Відомим Юрія Мечітова зробили Сергій Параджанов і фотографія. Будучи молодиком, для якого фотографія мала суто утилітарне значення, він потрапив у коло Параджанова, і великий композитор кадру дав йому багато цінних уроків: за 11 років дружби фотограф зробив пару тисяч знімків Параджанова, включаючи знаменитий «Стрибок», що став прототипом пам’ятника, чи фото з кліткою і птахом на голові режисера.
У 62 роки у цієї людини — натура неспокійного художника, перпетум мобіле, що перебуває у постійному русі. Здається, він не пропускає жодної важливої чи то мистецької, чи то суспільно–політичної події. З ним не можна пройтися центром Тбілісі, щоб хтось не зачепив Мечітова на пару слів. Його часто знайомлять з іноземними гостями, і відтак він стає одним із символів міста. Мечітов багато і цікаво говорить, легко переходячи з російської на англійську (коли одним зi співбесідників був американець), його експресивна критика внутрішньополітичних справ часто змінюється іронією, незлим жартом над собою та сусідами. Суто грузинський тип (хай пробачать мені мої стереотипні образи)! І як громадянин держави, що постійно переживає пертурбації, не може залишатися безпристрасним спостерігачем, тим паче що всі зміни віддзеркалювалися в об’єктиві його фотокамери. >>