійна. Світанок у зимовому Таллінні — це коли небо стає трохи світлішим за навколишні кам’яниці й муніципалітет на радощах вимикає вуличне освітлення.
Зате які тут вітри! Словами цього передати неможливо. Особливо гострі відчуття з’являються, коли дме з боку Балтійського моря, від якого до історичного центру — хвилин десять легким підтюпцем. Або двадцять п’ять хвилин суворим галопом, якщо вітер не попутний. Гостра дилема «Одягнути цей светр чи, може, тепліший?» розв’язується дуже легко: «І цей, і тепліший, і ось, диви, знайшов у сумці ще один, як серцем відчував. Плюс в’язану шапку під капюшон — обов’язково!». >>
Професор, який стає на вуха
Якби можна було провести конкурс на найпопулярнішого викладача світу, то в десятку переможців точно потрапив би Вальтер Левін, 71річний професор фізики Массачусетського технологічного інституту, США. Він уже став «зіркою фізики», чи «гуру інтернету», відколи почав знімати свої лекції та завантажувати їх на популярні сайти інтернету та на сайті власного ВНЗ (http://ocw.mit.edu). >>
Гола наука
Міністр освіти Франції Валері Пекресс пообіцяла поліпшити держпідтримку студентів після того, як країну обурили дві книжки зі сповідями студенток, котрі заробляли проституцією тільки для того, щоб сплатити за своє навчання. Одну книжку мемуарів — «Мої дорогі студії» — видала 19річна студентка факультету іноземних мов. Зі зрозумілих причин авторка сховалася за псевдонімом Лаура Д. Другу книжку підготувала до друку 23річна студентка Ева Клуе. >>
«Блакитний» борг
Якщо в перший день свого візиту до Москви Юлія Тимошенко про це тільки мріяла, то на другий їй таки вдалося поговорити про газ. Прем’єрміністр України мала зустріч із головою правління «Газпрому» Олексієм Міллером, хоч він, здавалося, не надто цього прагнув. Зустрітися — зустрілися, але особливої користі з того, схоже, не винесла жодна сторона. Сподівання журналістів, що по завершенні переговорів леді Ю з Міллером проведуть спільну пресконференцію, не виправдалися: росіянин не вийшов до преси взагалі, а Тимошенко поспілкувалася з представниками ЗМІ уже в аеропорту перед відльотом до України. >>
Прийде весна – буде й партія?
Через тиждень політрада «Народного союзу «Наша Україна» збереться на засідання, аби обговорити останні проблеми в партії. 1 березня «нашоукраїнці» розглянуть політичну ситуацію і приймуть заяву з приводу виходу з партії сімох політиків. Рішення провести засідання напередодні прийняла президія НСНУ. >>
Вітю, Петю, до роботи!
Учора засідання Верховної Ради знову не відкрилося, зате в кінці тунелю, набитого повітряними кульками з написами «НАТО — ні!», начебто з’явився просвіт. Принаймні в цьому запевняє Голова Верховної Ради Арсеній Яценюк. «Я бачу, що у фракцій меншості, які блокують трибуну, з’явилося бажання зайти в сесійну залу», — сказав учора спікер. >>
Кинуті напризволяще
Національний інститут раку, який два тижні тому перейшов на баланс МОЗу, стрімко наближається до катастрофи. Величезна медична установа залишилася без фінансування. 560 важких онкохворих (зокрема, 40 дітей), які сьогодні перебувають у клініці, будуть змушені купувати ліки за свої гроші. Запасів ліків, без яких робота медиків буде просто неможливою, вистачить, у кращому випадку, на тиждень. А деяких препаратів не залишиться вже до понеділка. Про це йдеться у колективному зверненні співробітників Національного інституту раку до Прем’єр–міністра Юлії Тимошенко, підписаному 1100 медиками. >>
Їм посміхнувся Шевченко
У четвер Шевченківський комітет засідав з 11 ранку до 10 вечора. В ході довгих і «кровопролитних боїв» і 7 голосувань сформувався остаточно список лауреатів Національної премії імені Тараса Шевченка 2008 року. Письменникам дісталося три премії — Вірі Вовк (Селянській) (Бразилія) — за книги «Поезії» (2000), «Проза» (2001), «Спогади» (2003), «Сьома печать» (2005), «Ромен–зілля» (2007), переклади творів Шевченка, Франка, Стефаника, Лесі Українки, Коцюбинського, Стуса, Симоненка, Світличного, Калинця, Голобородька, Драча, Миколи Воробйова португальською мовою, Любові Голоті — за роман Епізодична пам’ять» і Петру Перебийносу — за збірку поезій «Пшеничний годинник». Василь Сідак — за мистецький цикл «Дерев’яна скульптура» і Валерій Франчук — за цикл живописних творів «Розгойдані дзвони пам’яті» репрезентують здобутки образотворчого мистецтва. >>
Краще бути збитковим, ніж українізованим
27 лютого 31 український кінотеатр збирається зачинити свої двері на замок — це одноденний попереджувальний страйк, кажуть противники української мови в українських кінотеатрах. Свою участь у страйку підтвердили керівники кінотеатрів із Києва, Дніпропетровська, Донецька, Харкова, Луганська, Запоріжжя, Миколаєва та інших міст. >>
Взяти і зробити!
У виданому 21 лютого указі «Про заходи щодо створення системи Суспільного телебачення і радіомовлення України» Віктор Ющенко доручив Кабміну за місяць строк утворити робочу групу з представників Нацради з питань телебачення і радіомовлення, Держкомітету телебачення та радіомовлення, Антимонопольного комітету, Національної телекомпанії та Національної радіокомпанії, творчих спілок, всеукраїнських громадських об’єднань та науковців. >>
Компроміси з патріархом
У четвер Президента України, який 21–22 лютого перебував у Москві з нагоди саміту СНД, офіційно й урочисто приймав московський патріарх Алексій ІІ у своїй резиденції, що в Даниловому монастирі. Навіть влаштував обід на честь нашого глави держави. Це вже друга зустріч Віктора Ющенка з предстоятелем Російської православної церкви. Перша відбулася у січні 2005 року, на другий день після президентської інавгурації Ющенка. Цього разу на зустрічі обговорювалися чотири найважливіші питання: розвиток українського православ’я, відзначення 1020–річчя хрещення Києва, духовне осмислення Голодомору 1932—33 років та задавнено–розмита тема «анафеми» стосовно гетьмана Івана Мазепи. >>
Слідом за донькою
У четвер у Макіївці поховали 48–річну Тетяну Бережну. Її могила поруч із могилою доньки — Світлани Зайцевої, про трагічну долю якої неодноразово писала «УМ». Молоду жінку затримали місцеві правоохоронці за підозрою у вбивстві, до якого вона не мала ніякого стосунку. Втім із матері двох дітей буквально вибили зізнання, незаконно засудили і відправили за ґрати на сім із половиною років. У в’язниці нещасна пробула лише півроку, оскільки міліції вдалося знайти справжніх убивць. Та на волю вона вийшла вже важко хворою на сухоти. Після смерті жінки на руках її матері Тетяни Бережної залишилися троє малолітніх дітей... >>
П’ята колона до Пекіна
Наразі понад 175 українців з 21 виду спорту вже мають путівки до Пекіна. Очікується, що до початку Ігор «синьо–жовта» команда здобуде ще 40—50 ліцензій і буде представлена близько 220 спортсменами. Медальні шанси оцінюються скромно — лише 13 нагород, одна–дві з яких — найвищого ґатунку. Такі перспективи керівники спортивної галузі змалювали вчора на прес–конференції. Нагадаємо, на трьох попередніх літніх олімпіадах наші спортсмени незмінно піднімалися на п’єдестал по 23 рази. >>
Дембель для мачо
День захисника Вітчизни у Радянського Союзу позичив ще Кучма. Відтак і досі незрозуміло, захисників якої саме Вітчизни треба вітати — тієї, що була і загула, чи тієї, що є нині. Жіноцтво розгубилося. А щоб ніякий Микола «не обідився», вітає всі підряд «штани». Питання «в якому полку служили?» чомусь не стоїть. >>
Гідність на зламі
Позавчора у Белграді відбулася масова акція протесту під гаслом «Косово — це Сербія» проти сепаратистського акту албанців Косова. На мітинг перед парламентом зібралися, за різними оцінками, від 200 до 500 тисяч сербів, які прибули з різних куточків країни, а також із самого Косова та Чорногорії і Республіки Сербської. Після закінчення мітингу відбувся масовий похід до кафедрального собору Святого Сави, найбільшого православного храму світу, де відбулося богослужіння на захист православної віри, сербів Косова та всього сербського народу. На жаль, ця акція показала всю глибину розколу всередині сербських політичних еліт, оскільки її проігнорували прозахідний президент Сербії Борис Тадич, Ліберально–демократична партія та демократичне угруповання G17. >>
В’язні в обмін на продовольство
Учора Верховний Суд Білорусі звільнив чергового «політзека» — Олександра Сдвіжкова, колишнього редактора газети «Згода», котрого ув’язнили за передрук із данського видання Jyllands Posten карикатури на пророка Магомета. Сдвіжкову «пощастило» — він відсидів приблизно два місяці. Відтак на сьогодні в тюрмах Білорусі залишилися два в’язні совісті — екс–кандидат у президенти Олександр Козулін та активіст опозиції Андрій Кім. >>
Багаторічну судову практику — на заклання!
Усі ми знаємо, що двох правд не буває і що чорне не стане білим, а біле — чорним, якщо змінити під ними таблички з написами. Але саме це зараз і відбувається, і не будь–де, а у Верховному Суді України, якому саме й належить бути осередком дотримання справедливості й закону... Але про все по порядку.
Корпоративний конфлікт навколо ВАТ «Київміськнафтопродукт», а також роль суддів у рейдерському контролі над підприємством та в розкраданні майна з наступною ліквідацією самого «Київміськнафтопродукту» давно вже стали притчею во язицех. На підприємстві вважають, що всі ці дії впроваджуються в інтересах народного депутата Андрія Деркача. Правду справжнім власникам підприємства дивним чином не вдається відшукати навіть у Верховному Суді. >>
«Гектар раю» для шахраїв
Кольорові буклети ПП «Євро–Ленд» пропонували бажаючим придбати не просто якісне, а ще й оригінальне житло. Під заголовками на кшталт «Придбай свою частинку раю!» на фото красувалися симпатичні дерев’яні будинки з мансардами, терасами, камінами. Нахвалювалися переваги екологічного житла в зручному місці приміської зони, обіцялося, що все будівництво триватиме лише півроку, ще й ціна прийнятна: від 1459 до 1727 гривень за квадратний метр. В результаті, як повідомив «УМ» заступник начальника слідчого управління обласного УМВС Олександр Богомол, договори будівельного підряду з аферистом уклали дев’ятеро тернополян (відомі підприємці, чиновники і навіть заслужений артист України), перерахувавши «Євро–Ленду» готівкою загалом понад півмільйона гривень. >>
«Шалена мама» «смітить баблом»
У київському мовному (й рекламному зокрема) середовищі дві біди: запозичення і абракадабра. До останньої Київрада, провівши спеціальну нараду, зарахувала «невластиві українській мові новоутворення» у назвах підприємств: «Скорпіо», «Тамак», «Ротаус», «Рекок», «Вір тум», «Курток», «Сустр», «Суемер», «Квоку», «Слален». Окрім «квоків–рекоків», не подобається депутатам і жаргонна лексика (приміром, в сюжеті компанії «Євросеть» споживача закликають «не смітити баблом»). Дісталось на горіхи і «словам та словосполученням, які несуть негативне забарвлення», як–от: «Матросская тишина» або «Аль Катрас». Окрім відомих тюрем, до переліку «поганих слів» потрапила чомусь і назва «Шалена мама» — є така невеличка кав’ярня біля гуманітарного корпусу київського університету. Мабуть, середньостатистична українська мама не може бути шаленою — це не відповідає нашому менталітету. Хоча, якщо серйозно, значно більше за жаргонізми, сленг і підприємства, що називаються як космічні кораблі з інших галактик, Київраду турбує наплив іншомовних слів в рекламі і те, що мовного законодавства ніхто не дотримується — для цього в ньому існують дуже зручні шпарини. >>
Таємниця столика–«бобика»
Зазвичай їх називають червонодеревниками. Це, так би мовити, у розумінні класичному. Матюхіни з таким визначенням погоджуються хіба що частково, але категорично його і не заперечують. Червонодеревники все ж є творцями висококласної продукції з деревини. Матюхіни ж, окрім цього, ще й відтворюють старовину. Однак і реставраторами, знову ж таки в класичному розумінні, себе не вважають. >>
Локомотив потягне 6000 тонн
У холдинговій компанії «Луганськтепловоз» закінчила роботу солідна експертна комісія, яка оцінила не те щоб нову, але досить ґрунтовно модернізовану машину — вантажний магістральний тепловоз 2ТЕ116У. >>
Яєчня для гангстерів
Яєчня нашвидкуруч — одна з найпоширеніших ранкових страв у всьому світі. Що й казати, такий сніданок доступний, простий у приготуванні, але через це й обридлий. Як «розвеселити» смажені яйця — придумала дизайнерська фірма «Урбан тренд» із Гонконгу. (А звідки ж іще? Зараз усе «Мейд ін Чайна»). Ці китайці пропонують розбивати яйця не просто на пательню, а у спеціальні фігурні форми. >>
Колонки
-
Валерій ПРОЗАПАС
Добровольці не знали, що їх «вижиматимуть» без ротаційних хвиль мобілізації >>
-
Юрій ЛУЦЕНКО
Знав би Сергій Корольов куди полетять російські ракети >>
-
Ірина ГЕРАЩЕНКО
Концентрована присутність Героїв у Раді на 5 хвилин >>
-
Володимир В'ЯТРОВИЧ
Закон про мобілізацію поганий і запізнілий >>
-
Юрій БУТУСОВ
Мобілізація: чотири болючих питання >>
-
Василь БОГДАН
«Руський мір» інспірує в США неомаккартизм >>
-
Валерій ПРОЗАПАС
Чому Ізраїлю на відміну від України вдається тримати увагу світу >>
-
Ірина ГЕРАЩЕНКО
Вибори обовʼязково будуть: чи можливо їх провести під час війни? >>
-
Володимир В'ЯТРОВИЧ
Український досвід Другої світової війни: потрібен сучасний музей >>
-
Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО
«Крокус» — коронація кривавого «карлика» >>
