Населення міста Ровеньки становить приблизно одну сорокову від населення Луганської області. Натомість класних боксерів тут живе більше, ніж на решті території регіону. Практично всі вони тренуються в місцевому боксерському клубі ім. Дмитра Єлісєєва. Або — тренують. Як Олександр Філозопенко. Людина, як на наш час, унікальна. І не тільки тому, що його юні вихованці регулярно привозять зі змагань медалі й кубки. Більше вражає, чому Філозопенко взагалі займається цією невдячною справою.

«Попри брак фінансової підтримки, наші спортсмени продовжують гідно виступати на світовій арені та завойовувати медалі», — таке речення вітчизняний журналіст може вставляти в матеріал, що висвітлює стан чи не кожного виду спорту (звичайно, якщо це не футбол). Героїня цієї розмови — яскрава ілюстрація до такої ситуації. Вирушаючи два тижні тому на чемпіонат світу з академічного веслування до Польщі практично в борг, Анастасія Коженкова — разом зі Світланою Спірюховою, Тетяною Колесниковою та Яною Дементьєвою — повернулася із золотою нагородою.

Із четвірки дівчат–переможниць світового чемпіонату кореспондент «УМ» вирішив поспілкуватися саме з Настею, адже для неї це були перші змагання такого рівня — і одразу такий вражаючий дебют. З Коженковою ми домовилися порозмовляти на спортивній базі збірної України, що розташована на Трухановому острові в Києві, — саме там Настя з подругами зараз готується до національного Кубка.