Учора звиклі до «концертів» на вулиці Грушевського люди могли побачити відкриття першого етапу 50-го Міжнародного пісенного конкурсу «Євробачення-2005» — українського. Після урочистої церемонії відкриття біля Маріїнського палацу відбулося демократичне припалацове коктейль-паті, а ввечері в «Арені» — гостям запропонують вишуканий десерт Fashion-parad від наймодніших українських дизайнерів. >>
«Сєрьожа, осторожно, тут бєшеная лошадь!» — з притиском каже у прихований мікрофон один із численних охоронців між натовпу в Музеї народної архітектури й побуту. Сюди, на околицю Києва, в селище Пирогів, у неділю приїхав уряд на чергову свою публічну прогулянку. Для Юлії Тимошенко це другий такий захід — після зимового катання на ковзанах, і порівняно з Льодовим стадіоном ужито значно більших заходів безпеки. Про похід уряду з нагоди ста днів діяльності знало дуже багато не лише журналістів, крім того, над столицею нарешті пригріло сонце, тож у музей із хатками-вітряками й без «урядового» приводу рвонули тисячі киян та гостей міста. >>
У Луганську утворилася нова тоталітарна секта. Вона має дещо задовгу назву «Луганська обласна організація партії «Народний союз «Наша Україна». Дуже схоже на назву «партії влади», яку очолює віце-прем'єр Роман Безсмертний, але це ще нічого не означає. Як було проголошено на установчому з'їзді НСНУ, партія Ющенка — сила народна, демократична й відкрита. Те ж, що породила новітня луганська бюрократія, жодному з цих критеріїв не відповідає. Слід сказати, засоби мімікрії застосували організатори секти повною мірою, однак досвідчене око журналіста завжди відрізнить справжнє від штучного. >>
На «цінниках» біля автозаправок — самі прочерки. Дарма автомобілісти з надією мотаються з одного на інший кінець міста в пошуках бензину: у найкращому випадку пощастить натрапити на якусь АЗС, де, крім нижнього рядка із дизельним пальним, заповнені ще й верхні цифри цінової таблички. Там — найдорожчий і «найелітніший» бензин А-98, який зазвичай у власників чогось скромнішого за «Майбахи» з огляду на високу вартість не котується. Але сьогодні (змальовану ситуацію журналісти «УМ» спостерігали вчора, проте сумнівно, щоб до сьогодні вона суттєво змінилася) літр пального по 4 гривні 10 копійок і вище теж вважається за щастя, про що свідчать довжелезні черги «залізних коней» навпроти заправок, де є хоч 98-й. «Ех, знати б, де вона бачила ту заправку!» — чухає потилицю дядько зі старенького «Опеля» у відповідь на глузливе: «Юля вчора сказала, що бензин на заправках є!». >>
Минулої п'ятниці правоохоронцями було затримано ще одного високопосадовця зі старорежимної «обойми» — Івана Різака, одіозного екс-«губернатора» Закарпаття. Керівника обласної СДПУ(о) «взяли» за резонансну справу про самогубство ректора Ужгородського університету Володимира Сливки, у якій Різак, за словами міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, «проходить фігурантом». >>
Іванові Різакові в лікарні лежати не нудно — там його розважають вірні соратники Михайло Добкін та Нестор Шуфрич (із останнім точно не знудишся). До того ж пана Івана не можуть не тішити лаври Бориса Колесникова: його (Різака), як і колишнього голову Донецької облради, вже також починають захищати бабці з плакатами й пікетники з наметами. Словом, справді резонансна справа. Тож цілком природно, що навіть на прогулянці у Пирогові Прем'єрці Юлії Тимошенко довелося відповідати на запитання журналістів про своє ставлення до цієї справи. >>
Чи не найбільшою проблемою проведення адміністративно-територіальної реформи, яку заанонсовано в Україні, є суспільне несприйняття цього проекту. Точніше навіть — побоювання дивного явища з абревіатурою АТР. Тож зовсім не дивно, що нова влада, а особливо «профільний» віце-прем'єр Роман Безсмертний, чимало часу присвячує роз'яснювальній роботі. Перед цим влада вже встигла провести два таких регіональних форуми: у Вінниці та — наприкінці минулого тижня — в Одесі. >>
Уперше в мітингу-реквіємі в биківнянському лісі, який у 1937—40-х роках став кладовищем понад ста тисяч людей, узяв участь Президент України. До цього Віктор Ющенко щороку приходив на травневі пам'ятні заходи у цьому місці масових поховань. Однак до Биківні не приходили представники вищої влади. Вже у ролі глави держави Віктор Ющенко пропонує по-іншому, уважніше подивитися на проблему пам'яті й, зокрема, на меморіал у Биківні. Довгі десятиліття про убитих енкаведистами в биківнянському лісі та подібних місцях страт не було відомо широкому загалові. Тільки діти й онуки жертв, та й то лише найсміливіші, приходили сюди в день пам'яті. Приходили сюди і ті, чиї родичі загинули в сталінсько-брежнєвських концтаборах далеко від Батьківщини — на Соловках чи за Уралом. >>
Учора у Варшаві, виступаючи на саміті Ради Європи, Президент України вкотре нагадав, що демократична Європа не може вважатися об'єднаною без України. Наша держава, що «пройшла гостру боротьбу між свободою і тиранією, ... довела, що сповідує європейські цінності свободи та гідності так само, як і інші вільні народи Європи». Зауваживши, що саміт проходить на території, яка колись була за «залізною завісою», Ющенко згадав і польську «Солідарність», 25-річчя від створення якої відзначатиметься цьогоріч, і революцію троянд у Тбілісі, і помаранчевий Майдан у Києві, і зазначив, що цей рух руйнування бар'єрів у Східній Європі треба завершити, не допустити появи нових бар'єрів на континенті. >>
Дев'ятеро військовослужбовців, які отримали поранення під час надзвичайної події на 47-му арсеналі у Хмельницькій області, ідуть на поправку. Як запевняють медики, стан їхній задовільний, життю загрози немає, повідомляє прес-служба Міноборони. Тим часом слідство на сьогодні розглядає три версії надзвичайної події на складах боєприпасів у Хмельницькій області. За словами міністра оборони Анатолія Гриценка, це «замітання слідів» з метою приховати нестачу боєприпасів, навмисний підпал, а також реакція вибухонебезпечних речовин, яка спричинила самозаймання. >>
Учора о 8.30 ранку в потязі стокгольмського метро, який наближався до станції «Рінкебі», спалахнула пожежа. Свідки стверджують, що чули два вибухи, ймовірно, у наступному після локомотива вагоні. Полум'ям були охоплені не лише вагони, а й перон станції. Гасіння пожежі тривало півтори години. Водії потягу разом з кількома пасажирами врятувались, діставшись тунелем до наступної станції. >>
Харків відвідав Держсекретар України Олександр Зінченко. Майбутнє вітчизняного авіапрому у слобідській столиці вирішувалося за зачиненими від преси дверима і в незвично вузькому колі фахівців. Озвучений зрештою результат не претендував на статус сенсації, хоча й містив в собі, умовно кажучи, одразу дві новини. За традицією — хорошу і погану. >>
«Наталя Гундарєва госпіталізована у важкому стані», «Наталя Гундарєва перебуває в комі», «Наталю Гундарєву перевели із НДІ ім. Скліфосовського в госпіталь ім.Бурденко», «Гундарєва виходить із коми», «Гундарєва пам'ятає тільки хороше» — у 2001 році на зміну тривожним повідомленням інформаційні агенції ставили обнадійливі, потім знову тривожні, знову радісні, і ось останнє — «Наталя Гундарєва померла». Видатна російська актриса відійшла в інший світ 15 травня, в неділю, всього на 57-му році життя. >>
Україна входить до п’ятірки світових лідерів виробників меду. Парадоксально, але за споживанням на душу населення наша держава все ж плентається у хвості. Ми практично не експортуємо український мед, натомість у магазинах можна придбати хіба що китайський замінник «нектару богів». А єдиний спосіб купити для своєї сім’ї меду — знайти знайомих пасічників. Словом, бізнесом поки що не пахне. Однак вітчизняні любителі бджільництва, незважаючи на невеселий стан справ, сподіваються на краще. Ще б пак: сам Президент України Віктор Ющенко — знаний пасічник. Мовляв, справа у надійних руках. Днями делегати від усіх областей нашої держави з’їхалися на «бджолину» раду — створили Всеукраїнську громадську організацію «Братство бджолярів України» й обрали Віктора Ющенка, що завітав на з’їзд до колег, так би мовити, без краватки, почесним головою братства. >>
Уже два роки з нами немає відомого журналіста та автора кількох популярних медійних проектів Олександра Кривенка. Однак, трагічно пішовши з життя, він, довго житиме у пам'яті та пошані не лише журналістів, але всіх, хто захоплювався його творчістю. Навіть після його смерті з'являються нові проекти, пов'язані з ім'ям Сашка. >>
Один з патріархів вітчизняної металургії (перша домна підприємства була введена в експлуатацію ще у квітні 1871-го року ) Донецький металургійний завод, схоже, переживає другу молодість. Подібне відбувається насамперед завдяки активно здійснюваним тут заходам із технічного переозброєння та модернізації виробництва. І завдяки цьому тут зуміли не тільки зберегти стійкі позиції на ринку металу, а й напрацювали чітку лінію модернізації існуючого виробництва. >>
Восени 2001 року Проект підтримки приватизації землі в Україні, що діє за сприяння Агентства США з міжнародного розвитку, змушений був згорнути свою програму на території Полтавської області. Причиною припинення роботи з часткового фінансування виготовлення державних актів (ДА) землевласникам було те, що полтавське товариство з обмеженою відповідальністю «Горизонт», з яким Проект уклав угоду на виготовлення ДА, збирало додаткові кошти з населення. У результаті цього люди, які б мали одержати акти безплатно, бо роботи з їх виготовлення були частково профінансовані американською стороною, змушені були платити в середньому 60—80 гривень. Куди поділися зібрані таким чином кошти у величезних розмірах, здогадатися неважко. І ось знову в області ледь не розгорівся скандал. На цей раз у центрі його опинився Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою. >>
Успіх конкурсу на кращі проекти розвитку територіальних громад, який проводився минулого року на Вінниччині й викликав справжній спалах активності на місцях, із закономірністю привів до його продовження. І цьому не слід дивуватись: коли люди побачили, що з двадцяти шести учасників вісім переможців отримали кошти з обласного бюджету на загальну суму 200 тисяч гривень, кількість бажаючих скористатись нагодою для розв'язання актуальних місцевих проблем значно збільшилась. Люди побачили приклади: в одному селі запрацював заготівельний пункт молока, в іншому створено пункт надання послуг населенню з перукарнею, міні-пекарнею, побутовою ремонтною майстернею. >>
Президент України Віктор Ющенко підписав Указ «Про невідкладні заходи щодо розвитку Національного заповідника «Хортиця». Глава держави зреагував на численні сигнали запорізької інтелігенції, передовсім нового керівника «Хортиці» Костянтина Сушка, про катастрофічний стан справ на легендарному острові. >>
Олексій Берест воював з 22 червня 1941 року. Всі 1418 днів і ночей. Але його шлях до Правди й визнання виявився набагато довшим від шляху до рейхстагу. Як писала «УМ» у номері від 12 травня, нарешті історичну справедливість відновлено: Президент України присвоїв звання Героя України та нагородив орденом «Золота зірка» (посмертно) лейтенанта Олексія Береста, який брав участь у Берлінській операції та встановленні Прапора Перемоги над рейхстагом. А нещодавно на могилі українця побувала неофіційна делегація з України: спiввiтчизники привезли на могилу землю з рідної Берестові Горяйстівки та копію Прапора Перемоги і наш український стяг. >>
Пані Єлизавета — донька графині Ганни Миколаївни Ламсдорф-Галаган, батько якої в 1920 році емігрував з охопленої громадянською війною Росії на Захід. Ламсдорф-Галагани — досить відомий в Росії та Україні дворянський рід. До революції 1917 року він володів декількома маєтками, зокрема, їм належав відомий палац у Сокиринцях на Чернігівщині, що зберігся до нашого часу. >>
Рівень життя у будь-якій державі визначається, як на мене, не кількістю дорогих бутіків у столиці, не прізвищами мільйонерів і навіть не середньою зарплатою. Про нього можна скласти уявлення, потрапивши в забутий Богом і людьми інтернат для хворих дітей, від'їхавши кілометрів за двісті від Києва. Таких в Україні вистачає. Кореспонденти «УМ» нещодавно відвідали один із них — Ізяславську спецшколу-інтернат для дітей із наслідками поліомієліту та церебральним паралічем... Ми з вами, шановні, так і залишилися у первісному ладі, і Європа нам «не світить», доки існують на карті України такі проігноровані державою дитбудинки, де діти, й без того обділені долею, не мають можливості не тільки нормально лікуватися й вчитися, а й жити — митися, спати і їсти... >>
Мене одразу вразила ця цифра — 173 здачі крові! А Кіра Луківна вважає, що нічого надзвичайного у цьому немає. Вона, дитина війни, у свої неповні сім років дізналася почім ківш лиха, і тоді з'явилося це прагнення своєю кров'ю оберігати незнайому людину від можливої смерті. «Посвідчення почесного донора Радянського Союзу мені вручили у 1982 році, — розповідає вона. — А приклад мені показала мама, Яніна Доматівна Несчотна, дворазовий почесний донор Радянського Союзу». З 1943 року аж до операції у 1958 Яніна Доматівна здавала кров, естафету перейняла її дочка. Наразі син Кіри Луківни Георгій донорствує, почав ще в армії. А як сталася чорнобильська трагедія, двічі на місяць ходив здавати кров для дітей в «ОХМАТДИТ». Онук ще неповнолітній, але і він прагне продовжити традицію «династії», а поки є волонтером-активістом Київської соціальної служби. >>
Сьогодні в моді все «натуральне» або «природне» — кому яка назва більш імпонує. Ніби з-під землі вигулькують «бабусі Нюри» з диво-травичками, що допомагають від усіх захворювань, які тільки існують на планеті. От і виникла своєрідна «пастка» для хворих, що надають перевагу саме рідненьким лікарським травам, а не заморським лікам з фантастичними назвами. Як відрізнити справжню лікувальну траву від «бовтанки»? >>
Холлі Беррі вирішила побігати. Тобто спортом вона й так займається — недарма ж така вся худенька й підтягнута, але переважно у спортзалі на тренажерах. А цього разу вирішила пробігтися вулицями Лос-Анджелеса. Причому зовсім не ховаючись від папараці, а навпаки, всіляко їм позуючи. >>
Не складається в Роналдо з тривалими стосунками — щойно футбольна зірка доходить до висновку, що цього разу йому трапилося «справжнє кохання», як виявляється, що ніяке воно не справжнє, та й узагалі не кохання — так, захоплення... І третій шлюб знаменитого нападника винятком із цього правила не став. >>
«Реаломанія» триває. Команда, в якій куди не кинь оком, скрізь натрапиш на зірку, не демонструє того рівня гри, який би належало показувати команді «галактікос». Але, хоча в іспанській дружині останнім часом із титулами сутужно, рівень її популярності у світі нікуди не подівся. Навіть більше — усілякі Бекхеми та Раулі приваблюють до гурту любителів футболу все більшу кількість людей. Останніх, звісно, цікавить не стільки сам вид спорту, скільки його яскраві представники. Тепер уже й не розбереш, хто, наприклад, цей Бекхем — футболіст чи шоумен? Але самих футболістів таке, напевне, мало турбує. Є можливість забавлятися в улюблену гру — чудово, а якщо є нагода підзаробити чимало грошенят десь «на боці», то чому б і цим не скористатися? >>
Прибуло полку «операторів» комерційних польотів у космос. Ідеться про чергову фірму, яка ще не запустила жодної ракети, але вже почала продаж квитків для всіх охочих побувати на навколоземній орбіті. Компанія «Аера спейс турз» оголосила про це минулого четверга, і її рекламна перевага — порівняно недорогі квитки. >>
12 травня на екрани України вийшла французька стрічка 2004 року «Набережна Орфевр, 36». Фільм можна порекомендувати як шанувальникам жанрового кіно, а це досконало зроблена поліцейська драма, так і любителям французького кіно взагалі, оскільки у головних ролях виступають три його провідні зірки: Жерар Депардьє, Даніель Отей та Андре Дюсольє. Не лише ми, але й французи віддавна не пам'ятають на своїх екранах настільки вдалого зразка кримінальної поліцейської драми. Відомо, що монополію на цей жанр мають американці. Французи в даному випадку вирішили не винаходити велосипед, а добре вивчили кращі американські зразки, написали чудовий сценарій та дали його в руки акторам, які здатні неперевершено відтворити на екрані задумане сценаристом та режисером. >>
Днями своє чергове зібрання провела Академія мистецтв України. Регламент цієї події нічим не вiдрізнявся від аналогічних зустрічей, а тому дехто після її завершення отримав новий статус, декому під час виступів колег довелося втягувати голову в плечі, рятуючись від критичних зауважень, були й персонажі, які благополучно продрімали у актовому залі Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури, де проходили збори. >>
Але найперше Гудімов зануриться в музику. «Вона була метою мого життя, і немає чогось такого, що б змусило мене не виступати, — заявив Павло Гудімов на прес-конференції 12 травня, яка, теоретично, мала «розказати всю правду про те, що сталося в «ОЕ» протягом останніх тижнів. Проте — а чого ви сподівалися? — зустріч із журналістами ще більш все заплутала. Павло стверджує: «Це було одразу після кліпу «Коротка розмова». Мені подзвонив Славко і сказав: «Є привід поговорити». Ми зустрілись у кав'ярні на Подолі, він заявив: «Не можу більше з тобою грати». Я відповів, що, хоч і поважаю його, але хочу почути думку всіх учасників. Того ж вечора всі ми зібралися, і... було наївно думати, що музиканти, яких Славко привів в «Океан», підтримають мене. Була така кисла атмосфера, що я зрозумів: працювати далі в групі немає сенсу. Після того в нас з «Океаном» і до сьогодні тривають переговори. >>
Утурнірі НХЛ брали участь справді найсильніші хокеїсти планети, тож вага здобутих медалей і звання чемпіонів цінується як ніколи високо. Хоча той факт, що канадці, вийшовши до фіналу, таки поступилися чехам, можна пов'язувати також із локаутом, — більшість гравців приїхала до Європи з «відпусток», тобто перебувала не в найкращій кондиції. >>
На шостому етапі багатоденних перегонів «Джиро д'Італія» лідери вирішили триматися у головному пелeтоні, тому унікальний шанс «засвітитися» в призерах престижних змагань одержали «другі номери» своїх команд. У боротьбі «темних конячок» на фініші першим стрічку перетнув австралієць Роббі Маківен, другим — естонець Ян Кірсіпуу, а ось на третю сходинку подіуму вперше піднявся українець Володимир Білека з американської команди «Діскавері ченел». У основній групі гонщиків 41-м фінішував Сергій Гончар. >>
У футбольних колах ці місця у турнірній таблиці давно вже (і справедливо) називають «болотом». Попереду ще чотири тури і понад місяць національного футболу з його усіма особливостями, а п'ятірку команд вже безнадійно «засмоктало» у славнозвісну «середину турнірної таблиці», з якої немає виходу ні нагору, ні донизу. Здавалося б, що це — ідеальний шанс для тренерів у ситуації безвідповідальності за результат готуватися вже до наступного чемпіонату, перебуваючи у спокійному стані творчого пошуку. Оскільки всі як один із теперішньої «багнюки» — «Таврія», «Металург» (З), «Металіст», «Арсенал» і «Кривбас» — пообіцяли своїм прихильникам «ось уже в наступній першості...» Ну, ви зрозуміли, у майбутньому ці команди не виключають, що боротимуться за місця в єврокубках. >>
Добровольці не знали, що їх «вижиматимуть» без ротаційних хвиль мобілізації >>
Знав би Сергій Корольов куди полетять російські ракети >>
Концентрована присутність Героїв у Раді на 5 хвилин >>
Закон про мобілізацію поганий і запізнілий >>
Мобілізація: чотири болючих питання >>
«Руський мір» інспірує в США неомаккартизм >>
Чому Ізраїлю на відміну від України вдається тримати увагу світу >>
Вибори обовʼязково будуть: чи можливо їх провести під час війни? >>
Український досвід Другої світової війни: потрібен сучасний музей >>
«Крокус» — коронація кривавого «карлика» >>
