Вітальний українець

Чим не привід — у день народження привітати людину дружнім візитом i душевною розмовою? У випадку із Михайлом Слабошпицьким мені якнайбільше хотілося відійти від формату мемуарності, але — упс! — я промахнулася, бо якої б теми ми не торкнулися, у Михайла Федотовича знаходився приклад із власного життя. Варто було це зрозуміти ще з першого кроку в його кабінеті у видавництві «Ярославів Вал»: стіни завішені картинами друзів й родинними фотографіями, у шафах і на столах — кіпи книжок і рукописів. Така собі метафора його власного життя: на кожній «поличці» — окремий спогад. Можливо, тональність роздумів Слабошпицького здасться песимістичною, але при цьому йому притаманний внутрішній оптимізм — достатньо хорошого було й ще може бути зроблено. >>

«Меандр був вибитий на бивні мамонта, якого розкопали в Мізині»

Об’єднання «Український сувенір» на один рік і один день старше за українську незалежність. Здавалося, благословеннішого часу для появи такого об’єднання і не придумаєш: українці, попрощавшись iз радянським минулим, по–новому переосмислювали себе, свою культуру та історію, словосполучення «національна ідея» набуло нового змісту, тож сумнівів щодо комфортного майбутнього «Українського сувеніра» не виникало жодних. Але наша сучасність кінця ХХ — початку ХХІ століття, з її яскраво вираженою бездуховністю, кон’юнктурною домінантою, звісно ж, внесла суттєві корективи як у перспективи розвитку народної творчості, так і в плани засновниці «Українського сувеніра» Тамари Степаненко. Шляхетна мета продовжувати творчі традиції народу аж ніяк не убезпечила майстриню та її колег від регулярних атак чиновників, які вперто зазіхали на приміщення, що орендувало підприємство. Салон–магазин «Український сувенір», який працював спочатку навпроти станції метро Льва Толстого, потім — на вулиці Пушкінській, тепер облаштувався на Позняках. Перші поверхи хмарочосів тут, як правило, займають перукарні, салони краси та комерційні офіси. Але «Український сувенір» у такому контексті виглядає дуже навіть органічно. Зрештою, де ж іще пропагувати народні промисли, як не в одному з найбільшу населених районів столиці? >>

Святий і рівноапостольний... Кирил?

Триває візит патріарха РПЦ Кирила до України. Учора зранку він спільно з католикосом Грузії Ілією ІІ та предстоятелем Української православної церкви Московського патріархату митрополитом Володимиром відслужив на Володимирській гірці молебень до Дня Хрещення Русі. І цього дня не обійшлося без протестів: за годину до початку молебню своє незадоволення візитом російського гостя висловлювали представники ВО «Свобода». Цього разу, на відміну від минулого року, обійшлося без бійок та затримань. Мітинг був тихим, за словами активістів, його вирішили провести «якомога спокійніше», намагаючись уникати конфліктів. >>

«Соколу» зв’язали крила

Учора в місті Лева міг статися черговий скандал, пов’язаний iз пам’ятними датами Другої світової війни. 67–му річницю визволення міста від нацистських військ готувалися бучно відсвяткувати ветерани й комуністи. Ясна річ, за активної протидії націоналістів. Місцем зустрічі було обрано сумнозвісний львівський пагорб Слави. Аби уникнути піротехнічного шоу з мордобоєм, яке 9 травня «уславило» Львів на цілу Європу, міська влада звернулася до суду з вимогою заборонити масові акції. І суд зреагував. >>

Дев’ять років безкарності

Дев’ять років тому 27 липня на Скнилівському летовищі під час проведення авіаційного шоу сталася страшна катастрофа — просто на глядачів упав літак Су–27. Тоді загинуло 77 людей, у тому числі 28 дітей, сотні було поранено й травмовано. Адже того чорного дня помилуватися майстерністю українських військових пілотів зібралися тисячі городян... >>

Петриківському диву — кінець

Масову крадіжку з колись знаменитої на весь світ фабрики петриківського розпису помітили місцеві жителі: невідомі люди вивозили все, що мало хоч якусь цінність, насамперед — метал. Хтось навіть бачив при цьому співробітників місцевої міліції. Проте начальник Петриківського районного відділу внутрішніх справ Олександр Гриценко цю версію спростував. Однак зазначив, що факт крадіжки і псування майна задокументовано. >>

Козачки «південного» лохотрону

Пік активності кредитної спілки «Південна» під орудою депутата місцевого парламенту, лідера ДемПУ і крайового отамана Українського козацтва Сергія Козаченка припав на 2006—2008 роки. Саме тоді разом із вірним напарником — гендиректором Південної енергетичної компанії Валерієм Волковим — він зумів «розкрутити» майже півтори тисячі тутешніх вкладників, здебільшого пенсіонерів, аж на 65 мільйонів гривень. Навіть після добре знайомої класики жанру — фінансових пірамід — люди банально повелися на оманливі пропозиції. >>

Лукашенку пророкують долю Чаушеску

Біля пам’ятника відомому білоруському письменнику Володимиру Короткевичу в Києві, поруч iз посольством Білорусі, учора відзначали День незалежності цієї держави. Не той, який відзначає нинішня білоруська влада, а «справжній», історичний — саме його вважає національним святом опозиція, що активно бореться з режимом Олександра Лукашенка. На початку мітингу гімн Білорусі перед присутніми виконав білоруський музикант Андрій Бананов. В Україні він лише місяць — устиг виїхати ще до початку масових репресій. У коментарі «УМ» хло­пець зазначив, що протести, які зараз відбуваються в його країні, були викликані економічними негараздами, що стали останньою краплею в чаші терпіння білоруського народу. >>

«Мрії» здійснюються

Відкриття нової смуги на донецькому летовищі, яке, як відомо, посилено готують до прийому гостей Євро–2012, почалося з шокової терапії для городян. Організатори святкового заходу вирішили потішити мешканців шахтарської столиці і як подарунок продемонстрували їм найбільший у світі транспортний літак Ан–225 «Мрія». 84–метровий «залізний птах» (iз розмахом крил 88,4 метра) на невеликій висоті (приблизно 400 метрів) пролетів над містом, зробивши кілька кіл над центром Донецька, чим неабияк налякав його мешканців. «Почувши гудіння літака–велета, подумав, що почалася війна, — поділився з «УМ» свідок польоту «Мрії» Іван Британ. — Він летів iз боку Гладківки на зовсім невеликій висоті, i склалося враження, що ось–ось впаде у річку Кальміус. Однак, зробивши крен, розвернувся і, набравши висоту, полетів у бік летовища. Враження незабутні — земля двигтіла. Пізніше з новин дізнався, що це був для нас сюрприз». >>

І помчить метро над садами…

Із середини наступного місяця київська влада може почати знесення Русанівських дач, які стоять на заваді будівництва Подільсько–Воскресенського мосту на Троєщину, а разом із ним — і перспективі проведення в цей район гілки метрополітену. Як повідомляє газета «Сєгодня» з посиланням на заступника керівника Дирекції будівництва шляхово–транспортних споруд Києва Миколу Васильцова, в першу чергу знесуть будинки, господарі яких погодилися на грошову компенсацію або нову нерухомість. >>

Документи — у вогонь, кінці — у воду?

Cпівробітники Служби безпеки в Донецькій області за вказівкою «згори» вже місяць проводять активну роботу зі знищення архівних документів, які свідчать про репресії українців на Донбасі у 30–х роках минулого століття. Про це, посилаючись на достовірні джерела в Донецькому управлінні СБУ, «УМ» розповів відомий історик, дослідник національно–визвольного руху на Донбасі Олександр Добровольський. >>

Поки що вільна

Учора лідерка БЮТ Юлія Тимошенко мала реальну можливість опинитися в СІЗО. Під час чергового судового засідання в «газовій» справі сторона обвинувачення заявила клопотання про зміну запобіжного заходу для колишньої Прем’єрки: з підписки про невиїзд на арешт. Мовляв, підсудна перешкоджає встановленню істини у справі, бо заважає процесу. >>

Сів би на лаву, а є лише нари

Гучні баталії у процесі Юлії Тимошенко спричиняють дискомфорт іншим «клієнтам» Печерського райсуду. Так, на вчорашньому засіданні у справі Юрія Луценка не вистачало місць для сидіння. У кулуарах казали, що деякі меблі перенесли в зал, де слухалася «газова» справа Тимошенко. >>

На проблеми дивимось згори!

У великому залі засідань уряду завершився ремонт. Щоправда, з усього різноманіття дизайнерських новацій, які можна було втілити у проекті ще радянської доби, зупинилися на новій ліпнині. Втім ще два приміщення для нарад урядовців закриті, а вже вони, як твердять злі язики, після ремонту постануть у всій своїй строгій, але неймовірній красі. >>

Хто закриває за Прем’єром?

Кілька днів тому довелося, як і тисячам інших нещасливчиків, їхати в неурочний час із правого берега столиці на лівий. Тобто перетинати стратегічну для всього колісного автотранспорту ріку Дніпро. Південний і міст Патона традиційно «стояли», а між ними дівочою незайманістю сяяв нововідкритий і оспіваний у ЗМІ Дарницький мостовий перехід. Той самий, який «міст Кірпи», той самий, на якому під бліки фотоспалахів тричі (!!!) перерізав символічну червону стрічку український Прем’єр Микола Азаров, благословляючи транспорт у путь. Нога сама втиснула глибоко донизу педаль акселератора (для ДАІ: швидкість транспортного засобу в цей момент становила рівно 60 км/год), спрямовуючи машину на рятівну транспортну споруду. Але що це?!! Просто перед носом, мов айсберг перед «Титаніком», в’їзд на міст перегородив бетонний відбійник із намальованими на ньому червоними смужками. >>

Як дати собi раду

Що ми за нацiя? Безвiльно стражденна та волелюбна. Безпорадно сумирна i непокiрна. Беззастережно довiрлива i вперто самолюбна. Сильно обдарована та безталанна. На щедротах багатої землi — вкрай злиденна! >>

Пенсiонери помирають повiльно,

Якщо у нас дуже гинуть дiти, то пенсiонери, якi все ще тримаються, в тому не виннi. Вони тримаються на iмунiтетi, сформованому на старих, здорових технологiях у сiльському господарствi та харчовiй промисловостi. >>

Вперед — назад до свiтлого минулого

На Землі відбувалися природні зміни. Суворішав клімат. Вимирали мамонти, і перед первісними людьми постала проблема харчування. Через пожежі, недбале хазяйнування гинули ліси, бракувало дров на багаття. Первісні ще не знали слів «криза», «економіка», «екологія», але відчували, що потрібні якісь зміни (слова «реформи» вони теж не знали). >>

З тату, але не та

Відтоді, як байкера і телеведучого Джессі Джеймса покинула «оскароносна» дружина Сандра Буллок (бо зраджував направо й наліво), у коханні йому не щастить.

Після кількох нетривалих романів Джессі вже було нібито зустрів свою любов — популярну телезірку, одну з найкращих майстрів татуювання у США Кет Фон Ді, яка, попри наявність на тілі безлічі татуювань, відзначається скромністю й чуйністю. І все ніби було добре... >>

Не спи — поховають!

Ситуації, коли людей помилково намагаються поховати живцем, не такі вже й рідкісні. Найчастіше в таких випадках гаданий небіжчик або важко хворий, або перебуває в летаргійному сні. А ось у ПАР оказія: родичі віддали в морг діда–живчика, який просто заснув. >>

ПРИКОЛИ

Хацапетівська районна друкарня оголошує набір мерчандайзерів, промоутерів, піар–менеджерів, логістів та інших не менш цікавих слів. >>

Кроти–будівельники проти історії

Робоча група, до складу якої увійшли депутати Київради та чиновники, днями побувала на вулиці Лук’янівській, 11, що поблизу гори Щекавиці — частини заповідника «Стародавній Київ». Тут до недавнього часу активно працював екскаватор — велася підготовка до зведення чотириповерхового житлового будинку. Після проведеної перевірки всі роботи зупинили. >>

Не ковтну, то понадкушую

Чиновники з Міністерства закордонних справ уже сім років не можуть змиритися з тим, що громадськість категорично виступає проти зведення багатоповерхівки з підземним паркінгом на території заповідника «Стародавній Київ». Незважаючи на рішення Верховного Суду, який визнав незаконним виділення земельної ділянки, боротьба між захисниками Пейзажної алеї та МЗС у юридичному полі триває. >>

І покупатися, і помитися

У Київській міській раді та держадміністрації чекає затвердження документ, який дозволить почати розробку проекту центральної каналізації Гідропарку. Як повідомила «УМ» прес–служба ПАТ «АК «Київводоканал», фахівці вже зараз готові приступити до роботи, яку треба було провести набагато раніше. Пояснюють: склалася неприємна ситуація, коли заклади в Гідропарку не встановлюють накопичувальних баків, а викопують вигрібні ями, з яких нечистоти потрапляють просто у Дніпро. >>

Слабка ланка

Втратив чемпіонський титул — готуйся до бою, якщо прагнеш грати в основному турнірі Суперліги. У такому становищі опинилися український віце–чемпіон — «Динамо» та третя команда російської ліги — «Рубін». Обидва клуби з огляду на рейтинги своїх країн в УЄФА починають боротьбу в Лізі чемпіонів з третього відбіркового етапу. Хоча два роки тому і кияни, і казанці на правах переможців національних чемпіонатів мали прямі перепустки до групового раунду ЛЧ, де потрапили в одну групу та провели між собою два поєдинки, обмінявшись домашніми перемогами. Минуло зовсім трохи часу, і жереб звів «біло–синіх» та «рубінових» знову. >>

Професіоналів прибуло

Загалом дев’ять клубів восени почнуть змагання в новому чемпіонаті України з хокею. Для порівняння: минулого року стартувало сім команд, до фінішу дійшло лише шість. Наступна першість буде особливою: вона вперше проходитиме під егідою Професійної хокейної ліги. Її народження, нагадаємо, проголосили в понеділок. Відтак керівники Федерації хокею та ПХЛ заявляють про новий крок у розвитку цієї гри в Україні. >>

Погони як усвідомлений вибір

...«Я, Чумак Тарас Валерійович, вступаю на військову службу й урочисто присягаю Українському народові завжди бути йому вірним і відданим, обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність...» Скільки вже разів довелося чути завідувачу військової кафедри Національного університету біоресурсів і природокористування (НУБіП) полковнику Анатолію Есаулову з вуст своїх курсантів ці слова, а все одно звикнути не може. А для самих юнаків прийняття присяги (цьогоріч вона відбудеться 30 липня) — то подія на все життя. >>

Є такий талант — виховати сина

Знайомтеся: Володимир Хадускін, має 17 років та великі перспективи у фрі–файті (це такий вид рукопашного бою). Живе у місті Іванків на Київщині й вільно володіє рідкісною баскською мовою. Цьогоріч Володя закінчив середню школу та готується вступити до вишу. Володя — напрочуд скромний юнак. Проте, поспілкувавшись iз ним деякий час, починаєш відчувати непоказну вневненість у собі та спокій. На порозі дорослого життя він без боязнi дивиться у своє майбутнє, тому що добре знає, чого прагне. >>

«Родима пляма» Дніпра

Минулих спекотних вихідних чимало відпочивальників, які приїхали в єдине на Полтавщині «морське» селище Градизьк, розташоване на березі Кременчуцького водосховища, що входить до Дніпровського каскаду, були приголомшені далекими від літньої ідилії краєвидами. Адже у воді незвичного бурого (з червонуватим відтінком) кольору плавало безліч загиблих чи напівживих бичків і малька деяких інших видів риби. Значну частину цього «улову» хвилі викинули на берег, який подекуди виявився буквально встеленим мертвою рибою. На сонці вона одразу починала розкладатися... >>

Перенаселення... покійників

Дніпропетровськ, як не «пручався», прагнучи приєднати до себе розташовані в приміській зоні населені пункти, статус міста–мільйонника все ж втратив. І цей процес — зменшення кількості населення — триватиме й далі. «Вже через 2—3 роки у Дніпропетровську не залишиться вільних територій для поховання покійників, — б’є на сполох директор підприємства з надання ритуальних послуг «Скорбота» Станіслав Колесніков. — Адже нині з 49 наявних кладовищ тільки сiм є відкритими для поховань. Звісно, їх вистачить ненадовго. Бо в Дніпропетровську відходять щоденно в інший світ у середньому 50 осіб». >>

Мале, але кусюче

У Косові — новий спалах насилля. У понеділок увечері косівська поліція здійснила спробу перебрати під свій контроль два пропускні пункти в анклаві етнічних сербів на півночі цієї частково визнаної держави. Вони розташовані на кордоні з Сербією на північ від міста Мітровіца. Місцеві серби перекрили дороги і стали чинити збройний спротив поліцейським Косова. Один із них від отриманих поранень учора помер. >>

Пронесло й забулося

Інститут Роберта Коха — державне агентство Німеччини з контролю захворювань — офіційно оголосив: епідемія, яку викликав різновид ентерогеморагічної бактерії Escherichia coli (E.coli), завершилася. Загалом із кінця травня, коли з’явилися перші повідомлення про зараження цією кишковою паличкою, захворіло 3469 людей, 50 iз яких померли. У 852 пацієнтів хвороба набрала серйозної форми — розвинувся гемолітико–уремічний синдром, який загрожує відмовою нирок. Останній випадок захворювання було зафіксовано три тижні тому. Саме стільки триває інкубаційний період, тож, за словами голови Інституту Коха Райнхарда Бургера, «найбільший у Німеччині спалах епідемії, спричиненої бактерією E.coli, можна вважати завершеним». >>

Якщо гора не йде до «Геркулеса»...

У Марокко оголошено триденну жалобу за жертвами авіакатастрофи, що сталася позавчора увечері. Як повідомляє Бі–Бі–Сі, при заході на посадку в густому тумані військово–транспортний літак ВПС Марокко C–130 Hercules розбився в гористій місцевості за десять кілометрів від розташованого на півдні країни міста Гуелмім (район Західної Сахари). >>

Сп’яніти можна від такої ціни

Пляшка білого вина Шато д’Ікем (Chаteau d’Yquem) побила рекорд Гіннесса як найдорожча з будь–коли проданих у світі. На аукціоні в Лондоні п’янкий трунок виробництва 1811 року пішов з молотка за 121 тисячу доларів. Придбав двохсотрічний напій приватний колекціонер Крістіан Ваннек, колишній головний дегустатор паризького ресторану «Ля тур д’Аржан». >>