У Воркуті знесли пам’ятник українським жертвам ГУЛАГу – колишнім бійцям і помічникам УПА

21:15, 17.06.2026
У Воркуті знесли пам’ятник українським жертвам ГУЛАГу – колишнім бійцям і помічникам УПА

Пам’ятний знак на місці масового поховання людей, засуджених за участь у діяльності Української повстанської армії (УПА) - так він виглядав у Воркуті до демонтажу.

Влада Воркути, міста розташованого на крайній півночі європейської частини Росії, демонтувала пам’ятний знак українським жертвам політичних репресій на меморіальному цвинтарі селища Юр-Шор.

 

На меморіальній табличці були викарбувані 33 прізвища, а над ними – герб України

 

Як інформує УМ, про це 17 червня повідомило росЗМІ "Медуза" та Радіо Свобода.

 

Пам'ятник відкрили 14 жовтня 2010 року. У червні 2026-го на нього поскаржилися російські вояки-учасники війни проти України, закликавши місцеву владу демонтувати його.

 

Адміністрація міста заявила, що перевірила архівні дані та встановила, що на кладовищі також були поховані учасники Організації українських націоналістів (ОУН) та Української повстанської армії (УПА). Після цього монумент знесли, заявивши, що він увічнює "нацистів та їхніх поплічників".

 

"Формальним приводом стали прізвища українських в'язнів, яких радянська система засудила за політичними статтями до тривалих термінів за зв'язки з УПА та ОУН – організаціями, що боролися проти радянської влади за суверенітет України. Багатьом зі згаданих на пам'ятнику в 1944-1945 роках, імовірно, було лише 12-15 років.

 

Це не перший удар по пам'яті людей, які пройшли через воркутинські табори. У 2023 році в селищі Рудник місцева влада знесла пам'ятний хрест засланим полякам – в'язням ГУЛАГу. Тоді активісти приносили квіти до місця знесення та перевіряли інші пам'ятники – вони залишалися на своїх місцях", – написала російська правозахисна організація "Меморіал", заборонена в РФ.

 

Правозахисники нагадали, що Юр-Шор – одне з головних місць пам'яті Воркутинського табірного комплексу.

 

З 1944 року до середини 1950-х років тут ховали в'язнів Воркутлагу та Речлагу, а також вільнонайманих працівників шахти №29. Могили позначали не іменами, а табличками з номерами.

 

Речлаг був особливим табором №6 для політичних в'язнів. Його створили у 1948 році як підрозділ Воркутлагу. Ув'язнені видобували вугілля, будували шахти та жили в табірних відділеннях навколо Воркути, зазначає "Меморіал".

 

Влітку 1953 року в Речлазі розпочалося одне з найбільших повстань в історії ГУЛАГу. Політичні в'язні вимагали перегляду своїх справ, пом'якшення табірного режиму та скасування обов'язку носити номерні знаки на одязі.

 

Ядро підпілля, яке організовувало повстання, складалося з українських, балтійських та польських націоналістів, розповідають в Українському інституті національної пам'яті.

 

1 серпня 1953 року протест біля шахти №29 жорстоко придушили із застосуванням вогнепальної зброї. Загинули 53 людини (зокрема 30 українців), понад 100 дістали поранення. Загиблих поховали на кладовищі Юр-Шор.

 

ГУЛАГ (з російської – Главное управление исправительно-трудовых лагерей, трудовых поселений и мест заключения) – підрозділ Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВД), який керував системою виправно-трудових таборів у сталінському СРСР.

 

ГУЛАГ утворили у 1934 році (хоча перші концтабори в Росії виникли раніше). Його метою були терор та ізоляція дисидентів, а також використання їх як дешевої робочої сили.

 

Система об'єднувала 53 табірні управління з тисячами відділень та пунктів, 425 колоній, а також більш ніж 2000 спецкомендатур – загалом понад 30 тисяч місць ув'язнення. За роки існування ГУЛАГу через нелюдські умови ув'язнення пройшли від 18 млн до 28 млн людей, близько 1,5 мільйона з яких померли.

 

Систему ГУЛАГу почали згортати після смерті Сталіна 1953 року, а остаточно ліквідували у 1960-му. Однією з причин стали масові повстання політв'язнів, зокрема українців.

 

Як повідомляла УМ, 70 років тому відбулося наймасовіше і найтриваліше повстання в історії ГУЛАГу.