Атлантида Полісся

Учені дослідили, що роль Поліського регіону є визначальною в етногенезі українців. Більше того, частина закордонних дослідників переконані, що саме Полісся — прабатьківщина слов’ян. Чорнобильська катастрофа у 1986–му, здавалося, навіки поховала цю унікальну часточку духовної культури людства. Утім за 15 років роботи в «зоні» працівники Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф Міністерства з надзвичайних ситуацій України повернули вигляд і дух поліського світу. Точніше, зібрали десятки тисяч пам’яток і архівних документів, які на сьогодні розпорошені по непристосованих будівлях. Адже для столичного музею Полісся міська влада за 10 років так і не підшукала приміщення. >>

По той бік колючого дроту

Чорнобиль того дня зустрів нас рясним дощем і холодом. Погода начебто така ж, як і в українській столиці, та от переживаємо: а дощ не радіаційний? «Ваш дозвіл на проїзд у зону», — збиває з роздумів чоловік у військовій формі. Ах так, контрольно–пропускний пункт «Дитятки», — єдиний шлях на заборонену територію, від якої відцурались усі, крім корінних жителів. Загалом усе тут, як на справжньому кордоні: шлагбаум, прикордонники і на руках у всіх приїжджих — спеціальні дозволи, запрошення і обов’язково паспорт. Тільки от черг немає. Ніхто не поспішає перетнути і досі небезпечну зону, а відчуваєш себе справжнім іноземцем у своїй країні. «Проїжджайте», — киває головою кремезний чоловік, ретельно перевіривши усі дані включно з номерним знаком автомобіля і вмістом багажника. >>

Напролом

Учора Прем’єр–міністр Юлія Тимошенко та народний депутат від БЮТ Андрій Портнов увійшли в будинок Фонду державного майна, а невдовзі глава уряду представила свого соратника як виконувача обов’язків керівника ФДМУ. «Ми дали доручення всім керівникам департаментів, всім заступникам, і ФДМУ почав нормально працювати», — сказала Тимошенко журналістам. >>

«Авантюра більше не пройде»

Президент вважає, що ті заходи, які вжиті урядом та Національним банком для боротьби з інфляцією, є «недостатніми». «Інфляція — це тест для влади, це тест для уряду. Те, що відбувається зараз — це жовта картка», — сказав Ющенко, наголосивши, що для запобігання інфляції уряд повинен відмовитися від політики адміністративних обмежень. >>

Ю. ж мене підманула...

23 квітня біля будівлі Кабінету Міністрів протестували жінки. «Весняний призов матерів України» — так називалася їхня акція протесту, в якій, незважаючи на вкрай несприятливі погодні умови, сильний дощ і вітер, взяло участь кілька тисяч жінок із різних регіонів країни. Організаторами акції виступили громадська організація «Товариство жінок міста Києва» та низка всеукраїнських та регіональних громадських організацій різного рівня, які захищають інтереси українських жінок та сімей. >>

Великодня картографія

Столиця до Великодня готова. Це продемонстрували українські майстри, виклавши на Хрещатику карту України з крашанок. Експозицію площею 48 квадратних метрів розмістили навпроти ЦУМу. >>

Молитва з народом

Готуватись до Великодніх свят Віктор Ющенко почав ще у Чистий четвер. Цього дня він відвідав Володимирський собор, де разом із міністрами і народними депутатами здійснив таїнство сповіді та причастя. Такий чисельний супровід Президента до собору Київський Патріархат розцінив по–своєму: «Приємно, що наш глава держави дбає не лише про свій духовний стан, а й подає приклад для наслідування усім громадянам». >>

Легенди реального міста

Місцевий Центр експертних досліджень і комунікацій «Тема» завершив I етап дослідження «33 легенди. Люди, які творили Львів. Інтелектуальна експертиза». Перші три місця посіли патріарх УГКЦ, меценат, філантроп і фундатор Українського національного музею Андрей Шептицький, письменник, громадський діяч, автор тисяч поетичних, прозаїчних і наукових творів, перекладених багатьма мовами, Іван Франко та король і засновник Львова Данило Галицький. >>

Будматеріали з–під води

У середу ввечері в районі Черкас на головній річці країни стихія розгулялася не на жарт. Тоді як сильний вітер піднімав височенні хвилі, з Власівського заводу вгору по Дніпру до пристані Козаровичі Київської області прямували дві транспортні баржі, навантажені залізобетонними плитами, та буксир «Інгулець». >>

Захисні колись. Нині — небезпечні

Унаслідок сильних злив, які впродовж кількох днів не припинялися на південному заході області, почали руйнуватися замкові мури міста Бучач, на яких розташовано дуже багато сучасних будинків. Отож зазнають руйнувань і останні. Так, позавчора обвалилася підпірна стіна на вулиці Мулярській — господарі залишились без веранди. >>

Мета і ціна волевиявлення

Депутатська більшість міськради під егідою «регіонального» голови ради Валерія Саратова продовжує йти у фарватері своїх попередніх установок — змістити міськдержадміністрацію, та її керівника Сергія Куніцина зокрема. Задля цього на останній сесії народні обранці затвердили кошторис витрат на проведення місцевого консультативного референдуму про недовіру, встановили межі 187 ділянок для голосування й осередки для дільничних комісій, затвердили склад міської територіальної комісії, а також зміст і форму бюлетенів для голосування. Нагадаємо, що референдум призначений на 25 травня, а його формальним приводом стала передача адміністрацією Куніцина, за рішенням суду, трьохсот гектарів землі під різні інвестпроекти. >>

Смертельні забави

Хто знає, що змусило 24 квітня трьох мешканців у віці 18, 20 і 25 років села Сталеве розпалити на території колишнього авіаційного полігону багаття. Можливо, роздуми про «долю–злодійку» — всі троє свого часу через конфлікти з законом «мотали» термін. Але, як нині вважають фахівці, саме хтось із них кинув у вогонь фрагмент авіабомби. Вірогідно, це був детонатор, бо від розриву самої бомби залишилося б урвище, а від трійці — взагалі майже нічого. >>

Країна Кандидатія

При досить прохолодному ставленні авторки цих рядків до давнього унсовського керманича Дмитра Корчинського не процитувати його просто неможливо. На тлі боротьби примітивних слоганів про «сильного», «розумного», «чесного» чи «красивого» мера Корчинський у своєму амплуа пропонує власне гасло: Києву НЕ потрібен мер. Потрібні натомість: Сенат, у якому засідатимуть латифундисти із забудовниками, і плебс, який купуватимуть хлібом та видовищами. У чомусь має рацію і згаданий у колонтитулі статті Михайло Бродський з розмірковуваннями про те, що насправді ніхто з кандидатів на посаду мера не бореться із Черновецьким. Під цими словами можна підписатися хоча б тому, що демократичні сили не зуміли висунути спільного кандидата, а отже, в кращих традиціях загадкової й амбітної слов’янської душі не вбили у собі дріб’язкового царька, який будь–що пнеться до влади. >>

Ринок — площа — в’язниця

Білоруська влада знову «нарощує» базу політичних в’язнів у своїй країні. У середу суд Московського району Мінська виніс вирок у справі вітебського активіста підприємницького руху Сергія Парсюкевича — два з половиною роки колонії загального режиму. Парсюкевича визнали винним у тому, ніби він під час відбування адміністративного арешту побив охоронця в’язниці. Хоча адвокат стверджував, що це охоронець побив заарештованого. >>

Податкова інспекція попереджала...

Однією з головних новин у вчорашніх стрічках усіх провідних інформагенцій світу стало повідомлення про те, що популярного голлівудського актора Уеслі Снайпса засуджено до трьох років ув’язнення за податкові злочини. Федеральний окружний суд штату Флорида довів, що Снайпс навмисне ухилявся від сплати федеральних податків впродовж 1999—2001 років. >>

Ще один Іран?

Білий дім заявив, що Північна Корея підтримує таємну ядерну програму Сирії, зокрема, допомагала в будівництві таємного сирійського ядерного реактора військового призначення, який був знищений 6 вересня минулого року в результаті ізраїльського авіаудару. Про це повідомляє канал «Євроньюз». Позавчора на закритих слуханнях у Конгресі США фахівці ЦРУ представили фотографії таємних сирійських об’єктів, наголосивши на великій схожості між реактором у Сирії та північнокорейським об’єктом у місцевості Йонбен. >>

Третього не дано

Рада міністрів Франції подала до парламенту пропозицію про обмеження перебування президента країни на посаді двома термінами. Франція залишається однією з небагатьох демократичних країн світу, у Конституції і виборчому законодавстві якої не існує такого обмеження. В часи перебування при владі попереднього глави держави Жака Ширака парламент уніс до законодавства поправку про скорочення президентського терміну з семи до п’яти років. Сам Ширак відбув на президентській посаді один семирічний і один п’ятирічний терміни, а втретє претендувати на найвищу посаду країни відмовився. Відтак діючий президент Ніколя Саркозі в разі ухвалення урядової пропозиції зможе надалі балотуватися на президентство лише раз — 2012 року, коли спливе його перший термін перебування при владі. >>

Більший за мегазірку

Так сталося, що я не слухала The Beatles декілька місяців. І тут у четвер вранці, коли їхала на прес-конференцію в PinchukArtCentre (Пінчук Арт Центр), про тему якої ніхто з журналістів навіть не здогадувався, ні з того ні з сього почала наспівувати улюблені мелодії ліверпульської четвірки. Як з’ясувалося, не випадково. Віктор Пінчук почав прес-зустріч з короткого відео. «Я дуже схвильований, тому що 14 червня запрошений зіграти концерт у Києві на майдані Незалежності. Я та мій гурт будемо там. Я переконаний, що на нас чекає великий вечір. Я маю надію побачити там усіх вас. Так що приходьте — це буде незабутній день для всієї України. Нехай ритми рок-н-ролу об’єднають нас усіх», — видає сенсацію з екрана сер Пол Макартні і на закінчення додає по-українськи «зустрінемося на Майдані». >>

Гостинна архітектура

Сьогодні в ізраїльському місті Бат–Ям закінчує роботу І Міжнародна бієнале архітектури, яка тривала з 13 по 26 квітня і коштувала муніципалітету 13 мільйони шекелів. Втім мер Бат–Яма Шломі Лохяні ці гроші, вважай, вклав у благоустрій міста — тільки не через районні організації з озеленення, а з художнім підходом — три в одному: мистецтво, краса і практичне покращення умов життя в місті. Аліса Сабанова, піарниця з агентства «Арад Тікшорет», каже, що кілька років тому по вулицях невеликого міста–супутника Тель–Авіва, або як ще його називають «спальний район Тель–Авіва», бігали миші і щурі, краєвид тут був цілком собі депресивний, і популярністю населений пункт не користувався. Новий мер, що прийшов 4 роки тому, спочатку вичистив місто від сміття, заклав клумби і парки, і два роки тому ціни на житло в Бат–Ямі поповзли вгору. >>

Щоб не паралізувало душу і мозок

Колись Тараса Прохаська, якого в літературних колах називають апостолом слова, запитали, навіщо писати, адже вже давно все сказано, а жоден сучасний письменник не вартий навіть мізинця Маркеса чи Достоєвського? Якщо продовжити думку автора запитання, то виходить, що сучасна література деградує, і книгарні потрібні лише для того, щоб продавати класику або примітивне бульварне чтиво. Якщо виникають подібні запитання, тоді й не дивно, що про Всесвітній день книги мало хто знає. Нема сучасної геніальної літератури — нема свята книги. І кінці у воду. Але не сталося так, як гадалося. Прохаська не даремно називають апостолом. Святі завжди оптимістичні й ніколи не судять. «Найбільший сенс літератури полягає у здатності до спілкування. Вона живе на тому, що людям потрібно спілкуватися; література — це і є одна з форм спілкування; але ясно, що найважливіше в цьому спілкуванні вже сказане. Проте спілкування від цього не перестає бути необхідним. Література потрібна — як їсти чи кохатися», — заспокоїв Тарас Прохасько. 23 квітня письменники вирішили відзначити професійне свято із сенсом, тобто у спілкуванні один з одним, з журналістами, працівниками книгарень і владою. >>

Полонений театром

Театр перетворює натовп на народ. У правдивості цього твердження Томаса Манна режисер Михайло Рєзнікович переконується вже близько півстоліття. На власному досвіді, на досвіді своїх колег, акторів і глядачів. Пізнаючи все нові й нові складові своєї професії, постійно примножує свій і без того досить поважний арсенал визначень для слова «театр». Храм Мельпомени, за Рєзніковичем, може бути живим і неживим, інтелігентним і навпаки, «театром для людей» (є такий термін у Стрелера), гордим чи нещасним... Особливим пунктом у цьому переліку стоїть, звісно ж, Театр імені Лесі Українки. Три роки тому Російська драма продемонструвала унікальну здатність об’єднуватися навколо проблеми і давати відсіч високопоставленим опонентам — історії про «симпатії» до цього театру тодішнього керівництва Мінкультури, численні перевірки КРУ та Генпрокуратури обійшли всі вітчизняні й навіть деякі закордонні таблоїди. І хто знає, де і на якій посаді сьогодні Михайло Рєзнікович відзначав би свій ювілей, якби не та принциповість і єдність акторів, які не лише стали горою за свого режисера, а й спростували усталену думку про те, що в театрі — кожен за себе. >>

Книжки від амнезії

Історію українських визвольних змагань ХХ століття зіткано з суцільних лакун і білих плям. Упродовж 70 років комуно–московські окупанти витравлювали з народної пам’яті згадки про ті події й ховали кінці своїх провокацій та кривавих «спецоперацій» в архівній каламуті >>

Дарування життя

Важко збагнути Христове Воскресіння. У нього можна лише вірити. Адже свято на його честь вчить нас радіти тому, про що ми знаємо зовсім небагато і, можливо, трохи боїмося: життю після смерті. Саме віра у перемогу життя над небуттям є сенсом розвиненої і розгалуженої християнської релігії. Великдень святкується навесні, коли «воскресає» природа і наочно підтверджується безперервність відтворення всього живого. Після лютої зими з її хурделицями і скутими кригою джерелами знову бачимо зелене листя, квіти, метеликів. Символом Великодня є крашанка, яйце — зародок життя. Як людська душа на Різдво наново «народжується», так і навесні, у великодній час — відновлюється. Утім Великдень — це свято не відновлення, а саме Воскресіння. >>

Паска «у віночку»

Великдень — свято родинне, з обов’язковим сімейним святковим сніданком. Пожитки для нього освячуються в церкві. Спеціально для освячення великодніх страв у хаті тримають кошик–дарник (його використовують лише на Великдень) і вишитий особливим візерунком рушничок. Дарник наповнюють ще звечора: кладуть паски — пшеничні й сирну, крашанки, шинку, хрін, грудку вершкового масла, пиріжки з сиром і завиванець з маком, сіль, писанки і свічку (її стромляють у паску і запалюють, коли священик святить скоромне). Усе накривають великоднім рушничком. >>

Хата, радістю багата

До Великодня, за традицією, оселю прикрашають так: вивішують святкові рушники й витинанки, а біля покуті чіпляють великоднього голуба. Такого голуба роблять з писанки, тіста й кольорового паперу. Три барвисті аркуші по черзі складають смужками у вигляді «гармоніки»; згинають кожну зі складених «смужок» удвоє і внутрішню частину склеюють. Виходить щось схоже на гофроване півколо — це крила і хвіст голуба. Тоді замішують трошки крутого прісного тіста (борошно і вода) і приклеюють ним крила до боків писанки, а хвіст, відповідно, до її гузка. Із тіста виліплюють також шию з голівкою і дзьобиком і кріплять до носка писанки. До готового голуба чіпляють нитку і підвішують його під образами. >>

«Якщо повернуся живим — служитиму тільки Богу»

...Так мало бути. Ми завжди кажемо це, щоб заспокоїти себе і виправдати якусь алогічність. А як мало бути насправді — знає тільки Бог. Уже на другому курсі артилерійського командного училища, студіюючи фізику і математику, курсант Нетреба зрозумів: це не його покликання. І навіть зібрався залишити училище, поки не пізно. Рішення сина стало для батьків більш ніж несподіванкою. Два втрачені роки, а потім ще два, в армії, а потім... Якби мама Федора Андріївна знала, що буде потім, — вона дозволила б синові піти з військового училища тоді, коли син сам цього хотів. А так переконали потерпіти. Він терплячий, а ще — люблячий син, і не міг зробити батькам прикрості. Тим паче що в їхній родині було багато військових, зокрема і старший брат Павло. Але ще більше — священиків. Армію і церкву — ці дві малопоєднувані матерії — намагався поєднати в собі молодий гарний хлопець із Поділля, в якого і прадід, і дід, і всі сини діда Андрія (їх у нього було аж 6, а всього дітей мав 13) були священиками... >>

У 45 знову хочеться літать…

Поліпшення фінансового становища українського хокею в цілому не могло не відбитися й на нашому флагмані — київському «Соколі». У 2008–му клубу виповнюється 45 років, і цю дату керівництво «крилатих» вирішило відзначити з помпою. >>

Щоб нікого не образити

Слідом за двома мирними підсумками дуелей у Лізі чемпіонів так само не виявили найкращих і учасники Кубка УЄФА. Головний фаворит турніру, німецька «Баварія», на домашній «Альянц–арені» не змогла переграти російський «Зеніт». Господарям явно бракувало травмованого форварда Луки Тоні, який утім зможе допомогти своїм партнерам за тиждень у Санкт–Петербурзі. У гостей через проблеми зі здоров’ям не грали одразу троє основних захисників, а капітан команди, українець Анатолій Тимощук, відновився вже перед самим двобоєм. >>

Найсексуальніша «Лисиця»

Із 65–го місця на перше — такий стрімкий ривок зробила американська актриса й фотомодель Меган Фокс у рейтингу найсексуальніших жінок планети за версією чоловічого журналу FHM. Красуню, яку за її прізвище прихильники ніжно кличуть «Лисичкою» (у перекладі з англійської — «Фоксі»), назвали найбільш сексуальною представницею прекрасної статі більшість читачів FHM із різних країн світу. >>

Квант невезіння

Знімальну групу 22–го фільму про пригоди Джеймса Бонда переслідують неприємності. Недавно під час зйомок чергового епізоду на півночі Італії один з «автомобілів Бонда» вилетів із мокрої через дощ траси й пірнув просто в озеро Гарда. На щастя, водій, британець Фрейзер Данн, залишився живим і майже неушкодженим, хоч під час падіння машини в озеро знепритомнів. Чоловікові вдалося вчасно оклигати й випливти на поверхню, зате авто вартістю 167 тисяч, яке згодом піднімали з майже 30–метрової глибини, відновленню не підлягає. З огляду на вартість понівеченого реквізиту, Данн іще легко відбувся — його всього–на–всього оштрафували на 500 євро за необережність при кермуванні автомобілем. >>