Російське — не «Своє»!

14.08.2008

Із понеділка на вулицях Тернополя з’явилися люди, які роздають перехожим листівки не зовсім звичайного змісту. На аркушах — заклик не купувати в магазинах будь–які товари російського виробництва. «На податки, які сплатять російські підприємці, уряд Путіна—Медведєва завтра може виготовити зброю та боєприпаси, а потім у якійсь країні вони знову забиратимуть людські життя, — пояснив «УМ» суть акції координатор коаліції громадських організацій патріотичного спрямування «Своє», яка і є ініціатором, Володимир Ханас. — Вважаю, що це один з непоганих способів заявити про свою позицію щодо останніх ганебних дій Росії».

Окрім цього, коаліція проводить ще один оригінальний захід на підтримку грузинського народу під назвою «Пушкін проти Путіна» (мається на увазі, що перший любив Кавказ, а другий його нищить. — Авт.). Біля пам’ятника класику російської літератури в самому центрі Тернополя щовечора виставляється грузинський прапор. Під ним волонтери коаліції читають вірші Пушкіна про Кавказ, а також збирають підписи на підтримку грузинського народу. Лише за вчорашній день майже півсотні теронополян поставили свої афтографи на знак солідарності з грузинським народом.

  • Загинув за Батьківщину? Доведи

    60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>

  • На чужині — не ті люди...

    Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>

  • «Русскій мір» у нашій церкві служити не буде»

    Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>

  • Батько солдата

    Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>

  • «Нашим хлопцямна війні Бог дає інші очі»

    Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>

  • Зона як заповідник

    Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>