Ірина Мерлені: Хочу стати легендою, тому й відмовляюся від шоу

Ірина Мерлені: Хочу стати легендою, тому й відмовляюся від шоу

Відомий радянський психолог, професор Рудольф Загайнов у своїй книжці «Психологічна майстерність тренера та спортсмена» писав: чемпіонами народжуються, оскільки складається враження, що підсумок багатьох спортивних баталій вирішується не тільки на самому полі, і підтримка майбутнього переможця «згори» має не випадковий характер. Після розмови з відомою українською борчинею Іриною Мерлені справді пересвідчуєшся в цьому твердженні. Наполеглива у досягненні мети, Іра не тільки має концентрацію, мотивацію, закритість, а й не заперечує, що в неї є талант від Бога.

Зараз Ірині 30. У 22 роки вона стала першою в історії олімпійською чемпіонкою з вільної боротьби серед жінок, вигравши турнір в Афінах. На наступній Олімпіаді, в Пекіні, Мерлені здобула «бронзу». А минулого тижня Ірина – мама вже двох синів – перемогла на кваліфікаційних змаганнях у Фінляндії й відтак поїде на свою третю Олімпіаду, до Лондона. І знову вона ставить перед собою на борцівському килимі найвищу мету. >>

Не святі горщики ліплять

Знана львівська співачка, голос чудового рок–квінтету «Королівські зайці», нечасто навідується до столиці. Так само нечасто пробиваються у теле– й радіоефір композиції кількох її музичних проектів: як і на початку творчої кар’єри, що припав на кінець 1980–х, так і тепер вона перебуває у стані мистецького андеґраунду, або, іншими словами, — самодостатньої окремішності... Леся Герасимчук народжує напрочуд світлі, добрі, неагресивні пісні, від яких, перефразовуючи одного барда, «помирати не хочеться...» В інтерв’ю «УМ» Леся розповідає про причини свого тимчасового «зникнення» з поля зору «мистецько стурбованої» громадськості, власні захоплення, а також про культурну ситуацію у нашій державі. >>

Четвертий «бузок»

Учора відкрився вже четвертий Міжнародний фестиваль «короткого метра» «Харківський бузок». Як і раніше, головні події форуму будуть сповнені французьким шармом. Цього разу музі і незмінній учасниці заходу Мілен Демонжо, замість П’єра Рішара та Жана–Поля Бельмондо, які приїздили на фестиваль у попередні роки, склав компанію супер–зірка кінематографа 1970 — 80 років 76–річний Ален Делон. >>

Найкращий вихід — це вхід

За правилами, які діють у цій утопії, людина, щоб не почуватися беззахисною, робить багато потрібних чи не дуже вчинків: будує дім, пише книжку або вбиває когось. Натомість той, хто не спроможний на це, іде до Притулку. В Україні, до речі, завжди так було, і досі наш убогий люд прибиває або під церкву, або до музею. Хоч у романі «Писар Західних Воріт Притулку» трохи інакше: тут вважають, що у жодній із цитаделей духу на землі не відновлюються рівність, гідність та справедливість, і лише у містичному Притулку людина знаходить абсолютний захист. >>

Прізвище на афіші

Професійній стійкості молодих українських драматургів можна позаздрити від щирого серця. Пишуть вони, пишуть свої п’єси, надсилають чи носять їх до театрів, там ввічливо відмовляють, мовляв, ваша творчість нам поки що не цікава, шукайте далі форму і зміст, а ті знову пишуть і пишуть, несуть і несуть... Не здаються: на голому ентузіазмі влаштовують фестивалі молодої драматургії, майстер–класи, популяризують себе у соціальних мережах — роблять усе, щоб театри нарешті зацікавилися бодай кількома драматичними творами сучасників. Історія Ганни Герман у цьому малоефективному пошуку гармонії між театром i драматургом — беззаперечний виняток із правил. П’єсу за мотивами її свіженького роману «Піраміди невидимі» нещодавно поставив молодіжний Поетичний театр Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. «Це була професійна постановка, професійна гра. І мені здається, цей театр повинен поїздити по Україні», — зауважила після прем’єри авторка літературного матеріалу і наче у воду дивилася. 16 травня цю виставу покажуть на Камерній сцені Театру імені Франка. Що, не вірите? Думаєте, що цей, м’яко кажучи, не дуже титулований колектив на такий поважний театральний майданчик не може потрапити в принципі? А ось і ні! Читайте гастрольну афішу, а особливо — прізвище радника Президента, яке, ймовірно, буде надруковане там не найменшим кеглем. >>

Святослав Цеголко: Намагаємося боротися з антиукраїнським телебаченням

Святослав Цеголко — телеведучий і шеф–редактор проектів «5 каналу». З ним ми говоримо про те, як стають кращим репортером, наскільки важливим для журналістської кар’єри є місце роботи, і про нинішній статус «каналу чесних новин». >>

Вишивана родина

Постійні читачі «УМ» вже знайомі з унікальним тернопільським культурно–просвітницьким товариством «Вертеп», при створенні якого у 1989–му його члени присягали на самошитних національних прапорах, пошарпаних міліцією під час славнозвісного першого фестивалю «Червона рута». Ще тоді це товариство стало своєрідним ядром культурного, громадського і політичного життя свідомої молоді, а саме слово «вертепівець» — називним, передбачаючи, що це людина, щиро віддана національній ідеї, яка добре знає і талановито «несе в маси» історію та культуру свого народу. Відтак з’явився і своєрідний феномен «Вертепу». Майже три десятки подружніх пар знайшли одне одного саме там, а при народженні діток ще й кумів собі з вертепівських друзів вибирали. Підростаючи, членами товариства поряд iз батьками ставали вже й діти, тож iз роками воно перетворилося наче у велику дружну родину.

Сьогодні, коли наближаються свята Матері (13 травня) та Батька (19 червня, воно, до речі, у Тернополі стає все популярнішим), дуже хочеться розповісти про одну із вертепівських сімей, главою якої є один із засновників товариства, керівник тернопільського Центру національного відродження Тарас Гребеняк. >>

Життя після вибухів

Святкового дня 9 травня у відділенні інтенсивної терапії політравми чи, простіше кажучи, реанімації Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені Мечникова перебувала тільки одна людина, потерпіла внаслідок нашумілого терористичного акту 27 квітня. 77–річну Раїсу Грозь медики дотепер вважають такою, кому дісталося чи не найбільше. «У неї пошко­джені обидві ноги, рана на голові, чимало втратила крові. Тому спершу можна було говорити й про загрозу життю, але тепер усе найстрашніше позаду», — розповіла черговий лікар Олена Кузьмова. >>

Подвійний атлетизм Піренеїв

Після того, як Кубок УЄФА поміняв свою назву на Лігу Європи, цей трофей здобувають винятково команди з Піренейського півострова. Причому в останні два сезони лише клуби Португалії та Іспанії пробивалися до півфіналів. А позавчора ввечері вже другу перемогу в ЛЄ за три роки відсвяткував мадридський «Атлетико». Два роки тому «матрацники» взяли гору над англійським «Фулхемом», а цього разу — над співвітчизниками з «Атлетика». >>

«Вам 5 тис. грн. чи євро?»

Два тижні тому, здобувши 23–тю перемогу в національній першості, ужгородські «Карпати» де–факто стали недосяжними для переслідувачів. Щоб де–юре оформити перший в історії чемпіонський титул, підопічним Бориса Павловського слід дочекатися завершення останнього, «з’їзного», туру, який 12–17 травня пройде саме в Ужгороді. Нагадаємо, що починався цей чемпіонат також у крайньому західному обласному центрі. «Провести старт в Ужгороді ми пропонували самі, тоді як вибір місця проведення завершальної стадії — це право команди–лідера сезону», — пояснює деталі регламенту наставник «Карпат». >>

Падіння на початку шляху

Амбіційні плани Росії вийти на світовий ринок авіабудування можуть зазнати краху разом із надновим літаком Sukhoi Superjet–100 («Сухой суперджет–100»). У середу о 14:21 за місцевим часом під час демонстраційного польоту в Індонезії суперсучасний лайнер несподівано зник із радарів. Учора, майже через добу після пошуків, його уламки виявили на схилах недіючого вулкану Салак поблизу Джакарти — рятувальники помітили їх, облітаючи місцевість на гелікоптері. Корпус літака висить на майже вертикальному гірському схилі заввишки понад півтора кілометра й видається майже неушкодженим. За попередніми версіями, літак розбився об скелю в умовах поганої видимості. За словами речника фірми, яка в Індонезії представляє російського літакобудівника «Сухой», жоден із пасажирів та членів екіпажу не пережив авіакатастрофу. За останніми даними, на борту літака перебувало 47 осіб: окрім команди, — представники авіакомпаній та посольства Росії в Індонезії, бізнесових кіл і потенційних покупців цього літака, журналісти. Восьмеро загиблих — росіяни, решта — індонезійці, а також громадяни США, Франції та Італії. >>

Гуляли аж до рання, гуляли цілу ніч!

«Я честно говоря не думала что это так может быть.. я ведь за мирный протест...п***ц...» Цю цитату з «Твіттера» Ксенії Собчак за останні два дні в інтернеті процитували сотні користувачів — із коментарями на ­кшталт: «Ну от, навіть найбільш наївні ідіотки нарешті прозріли». Напередодні інавгурації президента Путіна Собчак і справді вкотре написала у своєму блозі звернення до влади й опозиції, закликаючи перемагати «путінізм» не революціями, а переконанням. Проте потрапивши в «автозак» під час мирної прогулянки Москвою, навіть героїня світської хроніки переконалася: переконати російську владу у важливості прогресу й демократизації — неможливо. >>

Рік російської міфології

8 травня 1938 року політбюро ЦК КП(б)У ухвалило рішення «Про складання нового українського правопису». Українська мова мала стати більш схожою на російську. Це був черговий (і не останній!) крок, спрямований проти т.зв. «українізації». Керована з Москви «контрукраїнізація» розпочалася одночасно з Голодомором. Першою її жертвою став нарком освіти Микола Скрипник (звільнений з посади, він ще кілька місяців намагався чинити опір, але 7 квітня 1933 р., коли на політбюро ЦК КП(б)У почалося обговорення його листа, залишив засідання й застрелився у своєму кабінеті). Перед тим на його місце було призначено Володимира Затонського, а першим заступником наркома — Андрія Хвилю, який уже 24 квітня 1933 р. надіслав до політбюро ЦК КП(б)У доповідну записку з питань мовознавства, в якій звинувачував Скрипника у сприянні буржуазно–націоналістичному підходу в питаннях створення української наукової термінології. Невдовзі журнал «Більшовик України» надрукував статтю Хвилі з красномовною назвою «Викорінити, знищити націоналістичне коріння на мовному фронті». Справа Петра І та Катерини ІІ опинилася в надійних більшовицьких руках. >>

Знову вибори?

Уже дві спроби створити правлячу коаліцію в обраному на позачергових виборах минулої неділі парламенті Греції виявилися марними. Спершу уряд намагався сформувати Антоніс Самарас — лідер партії «Нова демократія», яка набрала майже 20% голосів і має 108 парламентських місць. Для створення більшості з партнером по попередній коаліції, соціалістичною ПАСОК, «новим демократам» не вистачає лише трьох мандатів. Знайти стільки «тушок» переможцям виборів не вдалося, як і вмовити котрусь із менших парламентських сил приєднатися до коаліції повним складом — усі інші сили, що пройшли до законодавчого органу, виступають проти підтримуваного «НД» і ПАСОК плану виконання жорстких умов Євросоюзу, необхідних для надання Греції міжнародної фінансової допомоги. >>

Боги Олімпу — Лондону

Війни, кризи, неспокій — хоч би що відбувалося в світі, Олімпійські ігри мають відбуватися за розкладом. Тож поки в Афінах нервові грецькі парламентарії вчора вкотре марно намагалися сформувати коаліцію, у стародавній Олімпії, в атмосфері спокою й урочистості відбувалося традиційне священнодійство запалення Олімпійського вогню. Перед руїнами храму Гери, поряд зі стародавнім стадіоном, верховна жриця зловила промені вранішнього сонця у спеціальне параболічне дзеркало, підпаливши від цих священних іскор смолоскип, що вирушить до столиці цьогорічної, ХХХ Олімпіади — Лондона. >>

«Перемир’я» по–сирійськи

У багатостраждальній Сирії вчора о 7:50 пролунало одразу два потужних вибухи. Напад стався у ранкову годину пік у районі Казаз у столиці країни Дамаску, коли його мешканці йшли на роботу, а діти — в школу. За даними влади, в результаті теракту (а саме на неназваних терористів офіційний Дамаск покладає відповідальність за трагедію) загинуло 40 людей і щонайменше 170 зазнали поранень. На кадрах, які транслювали з місця інциденту державні телеканали Сирії, видно десятки обгорілих машин. Як повідомляє «Євроньюз», неподалік від місця події розташована штаб–квартира сирійської розвідки. >>

Спотворене Сонце

На поверхні Сонця утворилася група величезних плям, повідомляють науковці НАСА. Це означає, що найближчими днями слід очікувати сильних магнітних бур, які матимуть негативний вплив як на людське самопочуття, так і на функціонування систем супутникового та радіозв’язку, GPS–навігаторів тощо. І що ближче до полюсів, то ці перешкоди будуть сильнішими. >>

Соло без віолончелі

Новини про актрису Розамунд Пайк у пресі з’являються нечасто. Дочка оперних співаків, сама віолончелістка й випускниця Оксфорда, вона не женеться за скандальною славою, рідко відвідує світські тусовки — словом, таблоїди не надто цікавить. Хоча в активі 33–річної британки чимало солідних ролей: Джейн у голлівудській версії «Гордості й упередженості» (тій, де Ліззі грає Кейра Найтлі), Міранди Фрост у двадцятому епізоді «бондіани» «Помри іншим разом», Андромеди в новому проекті Джонатана Лібесмана «Гнів титанів». >>

Не ходив би ти, Ваньок, у солдати...

Новобранці Пермського краю, які обрали альтернативний спосіб проходження військової служби, можуть замість казарм опинитися в... балеті. Про це днями на повному серйозі повідомив пермський військовий комісар Василь Луньов. >>

ПРИКОЛИ

У всіх жінок тільки одне на думці: ніби в усіх чоловіків тільки одне на думці. >>

Хворобу переможе доктор Хармс?

9 травня о сьомій ранку з Качанівської колонії у Харкові виїхала карета «швидкої» у супроводі автомобілів ДАІ та спецпідрозділу «Беркут». У святковий день засуджену лідерку БЮТ Юлію Тимошенко повезли не на парад, а до лікарні «Укрзалізниці», де на неї чекав лікар iз німецької клініки «Шаріте» доктор Лутц Хармс. >>

Саміт, якого не буде

Україна стрімко скочується кудись у бік Білорусі, принаймні в очах Заходу. Канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила: поки Євросоюз і ФРН «живуть в умовах миру і свободи», в Україні й Білорусі люди «страждають від диктатури і репресій». І байдуже, що про Росію, де поліція майже щодня жорстоко б’є опозиціонерів, Меркель такого не скаже — дружба з Путіним і російський газ не дозволять. Нам від того не легше. >>

Коли доля партiї не цiкавить

Керiвники Харкiвської мiської та районних у мiстi Харковi органiзацiй «Нашої України» звернулися з відкритим листом до голови партiї Вiктора Ющенка, щоб висловити занепокоєнiсть ситуацiєю, що склалася. >>

Миротворець повернувся

У вівторок у Синодальному залі Київської митрополії УПЦ Московського патріархату відбувся Священний синод, на якому вперше після початку своєї хвороби головував митрополит Київський і всія України Володимир. Тож першою ухвалою Синоду стало рішення «піднести подячні молитви Милосердному Богу за те, що Він почув молитви Церкви і підняв з одра хвороби Блаженнійшого митрополита Володимира, який приступив до виконання своїх обов’язків». У зв’язку з тим, що предстоятель знову тримає кермо управління Церквою у своїх руках, Синод призупинив дію деяких своїх попередніх рішень. Так, зокрема, втратили чинність рішення про тимчасово головуючого на засіданнях Священного синоду УПЦ МП (ним, нагадаємо, на період хвороби предстоятеля було призначено митрополита Одеського й Ізмаїльського Агафангела (Саввіна), а також щодо тимчасового керуючого Київською єпархією (ці функції були покладені на намісника Києво–Печерської лаври митрополита Павла (Лебедя). Призупинено й рішення грудневого Священного синоду щодо перевірки фінансово–господарської діяльності Київської митрополії УПЦ та Київської єпархії за 2011 рік. Також владика здійснив низку кадрових перестановок. >>

«Швидка» не повірила

У Горлівці Донецької області оператор «швидкої допомоги» не хотіла посилати бригаду на виклик, що надійшов від дитини. Оператор вважала, що її розігрують. Нещастя сталося, коли семирічний Андрій виправ свій одяг та пішов вішати його на балкон. Від висоти у хлопчика запаморочилася голова, він упав на скло. Уламком розбитого вікна хлопчику майже відрізало руку. Дитина не розгубилася і почала телефонувати в «швидку», як його вчили в школі. Спочатку оператор кидала слухавку, а потім пригрозила викликати міліцію. Андрій набирав номер«103» 13 разів! >>

Це ще не літо

Тільки–но українці почали нарікати на аномальну травневу спеку, яка «скасувала» цьогоріч класичну, м’яку весну, як у більшості регіонів температура впала до +15. Синоптики кажуть, що найближчого тижня погода влаштує нам гойдалку. П’ятниця та субота обіцяють бути фантастичними — жодних опадів і 24–28 градусів тепла вдень. Але в неділю погода зіпсується. >>

«Прапор Перемоги» не піднявся наді Львовом

Щоб уникнути сутичок, як це було минулоріч, Львівський окружний адміністративний суд заборонив проводити у місті, зокрема на Пагорбі слави, масові акції до дня Перемоги. З відповідним позовом звернулися до суду міськрада та ще 11 громадських і політичних організацій. Позивачі також хотіли заборонити радянську символіку цього дня, проте суд відхилив цю пропозицію. Водночас, як передає Радіо «Свобода», мерія неофіційно попросила у лівих сил не провокувати ситуацію і не розмахувати зайве червоними прапорами. >>

Червоне — то журба

Сутичка в Тернополi 9 травня була спричинена не цiєю датою, яку, нагадую, Тернопiльська мiська рада минулорiч перевела зi святкового статусу в поминальний, а кольором прапорiв. Поминальнi урочини з молитвою та панахидою бiля монумента Великої слави проходили тихо–мирно, аж поки неподалiк не почала формуватися «спецколона», органiзована обкомом Компартiї України. Коли з розгорнутими червоними прапорами вона рушила до Вiчного вогню, шлях перекрили представники ВО «Свобода», серед яких були депутати мiської та обласної рад. Сутичка виникла мiж останнiми та працiвниками мiлiцiї, якi охороняли «червону» колону, оточивши її щiльним кiльцем. Як наслідок затримано двох представникiв «Свободи». >>

Могильов об’їв ветеранів

Не фронтові сто грамів і похідну кашу, а віскі та шашлик виставили на столи до дня Перемоги у Сімферополі, в парку ім.Гагаріна, де кримська влада вітала ветеранів зі святом і дякувала за те, що вони вберегли «мирне небо над нашою землею». >>

День перемоги «русского міра»

Харків, який так любить уквітчуватися лаврами «першої столиці України» (забуваючи додати — «радянської»), на багатьох фронтах справді виходить на перші ролі. Свого часу тут проходив «з’їзд сепаратистів» — наступний після сіверськодонецького. Потім це місто несподівано, завдяки великим грошам, стало господарем Євро–2012. Потім були ганебні «харківські угоди» з Росією. Того ж року в Харкові довели, що можуть зробити мером жалюгідну людину з відверто бандитським реноме — аби «регіонал». Тепер до Харкова прикута увага всієї Європи, бо в тамтешній «зоні» утримують Юлію Тимошенко, у харківській же клініці «Укрзалізниці» її намагаються лікувати, а в харківському суді — судити у «справі «ЄЕСУ». І ось позавчора в Харкові відбулися урочистості з нагоди Дня Перемоги. Вони виявилися найбільш масштабними порівняно з рештою України. І — показовими. >>