Небезпечний прецедент справи Лучанова

Є підстави оцінювати  злочин комбрига С. Лучанова і його підлеглих як такий , що сприяє підриву єдності тилу і фронту та створює передумови для можливого бунту в ЗСУ на кшталт " маршу справедливості " вагнерівців Пригожина на Москву 23-24 червня 2023 року .

 

Вірогідність подібного сценарію розвитку подій в Україні є суперечливою .

 

Але якщо не будуть актуалізовані оперативно - розшукові , контррозвідувальні зусилля  та управлінська складова органів державної влади у Центрі і на місцях  , то подібні акції в умовах війни можуть масштабуватися і створювати ризики національній , державній і громадській безпеці . 

 

Адже не виключається , що командир бригади чи корпусу із за якихось особистих образ  , чи під ворожим впливом не підніме власне воїнство на болісний для держави похід .

 

Ретельним слідством  будуть з'ясовані причини , мотиви протиправних дій і судом буде визначена кримінальна відповідальність персонально кожного із учасників такого ганебного злочину .

 

Втім принципово важливо з'ясувати наступне . Чому тривалий час публічний побутовий конфлікт між родиною комбрига і цивільними особами та його наміри розібратися з ними , залишалися поза увагою Військової служби правопорядку , вищого командування , національної поліції та  місцевої влади Київської області .

 

Адже відповідно до чинного законодавства та статутних вимог ЗСУ , перелічені суб'єкти зобов'язані  ретельно моніторити обстановку у підрозділах ЗСУ та у середовищі громад для попередження, викриття і своєчасного припинення статутних правопорушень та злочинної діяльності проти держави та її громадян .

 

Тому актуалізується нагальна необхідність вдосконалення кадрової політики в органах державної влади і управління . Перш за все в секторі безпеки та оборони  і правоохоронних структурах . Особливо у царині призначення на командні посади  середнього і вищого рівня . Бо командир повинен чітко усвідомлювати недопустимість перенесення методології війни на взаємини із цивільним населенням власної країни .

 

Незважаючи на специфіку правового режиму  воєнного стану , уряд має оперативно  підготувати постанову стосовно уніфікованих  критеріїв підбору , навчання  , розстановки , виховання та використання мілітарних та цивільних кадрів . Як правило , із використанням поліграфа .

 

Нагальною є необхідність  підготовки МО  , Генеральним штабом ЗСУ  та МВС відповідних директив у війська  та органи і підрозділи національної поліції . Доречним було б і рішення Уряду  стосовно посилення громадської  безпеки та відповідальності за таке державних посадовців .

 

Посилення ролі у духовному вихованні військовослужбовців потребує і вітчизняне капеланство . Важливим є і поступове нарощування їх кількісного складу у секторі безпеки і оборони . Та впровадження інституту капеланства в органи та підрозділи МВС .

 

Загалом помітнішою має бути у справі відсічі ворогу та злочинності і роль відданих Україні вітчизняних конфесій .

 

Незважаючи на наявні об'єктивні і суб'єктивні труднощі , є впевненість , що гілками влади надалі під гаслом " Народ і армія єдині " реалізовуватимуться  креативні проєкти для попередження і викорінення будь яких правопорушень на шкоду  національній, державній і громадській безпеці .

 

В такому разі єдність фронту і тилу буде непорушною , що унеможливить небезпечні бунтівні прояви у Збройних Силах України та секторі безпеки і оборони загалом .

 

Василь Богдан, експерт з питань безпеки, генерал - лейтенант, публіцист