Непотрібна «мораль»

Учора парламент мав розглянути законопроект про ліквідацію Національної комісії з питань моралі. Відповідну пропозицію на розгляд Верховної Ради вніс уряд, запропонувавши вилучити із Закону «Про захист суспільної моралі» положення про статус та принципи діяльності комісії.

На момент друку цього номера «УМ» депутати ще не встигли розглянути законопроект, який стояв у порядку денному ближче до кінця. З огляду на події («віроломне» ухвалення «мовного» закону й пов’язані з цим заворушення в сесійній залі) вчора черга до нього могла й не дійти, однак рано чи пізно дійде: на думку опозиціонерів, провладні чиновники налаштовані однозначно — сенсу функціонування комісії немає. «Напевно, мораль нам більше не потрібна. На мою думку, це хибний крок iз боку чинної влади. Коли фактично серед чиновників присутній такий низький рівень довіри до опозиції, то про що можна говорити? Сучасне суспільне середовище має велику потребу в незалежних експертах, які будуть підказувати і реагувати належним чином у тому аспекті, яку продукцію можна викладати для широкого перегляду, а яку — слід обмежувати, — каже «УМ» народний депутат «НУНС» Лілія Григорович.

За її словами, подібний моральнозахисний орган функціонує у багатьох різних країнах, де діє доволі ефективно. «Наприклад, такі фільми, як «Солт», «Пилка» там не показують у денний час, — пояснює пані Григорович. — Адже це ненормально, якщо десятирічна дитина у післяшкільний час удома переглядає фільми, в яких стріляють і ріжуть людей. Саме такий небезпечний інформаційний простір і породжує таких дніпропетровських маніяків, які два роки тому, надивившись фільмів, за подібним сценарієм розчленовували і вбивали людей. Або дівчата, які б’ють однокласниць і викладають це відео в інтернеті, щоб стати популярними».

Нардеп також нагадала, що до Національної комісії з питань моралі завжди входили люди, які мали повагу суспільства. «Це відомі науковці, лікарі, діячі культури. То що поганого ці люди могли зробити чи порадити? Адже, отримавши звернення про недопустимість якихось інформаційних продуктів, комісія не одразу їх забороняла, а тільки після отримання висновків кваліфікованих експертів. До того ж робота цього органу завжди була дієвою та ефективною. Завдяки її діяльності біля шкіл перестали вивішувати білборди порнографічного характеру, демонструвати низку аморальних фільмів», — нагадує Лілія Григорович.

Водночас серед рішень «моральної» комісії було й чимало скандальних та суперечливих — закриття арт–виставок, заборона творів сучасних українських письменників тощо.