Сьогодні неможливо уявити життя без інтернету, без соцмереж, без доступу до будь-якої інформації за кілька секунд, одним кліком.

Сьогодні в стрічці багато особистих спогадів про війну і про рідних, які пройшли те пекло. Кожен з них, як та писанка, відображає один епізод, один якийсь особистісний аспект. І кожен з них є однією, окремо взятою, правдою.

Ще донедавна політика в Україні розвивалася за законами бізнесу, де головною метою кожного штабу було яскравіше і вдаліше прорекламувати свого кандидата.

Радянська влада нарекла його «особливо небезпечним рецидивістом», оскільки навіть 13,5 року ув’язнення не змусили його зректися своїх переконань.

Справжня історія може бути не лише несподіваною і цікавою, а й живою, креативною, сповненою яскравих вражень і відкриттів.

Фільм «Позивний «Бандерас» режисера Зази Буадзе, як і «Кіборги» Ахтема Сеїтаблаєва, вже став в українського глядача культовим.

Останнім часом усе більше сторінок української історії повертаються з небуття і набувають нових сенсів та актуальності.

День почався з новини, що Ірина Шинкарук отримала звання народної артистки України. І ця новина зробила мій ранок.

На Алеї Небесної сотні в Києві 18 лютого було велелюдно.

Меморіальну дошку ідеологу українського націоналізму Дмитру Донцову відкрили в четвер, 24 січня фасаді будинку Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ».