Повстанці Маккавеї

Повстанці Маккавеї

На Маковія, за історичним переказом, почалося повстання гайдамаків у Холодному Яру в 1768 році. «І смерклося, а в Чигрині, як у домовині. Сумно–сумно. Отак було по всій Україні против ночі Маковія...», — писав Тарас Шевченко у поемі «Гайдамаки». Історики переважно не погоджуються, що цей виступ проти польського й московського панування розпочався у серпні. Багато хто вказує на кінець травня. Утім і митрополит Української автокефальної православної церкви Василь Липківський (розстріляний комуністами у 1937 році) пов’язував початок гайдамацького повстання з днем пам’яті святих Маккавеїв, що вшановується церквою 14 серпня. У своїх проповідях глава відродженої Української церкви часто наводив паралелі між старозавітною історією, українською минувшиною і сучасними йому подіями. Свою докторську дисертацію в Київській духовній академії він присвятив дослідженню боротьби Маккавеїв за визволення Ізраїлю. >>

Лазуровий берег комуніста Грача

Небагато у Старому світі прийомів, раутів і балів, наділених статусом дійсного епіцентру світського життя. Їх репутація вивірена часом і високим патронатом королівських сімей, а не захопленим придихом дешевого глянцю. Для європейської знаті, нащадків аристократичних родів, членів «вищого світу» відвідини подібних заходів — must visit. Нувориші й «міщани у дворянстві» щодуху прагнуть скласти їм компанію.
Одне з таких дійств — бал Червоного Хреста в Монако. Щороку добродійний захід проводять на початку серпня. Цього року на ньому засвітився... один із лідерів Компартії України Леонід Грач. Дізнавшись про візит пана Грача на Лазуровий берег, «Обоз» негайно зібрався в дорогу. Сам факт перебування полум’яного борця зі світовим капіталізмом на улюбленому курорті європейської знаті й російських мільярдерів видався нам примітним. Особливо в контексті аскетичної доктрини КПУ й іміджу безсрібника, який Леонід Іванович культивує багато років. >>

Морська бійня

Поки російські політики теревенять про «закінчення операції з примусу», російські солдафони займаються улюбленою справою — нищать. У вівторок війська РФ знову з’явилися в грузинському порту Поті. Спочатку вони взялися трощити обладнання баз грузинських ВМС і берегової охорони. Потім дійшло до радарних установок, з допомогою яких проводився контроль морської акваторії. Насамкінець російські «насильники до миру» намірилися топити решту грузинських військових кораблів, які стояли біля причалу. Як розповів секретар ради нацбезпеки Грузії Александр Ломая, мер Поті благав російських солдатів не топити кораблі просто біля пристані. «Після цього вони принесли вибухівку, вивели кораблі в море і потопили недалеко від узбережжя», — цитує слова пана Ломая грузинський інтернет–сайт civil.ge. З усіх кораблів пощадили тільки два катери Берегової охорони. Коли верстався номер, стало відомо, що росіяни передумали і просто в порту Поті потопили решту катерів берегової охорони Грузії. >>

Пусти флот у Крим...

«Україна не повинна втягуватися в чужий конфлікт», «Україна повинна зайняти більш виважену позицію».... Такі, а то й більш радикальні оцінки небайдужої позиції нашої держави до аж ніяк не чужої нам війни від проросійських політиків цими днями лунають постійно. Однак Україна ВЖЕ втягнута у воєнний конфлікт між Грузією та Росією. І була б втягнута незалежно від позиції влади. Бо, нагадаємо, саме в українському Криму базується Чорноморський флот Російської Федерації, який уже бере в цій війні активну участь.
Звісно, навряд чи варто очікувати, що грузинські літаки прилетять бомбардувати Севастополь, куди повернуться судна, які знищили військові кораблі збройних сил Грузії. Але сам прецедент використання базованого в Криму ЧФ РФ у воєнних діях є вкрай небезпечним. На цьому наголосив і Президент Віктор Ющенко, зазначивши, що «саме через такий рід прецедентів Україна втягується в міжнародні конфлікти, не бажаючи цього». Саме тому, за словами глави держави, між українською і російською стороною невідкладно повинні розпочатися переговори з метою підписання угоди, яка «регулювала б особливості використання російського Чорноморського флоту, що базується на українській території, для участі в конфліктах із третіми країнами». >>

Віктор Ющенко: Ми з Грузією!

— Дорогий грузинський народе!

Ми сьогодні пролетіли багато тисяч кілометрів. У нас була важка дорога до вас. Але ми знали, що ми сьогодні повинні бути тут. Ми сьогодні сюди приїхали сказати вам такі слова: Грузія — наш друг. Грузини — наші друзі. Сьогодні, тут, у самі тяжкі часи для Грузії ми говоримо, що ви маєте право на свободу, право на незалежність. >>

Юля не з Міхо?

Уже тиждень триває війна між Росією та Грузією, й рівно стільки часу мовчить про власну позицію щодо конфлікту Прем’єр–міністр Юлія Тимошенко. Донедавна цю тему оминали в коментарях і депутати від БЮТ. Лише позавчора в Івано–Франківську позицію уряду висловив перший віце–прем’єр–міністр Олександр Турчинов: «Стосовно подій у Південній Осетії та Грузії наша позиція досить конкретна — ми винятково за мирний шлях врегулювання цієї проблеми. Жодна зі сторін конфлікту не може вирішувати свої внутрішні й зовнішні питання силовим шляхом». >>

Розрізання Грузії

Москва наполягає на наданні самопроголошеним республікам — Південній Осетії та Абхазії — незалежності, що означатиме відокремлення від Грузії їхніх територій, які, безсумнівно, перейдуть під протекторат Росії. >>

Російське — не «Своє»!

Із понеділка на вулицях Тернополя з’явилися люди, які роздають перехожим листівки не зовсім звичайного змісту. На аркушах — заклик не купувати в магазинах будь–які товари російського виробництва. «На податки, які сплатять російські підприємці, уряд Путіна—Медведєва завтра може виготовити зброю та боєприпаси, а потім у якійсь країні вони знову забиратимуть людські життя, — пояснив «УМ» суть акції координатор коаліції громадських організацій патріотичного спрямування «Своє», яка і є ініціатором, Володимир Ханас. — Вважаю, що це один з непоганих способів заявити про свою позицію щодо останніх ганебних дій Росії». >>

Що той орден?!

Вахтанг Кікабідзе відмовився від ордена Дружби народів, указ про нагороду яким підписав 19 липня, у день 70–річчя славетного актора та співака президент Росії Дмитро Медведєв. Кікабідзе деякий час мешкав то в Москві, то в Тбілісі, у російській столиці його, як улюбленого представника ще радянської естради, увічнили на алеї зірок. Вочевидь грузина Кікабідзе Росія сприймає як теж «трішечки русского». >>

Суцільне «забронзовіння»

«Пристріт знято» — з полегшенням подумали українські олімпійці у вівторок після того, як дзюдоїст Роман Гонтюк приніс першу нагороду до загальнокомандної скарбнички. І вже наступного дня, вчора, долучили ще три медалі. Всі — бронзові. Але, сподіватимемося, це тільки початок... >>

Поки китайці беруть «своє»,

Організатори олімпійських змагань у Пекіні вирішили внести різноманітність у буденну роботу акредитованих на Іграх журналістів і поставили позавчора поруч із головним прес–центром Олімпіади зразково вичищений бронетранспортер. Звісно, акули пера й мікрофона одразу клюнули на цю вудку й розтрубили про військову техніку на весь світ. Навряд чи китайці серйозно занепокоїлися можливістю терористичної атаки на прес–центр, але наряди охоронців таки суттєво посилили. Тим часом так само, як і вояки, спортсмени Піднебесної зміцнюють свою зверхність у командному заліку медалей. >>

Спецефекти з протезами

«Із кафе виходить дівчина. Перед нею стоїть літній чоловік, який одним порухом руки відриває собі вухо. Це потім ми розуміємо, що той чоловік — інвалід, якому приліпили муляж. За яких обставин він втратив вухо, глядача не цікавить. Головне, яке сильне враження справляє з екрана ця нетипова ситуація. Таке кіно в Україні не вчать знімати. Про нього не говорять в університетах екранного мистецтва. Його знімає геніальний бразильський режисер Алєхандро Ходорковський. У нього взагалі зустрічаються неймовірні кадри. Наведу ще один приклад. Йде по вулиці високий чоловік без рук, а на його плечах сидить карлик без ніг. Або про війну. На полі битви через вибух бомби головному герою відриває обидві ноги. Він, скривлений, повзе по полю. Моторошно, правда? А режисер досяг такого ефекту банальним трюком — запросив на роль звичайного інваліда без ніг... Ми цього не помічаємо. Ситуація з протезами обігрується заради правдивого кадру про криваву війну. Таке кіно треба вчити знімати, але цього нереально навчити в існуючих університетах», — каже режисер–документаліст, професор, заслужений діяч мистецтв Юрій Терещенко. >>

Історія на колесах

Траса, що веде з Києва до Батурина і далі, після реконструкції просто чудова, і машина мчить легко та рівно, долаючи кілометр за кілометром (ДАІшники раз по раз владно зупиняють транспорт і «остуджують» гарячі голови водіїв, показуючи їм магічний «швидкостемір», що зафіксував далеко не дозволені 80). Мета нашої поїздки — відвідати в Батурині Покровську церкву, яка готується до освячення — через два тижні, і заразом глянути, що робиться у цитаделі. >>

«Недоросль»–сіті

Якби Верховна Рада була таких розмірів, як у парку «Київ у мініатюрі», розпустити її (чи навести в ній лад) було б справою однієї хвилини. Підняв купол, зачерпнув жменю депутатів, закинув на їхнє місце нових, і — справу зроблено! Трохи наївна і дуже зворушлива виставка маленьких київських пам’яток третє літо експонується на території ресторану «Млин», який розташований у Гідропарку. Хоча, власне, міні–Київ нікуди не дівається і взимку — експонати, як дізналася «УМ», нічим не накривають від дощу та снігу. Як і великий Київ, його копія не мусить боятися негоди — лише людей, які можуть прийти і знищити. >>

«Сніг» серед літа

Звісно ж, лупа не здатна поставити жирний хрест на особистому житті вродливої дівчини або на кар’єрному зростанні тямущого хлопця, як це намагається донести до українців телереклама. Утім і настрій від споглядання сірувато–білих лусочок на своєму волоссі й одязі в жодної людини не покращиться. Особливо якщо процес випадання «снігу» на голову супроводжується свербінням шкіри і бажанням занурити голову в холодну воду. З яких причин здорова шкіра перетворюється на комбінат з цілодобового виготовлення бридких «пластівців»? Як можна позбутися цього неестетичного явища? Чим ризикують люди, які сліпо довіряють рекламі й купують засоби, «на сто відсотків ефективні проти лупи»? «УМ» шукала відповіді на ці та інші запитання. >>

Лару Крофт «оновили»

У Лондоні презентували нову Лару Крофт. Героїню популярної комп’ютерної гри, роль якої прославила Анджеліну Джолі, цього разу зображуватиме 23–річна Елісон Керрол, колишня гімнастка. Свого часу Елісон виступала за Велику Британію, а сьогодні тренує молодь і ставить хореографію для юніорської збірної. >>

Виноград на вагу золота

Загальновідомо, що Японія — країна дуже не дешева. Навіть одна з найдорожчих у світі. Але щоб одне гроно свіжого винограду продавали майже по тисячі доларів — це занадто навіть для самураїв. >>

ПРИКОЛИ

Любитель інтернету дзвонить подрузі:
— Привіт! Що робиш?
— Прес качаю.
— А що це?
— Корисно для здоров’я й для фігури.
— То дай посилання, я теж скачаю! >>

Талановита, але некрасива

З’ясувалося, що симпатична дівчинка, яка співала на церемонії відкриття Олімпійських ігор у Пекіні, насправді лише відкривала рот. Дев’ятирічна Лінь Мяоке зачарувала глядачів багатьох країн світу виконанням гімну «Ода Батьківщині». Але насправді співала інша дівчинка — семирічна Ян Пеї. Її тримали за кулісами, оскільки дитина не відповідала уявленням організаторів церемонії про красу, з’ясувала «Франс прес». У неї надто пухкеньке обличчя та погані зуби. Музичний директор шоу Чень Ци Ган сказав, що рішення про «підміну» співачки було прийняте в інтересах Китаю. «Після кількох репетицій ми вирішили використати зовнішність Лінь Мяоке і голос Ян Пеї. У дівчинки, яка з’явиться на телекартинці, має бути бездоганний вираз обличчя і вона повинна викликати у глядачів приємні відчуття», — визнав він у інтерв’ю пекінському радіо. >>

На тобі, Боже, що мені негоже

Ізраїльський уряд запропонував палестинцям мирний договір, відповідно до якого Ізраїлю відходить 7,3 відсотка території Західного берегу Йордану, де буде збережено частину єврейських поселень. А в обмін на ці кращі землі палестинцям пропонують території в пустелі Негев, які еквівалентні 5,4 відсотка території Західного берега. Як повідомляє Бі–Бі–Сі, офіційні особи Палестинської Автономії підтвердили факт отримання плану, але від­разу заявили про його повну неприйнятність. Із­раїль наполягає, щоб кордон між його територією і Західним берегом Йордану проходив там, де вже зведена розподільча стіна. У плані враховуються інтереси палестинських біженців та питання безпеки, але нічого не сказано про спірний статус Східного Єрусалима, який палестинці бачать столицею своєї майбутньої держави. >>

Велика вода у В’єтнамі

Унаслідок повеней на півночі В’єтнаму 112 осіб загинули та 45 вважають зниклими безвісти, констатує «Рейтер». Несподіваний тропічний шторм також спричинив зсуви ґрунту, які засипали будинки у двох північних провінціях поблизу кордону з Китаєм. >>

Лісовий «пшик»

Близько місяця тому «Україна молода» повідомляла про земельний скандал на Черкащині. Нагадаємо, що неподалік обласного центру розбазарюється мальовнича прибережна смуга Дніпра біля села Сокирне. Методи відомі: намивання піску, звуження русла, металеві паркани, які перекривають селянам доступ до води, і... стахановські темпи будівництва палаців для черкаської еліти. Товста папка документів, яка опинилася у розпорядженні «УМ», однозначно засвідчує: Свидівецька сільрада пішла всупереч Земельному та Водному кодексам, а між селами Сокирне та Свидівок відбулася незаконна приватизація земель водного фонду. За даними народних депутатів, оборудку «кришували» місцеві силовики. Діяльність останніх мали перевірити МВС та Генпрокуратура. І якщо на Богомольця, 10 у даному випадку побачили в діях посадовців Черкащини ознаки тяжких корупційних злочинів, то на Різницькій навпаки! Доручивши перевірку обласній прокуратурі, керівництво якої теж покривало «дерибан», Генпрокуратура врешті–решт погодилася з її результатами. Заступник Генпрокурора Віктор Пшонка у відповідь на депутатський запит розписався в тому, що в діях службовців Свидівецької сільради та кооперативу «Агро–Каскад» відсутній склад злочину. >>

Ласкаво просимо, генацвале!

Наразі вітчизняне Міністерство внутрішніх справ не має інформації про масовий потік до України біженців з кавказького регіону у зв’язку з військовими подіями в Грузії. Хоча на Богомольця, 10 і не заперечують, що поодинокі випадки виїзду кавказців на Україну з охоплених війною територій уже є. >>

Авто скраю, та все одно «попадаю»

Уночі 12 серпня в центрі столиці, на стоянці поруч із житловим будинком на вулиці Старонаводницькій (тут проживають високопосадовці та бізнесмени. — Авт.), дотла згорів «Мерседес», що належав банкіру, який мешкає поруч. Як стало відомо згодом, полум’я не оминуло й припаркований поруч джип сина лідера українських комуністів Петра Симоненка Андрія (він, до речі, донедавна був зятем депутатки ВР від Блоку Литвина Катерини Ващук). Лідер КПУ підтвердив журналістам цю інформацію. >>

Керівне «кровопускання»

Днями в «зеленій» залі обласного «білого дому», де здавна «пускали кров» підлеглим керманичі Полтавщини, чи не вперше побачили реальний еквівалент згаданої стилістичної фігури. Саме тут, у заздалегідь підготовленій «похідній палаті», фахівці обласної станції переливання крові кілька годин поспіль «викачували» життєдайну рідину з добровільних донорів. >>

Навіщо викрадав ти чемоданчик?

Ледь не анекдотичний випадок стався днями на столичному Подолі. Саме тут, неподалік Річкового вокзалу Києва, інспектори Державтоінспекції під час чергування помітили підозрілий автомобіль «Шкода Октавія» — іномарку без номерних знаків було припарковано поряд зі стоянкою вокзалу. >>

Дріб для землевласника

Постріли в бік Андрія Ягича пролунали близько опівночі в селі Зеленьків Тальнівського району. Чоловік саме сторожував техніку. На вулицю вийшов, бо загавкав пес. Тоді й почулися постріли. «Поки не встановлено, з чого стріляли, але думаємо, що з мисливської рушниці. >>