Професор, який стає на вуха

23.02.2008
Професор, який стає на вуха

Якби можна було провести конкурс на найпопулярнішого викладача світу, то в десятку переможців точно потрапив би Вальтер Левін, 71річний професор фізики Массачусетського технологічного інституту, США. Він уже став «зіркою фізики», чи «гуру інтернету», відколи почав знімати свої лекції та завантажувати їх на популярні сайти інтернету та на сайті власного ВНЗ (http://ocw.mit.edu).

Левін «показує» фізику так, як вправний телекухар — процес приготування смачної страви: легко, просто та надзвичайно наочно. Недарма ж упродовж минулого року його інтернет­лекції з фізики переглянули чотири мільйони студентів із різних куточків світу.

Лекції професора — це видовище, шоу. Одного разу на лекції про електростатику він потер студента котячим хутром, потім вимкнув в аудиторії світло і підніс хутро до іншого студента, щоб показати, як між хутром і людиною проскакують іскри. Іншого разу з’явився на лекцію в шортах, сандалях та в солом’яному капелюсі, ніби зібрався на сафарі. І дійсно, дістав іграшковий автомат і почав «розстрілювати» м’ячиками для гольфу плюшевих мавпочок — щоб продемонструвати студентам процес вільного падіння. Під час спроби демонстрації ракети шанований професор одягнув рюкзак із вогнегасником, сів на триколісний дитячий велосипед та привів у дію вогнегасник. Велосипед, природно, стрімко рвонув уперед без жодних фізичних зусиль із боку професора. Під час лекції про земну гравітацію Вальтер Левін прив’язав до крокви на стелі один кінець мотузки, а іншим обв’язався навколо пояса, відштовхнувся від кафедри і полетів над приголомшеними студентами, вигукуючи: «Ось це і є фізика! Вона діє!».

Колись учителі докоряли нудьгуючим учням, які бешкетували в класі: «Що ви тут цирк влаштовуєте!» Тепер цирк влаштовують самі викладачі, а учні заворожено стежать за дійством. Газета «НьюЙорк таймс», яка розповіла про нестандартну методику професора Левіна, пише, що на його лекції в Массачусетський університет приходять не лише студенти, а й діти, літні люди. Вальтер Левін зізнався кореспонденту газети, що до кожної лекції готується в середньому 25 годин, розробляє сценографію, спецефекти, тренується трюкам, прораховує, скільки має тривати кожен із них та що в цей час потрібно сказати. «Все моє життя полягає в тому, щоб передавати знання іншим. Коли я почав викладацьку діяльність, то усвідомив, що важливо не лише пояснити студентам фізичні принципи, а й зробити це так, щоб вони на все життя полюбили цю науку», — говорить Левін.

Можливо, розкутість професора пояснюється його європейським походженням. Вальтер Левін прибув до Массачусетса 1966 року з Голландії. Прибув з наміром відбути річну післядокторську практику, але так і залишився у США. Спочатку працював на кафедрі астрофізики, а через чотири роки почав викладати.

  • Дорогами Маямі

    Сконцентрувавши найбільше міжнародних банків та облаштувавши у своєму порту базу для найбiльших круїзних лайнерів світу, воно справляє враження пістрявого космопорту, в якому комфортно почуваються представники найнесподіваніших етносів і націй. >>

  • Острів скарбів

    ...Шрі-Ланка з’являється під крилом літака зненацька і нагадує згори зелений листок, що загубився серед смарагдово-синіх вод Індійського океану. Більша частина острова вкрита густими тропічними лісами, помережаними звивистими лініями численних ланкійських рік. >>

  • У надрах Оптимістичної

    На Поділлі серед природних феноменів більш відомі Дністровський каньйон та Подільські Товтри, які, за результатами iнтернет-опитування, потрапили до семи чудес природи України. Адже вони доступні погляду кожного. А про занурений у вічну темряву світ подільського карсту, масштаби якого важко піддаються уяві і який тільки частково відкрив свої таємниці, знає обмежене коло осіб. >>

  • Мандри без візи

    Якщо є бажання пізнавати щось нове, відсутність закордонного паспорта і кругленької суми не перепона. Святковим дивом може стати подорож в Україні. І необов’язково їхати у розрекламовані Львів, Чернівці, Ужгород чи Київ. Про нові маршрути і їх цікавинки розповiдають ведучі подорожніх рубрик на телеканалах Валерія Мікульська і Наталія Щука. >>

  • Для кого співають цикади

    Стереотипи — річ уперта: більшість вважає, що курортна Туреччина — то передусім Анталія. І весь прилеглий до неї південний регіон — Аланія, Кемер, Белек... Туди вітчизняні турфірми традиційно скеровують клієнтів, пропонуючи готелі на різні смаки, туди відправляють чартерні літаки. >>

  • Шляхом апостола Якова

    Ми йдемо по маршруту, прокладеному понад тисячоліття тому. На шляху — вимурувані з дикого каменю церкви, обнесені кріпосними стінами монастирі й замки феодалів, середньовічні притулки для пілігримів (альберге) і харчевні. А попереду, позаду — пілігрими, що йдуть в одному напрямку — до іспанського міста Сант-Яго де Компостела. >>