Обмін: боєць «Азову» повернувся з полону у важкому стані

20:53, 15.01.2025
Обмін: боєць «Азову» повернувся з полону у важкому стані

12-та бригада спецпризначення «Азов» регулярно бере у полон військовослужбовців ворога та робить все, аби наш обмінний фонд зростав. (Фото з відкритих джерел)

Під час сьогоднішнього обміну з російського полону вдалося повернути одного військовослужбовця 12-ї бригади спеціального призначення «Азов».
 
Обмін пройшов за окремим форматом взаємної репатріації важкохворих полонених. Саме вони мають бути першочергово повернені згідно з Третьою Женевською конвенцією. 
 
Після важкої 86-денної оборони Маріуполя та тривалого часу у пекельному російському полоні наш боєць нарешті зможе побачити своїх рідних. 
 
Дякую йому за мужність та стійкість. Він вкотре довів, що сила духу українського воїна незламна. 
 
Росіяни регулярно вчиняють воєнні злочини, розстрілюючи українських військовополонених, та утримуючи їх в жахливих умовах. Катування, знущання, голод, відсутність медичної допомоги. Боєць, який повернувся сьогодні, у вкрай важкому стані. У нього важка форма відкритого туберкульозу.
 
12-та бригада спецпризначення «Азов» регулярно бере у полон військовослужбовців ворога та робить все, аби наш обмінний фонд зростав. Так, ми неухильно дотримуємось законів та звичаїв війни. Але навіть якби їх не існувало, у нас є військова честь та відповідальність за наших полонених побратимів.
 
Кожен боєць бригади знає, що у російських тюрмах на визволення чекають українські воїни, серед яких 849 бійців «Азову», а єдиний на сьогоднішній день дієвий спосіб їхнього повернення додому — обміни. Яка б ненависть до ворога не охоплювала нас під час бою, противник, який склав зброю, може стати квитком на свободу для когось з наших полонених.
 
Російському військово-політичному керівництву байдуже на долю свого особового складу. Це очевидно і по тактиці їхніх штурмових дій, і по ставленню до полонених. Вони не розглядають полон як можливість повернути своїх. Натомість вдаються до терору щодо полонених, намагаючись посіяти паніку та деморалізувати українські війська.
 
Нас відрізняють від нашого ворога безліч речей. Втім, ледь не основною відмінністю є ставлення до життя свого особового складу.
 
Я вдячний кожному українському військовослужбовцю, який, ризикуючи життям, поповнює обмінний фонд. Завдяки вам наш боєць сьогодні зміг повернутись додому.
 
Дякую Президенту України, представникам МВС, СБУ, ГУР та «Асоціації родин захисників Азовсталі», а також країнам, які систематично сприяють процесу обмінів. Обміни військовополонених це завжди результат спільної та злагодженої роботи на всіх можливих рівнях.
 
Продовжуємо щоденно працювати над поверненням кожного нашого побратима додому.
 
  • Вахканалія зі створення академічних ліцеїв

    Спостерігаю за цією словесною діареєю, яка несеться в соцмережах навколо проблеми створення академічних людей у профільній школі, і ніяк не можу зрозуміти, чому ті, від кого вона йде, не усвідомлюють елементарних речей. >>

  • Поминання предків: давнє й сьогодення

    Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>

  • Музичний діалог батька і доньки

    У Києві, у Національній філармонії України, відбувся щемкий концерт «Польовий і Польова» із проєкту «Звільнена музика», спрямованого на деколонізацію українського музичного простору та повернення імен і творів, які в радянські часи цілеспрямовано витісняли. >>

  • Після теракту на Голосієві: про право на зброю та відповідальність поліції

    Командири усіх підрозділів поліції вже зараз повинні мати реальний бойовий досвід - бо інакше вони не можуть забезпечити правопорядок у країні, де значна частина населення має бойовий досвід і де ворожі терористичні акти - звичайний сценарій ймовірної небезпеки. >>

  • Майбутнє України народжується у самому горнилі війни

    Ми багато говорили про роль молоді у творенні нашої держави, про той вибір, який кожен із нас робить щодня. Бо Україна сьогодні — це не лише про страшні виклики, це, перш за все, про нашу з вами можливість формувати власну, унікальну траєкторію розвитку. >>