Сила слабкої статі

Сила слабкої статі

Це тільки здається, що жінки — слабкі й беззахисні. Вони часто здатні витримати й досягти більше, ніж може уявити собі «сильний» чоловік. Українські жінки — поготів. Наші землячки безстрашно шугали в небі, підкорювали космос (іменем однії з астронавток українського походження навіть названо кратер на зворотній стороні Місяця). Українки боролися на барикадах Паризької комуни й у криївках УПА, були снайперами під час Другої світової й льотчицями–винищувачами. Навіть форвардами олімпійських чемпіонів із хокею. Наших жінок чимало у світовій політиці: губернатор Санкт–Петербурга, міністр освіти США й заступник держсекретаря США. Серед вихідців з України є навіть одна із засновників держави Ізраїль і прем’єр–міністр цієї країни. Наші дівчата виборювали «Оскари» та «Греммі», ставали всесвітньо відомими актрисами і простими дружинами турецьких султанів. Серед наших — відомі дресирувальниці тигрів і володарка 12 світових рекордів із метання диска та штовхання ядра. Одна українка нині очолює провідне ділове видання світу «Файненшл таймс», інша — є найвідомішою письменницею Бразилії.

Про те, чого досягли наші жінки на міжнародній арені, розповідає «УМ» Олена Ясинецька, керівник проекту «Українці у світі» з питань духовно–просвітницької роботи (нагадаємо, що цей проект створений Всеукраїнським об’єднанням «За Помісну Україну!» з ініціативи Петра Ющенка). >>

Привіт, старший брате!

Учора Віктор Янукович здійснив свій другий закордонний візит у статусі Президента — в Росію. Раніше Віктор Федорович частенько їздив до Москви як лідер опозиції — отримати пораду, підтримку чи вказівку. Але вчора, коли його як високого гостя нарешті шанобливо зустрічала почесна варта, Янукович виглядав особливо вдоволеним та гордим.

Поїздка Віктора Януковича в Москву мала дати відповідь на запитання, наскільки проросійською буде політика адміністрації нового Президента. Візит Віктора Федоровича у Брюссель був радше піаром та виявом дипломатичної поваги; ніхто в Євросоюзі нічого особливого від «регіонала» й не чекав. З Росією все інакше: хлопці мають більше конкретних тем для розмови. І Янукович таки здійснив кілька виразних проросійських жестів... >>

Коаліція авантюристів

Партія регіонів уже назбирала потрібну кількість підписів за створення нової коаліції. «У нас є підписи для простої більшості», — розповів учора журналістам заступник голови фракції ПР Олександр Єфремов. Він каже, що формування коаліції та нового Кабінету Міністрів має завершитись до кінця наступного тижня. >>

Щоб стояв у кожній хаті!

Виданий уперше 1840 року в Санкт–Петербурзі, «Кобзар» зазнав чимало як перевидань, так і змін: поширенню найвідомішої української книги перешкоджали суворі заборони й цензурні переслідування, тексти багатьох віршів спотворювали, фальсифікували редактори й видавці. За радянських часів «ляські» часто заміняли на «панські», з масових видань вилучали «незручні» поезії, зокрема присвячені Богданові Хмельницькому. «У вірші «Чигрине, Чигрине» в рядку «За що скородили списами московські ребра» слово «московські» заміняли на «татарські». Однак найбільше викривлень було у коментарях до творів Шевченка, що писали ідеологічно заангажовані літературознавці», — розповідає начальник відділу шевченкознавства Інституту літератури ім. Шевченка НАН України Валерія Смілянська. Найреволюційніші поезії «Кобзаря» друкувалися за кордоном та поширювалися в УРСР нелегально.

Твори, що увійшли до шевченківської збірки, стали найціннішим літературним надбанням української нації. Вірші «Кобзаря» переклали більш як на сто мов світу, а відповісти, скільки іноземних, ба навіть українських видань «Кобзаря» існує сьогодні, не можуть точно навіть досвідчені шевченкознавці.

Нинішній текст Кобзаря все ж не такий, як 170 років тому. Досить сказати, що нині державна українська мова має усталений правопис, про який годі було мріяти в позаминулому столітті. Втім науковці зробили все, аби мінімізувати різницю між прижиттєвим виданням «Кобзаря» та нинішнім. «Немає підстав говорити, що хтось сьогодні перекручує Шевченка, — переконує в розмові з «УМ» провідний науковець відділу шевченкознавства Інституту літератури Роксана Харчук. — Сьогодні «Кобзар» є близьким до ідеалу».

Кореспонденти «УМ» вирішили дізнатися, як продається «ідеальний» «Кобзар», і пройшлися по книгарнях Києва. >>

У дар музею однієї книги

«Музей однієї книги» — «Кобзаря» — можна відвідати в Черкасах. Третій рік поспіль до дня народження Тараса Шевченка у музеї «Кобзаря» місцеві митці влаштовують виставку своїх полотен — «Черкаські художники у вінок шани Кобзареві». У цьогорічній виставці беруть участь 42 майстри, вони представили на суд глядачів близько 90 робіт на шевченківську тематику. >>

Що нині Мілану мило

Нині шанувальники моди вже оцінюють пропозиції відомих кутюр’є на подіумах Парижа, а передувало цьому велике шоу в Мілані. Італійські дизайнери , звичні до великої кількості сонця, на тижні моди прет–а–порте сезону весна–осінь–2010 намагалися не забувати, що йдеться все–таки про холодний сезон. Але виходило це в них не завжди, тому поряд із товстими вовняними светрами і теплими колготками на вистачало легких спідниць, шифонових блузок та суконь–сарафанів. >>

Купи вибоїну!

У Німеччині якість доріг — понад усе. Їх ремонтують у першу чергу, навіть коли катастрофічно бракує фінансування. Так, оригінальний спосіб залатати дорожнє полотно, розбите після суворої зими, придумали в містечку Нідерціммерн, що в Тюрінгії: тут муніципалітет, аби зібрати необхідні кошти, почав... розпродаж вибоїн на дорогах. >>

«Трясця» з Карпат

Співробітники Румунського інституту фізики землі б’ють на сполох. За їхніми даними, так звана «зона Вранча» — нестабільна сейсмічно активна ділянка стику Південних і Східних Карпат, яка практично повністю припадає на територію Румунії, — може стати епіцентром потужного землетрусу. Вони вибудовують послідовність: після недавніх катастрофічних землетрусів на Гаїті та в Чилі «ланцюжок» може привести й до «зони Вранча», передає агентство «Ліга». За словами директора інституту Георге Мурмуряну, поштовхи у Карпатах можуть сягнути 8—9 балів за шкалою Ріхтера. «Епіцентр залягатиме глибоко в землі, і чим глибше — тим потужнішим буде землетрус. Відчують його навіть у Москві!» — каже румунський науковець. >>

Мерська «дипломатія»

Діяльність київської мерії шокує не лише українське суспільство, а й світову громадськість. Днями Республіка Чехія направила Україні дипломатичну ноту, аби з’ясувати ситуацію довкола планів столичної влади щодо продажу будівлі, в якій посольство орендує приміщення. Як повідомляє чеське видання «Право» (Pravo), у представництві іноземної держави обіцяють об’єднати в боротьбі за дах над головою інші посольства, яких стосується ця проблема, і не розуміють, на яких підставах столичні чиновники продають орендоване дипломатичними місіями нерухоме майно. >>

«Мантії» сепаратизму

Кримчанина, який закликав до розколу України, за ґрати не кинуть. Днями Верховний Суд України, розглянувши касаційну скаргу двох адвокатів Семена Клюєва, скасував вирок Апеляційного суду Криму тримісячної давності. Ним 69річного євпаторійського активіста так званого Народного фронту «Севастополь—Крим—Росія» Клюєва було засуджено до чотирьох років позбавлення волі з відстрочкою покарання на два роки за публічний заклик до порушення територіальної цілісності України. Точніше наразі кримінальну справу повернуто до Сімферополя на повторний розгляд. >>

Пам’ятай легендарного генерала!

Учора націоналпатріотичні сили вшанували 60ту річницю з дня загибелі головнокомандувача УПА Романа Шухевича. У Києві акція пам’яті визначного борця за незалежність України стартувала біля Жовтневого палацу в Києві, де патріотичні організації, зокрема Конгрес українських націоналістів, спільно зі священнослужителями відправили панахиду. Потім учасники заходу планували сформувати факельну колону й вирушити до Європейської площі, де зі свічок мали намір викласти напис «УПА». А на майдані Незалежності активісти київської міської організації УНАУНСО обіцяли організувати «несанкціонований мітинг», роздаючи перехожим агітаційні матеріали патріотичного змісту. Окрім того, як повідомив «УМ» лідер київської міської організації УНАУНСО Ігор Мазур (Тополя), громадська організація Українська община Києва вже підготувала звернення до влади столиці з проханням перейменувати одну з вулиць Києва на честь Шухевича. >>

Слухняним панянкам — тортики!

У Криму до Міжнародного жіночого дня для представниць прекрасної статі підготували незвичайні «подарунки». Сьогодні в Сімферополі в рамках антитютюнової акції «Ти — квітка, бережи себе» порушать проблему жіночого куріння. «У центрі міста волонтери вітатимуть жінок з 8 Березня і даруватимуть квіти в горщиках, при цьому пропонуючи вибрати природну квітку в звичайному горщику або рослину, вкриту смолою, але в «гламурній» посудині, — розповіли в прес–службі коаліції «Крим без тютюнового диму». >>

Усе буде в шоколаді!

На три дні Львів стане шоколадною столицею України. Впродовж 6, 7 та 8 березня тут у буквальному сенсі навіть фонтани заб’ють шоколадними струменями. У місті тесатимуть скульптури з шоколаду, будуватимуть солодке містечко і навіть проведуть шоколадний бал. Зробити «все в шоколаді» львів’янам обіцяють організатори третього «Міського свята шоколаду» — які, за чутками, пов’язані незримими солодкими нитками з командою міського голови Андрія Садового. Святкові дійства відбуватимуться на площі перед Львівською оперою, у Палаці мистецтв та Будинку вчених. Шоколадні гуляння просто неба будуть безкоштовними (хоча солодощі, зрозуміло, не роздаватимуть, а продаватимуть), а от за решту забав, зокрема й Шоколадний бал, доведеться заплатити. >>

Хочеш земельку — неси хабар

Відпочинок у Карпатах полюбляють багато українців. Відповідно, і бізнес там іде непогано: як гриби, ростуть бази відпочинку, дерев’яні котеджі, з’являються нові підйомники та лижні бази. Стати власником карпатської землі є чимало охочих, але на всіх, звичайно, не вистачить. На цьому деякі хитромудрі чиновники і вирішили підзаробити. За що й потрапили до рук буковинських правоохоронців. >>

Грузіє, Кремль вітає тебе!

Москва шукає союзників у Грузії. І, схоже, знаходить: у четвер столицю Росії відвідала лідер партії «Демократичний рух — єдина Грузія» Ніно Бурджанадзе. У Кремлі її радо вітав прем’єр–міністр Володимир Путін, а на батьківщині засудили колишні соратники. Нагадаємо, свого часу Бурджанадзе була одним із лідерів Революції троянд нарівні з Михаїлом Саакашвілі, очолила парламент за його першого президентства, але згодом перейшла до глави держави в досить жорстку опозицію. >>

Не остання з могікан

До Міжнародного жіночого дня (про який, щоправда, там навряд чи чули) у могікан штату Коннектикут сталася визначна подія: вперше за 300 років їх очолила жінка. 56–річна Лінн Малерба стала вождем одного з найбільш процвітаючих племен позавчора, але офіційно виконувати обов’язки почне з серпня. Востаннє могікани обирали своїм вождем жінку ще 1723 року. >>

США — Вірменії: визнаємо, сумуємо

Комітет із закордонних справ Палати представників Конгресу США визнав винищення півтора мільйона вірмен на території Османської імперії в 1915—1917 роках геноцидом. Як повідомляє Бі–Бі–Сі, відповідну резолюцію було ухвалено з мінімальною перевагою: «за» проголосували 23 представники комітету, «проти» — 22. З правової точки зору ухвалений документ ні до чого не зобов’язує — тепер резолюція має надійти на розгляд Конгресу. Втім подальша доля документа залишається під питанням, адже 2007 року комітет уже затвердив схожу за змістом резолюцію, але вона так і не була винесена на розгляд Конгресу. Найімовірніше, так станеться і цього разу. >>

Дай Боже нашому Лису теля з’їсти

Для тих, хто більш–менш орієнтується в ситуації, в якій зараз перебуває український хокей, факт проведення в нашій країні чемпіонату світу викликає іронічну посмішку. Хай навіть це і юніорська першість, й учасники турніру представляють лише третій за силою дивізіон — ІІ–В, а український хокей, який відзначає своє сторіччя, більше переймається проблемами виживання. З іншого боку, сама подія є надзвичайно важливою: українські збірні давно вже не виступали на власному льоду в офіційних поєдинках, а не товариських міжнародних турнірів ми взагалі ще ніколи не організовували. >>

Без хати і в боргах

Заплатити понад 50 тисяч гривень адвокатові й виселитися з квартири просто на вулицю мусить житель Чернігова Костянтин Шокур разом зі своєю сім’єю — дружиною і 13–річним сином–інвалідом. За рішенням суду, цією квартирою тепер розпоряджатиметься міська рада. От тільки куди подітися цій родині з хворою дитиною — нікого не хвилює. Причиною ж скрутної ситуації, в якій опинилася родина майстра–коваля, стала його довірливість. >>

Замість риби витягли чоловіка

Заступник начальника оперативного відділу головного управління МНС у Черкаській області Олег Диченко разом зі своїм шкільним другом Сергієм Сметаною вирішив порибалити на березі річки Ольшанка в районі села Лозівок. Хлопці ще нічого не встигли зловити, як почули чийсь розпачливий крик про допомогу. Коли ж підбігли ближче, то побачили, що метрів за 60 од берега у воді борсається людина. Чоловіки спочатку кинулися до потопаючого. Але крига, товщина якої була не більше п’яти сантиметрів, загрозливо затріщала, й вони повернули до берега. Але бажання врятувати людину, котра потрапила в біду, було таким сильним, що друзі удвох миттю завалили... вербу. >>

Врятувати кінокласику

Минулого року в кінотеатрі «Жовтень» показували ретроспективу фільмів Сергія Параджанова. Варто зізнатися, відчуття було досить дивним, коли на великому екрані «Колір граната» наполовину втрачав естетику, яку вловлюєш, переглядаючи на DVD хоч і піратські копії. Якщо якість фільму в кінотеатрі можна виправдати, зважаючи на старість кіноплівки, то шуми і потріскування при перегляді української кінокласики на телебаченні вкрай засмучують. Дирекції Національної кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка з цього приводу спала геніальна думка — а що, якщо купити високотехнологічний німецький сканер і на його основі відкрити центр цифрового відновлення фільмів.

Сканер купили у грудні минулого року і в одному з цехів кіностудії урочисто відкрили Digital Intermedia, що в перекладі означає «Центр цифрового відновлення фільмів». Чудо техніки — Arriscann — коштувало в 1 млн. євро: 30 відсотків коштів надійшли з держбюджету, решту витрат кіностудія покрила з власних обігових коштів. Дебютним фільмом, який реставрували й зробили, як запевнили в центрі, бездоганну цифрову копію, став «Камінний хрест» Леоніда Осики 1968 року (оцінити воскреслий із кіноархіву «Камінний хрест» можна буде 19 березня у Будинку кіно). Як працюється з суперкрутим сканером, яким наступним фільмам пощастить оновитися і скільки коштує така розкіш — «УМ» вирішила довідатися безпосередньо в Центрі цифрового відновлення фільмів на кіностудії Довженка. >>

Мистецтво в «Арсеналі»

Весна, як відомо, пробуджує неабиякий заряд енергії. І культурне життя тому не виняток. Хоча ця культура в Україні не завжди така, як того хотіла би спрагла за зиму до нового й мистецького душа. >>

Ігор Ставчанський: Українські фільми купуватимемо в «Белых столбах»

— Пане Ігорю, хто вирішує, який фільм відновлюватимуть і за чиї кошти?

— У нас є дві можливості реставрації: або за власні обігові кошти, або за гроші Міністерства культури і туризму. Якщо за гроші Мінкульту, то ми даємо рекомендації, які фільми вважаємо ціннішими. У протилежному випадку — коли за наші кошти — рішення приймає художня рада: ми розглянемо десяток картин, які реставруватимемо по черзі. Тут принципові два критерії: важливість фільму в культурній спадщині і чи є вихідний матеріал, тобто кіноплівка. На сьогодні копій та оригіналів багатьох фільмів в Україні немає. Їх треба купувати в «Белых столбах», оскільки до 1991 року оригінали кіноплівки віддавали саме туди. Ми робимо заявку, отримуємо копію з оригіналу, за яку платимо від 5 до 15 тис. доларів. Сканована копія в кілька разів дорожча. Хоча, за законами міжнародного права, вони повинні Україні повернути архів, адже це власність Кіностудії Довженка. Коли у перші роки незалежності росіяни хотіли віддати нам його, у нас щось вирішувалося. А тепер кажуть: «Проблем нема. Купіть копію». >>

У ногу зі світом

У першій декаді XXI століття до краю загострилося питання виживання світової індустрії звукозапису, зокрема — української. Сталося це внаслідок переходу сили–силенної споживачів сучасної музики на нові рейки споживання, іншими словами — будь–яку аудіо– та відеоінформацію безкоштовно скачують з інтернет–ресурсів, а не купують традиційно на фізичних носіях. Світові монстри аудіозапису, так звані мейджор–лейбли, втрачають мільйонні прибутки, відтак меньше коштів вкладають у розвиток галузі. >>

«Do#Dж» починається з маленького

Відомий джаз–фест «Do#Dж» цьогоріч стартує 17 травня і у Донецьку. Початок фестивалю покладе фінальна частина Міжнародного конкурсу молодих виконавців «Do#Dж Junior’10». А наразі триває ще відбірковий тур. Організатори нагадують, що в музикантів є ще час подати заявки на конкурс, дедлайн якого 17 квітня. Імена десяти конкурсантів, що потрапили до фіналу, буде опубліковано на сайті dodj.com.ua 25 квітня. Там же можна ознайомитися і з умовами конкурсу. >>

Свято краси і гламуру

«Незважаючи на популярність жанру, дотепер в Україні не було створено жодного вітчизняного україномовного мюзиклу з оригінальним сюжетом і авторською музикою. Вистава «Глорія» стане першим таким твором, із дотриманням усіх законів жанру», — запевняє Марко Бровун, художній керівник Донецького національного академічного українського музично–драматичного театру. Нову постановку покажуть уже за пару днів — якраз на 8 березня. «Це буде справжнє свято краси й гламуру», — зазивають в адміністрації театру потенційних глядачів, спокушаючи їх різними приємними несподіванками. >>

А поговорити?

Кожне з літературних поколінь має пубертатний період свого становлення, в якому зазвичай не враховується такий самий, юнацько–незграбний досвід попередників. Але проти природи жанру не попреш, і випадок харків’янки Анастасії Афанасьєвої, яка працює судовим психіатром і яка свого часу виграла конкурс «Молодіжного міського роману» видавництва «Фоліо» — не виняток із вищезгаданого правила. Оскільки нагадує літературний дебют Франсуази Саган з її сповіддю дівчинки–підлітка «Здрастуй, смуток!», настукану за місяць двома пальцями на друкарській машинці, яка принесла авторці світову славу. >>