«Холєра ясна!»

Літо на Луганщині почалося з неабиякої спеки, і людей нестримно потягло до води. В основному, до тієї, що знаходиться не надто далеко від їхніх домівок — економічна криза якось не сприяє марш–кидкам до віддалених морів і знаменитих курортів. Загалом, в області вистачає водойм, як природних (таких, як Сіверський Донець), так і — переважно — рукотворних. От тільки їхній вміст водою можна назвати хіба що з ввічливості. Принаймні Луганська обласна санепідстанція оцінює ту рідину як, м’яко кажучи, ворожу до людини.

Як повідомила прес–служба Луганської обласної СЕС, у травні–червні поточного року 38 відсотків проб, набраних із поверхневих водних джерел, за мікробіологічними показниками не відповідають санітарним нормам, а в 28% випадків у пробах виявлені холероподібні вібріони. В 1% випадків виявлено збудників інфекційних захворювань.

Прикро, що для купання непридатні — з епідеміологічної точки зору — практично всі великі водойми області, починаючи з найбільшої — Сіверського Дінця. І якось так збіглося, що більшість із цих «поверхневих джерел» розміщена в найбільш густонаселених промислових регіонах області. Наприклад, «Луганське море» і Успенське водосховище, поряд із Дінцем, є місцями відпочинку луганчан, Ісаківське, чи не найбільше в області, — мешканців Алчевська і шахтарських селищ Перевальського району тощо. А от на берегах відносно чистого Айдару стоїть єдине місто із 25–тисячним населенням — Старобільськ.

Така ситуація призвела до того, що сьогодні на всю Луганщину лише один міський пляж із 19 отримав від санітарно–епідеміологічної служби дозвіл на експлуатацію в літній оздоровчий сезон 2009 року — озеро Пісочне в місті хіміків Рубіжному. Щоправда, хіміки тут іще залишаються, а от хімія як галузь промисловості практично припинила існування. Однак вода в Дінці чистішою від того не стала.