Монстр вийшов із–під контролю

Монстр вийшов із–під контролю

Про корупцію в Україні говорять багато, із задоволенням і не випадково. Наша країна опинилася в лідерах за рівнем корупції не лише серед так званих нових незалежних держав, а й у світі в цілому. Міжнародна правозахисна організація Transparency International оцінила рівень корупції в Україні в 4,3 бала за п’ятибальною шкалою. Це найгірший бал. «Як же так! — скажете ви. — Країна в центрі Європи!» — «А, нічого, — скажуть вони. — Чим гірше, тим краще». Кому краще? Та все їм же. Тим, хто про корупцію більше за всіх говорить і хто більш за всіх корумпований: державні чиновники — 28%, народні обранці — 25%, юстиція — охоронець закону — 21%. Докази? Немає проблем! Погляньте на їхні «хатинки». Корупція давно перемогла Україну. 73% опитаних вважають боротьбу української влади з корупцією неефективною, 19% — ніякою. А ми, народ, усе ще сподіваємося, що ця влада...
Ще одна ілюзія, в якій усі ми перебуваємо. Нікому нас захищати. Особливо від тих, хто за службовим обов’язком повинен цей захист забезпечити. Від цього «бермудського трикутника», що складається з міліції, прокуратури і суду, де зникають у прямому і переносному сенсі сотні безневинних співвітчизників. І якщо донедавна цьому «монстрові» в законі намагалися чинити опір співробітники Головного управління «К» СБУ (боротьба з корупцією і організованою злочинністю), то наразі й ця структура виявилася значною мірою паралізованою. >>

Шанувальник баскетболу з ядерною бомбою

ЗМІ Південної Кореї вже місяць обговорюють отриману приватними каналами та через засоби розвідки інформацію про те, що лідер комуністичної Північної Кореї Кім Чен Ір визначився зі своїм наступником, про що також повідомляла «УМ». Ця інформація, передана ЗМІ Японії та Південної Кореї, знайшла пряме підтвердження. Старший син корейського вождя, 38–річний Кім Чен Нам, під час перебування в китайському місці Макао розповів журналістам японського телеканалу TV Asahi, що, імовірно, наступним главою КНДР буде його молодший брат — Кім Чен Ун: «Мій батько дуже любить брата. Я сподіваюся, що він зробить усе, що в його силах, для північнокорейського народу, для його щастя і кращого життя». Японські ЗМІ уважно стежать за всіма пересуваннями Кім Чен Нама, який часто виїздить до Пекіна та Макао. Він, як і батько, також має хворе серца та зайву вагу. >>

«Воїн світла» пішов у темряву

Голованівський панок Віктор Лозинський, якого підозрюють у вбивстві людини, став «доторканним». Він вирішив не чекати, поки парламент проведе його через ганебну процедуру позбавлення недоторканності, і сам звернувся до ВР із проханням позбавити його мандата. Верховна Рада попрощалася із народним, так би мовити, депутатом без особливих сентиментів — за задоволення заяви про складення повноважень проголосувало 415 парламентаріїв. Відучора Лозинського шукають. У намірах Генпрокуратури — притягти його до кримінальної відповідальності та взяти під варту. >>

Реквієм для комбайна

Бадьоро підписана Прем’єр–міністром України програма щодо реанімації колишнього гіганта херсонської промисловості виявилася не більш ніж фільчиною грамотою через відсутність фінансування. Близько тисячі робітників заводу «Херсонські комбайни» сьогодні викинуто на вулицю. Єдине, що зміг гарантувати їм уряд Тимошенко — це жалюгідна допомога у зв’язку з безробіттям... >>

Птах поплутав...

Трохи більше місяця не дожив до свого 17–річчя Вадим Трохимчук із села Біловіж Рокитнівського району: він став жертвою «сліпої» кулі, яка наздогнала його на пожежній вежі. Цей об’єкт давно вже став місцем забав місцевих дітлахів, які не боялися підніматися на 30–метрову висоту. І того злощасного вечора Вадим разом із друзями піднявся на вежу. Лісничого Миколу Пивоварова діти помітили ще здалеку, а тому й присіли. А далі сталося непередбачуване: несподівано пролунав постріл, а разом із ним страшний дитячий крик. Коли лісничий піднявся на вежу, побачив Вадима, який лежав у калюжі крові: куля влучила йому під око. Травма виявилася смертельною. >>

Музей у тюрмі

У легендарній «тюрмі на Лонцького» (зараз вулиця Бандери, 1), де було закатовано тисячі людей, днями відкрили музей. Це стало можливим завдяки співпраці Центру досліджень визвольного руху та Служби безпеки України. На презентацію зібрався весь патріотичний бомонд — крім суто львівських «начальників», приїхав голова СБУ Валентин Наливайченко та міністр освіти і науки Іван Вакарчук. >>

Чорний день для російського тенісу

Якщо, для прикладу, у футбольній Лізі чемпіонів у фіналі грають два клуби з однієї країни, то багато хто називає таку зустріч позбавленою великої інтриги. Але навряд чи хтось наважиться назвати нецікавим майбутнє протистояння між сестрами Уїльямс у фіналі Уїмблдону. Цікавішим за цю родинну дуель може бути хіба що зустріч у ринзі між братами Кличками, але ж такої сенсації навряд чи хтось колись дочекається. >>

У гості до чарівників м’яча

«Бразилія — не просто країна, це субконтинент, п’ятиразовий чемпіон світу», — такими словами мотивував президент ФІФА Йозеф Блаттер своє бажання провести чемпіонат світу 2014 року в 12 замість 10 раніше заанонсованих міст. Раніше передбачалося, що світові футбольні функціонери виберуть лише десяток стадіонів із цієї південноамериканської країни — рівно стільки ж арен прийматимуть чемпіонат, який пройде наступного року в ПАР. Але Бразилія у футбольному світі займає особливе місце. >>

Заплач над нею

«Із життя свого вона зробила безкінечний трепет, із творчості — нічого. Художник, що творить поему не в мистецтві, а в житті, був законним явищем у той час». Ці слова Владислава Ходасевича стосуються маловідомої російської письменниці Ніни Петровської, яка покінчила з життям у 1928 році. «Поемою» Петровської була її мегапристрасть до Валерія Брюсова. І хоча твердження про нульову творчість не є справедливим по відношенню до сьогоднішньої героїні «УМ» Ольги Кобилянської, мені хотілося почати матеріал саме цією цитатою. По–перше, у коханні Кобилянська «зробила» більше, ніж за письмовим столом. Це її власна оцінка, зафіксована в щоденнику: «Я знаю — любов до Маковея поставить мені корону на голову, а не мої літературні твори». По–друге, доля Кобилянської є прекрасною ілюстрацією до того, що означає «творити поему в житті». Поему сумну, безнадійну, як осіння сльота. «Я стара, зацькована, стомлена, душа моя роздерта. Нині я ще пишу, але більше не писатиму, мені вже нецікаво увічнювати своє горе. Ти, що читаєш це, заплач над моєю долею», — звірялась вона щоденнику. Нині їй порадили б викорінювати залежність від чоловіка під наглядом психотерапевта. «Відпустити ситуацію» та роззирнутися довкола — у пошуках того, хто посприяє втіленню мар’яжних планів. Сльози над коханням, на які покладено всі сили душі, людство залишило в минулому.
Народилася Кобилянська 9 грудня 1863 року на Буковині. Була четвертою дитиною в сім’ї, де, крім неї, росли ще п’ятеро братів і одна сестра. Жила у злиднях, серед тяжкої щоденної праці, проте володіла румунською та німецькою мовами, знала європейську літературу того часу. Була змушена ділити одяг зі старшою сестрою Євгенією та терпіти насмішки над своєю зовнішністю. «У тебе такий ніс, як звідси до Америки», — казав їй брат Влодко. Циганка наворожила Ользі, що та бідуватиме сім років. «А потім?» — питала Кобилянська. «А потім звикнеш». Звикала вона все життя: відчайдушно мріяла про власну родину, бурхливо й пристрасно закохувалась, одначе, здається, так і не пізнала тілесного кохання (попри новелу «Природа», яку не слід розуміти буквально — як зліпок з автобіографії). Доля ліниво пережувала всі її найзаповітніші мрії та, ніби знущаючись, послала напрочуд довге життя. У 1919 році Кобилянська написала заповіт, передчуваючи скору смерть. Але померла вона лише в 1942–му, не маючи біля смертного ложа ні коханого чоловіка, ні власних нащадків. Її останньою пристрастю був Осип Маковей, редактор газети «Буковина», якого Кобилянська називала «Медвідь». Вона познайомилася з ним у 1895 році, коли Ользі було 32. А страждати від самотності їй судилося до її майже 80. «Я Вас стільки років так страшно любила, я носила для Вас рай у душі — як сонце. Я хотіла такий рай Вам уладнати», — писала Кобилянська Маковею. З колегою Кобилянської по перу, з письменницею Людмилою Таран ми говоримо про те, чому жіночий рай — здебільшого омана. >>

Хочеш їхать — підстрахуйся

Тим людям, які мають кошти і можливість подорожувати кілька разів на рік, можна лише позаздрити. Але більшість українців на той же таки Єгипет збирає гроші цілий рік, економлячи на омріяний відпочинок на найнеобхіднішому. Та навіть тримаючи в руках заздалегідь проплачену путівку, турист може постати перед фактом: ніхто нікуди не їде. І добре, коли він про це дізнається в аеропорту рідної країни — тут принаймні можна із зіпсованим настроєм повернутися додому. Складніше, коли в чужій країні туристам повідомлять, що у них непроплачений готель або літак, яким мали повертатися додому... >>

«Холєра ясна!»

Літо на Луганщині почалося з неабиякої спеки, і людей нестримно потягло до води. В основному, до тієї, що знаходиться не надто далеко від їхніх домівок — економічна криза якось не сприяє марш–кидкам до віддалених морів і знаменитих курортів. Загалом, в області вистачає водойм, як природних (таких, як Сіверський Донець), так і — переважно — рукотворних. От тільки їхній вміст водою можна назвати хіба що з ввічливості. Принаймні Луганська обласна санепідстанція оцінює ту рідину як, м’яко кажучи, ворожу до людини. >>

Купало над Солоним озером

Якщо десь і поселився язичницький бог плодів земних Купало, то на Кегичівщині в круглому, як блюдце, озері. Про те, звідки взялося у слобожанському степу це озеро з солоною на присмак і бірюзовою на колір водою, є багато свідчень. Місцеві жителі стверджують, що у 1963 році газівники вирішили пробурити тут свердловину. Спочатку бур увійшов у надра землі, як ніж у масло, але згодом натрапив на дуже твердий пласт. >>

Джини і демони

У Москві відбувся 31–й Міжнародний кінофестиваль. Три російські фільми («Петя по дорозі в Царство небесне» Миколи Досталя, «Чудо» Олександра Прошкіна, «Палата № 6» Георгія Шахназарова), картина «Мелодія для шарманки» Кіри Муратової (вона представляла Україну) та стрічка мексиканки Маріанни Ченійо «П’ять днів без Нори» стали переможцями в основному конкурсі. В іншій конкурсній програмі — «Перспективи» (вона прагне акумулювати молоде й експериментальне кіно) — переміг 34–річний грузинський режисер Вано Мурдулі. У його «Зоні конфлікту» йдеться про події, що відбувалися в Грузії у 1990–ті... >>

Саша каші не псує

Учора Бейонс давала концерт у Новому Орлеані, сьогодні вона виступає у Х’юстоні, завтра — в Далласі, у вівторок — у Фініксі, надалі продовжить своє турне у Каліфорнії. Працьовитості смаглявої американки можна позаздрити, але ж, як влучно висловлюється сама співачка, без наполегливої роботи не буває успіху. >>

Небесний стриптиз

Літаки останнім часом ламаються часто. Тож коли лайнер, що здійснював рейс із Північної Кароліни в Каліфорнію, здійснив екстрену посадку в аеропорту Альбукерке (штат Нью–Мехіко), преса вже приготувалася повідомити про чергові несправності. Однак цього разу причина позапланового приземлення виявилася не такою страшною, навіть смішною. Літак зі 148 пасажирами на борту був змушений сісти, щоб висадити... голого чоловіка. >>

Не ховайте, а ставайте. В чергу

Після смерті колишнього поп–короля Майкла Джексона минуло вже дев’ять днів, а його тіло ніяк не віддадуть землі. Попередня інформація від родичів співака про те, що зірку поховають у середу, 1 липня, на Майкловому ранчо «Неверленд», виявилася неправдивою за обома пунктами. По–перше, середа минула, за нею — четвер і п’ятниця, а ще не було ані похорону, ані обіцяного публічного прощання із Джексоном. По–друге, закони Каліфорнії наказують ховати померлих тільки у відведених для цього місцях, тобто на цвинтарях. >>

— Юначе, а вас у дитинстві не навчили, що треба поступатися місцем у транспорті літнім людям?
— Бабусю, але ж це моя машина! >>

Колишній мент — наш «бригадир»

Небезпечну організовану злочинну групу днями знешкодили працівники обласного УБОЗ Хмельниччини спільно з колегами з ГУБОЗ МВС. У результаті широкомасштабної спецоперації, яку убозівці провели в чотирьох областях — Хмельницькій, Рівненській, Волинській та Львівській, до тенет правоохоронців потрапило 11 членів банди з міжрегіональними зв’язками. >>

І по зарплату не ходи

У результаті спецоперації управління боротьби з організованою злочинністю (УБОЗ) у Запорізькій області було затри­мано заступника мера Бердян­ська Вадима Тихо­нова, який вимагав хабар у розмірі 80 тисяч доларів США за сприяння місцевому підприємцю у вирішенні земельних питань, повідомляє прес–служба Запорізької міліції. Підприємець звернувся до міськвиконкому за дозволом на демонтаж двох об’єктів на Бердянській косі. Окрім того, він зажадав приватизувати земельну ділянку загальною площею два гектари в курортній зоні міста. Допомогти йому в реалізації цього «бізнес–плану» і зголосився пан Тихонов — у приватній розмові чиновник натякнув, що справу можна пришвидшити за певну винагороду. Для передачі грошей посадовець, намагаючись уникнути кримінальної відповідальності у разі викриття, скористався послугами посередника, безробітного місцевого мешканця. >>

Облаштуємо Крим — прийдуть інвестиції

Відкриваючи у перший день своєї триденної робочої поїдки до автономії нараду, в якій також взяли участь голова Ради нацбезпеки і оборони України Раїса Богатирьова, міністри, керівники автономії і ділові кола, глава держави відразу окреслив тему дискусії. Слід під прагматичним кутом подивитися, як «Крим може стати привабливим для бізнесу в післякризовий період». >>

День нашого флоту

Сьогодні — День флоту України. Саме 4 липня 1993–го року на флагмані Військово–Морських сил, фрегаті «Гетьман Сагайдачний», у місті Керчі відбувся ритуал підйому Військово–Морського прапора України. Цього року з нагоди свята у Севастополі відбуваються триденні святкування. Вчора, 3 липня, на літній естраді Приморського бульвару вручали нагороди переможцям регати крейсерських яхт та призи командувача Військово–Морських сил України. А сьогодні о 9.00 у Севастопольському військово–морському інституті імені Нахімова випускникам урочисто вручать офіцерські погони, о 15.00 в Українському культурно–інформаційному центрі відбудуться урочисті збори та святковий концерт, а о 17.30 представники міської влади та командування ВМСУ покладуть вінки та квіти до пам’ятника гетьману України Петру Конашевичу–Сагайдачному. >>

Ллє як із відра

Лише кілька днів тому штормило відпочинковий Крим, а в ніч із 2 на 3 липня негода пройшлась і по заходу країни. Мешканці Львівщини, Рівненщини і Волині й досі не можуть оговтатись від липневої погоди: 79 сіл від сильного дощу та шквалистих поривів вітру залишились без світла. Автоматика захисту ліній електропередач спрацювала у 44 населених пунктах Львівщини, у 18 населених пунктах на Волині та у 17 — на Рівненщині. Як повідомив «УМ» керівник прес–служби Міністерства з питань надзвичайних ситуацій Ігор Кроль, станом на вчорашній день електрику вже відновлювали аварійні бригади обленерго. >>

«Камені спотикання»

Своєрідну форму пам’ятки про невинних жертв часів правління німецьких нацистів привіз до України німецький архітектор та скульптор Ґюнтер Демніг: це так звані «камені спотикання». Учора перші п’ять таких «каменів спотикання» заклали в місті Переяслав–Хмельницький на Київщині. Вони являють собою ніби звичайні шматки бруківки, але з латунним покриттям, на якому викарбувано по одному з імен мирних людей, які загинули від рук нацистів. >>

Мін’юст не визнав Тримбача

Півтора місяця нова команда Спілки кінематографістів чекала від Мін’юсту рішення про офіційне затвердження змін у керівному складі організації. Проте рішення державного органу вийшло не на користь нещодавно обраного голови Сергія Тримбача. Правовий висновок гласить: «Міністерство юстиції України не має правових підстав для взяття до відома інформації про зміни у складі керівних органів відпо­відно до поданих документів, прийнятих 28–30.04.2009 V(XI) з’їздом Національної спілки кінематографістів України». >>

Троє в ямі, рятуючи четвертого

За офіційною версією, розповсюдженою прес–службами обласного управління Міністерства з питань надзвичайних ситуацій України в Донецькій області та Державного департаменту із питань виконання покарань, нещасний випадок стався в четвер після 16–ї години. До ями для засолювання овочів потрапив один із співробітників закладу. А затим туди ж по черзі драбиною спустилися троє засуджених, які спробували допомогти потерпілому. За попередніми даними, всі четверо отруїлися газами, утвореними внаслідок бродіння овочів та їхніх залишків. Найбільш імовірно, що люди знепритомніли і загинули від нестачі кисню. Правоохоронні органи приступили до розслідування причин нещасного випадку, що потроху почав обростати низкою припущень та закономірних запитань. >>

Фешн–атмосфера

Якщо ви запитаєте, чому покази круїзних колекцій уже третій рік поспіль відбуваються в Одесі, мені буде смішно. А чому усі кінематографічні і музичні фестивалі влітку проводять у приморських містах? Бо дизайнери, актори, режисери, музиканти — теж люди, які хочуть поїхати «у відрядження» до моря і працювати не в студії під кондиціонером, а недалеко від пляжу. І ще одна причина: Одеса оцінить! Жоден Київ чи Харків не дозволить собі в будній день у робочий час стільки оголеного тіла (один із головних трендів сезону) на вулиці, стільки яскравих барв, стільки виразних масивних прикрас, і головне — стільки упевненості у своїй красі. Отже, Одеса однозначно. >>