Анастасія Коженкова: Тепер усі мрії — про олімпійську нагороду

Анастасія Коженкова: Тепер усі мрії — про олімпійську нагороду

«Попри брак фінансової підтримки, наші спортсмени продовжують гідно виступати на світовій арені та завойовувати медалі», — таке речення вітчизняний журналіст може вставляти в матеріал, що висвітлює стан чи не кожного виду спорту (звичайно, якщо це не футбол). Героїня цієї розмови — яскрава ілюстрація до такої ситуації. Вирушаючи два тижні тому на чемпіонат світу з академічного веслування до Польщі практично в борг, Анастасія Коженкова — разом зі Світланою Спірюховою, Тетяною Колесниковою та Яною Дементьєвою — повернулася із золотою нагородою.

Із четвірки дівчат–переможниць світового чемпіонату кореспондент «УМ» вирішив поспілкуватися саме з Настею, адже для неї це були перші змагання такого рівня — і одразу такий вражаючий дебют. З Коженковою ми домовилися порозмовляти на спортивній базі збірної України, що розташована на Трухановому острові в Києві, — саме там Настя з подругами зараз готується до національного Кубка. >>

Оксана Забужко: Без інтелектуального хребта будемо бабратися в тому самому болоті

Цьогорічне літо Оксани Забужко минуло в режимі жорсткого графіка. Усамітнившись у лісі, на кордоні Голландії й Німеччини, письменниця завершувала новий роман «Музей покинутих секретів» із невеличкою, за її словами, перервою на певні виробничі моменти — інтерв’ю для місцевих мас–медіа з нагоди виходу у голландському перекладі її «Польових досліджень з українського сексу», лекцій для студентів. До Києва пані Оксана прилетіла наприкінці серпня буквально на пару тижнів, звідки вже у перших числах вересня збирається на літературний фестиваль до Словенії. У цьому проміжку нам і пощастило вихопити її зі звичного цейтноту, домовившись про зустріч для читачів «УМ». >>

Визнання третьої кінореволюції

Позавчора, 2 вересня, у Палаці кіно на острові Лідо офіційно відкрили черговий кінофорум, що є частиною Венеційської бієнале. Церемонію відкриття вела чарівна італійська актриса Марія Грація Кучінотта, яка починала як модель, а в останні роки перекваліфікувалася в продюсери. У 1994 році синьйора Кучінотта вже з’являлася на кінофорумі у Венеції — як героїня фільму «Поштар» Майкла Редфорда. Тепер італійку удостоїли честі бути господинею церемонії відкриття та закриття. >>

Фарфор для Брежнєва і Шевченка

У галереї–крамничці біля головних воріт у «Мистецький арсенал», паралельно до виставки «З глибин», відкрито експозицію «Коростенський фарфор». За концепцією вона не має нічого спільного з архаїчною і сучасною пластикою, що розміщена всередині «Арсеналу», хіба що, як каже Ірина Мамонтова, перший заступник голови правління закритого акціонерного товариства «Коростенський фарфор», їх підтримує одна і та ж людина — Віктор Ющенко. «Ще до того, як він став Президентом, Віктор Андрійович приїжджав до нас на завод, купував сервізи «Мальовнича Україна», «Царівна». Маємо навіть тарілки з його підписом», — хвалиться почесним покупцем Ірина. >>

Муратова шокує

Наступний тиждень для останнього фільму Кіри Муратової «Мелодія для шарманки» буде бенефісним. Навіть якщо журі міжнародних фестивалів залишать стрічку поза увагою, її побачать і про неї почують майже одночасно на двох кінцях світу — на Міжнародному кінофестивалі в Торонто у програмі «Майстри» (з 10 по 19 вересня) і в основному конкурсі XVIII Відкритого фестивалю кіно країн СНД, Латвії, Литви й Естонії «Кіношок–2009» в Анапі (з 13 по 20 вересня). «Фестиваль у Торонто — один із найважливіших ринків кіноіндустрії. Це найбільший фестиваль у світі з найширшим діапазоном жанрів. Те, що Україна вперше буде представлена на ньому стрічкою такого майстра, як Муратова, дає гарантію, що наш фільм не залишиться непоміченим», — зазначив продюсер «Мелодії для шарманки» Олег Кохан. >>

Микола Мельниченко: Розстріли, гадаю, почнемо з Кучми

На зустріч із журналістом «УМ» Микола Мельниченко вже звично прийшов у супроводі двох охоронців з СБУ. Утім на запитання, наскільки серйозними є загрози його життю зараз — після передачі Генпрокуратурі плівок, записаних під диваном Кучми, відповідає, що вже не хоче бути свідком під охороною. Мовляв, скільки таких свідків по Україні, але ж їх ніхто не охороняє. Та й узагалі, якщо є мета вбити — обов’язково вб’ють. Микола Мельниченко запевняє, що як тільки зареєструється кандидатом у президенти, одразу відмовиться від «сек’юріті», щоб бути «ближчим до людей». Колишній майор держохорони усе менше говорить про минуле, пов’язане зі справою Гонгадзе, а більше про майбутнє — свої президентські амбіції та... власну фракцію в парламенті. Він відчуває суспільний запит на «сильну руку» й пропонує програму «воєнного стану». >>

Есхіл, якого люблять Кеннеді і Юля

«Лажатися» в публічних виступах, тішачи чужих виборців помилками на к­шталт «великої поетеси Анни АхмЕтової», «композитора Гулака–АртЬОмовського» або «поета Павла Безсмертного» (замість Беспощадного) — це в українському політикумі прерогатива лідера Партії регіонів Віктора Януковича. І, скажімо, Юлія Тимошенко, якій як особі уважній і скрупульозній у питаннях піару такі ляпсуси не притаманні, не оминає нагоди покпинити з «проколів» головного «регіонала». Тож можна собі уявити, як тріумфували «регіонали», коли і їм нарешті вдалося підловити Леді Ю. Щоправда, не на помилці, а, швидше, на плагіаті. >>

І розпустити нікому,й самознищитися шкода

Сьогодні відкривається позачергове засідання Верховної Ради, скликане з ініціативи Блоку Тимошенко. Однак у тому, що в нинішньому своєму складі Верховна Рада продуктивно працювати не може, сумнівається все менше політиків. Президент під час зустрічі з Головою ВР Володимир Литвином назвав одним із варіантів розв’язання парламентської кризи саморозпуск парламенту (право достроково припинити повноваження Ради своїм указом глава держави, згідно з Конституцією, втратив за півроку до завершення президентського терміну). За словами Президента, парламент «давно перестав бути центром прийняття політичних рішень», оскільки політика «давно вже формується за його лаштунками». >>

Свій «скелет у шафі»

Попри заклики повернутися до мажоритарної системи виборів або виборів за відкритими списками, лідери окремих політичних сил намагаються всіляко цьому перешкодити. Яскравий приклад — «закрите акціонерне товариство», відоме як Блок Юлії Тимошенко. Про окремих народних депутатів від БЮТ громада дізнається дедалі більше цікавого. Якщо раніше фаворитами керівництва БЮТ були патріоти, як–то Степан Хмара чи Левко Лук’яненко, котрі додавали в кошик блоку кілька відсотків голосів виборців Західної України, то нині наближеними до БЮТівської верхівки є люди з яскравим кримінальним минулим — особи, причетні до махінацій із держзакупівлями, земельними спекуляціми, а часом заплямовані й убивствами.

Досі не вщухла історія з розшукуваним екс–нардепом Віктором Лозинським, як уже інший БЮТівець відверто на всю країну заявив, що в минулому (чи справді в минулому?) мав зв’язки з кримінальним світом. >>

Кому винен — усім прощаю

Хочеш втратити друга — позич йому гроші, кажуть у народі. Брати чужі гроші легко, а повертати свої — важко, тому завжди існує вірогідність того, що ви не лише зіпсуєте стосунки з позичальником, а й утратите свої кревні назавжди. Інша річ, коли йдеться про відносини суто ділові. У бізнес–колах не прийнято давати в борг без відсотків і тим паче «під чесне слово», адже гроші повинні працювати. Тому в угоді про позику, яку обов’язково засвідчує нотаріус, чітко прописують строки повернення боргу і штрафні санкції в разі, якщо позичальник із цим затягує. >>

Спочатку — секс, потім — робота

Колишня співробітниця Харківського плиткового заводу Світлана Помиляйко подала позов на шефа–італійця, звинувачуючи його у сексуальних домаганнях. Жінка каже, що керівник дизайнерського бюро, де вона пропрацювала сім років провідним фахівцем, схиляв її до інтимних стосунків. А коли та вкотре відмовила, пригрозив звільненням. За словами позивачки, вона не раз повідомляла керівництву підприємства про свої проблеми з начальником. Але адміністрація відреагувала на жіночий крик душі досить своєрідно, вказавши їй на прохідну. Причина банальна — чотирихвилинне спізнення на роботу. Тепер Світлана намагається виграти одразу дві судові тяганини. Тобто одним позовом прагне довести, що шеф таки переступив межу дозволеного; іншим — хоче відновитися на посаді дизайнера. >>

Перерваний експеримент юриста–мічурінця

Донбас — регіон із найбільш густим населенням в Україні. Однак і тут можна знайти чарівні куточки, де до найближчого населеного пункту з ознаками державної влади — кілька десятків кілометрів. І навіть до сякої–такої автотраси з пристойним рухом — півтора десятка верст. Саме такий куточок знайшов для своїх аграрних «експериментів» 40–річний фермер із села Новоолександрівка Троїцького району. Як повідомляє відділ зв’язків із громадськістю Головного управління МВС у Луганській області — вихованець «одного з престижних юридичних вишів України». Слід гадати, юридична освіта тепер стане фермерові в пригоді, адже за найбільшу в Україні плантацію марихуани доведеться «віддуватися» в суді.. >>

Лізе долар по драбині...

Коли я чую рекламу Воло­димира Литвина «Я дам країні новий курс», то так і хочеться відповісти шановному спікеру, що ми й без нього щодня спостерігаємо новий курс. На табличках біля «обмінок». Ще в середу купити долари там можна було по 8,55—8,65 грн. А вже вчора «зелені» продавали по 8,75—8,85. Точніше, робили вигляд, що продавали. Адже «зелені» в «обмінках» останні кілька тижнів не було, нема і, ймовірно, найближчим часом не буде. Вхопити якусь сотню доларів можна, лише чергуючи під обмінником на випадок, якщо хтось принесе туди свою валюту. Але таких обмаль: люди притримують зелені, курс якого стрімко наближається до позначки в 9 грн. Експерти кажуть, що це далеко не межа. >>

Місто без копійки

Констатувати цей дивний факт довелося особисто міському голові Івано–Франківська Вікторові Анушкевичусу. «Відповідно до рішення судів, відкрито виконавче провадження... Заблоковані всі рахунки (міськвиконкому), без винятку», — заявив він позавчора. Як пояснив градоначальник, свого часу один із підприємців міста незаконно побудував житло, 50% якого «благородно» передав на баланс міста. Не переймаючись законністю житла, його одразу розподілили між людьми у квартирній черзі, які отримали ордери на нові помешкання і справили новосілля. Аж тут підприємець пошкодував і вирішив забрати своє благородство назад. Він подав до суду на виконавчий комітет міськради, аби останній компенсував вартість наданого житла. Тоді суд і арештував усі рахунки виконкому. >>

Київ під перехресним вогнем

Війна між акціонерною компанією «Київ­енерго» та Київською міською державною адміністрацією триває. Наступний хід зробила КМДА: якщо «Київенерго» не буде постачати електроенергію, незважаючи на борги, які має влада міста перед енергетиками, про що останні говорили неодноразово, погрожуючи відключенням, у них просто заберуть майно, яке енергетики орендують у міста. Згідно з розпорядженням №981 від 31 серпня, цей процес розпочнеться вже 15 вересня. «Київенерго» орендує у Києва ТЕЦ–5, ТЕЦ–6 та 12 районних котелень, магістральні лінії електропередач та розповсюджувальні теплові мережі. Їх передали в оренду ще на початку 2000–го. Передбачається, що «Київенерго» замінить нове комунальне підприємство «Київтеплокомуненерго». >>

«В Україні дуже красиві й розумні діти!»

Ніколетта Паваротті перейнялась долею українських дітлахів. Як повідомляє прес–служба благодійного фонду «Розвиток України», саме до них пані Паваротті на днях уперше завітала в Україну. «Ніколетта Паваротті перебувала в Україні три дні, — розповіла «УМ» піар–менеджер фонду Нонна Шмідік. — Спочатку вона побувала на церемонії відкриття «Донбас–Арени» 29 серпня, а в неділю відвідала два дитячих будинки, — дитячий заклад, що перебуває повністю під опікою фонду, та спеціалізований будинок для дітей із ВІЛ–інфекцією». >>

Народна зірка — у «французькій» студії?

Розважальними талант–шоу українського телеглядача вже не здивуєш. Незабаром знову збиратимуть рейтинги «енні» сезони «Танцюю для тебе» («1+1»), «Фабрики зірок» («Новий канал»), «Танцюють усі» та «Україна має талант» (СТБ). Ці видовищні багатотижневі змагання у прямому ефірі за участю зірок і талантів із народу вітчизняні телевізійники, як відомо, роблять за купленими форматами, «обкатаними» на телеаудиторії інших країн. Тому подією на вітчизняному телепросторі можна вважати підготовку каналом «Україна» власного музичного шоу «Народна зірка». Чи зможе цей телепроект за оригінальною ідеєю конкурувати з іншими талант–шоу — побачимо у жовтні. А зараз зазирнемо на телекухню, де готують «Народну зірку». >>

Новини «Тоніса» в ефірі

У середу, 2 вересня, в ефірі телеканалу «Тоніс» випуски новин з’явилися. Страйк телевізійників, про який «УМ» писала у номері того дня, тривав лише кілька годин поспіль. Керівництво «Тоніса», як і планували, зібрало «літучку». На переговорах із невдоволеними кількамісячною заборгованістю співробітниками голова правління телеканалу Дмитро Тузов запевнив людей, що до кінця тижня їм виплатять увесь борг із заробітної плати. Генпродюсера Юрія Нікітіна на зібранні не було. Протестувальники кажуть, за словами Тузова, що Нікітін у відповідь на невдоволення пропонував звільнити бунтівників. >>

Бій із тінню байдужості

Населення міста Ровеньки становить приблизно одну сорокову від населення Луганської області. Натомість класних боксерів тут живе більше, ніж на решті території регіону. Практично всі вони тренуються в місцевому боксерському клубі ім. Дмитра Єлісєєва. Або — тренують. Як Олександр Філозопенко. Людина, як на наш час, унікальна. І не тільки тому, що його юні вихованці регулярно привозять зі змагань медалі й кубки. Більше вражає, чому Філозопенко взагалі займається цією невдячною справою. >>

Опус Олі

Після участі в останньому фільмі про Джеймса Бонда в української моделі й актриси Ольги Куриленко просто відбою немає від пропозицій. Дівчина встигає паралельно зніматися в рекламі, фотосесіях для журналів і одразу кількох фільмах. >>

ПРИКОЛИ

Єдине, що засмучує Пугачову, — це те, що в Максима Галкіна там тільки пародія на Філіппа. >>

Ява жаху

Перші повідомлення про землетрус, який із силою 7,5 бала за шкалою Ріхтера струсонув індонезійський острів Ява, надійшли ще по обіді в середу. Утім поки вгамувалася перша хвиля поштовхів і рятувальні загони дісталися зони лиха, про жертви інформації не було. Учора ж уранці влада Індонезії повідомила про 44 загиблих і застерегла, що, з огляду на силу руйнації, кількість жертв невпинно зростатиме. «Рейтер» цитує представника національної агенції з ліквідації катастроф Пріяді Кардоно: «Враховуючи масштаб руйнувань, список загиблих може різко зрости». Так, станом на 11–у годину ранку (за європейським часом) офіційно заявлялося про кількадесят зниклих безвісти. Приблизно 300 осіб поранено. Тисячі людей лишилися без домівок. >>

Жертва «військової таємниці»

Загадкова історія суховантажу «Арктік Сі», який у липні зник, а за кілька тижнів знайшовся буцімто захоплений піратами з незрозумілим вантажем на борту, отримала вчора продовження. Як повідомляє російський сайт NEWSru.com, головний редактор журналу «Морський бюлетень–Совфрахт» Михайло Войтенко втік із Росії, бо йому погрожували «органи» розправою за «несвоєчасне» надання гласності усій історії з виявленням «Арктік Сі». Нині Войтенко перебуває в Туреччині й не знає, як далі складеться його доля. >>

«Шара» прийшла в Іспанію

У місті Сасерес, що на центральному заході Іспанії неподалік кордону з Португалією, днями відкрився перший соціальний супермаркет, в якому ціни удесятеро нижчі, ніж у звичайних магазинах, а покупцями є найубогіші люди. >>