А Піскуна та Медведька — до суду!

У своєму депутатському зверненні до Президента Віктора Януковича, копія якого є в розпорядженні «України молодої», народний обранець Григорій Омельченко пояснює необхідність втручання глави держави тим, що «керівництво Генпрокуратури виявилося безсилим повернути в Україну вкрадені в народу 280 мільйонів доларів США, які знаходяться на арештованих закордонних рахунках колишнього Прем’єр–міністра Павла Лазаренка». Утім пан Омельченко переконаний, що можливість повернути ці мільйони ще далеко не втрачено, потрібно лише вжити невідкладних заходів. Зокрема, на його думку, за рекомендацією Президента нинішнє керівництво ГПУ має «скасувати незаконні постанови про закриття кримінальних справ щодо давання Ю. Тимошенко і О. Тимошенком хабарів П. Лазаренку на загальну суму близько 87 млн. доларів США». Водночас, на думку Григорія Омеляновича, варто притягнути до відповідальності колишніх генпрокурорів Святослава Піскуна й Олександра Медведька, які, «зловживаючи своїм посадовим становищем, незаконно закрили справи і створили реальну загрозу неповерненню цих коштів в Україну». >>

«Юррова» перемога

Арешт екс–міністра внутрішніх справ Юрія Луценка наприкінці грудня 2010 року був безпідставним і порушує права людини. Таке рішення вчора оголосив Європейський суд iз прав людини, який також присудив скаржнику 15 тисяч євро компенсації від України. Сам Юрій Луценко, який звернувся до європейської Феміди зі скаргою ще півтора року тому, тепер вимагає від Президента Віктора Януковича та Генпрокурора Віктора Пшонки виконання цього рішення, а також притягнення до кримінальної відповідальності цілої низки посадовців Генпрокуратури та суддів, які «порушили його конституційні права, що виявилося у безпідставному арешті понад вісімнадцять місяців». Утім перемога Луценка над владою хоча і є першою з числа колишніх «закритих за ґратами» урядовців, але ж не є повною. Адже з–під варти його ніхто зараз не звільнить через вирок Печерського райсуду столиці, яким його засуджено до чотирьох років позбавлення волі. Хіба що після можливої конфіскації майна для родини Луценка будуть не зайвими виграні у влади 15 тисяч євро. Утім соратники Луценка сподіваються, що українська Феміда зважатиме на рішення колег зі Страсбурга вже при розгляді касації екс–міністра на вирок. >>

Мордовороти «зробили» нас, як кошенят

Тепер зрозуміло, навіщо вчора по обіді до Верховної Ради приїздив Прем’єр Микола Азаров і чому з ложі преси виганяли журналістів, які стали свідками наради голови Партії регіонів та депутатів фракції ПР у сесійній залі парламенту. >>

День рокіровок

Учора нардеп від «НУНС» Віктор Матчук добровільно склав із себе депутатські повноваження, про що вранці заявив із трибуни парламенту. >>

Чи обiйдемось без росiйської

Для початку — про норми міжнародного права. Право на свою мову не належить до основних прав людини, про це не згадується у Загальній декларації прав людини (ООН, 1948), у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод (1950). Це право — право національних груп. У Копенгагенських критеріях (критерії вступу до ЄС, 1993) проголошено: «Члени національних меншин повинні мати... право на свою рідну мову (настільки, наскільки це не суперечить правам інших людей, а також демократичним процедурам і загальній законності)». У Декларації про права осіб, що належать до нацменшин, релігійних і мовних меншин (ООН, 1992), сказано: «Держави вживають відповідних заходів для того, аби там, де це можна здійснити, особи, що належать до нацменшин, мали необхідні можливості для вивчення своєї рідної мови або навчання рідною мовою».

Європейська хартія регіональних і міноритарних мов (1992) — документ нечіткий, недопрацьований, її не ратифікували Франція, Росія, ще низка країн. >>

Чорниця, яка на столі

Нинішнє літо порадувало щедрим урожаєм чорниць: на столичних ринках за півлітрову баночку темно–синіх ягід просять, в основному, 10 гривень, безпосередньо від збирачів, подалі від центру, можна купити й за 6. Чорниці називають і ягодою космонавтів, і ягодою молодості і довголіття, бо у невеликих ягідках природа зібрала всі необхідні людині вітаміни й мікроелементи. Тож не варто втрачати шанс наситити ними організм. >>

Найкорисніші — сушені й заморожені

Чорниця багата пектинами, що допомагає виводити з організму все шкідливе, а завдяки так званим дубильним речовинам вона ефективно долає розлади шлунка, допомагає в лікуванні гепатиту і гастриту з пониженою кислотністю, каже медик за освітою і добра господиня Тетяна Ксензук. А ще чорниця — чудовий засіб дезінфекції організму, бо містить таніни, ефірні олії і кислоти, які запобігають розмноженню в організмі бактерій і грибків. Але найкорисніша вона для очей, її екстракт використовують у медицині для лікування сітківки ока, кон’юнктивітів. А ще весь набір корисних елементів чорниці — залізо, мідь, сірка, фосфор, марганець, калій, хром, селен, цинк, каротин (вітамін А), вітаміни групи В, вітамін С і РР, пектини, дубильні речовини і ефірні масла — поліпшують пам’ять, сприяють роботі серця, нормалізують гормональний баланс, особливо у жінок. Пані Тетяна радить у період чорничного сезону щодня з’їдати по склянці свіжих ягід. >>

Про людожерів, ординців і світле майбуття

Допоки в Україні та Польщі тривав футбольний чемпіонат, у Москві відбувся міжнародний кінофестиваль. 34–й за ліком... Фестиваль, що має понад піввікову історію, переживає доволі складні часи, одначе не полишає боротьбу за місце під сонцем.

У підсумку перемогла британська картина «Покидьки / Junkhearts» молодої режисерки Тіндж Крішнан (це її повнометражний дебют в кіно). Спеціальний приз журі «Срібний Георгій» віддано ще одній дебютантці, мексиканці Кенії Маркес, за стрічку «Термін придатності». Господарі так само не залишились без нагород. «Срібного Георгія» за кращу режисерську роботу присуджено Андрію Прошкіну за фільм «Орда». Актриса Роза Хайрулліна з тієї ж картини отримала свого «Георгія» як краща виконавиця жіночої ролі. Едді Марсан із «Покидьків» визнаний кращим серед акторів–чоловіків. У конкурсі «Перспективи» (назва говорить сама за себе) тріумфувала ще одна британська дебютантка Диктинна Худ з фільмом «Руйначі». Ну а в номінації документальних стрічок перемогла шведсько–британська картина «В пошуках Шугармена» дебютанта Маліка Бенджеллула... Словом, мало не цілковита вікторія молодого британського кіно. Саме його визнали найперспективнішим одразу кілька журі московського кінофоруму. Та й росіянин Андрєй Прошкін належить до молодшого кінематографічного покоління.

Пошановано й ветеранів — приз за внесок у світовий кінематограф отримав американець Тім Бертон, а спеціальний приз «За підкорення вершин акторської майстерності і вірність принципам школі К. Станіславського» — легендарна французька актриса Катрін Деньов. >>

Муракамілогія: профілактика ідіотизму

Коли Іван Дзюб, майже монопольний перекладач японської прози, завершив українізувати трилогію Харукі Муракамі «1Q84», то з подивом завважив: попри мільйонні наклади роману у світі «його аналіз лишається загадкою» (ЛітАкцент, 12.12.2011). Й аби увиразнити глибини цих текстів, додав: «Складається враження, що архетипи Муракамі навіяні Юнґом». >>

Українець, який відкопав «празьку культуру»

У нас із чехами відбувся дивовижний обмін світилами археологічної науки. Уродженець Пардубицького краю молодий Вікентій Хвойка в 1876 році переселився в Україну і став першовідкривачем трипільської культури та численних пам’яток давнього Києва. Ми в боргу не залишилися: видатні українські вчені Ярослав Пастернак й Іван Борковський трохи пізніше, розкопуючи територію старої Праги, зокрема королівського замку Градчани, віднайшли артефакти з часів виникнення чеської державності й до середньовіччя, що також стало сенсацією для європейської археологічної спільноти.

Проте промені слави на цю трійцю «впали» нерівномірно. Вікентія Хвойку шанують в обох країнах. Ім’я Пастернака завдяки його відкриттю на теренах давнього Галича, що на Івано–Франківщині, залишків Успенського собору із саркофагом князя Ярослава Осьмомисла — теж на слуху. Що ж до академіка Івана Борковського, то про його заслуги перед археологією на історичній Батьківщині донедавна майже ніхто не знав. Пояснення просте: у чорних списках радянських спецслужб він значився як «впливовий український націоналіст». Від розправи підручних Берії, котрі ввійшли у Прагу разом із Червоною армією, Борковського врятувало лише особисте заступництво президента Чехословаччини.

Аби «відкрити» сучасним українцям визнаного Європою вченого Івана Борковського, його життєдіяльність досліджує городенківський краєзнавець Ярослав Левкун. >>

Промінь надії у Промені

Такі села, як Промінь, прийнято називати Богом забутим куточком. Принаймні у вимірі Солонянського району на Дніпропетровщині. До райцентру звідси, з прикордоння із Криничанським районом, добрих півсотні кілометрів та й то по розбитих дорогах, що, за місцевими мірками, не так уже й мало. До того ж села Промінської сільської ради від іншої частини Солонянщини акуратно відрізала залізнична колія, символічно розділивши місцеве життя на «тут» і «там».

Як переконаний колишній голова Промінської сільської ради Василь Федорчук, саме таке розташування населених пунктів дозволило їм уникнути негативних наслідків приватизації. Бо, мовляв, скоробагатькам iз мішками грошей, що спершу обіцяють золоті гори, а потім залишають iз бур’янами, сюди навідуватися було невигідно. >>

«Високе» й не дуже

Криза — кризою, а люди з великими грошима, які охоче витрачатимуть їх на коштовні речі, у світі будуть завжди. Тому хоч би як дизайнери скаржилися на нерентабельність колекцій «от кутюр», а повністю відмовлятися від їх створення не збираються. Хоча, як довів Тиждень високої моди, який завершується в Парижі, інколи вони не проти зекономити й видати за «високе» те, що насправді таким не є. >>

Його вибір — жінка від йоги

Голлівудський актор Алек Болдуїн минулими вихідними вдруге одружився. Як повідомляє агенція «Ассошіейтед пресс», обраницею 54–річної зірки фільмів «Ноттінг Хілл», «Відступник» та ін. стала інструктор із йоги Хіларія Томас, молодша за Болдуїна на 26 років. >>

ПРИКОЛИ

Десь далеко–далеко на просторах Галактики, а можливо, навіть у паралельному Всесвіті, у кожної шкарпетки є пара... >>

Привіт від «Чорного принца»

Подарунок Інституту археології Національної академії наук України з часом стане справжньою окрасою нового артеківського музею «Скарбів Чорного моря». Цю 10­дюймову гармату зразка 1854 року експедиція інституту знайшла ще три роки тому на глибині 22 метри на зовнішньому рейді Балаклавської бухти. Саме там, де, за історичними джерелами, під час великого шторму 14 листопада 1854 року, у розпал Кримської війни, пішов на дно англійський парусно­гвинтовий фрегат «Чорний принц». >>

У головній ролі — «Опель Адмірал»

Презентацію двох ігрових «короткометражок» телевізійники з регіонального каналу «Академ­ТV» присвятили річниці 22 червня — початку Великої Вітчизняної. «Троє, любов і війна» — спочатку нібито романтична історія про те, як чарівна жінка приймає залицяння зразу двох чоловіків, німецького офіцера та його водія. Розв’язується ситуація неромантично: помирають обоє фашистів, мета жінки виконана. >>

Як до Васі на іменини...

У Миколаївському зоопарку свій 65­річний ювілей відзначив знаменитий крокодил Вася. Ця подія перетворилася на загальноміське свято: привітати ветерана прийшли кілька тисяч дітей і дорослих. Присутній на ­цьому святі глава редакційної ради Національного проекту «Книга рекордів України» Олег Іваненко вручив директору зоопарку Володимиру Топчію відповідний диплом, який підтверджує, що крокодил Вася — найстаріша тварина в Україні. Відомо, що ця організація фіксує тільки рекорди людей, але для Миколаївського зоопарку, якому цього року виповнюється 111 років, було зроблено вже другий виняток. Першим був зафіксований рекорд довгожителя­пітона. Як зазначив куратор «Книги рекордів України», за рекордами цих тварин стоять люди, які забезпечують їм гідний догляд і турботу протягом такого тривалого часу. >>

Лисиця проти Сирени

І вчора, і в понеділок на найпрестижнішому турнірі «Великого шолома» про себе знову нагадала сумнозвісна англійська погода. Причому не лише дощем, який змусив відкладати частину матчів, а й неприємним холодом і пронизливим вітром. Глядачі перечікували під парасольками, корти — під спеціальними накриттями. Утім ключові результати таки відбулися. Саме за таких умов позавчора ввечері впала зі свого трону росіянка Марія Шарапова. >>

Основна обойма

Не так давно відлунали фанфари на честь «Донецька» — нового переможця української чоловічої суперліги, а чемпіони та їхні конкуренти вже почали підготовку до наступного сезону. Гравці, щоправда, ще перебувають у відпустках, проте керівництво клубів не байдикує, а опікується кадровими та організаційними питаннями. >>

Хто виселяє музей Чорновола?

Нинішнє — «тимошенківське» — керівництво Народного руху в Києві виселяє з приміщення музей Героя України, колишнього лідера НРУ В’ячеслава Чорновола. Причиною гонінь на музей є конфлікт інтересів у Русі, де теперішнє керівництво підтримує Юлію Тимошенко, а старі рухівці хочуть зберегти справжній, «чорноволівський», дух партії. «УМ» спробувала розібратися, що до чого в цій колізії. >>

За звірячим покликом

Головний фігypaнт у справі Oкcaни Maкap Євген Краснощок зaявив на cyді, щo цинічним його зробило важке життя, а що таке «каяття» — він не знає. Крім того, нелюд каже, що, вбиваючи Макар, він просто «зачищав» суспільство від асоціальних елементів, ним рухав «тваринний інстинкт». Іншої причини не було, тому що дівчина була слов’янка, а значить — «своя». А от щодо Артема Погосяна, який розкаявся у скоєному злочині й раніше дав на суді правдиві свідчення, то Краснощок каже, що якби знав, що той вірменин, то запросто вбив би і його. >>

У в’язницю — кроком руш!

Виходить, що батальйон патрульної служби при Сімферопольському міськуправлінні міліції налічував у своєму строю цілий взвод злочинців. Позаяк до буцегарні, за рішенням Залізничного райсуду кримської столиці, потрапили сам командир підрозділу, його заступник і четверо рядових інспекторів. >>

Непотрібна «мораль»

Учора парламент мав розглянути законопроект про ліквідацію Національної комісії з питань моралі. Відповідну пропозицію на розгляд Верховної Ради вніс уряд, запропонувавши вилучити із Закону «Про захист суспільної моралі» положення про статус та принципи діяльності комісії. >>

Справа Возницького живе

Батальні полотна XVII ст. «Битва під Віднем» і «Битва під Парканами», автором яких є Мартіно Альтомонте, придворний художник польського короля Яна III Собєського, виставили на огляд в Олеському та Золочівському замках. Слід зауважити, що у Львові громадськість була дуже занепокоєна долею цих витворів мистецтва, адже від знищення їх свого часу врятував покійний Борис Возницький. «Ангел–охоронець» замків завжди хотів, щоб картини експонувалися в Олеському і Золочівському замках. На їхню реставрацію знайшли кошти з Євросоюзу, замки спеціально готували до експозиції, в Олеському навіть провели роботи з підняття даху. Проте коли все вже було готово, урочистій події завадила трагічна смерть Бориса Возницького у дорожньо–транспортній пригоді. >>

Заморений бичок

Протягом трьох днів узбережжя моря в районі села Урзуф було всіяне десятками тонн мертвої риби, переважно бичка. Майже щорічно у весняно–літній період під час значного і тривалого підвищення температури повітря, а отже, й «градуса» морської води, можна спостерігати велику кількість мертвої риби, викинутої на берег. Екологи пояснюють це різким зниженням вмісту кисню у воді, що призводить до задухи донних видів риб басейну Азовського моря. >>

Політ на «зеленому змії»

Надзвичайна подія сталася опівночі: з восьмого поверху будинку 8–Б, що по вулиці Автозаводській Комунарського району Запоріжжя, випала жінка, якій пощастило залишитися живою. Сусіди зателефонували рятувальникам спецпідрозділу «Кобра», викликали швидку допомогу і міліцію. 35–річну постраждалу знайшли в кущах у жахливому стані, позаяк сердешна наштрикнулася на металеву арматуру. Аби перенести тіло в карету «швидкої», довелося спершу зрізати стрижень, який стирчав зі стегна. >>