На суахілі, гінді й китайською: у музеї Голодомору­-геноциду з'явився аудіогід 33 мовами

На суахілі, гінді й китайською: у музеї Голодомору­-геноциду з'явився аудіогід 33 мовами

Відтепер правда про трагедію спланованого нищення у 1932—1933 роках українців голодомором режимом Сталіна тоталітарного Радянського Союзу доступна 33 мовами — аудіоекскурсію Національним музеєм Голодомору­геноциду можуть почути практично всі.

Кохання і ГУЛАГ: у Києві відкрили фотовиставку «Біль нащадків»

Кохання і ГУЛАГ: у Києві відкрили фотовиставку «Біль нащадків»

У Києві, в приміщенні «Укрінформу» відкрили історично-документальну фотовиставку «Біль нащадків», присвячену 100-річчю трагедії одного кохання.

Крила метелика у гамівній сорочці: рецензія на виставу «Трамвай «Бажання» Івана Уривського

Крила метелика у гамівній сорочці: рецензія на виставу «Трамвай «Бажання» Івана Уривського

«Вистава Уривського» — це пароль для театралів, який заповнює зали і не змушує задумуватися, чи варто дивитися перші постановки, щоб не наткнутися десь на все ще незіграність акторів чи нефілігранні сюжетні переходи.

Із китайською принцесою: митці п’яти країн ставлять «Турандот» Львівської національної опери

Із китайською принцесою: митці п’яти країн ставлять «Турандот» Львівської національної опери

Вперше в понад столітній історії Львівської національної опери — постановка опери «Турандот» Джакомо Пуччіні, яку італійський композитор створював упродовж кількох років до відходу в засвіти у 1924-му, так і не завершивши.

Літопис Величка без купюр презентували у Батурині, фото

Літопис Величка без купюр презентували у Батурині, фото

Унікальне сучасне повне видання Літопису Самійла Величка без купюр, які нашаровувалися акурат три століття поспіль, представили у Національному історико-культурному заповіднику «Гетьманська столиця» в Батурині у День Українського козацтва, свято Покрови Пресвятої Богородиці і День захисника Вітчизни

Скрипаль Михайло Захаров: Якщо є ціль, то треба робити навіть дивні речі

Скрипаль Михайло Захаров: Якщо є ціль, то треба робити навіть дивні речі

Помічає загал і держава чи ні, утім саме музиканти-інструменталісти є амбасадорами української культури, яка зрозуміла без перекладу.

Коли перестали бути німими для світу: до 145-ліття композитора і диригента Олександра Кошиця

Коли перестали бути німими для світу: до 145-ліття композитора і диригента Олександра Кошиця

«Українці прийшли й перемогли! Це — посольство з іншого світу!» — так писали після першого концерту Хору Олександра Кошиця чеські газети у 1919-му.