«Недоросль»–сіті

14.08.2008
«Недоросль»–сіті

Новинка перша — костьол св. Миколая. (Фото Тетяни ШЕВЧЕНКО.)

Якби Верховна Рада була таких розмірів, як у парку «Київ у мініатюрі», розпустити її (чи навести в ній лад) було б справою однієї хвилини. Підняв купол, зачерпнув жменю депутатів, закинув на їхнє місце нових, і — справу зроблено! Трохи наївна і дуже зворушлива виставка маленьких київських пам’яток третє літо експонується на території ресторану «Млин», який розташований у Гідропарку. Хоча, власне, міні–Київ нікуди не дівається і взимку — експонати, як дізналася «УМ», нічим не накривають від дощу та снігу. Як і великий Київ, його копія не мусить боятися негоди — лише людей, які можуть прийти і знищити.

 

Прямокутний Дніпро і пташиний Кабмін

Узагалі Гідропарк справляє гнітюче враження — як місто Прип’ять після техногенної катастрофи. Частина атракціонів виглядає ще живими, частина — померла і воскресати не збирається. Окрім як поїсти шаурми на далеко не свіжому повітрі (під звуки, ясна річ, російського шансону), робити там просто нічого. Щоправда, журналісти «УМ» приїхали в місце, яке могло б стати київським золотим дном, у будній день. Але ж на дворі — літо, панове. Курортно–туристична пора, яка ніяк не позначається на Гідропарку. На жаль. Але тим приємніше було нам забрести в «ошляхетнений» стараннями власників «Млина» куточок парку — туди, де підростає, «плодиться і множиться» маленький Київ.

За огорожею — 60 мініатюр: церкви, урядові будівлі, вокзали. Є Бориспіль з літаками, є телевежа, є прямокутний Дніпро з перекинутими через нього мостами (у «Дніпрі» плавають рибки розміром з «теплоходи») — Дніпро обставлений зусібіч горщиками з чорнобривцями. Є симпатичний Хрещатик з машинками та пішоходами на тротуарах... Деякі макети зроблені дуже продумано, з великою увагою до деталей, деякі — більш недбало. Не всі вони «стикуються» між собою за розміром, впадає в око завелика (як на наш погляд!) Андріївська церква, яка домінує над «сусідами», але загальне враження — дуже хороше. З нових моделей у «Києві в мініатюрі» з’явилися Маріїнський палац та Миколаївський костел.

Місцева фауна освоює людські новації як може: горобці облюбували Кабмін, зайнявши його «кабінети», ворони крадуть з куполів Лаври блискучі хрести. Один пес повадився бігати на «Хрещатик» — справляти там свою собачу нужду. Нещодавно, розповідає директорка виставки Ірина Гриненко, хтось поцупив пам’ятник Леніну. Навряд чи це зробив «хрещатицький» барбос або «лаврівські» ворони — хіба що вони мають персональну неприязнь до пролетарського вождя.

На черзі — химери Городецького

А з п’яти майстрів, які творять «Київ у мініатюрі», «УМ» пощастило застати тільки одного — Богдана Войтовича. Він розповів нам, що всі скульптури зроблені з полівінілхлориду. Вологи вони не бояться, хоча пошкодити їх, звісно, легко. На виготовлення однієї моделі йде чимало часу, каже він: доки майстрам не купили спеціальний верстат, вони могли мудрувати над кожною «іграшкою» до року. Тепер справа значно пришвидшилась, говорить Войнович і показує нам майстерню — на столі в нього підсихає Трапезна церква Києво–Печерської лаври, а на стінах — її численні фотографії, зняті і в «анфас», і в «профіль», і з усіх боків.

Наступною моделлю Войтовича буде Будинок із химерами, обіцяє він. Хоча ще не відомо, як складеться доля парку взагалі: на майданчик біля «Млина» претендують нові власники — замість «Києва в мініатюрі» вони воліли б бачити казино. Не оригінально і не естетично, зате дуже практично з бізнесових позицій. «Млин» бореться за своє ноу–хау, ба, навіть планує розширювати експозицію. Проте, як усе складеться — невідомо. Тож радимо: сходіть у «мініатюри», отримайте задоволення. Тим паче що в Україні, як твердять власники міні–Києва, таких «бонсай–міст» більше нема.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>