«Креонт» через 250 років. Знакове концертне виконання опери уродженця Глухова Дмитра Бортнянського

Сучасною історією про повернення України на карту європейської оперної традиції у ретроспективі кількох століть стає опера «Креонт» уродженця Глухова, сина козацького сотника — Дмитра Бортнянського.

 

Він здобув у Венеції найкращу європейську музичну освіту й успішно розпочав свою композиторську кар’єру, у 25 років створив «Креонта» — свою першу з шести опер.

 

Блискуча прем’єра відбулася в італійському місті в театрі Сан-Бенедетто 250 років тому. 

 

А потім ноти опери зникли. Можливо тому, що «Креонт» — це роздуми і про тиранію. Зрештою партитура опинилася в архівах Португальського королівського двору — в  Biblioteca da Ajuda у Лісабоні.

 

Там 2023 року її віднайшла Ольга Шуміліна — вітчизняна докторка мистецтвознавства, яка упродовж десятиліть вивчає творчість українських композиторів XVIII століття, зокрема, Максима Березовського та Дмитра Бортнянського, надаючи найбільшу в Україні кількість верифікованих даних щодо творчої біографії цих митців. 

 

Уже 2024 року «Креонт» вперше прозвучав у Києві у концертному виконанні у залі Дипломатичної академії при Міністерстві закордонних справ України. У жовтні 2025-го в Чернівецькому музично-драматичному театрі імені Ольги Кобилянської відбулася прем’єра сценічної постановки.

 

Опера створена за сюжетом давньогрецької трагедії Софокла «Антігона», складається з двох дій (14 та 8 сцен) і має номерну структуру з сольними аріями, дуетами, речитативами, хоровими та інструментальними номерами. «Креонт» написано в традиціях італійської opera seria.

 

Так звана «серйозна опера» — це класичний жанр, присвячений героїчним, міфологічним або історичним сюжетам. Такий твір вирізняється високим моральним стилем, конфліктом між обов’язком та почуттями героїв, а також вимагає від співаків віртуозної вокальної майстерності.

 

Тож формація Open Opera Ukraine, яка має високу експертизу у царині ранньої музики, напрацювала масштабний проєкт «Creonte XVIII/XXI: доля, вибір чи вибір долі?», який реалізує за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Культура під час війни».

 

Першою його складовою стала скрупульозна реконструкція опери «Креонт» максимально наближено до стилістики opera seria останньої чверті XVIII століття та її концертне виконання 9 серпня.

 

Це стало можливим завдяки співпраці Open Opera Ukraine з Національним будинком музики та Національною філармонією України, за партнерської підтримки Італійського інституту культури, Посольства Італії в Україні, ЮНЕСКО, Австрійського бюро кооперації у Львові та Посольства Республіки Австрії у Києві.

 

Диригент-постановник — Йорґ Цвікер (Австрія), експерт у сфері early music (ранньої музики). Відомий маестро своєю діяльністю активно підтримує Україну. За період повномасштабної російсько-української війни він приїхав до нас уже всьоме. Загалом нинішній візит, коли продиригував концертне виконання «Креонта», уже дев’ятий. 

 

Виконали концерт «Liatoshynskyi Capella: Orchestra and Choir» Національного будинку музики та провідні молоді вітчизняні солісти: Денис Сагіров — Креонт, Соломія Павленко — Антігона, Олена Пінковська — Гемон, Катерина Левицька — Адраст, Дарія Новицька — Ісмена. 

 

Команда готує нове видання партитури та професійний аудіозапис опери відповідно до принципів історично поінформованого виконавства, який буде доступним на стримінгових платформах.

 

За словами продюсерки проєкту Галини Григоренко, сподіваються, що наступного року розпочнуть підготовку сценічної постановки «Креонта».

 

Режисеркою концертного виконання стала Тамара Трунова. Слухачами у залі були, зокрема, гендиректор Національної опери України та очільник Київської опери.