Минулих спекотних вихідних чимало відпочивальників, які приїхали в єдине на Полтавщині «морське» селище Градизьк, розташоване на березі Кременчуцького водосховища, що входить до Дніпровського каскаду, були приголомшені далекими від літньої ідилії краєвидами. Адже у воді незвичного бурого (з червонуватим відтінком) кольору плавало безліч загиблих чи напівживих бичків і малька деяких інших видів риби. Значну частину цього «улову» хвилі викинули на берег, який подекуди виявився буквально встеленим мертвою рибою. На сонці вона одразу починала розкладатися...

Дніпропетровськ, як не «пручався», прагнучи приєднати до себе розташовані в приміській зоні населені пункти, статус міста–мільйонника все ж втратив. І цей процес — зменшення кількості населення — триватиме й далі. «Вже через 2—3 роки у Дніпропетровську не залишиться вільних територій для поховання покійників, — б’є на сполох директор підприємства з надання ритуальних послуг «Скорбота» Станіслав Колесніков. — Адже нині з 49 наявних кладовищ тільки сiм є відкритими для поховань. Звісно, їх вистачить ненадовго. Бо в Дніпропетровську відходять щоденно в інший світ у середньому 50 осіб».