США — Вірменії: визнаємо, сумуємо

Комітет із закордонних справ Палати представників Конгресу США визнав винищення півтора мільйона вірмен на території Османської імперії в 1915—1917 роках геноцидом. Як повідомляє Бі–Бі–Сі, відповідну резолюцію було ухвалено з мінімальною перевагою: «за» проголосували 23 представники комітету, «проти» — 22. З правової точки зору ухвалений документ ні до чого не зобов’язує — тепер резолюція має надійти на розгляд Конгресу. Втім подальша доля документа залишається під питанням, адже 2007 року комітет уже затвердив схожу за змістом резолюцію, але вона так і не була винесена на розгляд Конгресу. Найімовірніше, так станеться і цього разу.

Барак Обама під час президентської кампанії заявляв, що на посаді президента США визнає геноцид вірменського народу. Але напередодні голосування в «міжнародному» комітеті адміністрація Обами робила все можливе, щоб документ «провалився». Білий дім задіяв свій адміністративний ресурс. Держсекретар Хілларі Клінтон наполегливо переконувала голову комітету, свого колегу з Демократичної партії Ховарда Бермана, в тому, що ухвалення резолюції завдасть шкоди відносинам Сполучених Штатів із їхнім ключовим союзником у мусульманському світі — Туреччиною. І що Анкара після цього припинить надавати допомогу США на Близькому Сході та в Афганістані.

Туреччина прислала парламентарів із власного комітету із закордонних справ, які активно переконували своїх американських колег, що документ, у разі його прийняття, нічого доброго не принесе. Ці аргументи не спрацювали — Берман закликав членів комітету підтримати резолюцію. «Я в Конгресі вже 27 років, і до цього ніколи не було належного моменту, щоб прийняти цю резолюцію», — пояснив демократ.

Як і слід було очікувати, ухвалення резолюції про геноцид вірмен викликало різко протилежні реакції в Єревані та Анкарі. Влада, народ Вірменії та численна вірменська діаспора у світі з ентузіазмом прийняли рішення американських парламентаріїв про засудження дій Туреччини. Натомість офіційна Анкара невдовзі після голосування відкликала свого посла у Вашингтоні для консультацій. Турецьке МЗС висловило стурбованість у зв’язку з тим, що ухвалення документа може не лише ускладнити відносини між Туреччиною та США, а й зашкодити нормалізації відносин між Анкарою та Єреваном. Резолюцію комітету Палати представників також засудили прем’єр–міністр та президент Туреччини. На думку глави держави Абдулли Гюля, вона завдасть шкоди стабільності на Південному Кавказі і взаєминам Туреччини зі США.

Тим часом незалежні закордонні оглядачі зазначають, що ухвалення документа дасть додатковий козир проісламським силам Туреччини, які ведуть боротьбу з тією половиною турецького владного олімпу, яка виступає за світський характер Турецької держави.

ДОВІДКА «УМ»

Масове винищення вірмен у 1915—1923 рр. у Західній Вірменії та в інших частинах Османської імперії вважається першим геноцидом XX ст. 24 квітня 1915 р. молодотурецькі правителі на чолі з тріумвіратом Талаат–паші, Енвер–паші та Джемаль–паші наказали зібрати всю вірменську інтелігенцію в Константинополі й депортувати, після чого почалося масове вбивство вірмен по всій території Туреччини. Чоловіків, жінок, дітей та старих вирізали, живцем спалювали у вірменських храмах, ґвалтували. До геноциду також зараховують масові вбивства вірменського населення турками, які вторглися на Закавказзя у 1918 р., кемалістами під час агресії проти Вірменської Республіки у вересні–грудні 1920 р., організовані погроми вірменів у Баку й Шуші 1918—1920 рр. За різними даними, кількість жертв геноциду налічує від 600 тисяч до понад 2 мільйонів (якщо враховувати і періодичні погроми, організовані турецькою владою починаючи з кінця ХІХ ст.). Більшість істориків сходиться на тому, що ця цифра становить щонайменше 1,5 мільйона.