Замість риби витягли чоловіка

06.03.2010

Заступник начальника оперативного відділу головного управління МНС у Черкаській області Олег Диченко разом зі своїм шкільним другом Сергієм Сметаною вирішив порибалити на березі річки Ольшанка в районі села Лозівок. Хлопці ще нічого не встигли зловити, як почули чийсь розпачливий крик про допомогу. Коли ж підбігли ближче, то побачили, що метрів за 60 од берега у воді борсається людина. Чоловіки спочатку кинулися до потопаючого. Але крига, товщина якої була не більше п’яти сантиметрів, загрозливо затріщала, й вони повернули до берега. Але бажання врятувати людину, котра потрапила в біду, було таким сильним, що друзі удвох миттю завалили... вербу.

«Ламаючи гілки, я й подумати тоді не міг, що звалив дерево, яке б у звичайному стані довелося сокирою рубати кілька хвилин. За допомогою мотузки, яку ми прихопили з собою, почали зв’язувати гілки. У ту мить я пригадав усе, чого нас навчали на заняттях із підвищення кваліфікації», — розповідає «УМ» Олег Диченко.

Чоловіки постійно підтримували того, хто боровся за життя в холодній воді, підказували, як діяти, аби самостійно вибратися із крижаної пастки. Але в задубілої від холоду й шокованої від жаху людини нічого не виходило.

Тоді друзі взяли в руки гілки з мотузками, лягли на лід і почали повільно й обережно повзти до ополонки. «Проповзли ми метрів сорок, — згадує Олег. — Пощастило, що чоловік із першого ж разу намертво вхопив кинуту нами мотузку обома руками і вже її не відпускав. Так крок за кроком, повільно відповзаючи до берега, ми його й тягли. Проте крихкий лід не давав можливості витягнути чоловіка з води. Тільки метрів через п’ять такого криголаму нам удалося висмикнути його на лід».

Уже на березі від пережитого жахіття чоловік не міг сказати й слова. Стояв і мовчав, міцно тримаючи в руках мотузку, якою його притягли до берега. Коли ж 50–річний дачник прийшов до тями, то щиро дякував за порятунок. Самі ж друзі того дня так і не наловили риби, бо поки рятували людину — самі змокли до нитки. Але кажуть, що відпочинок на річці був не марним...