«Оскар» не пішов у третій вимір

«Оскар» не пішов у третій вимір

«Пані та панове, це шоу тривало так довго, що дія «Аватара» вже залишилася в минулому» — ця іронічна фраза Стіва Мартіна, ведучого церемонії вручення «Оскарів», коротко і ємко підсумувала характер та зміст шоу. 82–га щорічна церемонія вручення нагород Американської академії кінематографічних мистецтв та наук, яка відбулася в ніч із неділі на понеділок у театрі «Кодак» у Лос–Анджелесі, загалом тривала чотири з половиною години, з яких майже третину часу було зарезервовано під телерекламу.

Ця ніч «Оскарів» була заздалегідь запрограмована на змагання двох фільмів. Кожен мав по дев’ять номінацій і репрезентував цілком відмінні тенденції та жанрові напрями сучасного кіно. Пікантності цьому суперництву додавав той факт, що режисерами фільмів–фаворитів виступили колишні чоловік та дружина. Зрештою — напередодні 8 Березня — перемогла жінка.

Стрічка Кетрін Бігелоу «Повелитель бурі» (оригінальна назва The Hurt Locker означає на сленгу «Скриня болю», а патетичний переклад дістався нам від російських прокатників) — похмура реалістична воєнна драма про роботу загону американських вояків–саперів в Іраку — отримала шість «Оскарів», зокрема в головних категоріях: кращий фільм, краща режисура та оригінальний сценарій. «Аватар» Джеймса Камерона — фантастичний фільм про події на далекій планеті, що відкрив еру масового кінематографа у форматі 3–D і побив усі рекорди касових зборів, — здобув три статуетки. >>

Поляки повертаються. З грошима

Із вікон монастирського корпусу, що дивляться на захід, відкривається чудова панорама м’яких рельєфів Верхнього Подністров’я. Праворуч, як і колись, над Більшівцями возвеличується костел Воскресіння — пошрамована часом перлина пізньобарокової архітектури ХVІІ—ХVІІІ століть. На величезному подвір’ї — будівельний гармидер: штабелі цегли, риштування і місиво гравію з перезволоженою землею. Тут уже п’ять років триває відбудова духовного комплексу, котрий у період свого розквіту вважався одним із найвпливовіших католицьких центрів Галичини. >>

«Дітище» Хрущова — без тріщин

Цими днями в полтавському корпункті «УМ» й далі лунають телефонні дзвінки стосовно надійності Кременчуцької ГЕС, її спроможності пропустити через свої нутрощі «велику воду» Дніпра за нинішнього паводка та витримати натиск льодоходу. Зазвичай телефонують мешканці розташованого нижче греблі гідроелектростанції Кременчука, схвильовані роздмухуваними деякими місцевими ЗМІ чутками про появу на «тілі» ГЕС «тріщин», крізь які нібито вже просочується вода. Тим паче що згадану «будову комунізму», яку особисто відвідував тодішній перший секретар ЦК КПРС Микита Хрущов, зі значним випередженням графіка споруджували більш ніж півстоліття тому, в часи, коли над усе треба було «наздогнати і перегнати» Америку... >>

«Жива» мішень — школяр

Страшна подія сталася ще 2 березня, стало відомо про це лише вчора. Батьки досі не можуть отямитись: посеред білого дня стріляли в їхнього сина, 14–річного школяра Житомирської середньої школи №27. Як розповіла «УМ» мама постраждалого Сергійка, викладачка цієї ж школи Тетяна Терещук, того страшного дня її син повернувся зі школи й через якийсь час попросився вийти з другом погуляти до річки Тетерів. Як розповіла жінка, хлопці хотіли подивитись, як скресає крига. Раптом по дітях хтось відкрив вогонь. «Хлопці так налякались, одразу ж почали тікати, — розповідає «УМ» Тетяна Миколаївна. — Вони одразу ж побігли до батьків Сергійчиного друга, там моєму сину обробили рану, і він повернувся додому. Через якийсь час почав жалітися, що «тягне» ногу. Ми ж не думали, що в Сергійка — кульове поранення!» >>

У Греції є все — навіть Шевченко

Висота мармурового Кобзаря — один метр. Установили його в парку району Гу­ді муніципалітету Зографу. Це вже 47–й монумент Шевченку за кордоном. Автором «грецького» погруддя Тараса Шевченка став відомий український скульптор, професор Львівської національної академії мистецтв Володимир Одрехівський у співавторстві з Михайлом Федиком. Пам’ятник має передавати духовну єдність України та Греції, а п’єдестал являє собою стилізовану колону. Його урочисто відкрили за участю представників місцевої влади, гостей з України та діаспори під звуки оркестру. >>

Нічна варта

Вступний ажіотаж цьогоріч розпочався за три доби до 6 березня, розповіла «УМ» директор навчально–виховного комплексу «Українська школа» Наталя Руденко. Усі ці дні й ночі батьки майбутніх школярів формували «живу» чергу, з нічними перекличками і таке інше, нерідко залишаючись на нічліг у припаркованих неподалік школи автівках. Сам же «порядковий» розгляд заяв, відтак зарахування щасливчиків (конкурс становив фактично три дитини на місце) під прицілом телекамер аж трьох телеканалів за усталеною процедурою провадила батьківська рада із залученням представників громадських організацій і міськво. >>

Теракт через розлуку

Учора о 9.30 ранку за київським часом на територію Генерального консульства України в турецькому місті Стамбул увірвався озброєний чоловік. Нападник, який виявився громадянином Туреччини, кілька разів вистрелив із пістолета у бік співробітників української дипустанови. Охоронець Генконсульства відкрив вогонь у відповідь, поранив та обеззброїв нападника, після чого наряд турецької поліції його заарештував. >>

У тенета до своїх

Четверо українців, які легально мешкали в Чеській Республіці, набирали через агентство в Україні працівників для роботи в супермаркетах, готелях та будівництві. «Хто зацікавився, тим обіцяли зарплату від 800 до 3 000 доларів, а також безкоштовне помешкання, соціальне й медичне страхування та «вирішення питань» із дозволами на в’їзд та проживання в ЧР», — повідомив речник відділу боротьби з оргзлочинністю чеської поліції Павел Гнатак. >>

«Бабина» зима

Після короткої відлиги березневі дні принесли з собою справжню зимову погоду. Як довго ще триватиме холоднеча — синоптики не можуть відповісти. «Найближчими днями утримається холодна погода, і повернення тепла поки не передбачається. Температура вночі сягатиме 10—15 градусів морозу, а вдень не підніматиметься вище 3 тепла. >>

Солодкий Львів

Упродовж трьох днів Львів перетворився на шоколадну столицю України. З 6 по 8 березня тут проходило третє міське свято шоколаду. Місто в прямому сенсі стало «солодкою» столицею — під час свята використали близько трьох тонн шоколаду. Для гостей та мешканців міста було презентовано шоколадні фонтани, лев від кондитера–шоколатьє Валентина Штефаньо та різні шоколадні скульптури. >>

«Бо й Кобзар був бідний!»

Учора на Чернечій горі в Каневі, де похований Кобзар, відбулося вручення Шевченківських премій. Свято зіпсувала не примхлива весняна погода, а... рішення Президента України. Віктор Янукович, який обіцяв підтримувати культуру та мистецтво, «закріпив» слова ділом: «урізав» Шевченківську премію на 40 тисяч гривень. Відтепер розмір найпрестижнішої літературно–мистецької нагороди становить 130 тис. грн. >>

Віче зі сльозами на очах

Дев’ять років тому столичний парк Шевченка оточило щільне кільце міліції: опозиція руху «Україна без Кучми» пообіцяла не допустити тодішнього Президента до пам’ятника Кобзареві, але правоохоронці забезпечили Леоніду Даниловичу майже спокійне покладання квітів. Події 9 березня 2001 року увійшли в історію як брутальне придушення опозиційних виступів «демократичною» кучмівською владою, а сам глава держави тим часом оперативно чкурнув у відрядження за кордон. >>

«Тушки» без п’яти хвилин у законі

Із передсвяткових політичних ток–шоу випливало, що нова опозиція жорстко протидіятиме можливому ухваленню в парламенті змін до Регламенту, які дозволяють формувати коаліцію з окремих депутатів. «Ми будемо вживати всіх засобів, які буде дозволяти парламентська діяльність, щоб не допустити це, оскільки Україна від запаморочливих перемог Віктора Януковича стоїть фактично за крок до повністю нелегітимної влади», — заявляв БЮТівець Остап Семерак. >>

Чия губа брехала

Печерський районний суд міста Києва задовольнив позов дітей Головного командира УПА Романа Шухевича — Юрія Шухевича та Марії Трильовської–Шухевич — до лідера Компартії України Петра Симоненка, який у 2007 році з трибуни Верховної Ради заявив, що Роман Шухевич ніби то отримав два «Залізні хрести» з рук Адольфа Гітлера. >>

«У всі часи нас об’єднає Шевченко»

Поїздка у Моринці для Віктора Ющенка стала першою публічною появою після завершення президентської каденції. Зранку до села, де народився Тарас Шевченко, почали з’їжджатися партійні делегації «Нашої України». Група помітних політичних діячів (зокрема, Андрій Парубій, Зиновій Шкутяк, Володимир Огризко з дружиною) прибули в Моринці у двоповерховому автобусі. >>

«Тарута»: пишеться разом, читається окремо

Напевно, важко, знайти більш моторну, активну і водночас більш стратегічно виважену команду, ніж київська етно–рок–фундація «Тарута», у назві якої термін «фундація» є не просто солідним словом... Недаремно у 2008–му на фестивалі «Країна мрій» вони були чи не найяскравішими дебютантами, а 1 березня 2010–го влаштували потужну живу презентацію дебютного альбому «Народжені в любові» у музичному салоні «Тік–Так», який розгорнув нову сторінку в житті ансамблю. >>

Кохання–зітхання

Усі, кому небайдуже реноме України на пісенному конкурсі «Євробачення», у суботу мали змогу в прямому ефірі Першого національного спостерігати за відбором композиції, яку виконуватиме Василь Лазарович, та ще й проголосувати самі. Тепер не тільки фани «Єробачення», а й далекі від нього люди обговорюють не останню у вітчизняному шоу–бізі новину: перемогла пісня I Love You — лірична балада, композитор якої німецький продюсер Брендон Стоун, а автор тексту — директор співака Ольга Яриніч. Таким чином команда Василя Лазаровича вкотре дала привід українській публіці попліткувати й покритикувати. >>

На висоті, але не тій

Міжнародний турнір «Зірки жердини», який традиційно проводить у Донецьку уславлений стрибун, Герой України Сергій Бубка, давно вийшов за межі суто спортивного дійства. Це не лише змагання, а й шоу, адже атлети мають змогу стрибати під улюблений музичний супровід. ХХІ турнір «Цептер — Зірки жердини» зібрав під дахом Палацу спорту «Дружба» 22 провідних стрибунів із 12 країн світу. Для більшості із них старти минулих вихідних стали чудовою репетицією до чемпіонату світу в приміщеннях, що відбудеться за тиждень у Катарі. >>

Кожній сестрі по медалі

Довго запрягали, але швидко поїхали українські «стріляючі лижники» під завісу чемпіонату Європи, що проходив минулого тижня в естонському місті Отепя і зібрав переважно біатлоністів «другого ешелону», не старших за 26 років. У два останні дні змагань українська скарбничка поповнилася одразу трьома нагородами вищої проби. >>

Перший весняний

Не встигли футболісти і глядачі потішитись якості футбольних газонів у першому турі чемпіонату після зимової перерви, як за тиждень враження підкоригувала нестійка березнева погода. У суботу й неділю вона щедро посипала українську землю снігом, ускладнивши роботу не тільки комунальникам, а й футболістам.

Погодний сюрприз не став єдиним і не найголовнішим у нашому футболі за минулі вихідні: київське «Динамо» заледве звело внічию гру в Маріуполі. І говорити слід не про втрату чемпіонами двох очок, а здобуття одного. За ганьбою «Динамо», яке врятувалося від першої в сезоні поразки лише за допомогою арбітра, крім Маріуполя та української телеаудиторії, спостерігали також глядачі каналів «НТВ–плюс Наш футбол» (Росія), Polsat Futbol (Польща), Boom Sport Two (Румунія) та Kuwait TV3 (Близький Схід і Північна Африка) — віднедавна наш чемпіонат став цікавим для багатьох любителів футболу в сусідніх і навіть далеких країнах.

Осічкою динамівців скористався «Шахтар», який не без проблем, але таки переграв земляків із «Металурга» і наздогнав киян у турнірній таблиці. «Гірники», щоправда, провели на один матч більше. >>

Інтрига до останнього

Учора ввечері, коли цей номер «УМ» уже був зданий до друку, на броварській ковзанці «Термінал» вирішувалася доля останньої путівки до півфіналу «плей–оф» відкритого чемпіонату Білорусі. Київський «Сокіл» та могильовське «Хімволокно» довели, що є найрівнішою парою на цій стадії, і переможця в їхньому двобої визначив лише п’ятий, останній у серії, поєдинок. >>

Дорога до «еліти»

Отримавши в суперники по Кубку Девіса латвійську збірну, ослаблену відсутністю своєї першої ракетки Ернеста Гулбіса, українці розім’ялися перед черговим непростим сходженням до вершини світового тенісу, яке минулого року обірвали бельгійці. Лідер української збірної Сергій Стаховський заявив, що вже цього року Україна планує потрапити в когорту 16–ти найсильніших тенісних держав світу. Для початку виграли поєдинок першого раунду в І групі Євро–Африканської зони. >>

Смерть із мачете прийшла уночі

«Була ніч, ми спали, аж тут раптом прийшли вони і почали стріляти... Сестричок застрелили одразу, маму зарізали вже надворі, а тата довго били, а далі я втік і нічого не бачив»... Такі жахливі свідчення вцілілих мешканців кількох селищ на околиці нігерійського міста Джос у штаті Плато, які постраждали від міжконфесійної різанини, цими днями публікує іноземна преса. Жорстоку розправу над іновірцями–християнами в ніч із суботи на неділю влаштували місцеві мусульмани. Їхніми жертвами стали переважно жінки, старі та діти, які не могли втекти від озброєних рушницями та мачете нападників. За різними оцінками, загинуло від 300 до 500 людей. >>

«Червоний шлях» на той світ

Справжня драма розігралася в неділю у шотландському місті Глазго. Біля підніжжя житлового комплексу «Ред роуд» («Червоний шлях»), який у 1960–х був найвищою будівлею Європи, виявили тіла трьох людей: чоловіка та жінки віком близько 40 і 20–річного хлопця. Як згодом з’ясувалося, подружжя з Росії та їхній син випали з 15–го поверху 31–поверхового хмарочоса. Росіяни шукали у Великій Британії політичного притулку, але влада їм у цьому відмовила. >>

Другий досвід після Саддама

Понад 850 тисяч солдатів і поліцейських, кілька терактів, десятки загиблих і поранених — «декорації», на тлі яких відбувалися другі після падіння режиму Саддама Хусейна парламентські вибори в Іраку, були цілком очікуваними. Попри те що явка цього разу виявилася на понад десять відсотків меншою, ніж чотири роки тому, активність виборців залишається досить високою, як для таких небезпечних умов — 62 відсотки за даними центральної виборчої комісії. І це незважаючи на залякування й погрози бойовиків із «Аль–Каїди», які обіцяли зірвати голосування. На півночі Іраку, де мешкають переважно курди, цей показник був іще вищим — майже 80 відсотків. Також міжнародні експерти відзначають той факт, що однаково активну участь у виборах брали як шиїти, які становлять переважну частину населення, так і суніти. Раніше лунали побоювання, що суніти, які за Хусейна були привілейованою меншістю, проігнорують голосування (так само, як учинили 2005 року). >>

Романтика з «червоної доріжки»

«Насправді я зараз мрію лише про одне — відіспатися і з’їсти величезний бутерброд без остраху, що сукня розійдеться по швах. Останнім часом я їла стільки шоколаду, що боялася в неї просто не влізти», — зізнавалася Сандра Буллок, яка за кілька тижнів до вручення «Оскарів» запевняла, що точно знає: статуетка їй не дістанеться. «У мене на «Оскара» чуйка — я в дев’яти випадках із десяти вгадую, хто його отримає. Можу вас запевнити: цього разу не я», — розповідала Сандра. Очевидно, кокетувала, бо вдяглася на церемонію, як і належить переможниці: ніжна сріблясто–золотава сукня вишуканого крою від бренду «Марчеза», бездоганно укладене волосся, яскравий штрих — м’яка червона помада.

Але якщо одні модні критики заявили, що «Міс Конгеніальність» продемонструвала чудовий смак, то інші з цього приводу мали протилежну думку: мовляв, у своїй облягаючій сукні Сандра більше схожа на олімпійського ковзаняра, ніж на «оскарівську» лауреатку.

Утім туалети, щодо бездоганності яких усі знавці стилю однозначно сходяться у своїх оцінках, на таких церемоніях узагалі трапляються рідко. От і нині те, що одні називали повним провалом, інші нагороджували захопленими відгуками. >>

«Оскар» — десерт після «Малини»

Таке трапилося вперше: одна акторка за один уїк–енд отримала й «Оскар» за найкращу головну роль, і «Золоту малину» — за найгіршу. Ідеться про Сандру Буллок. Щоправда, таким чином відзначили її роботу в різних фільмах: зі знаком «плюс» — у «Невидимій стороні», «мінус» — у «Все про Стіва». >>

Коли бабуся — профі

Із приємних спогадів дитинства у пам’яті трохи не кожного — бабусина смакота: млинці, вареники, оладки чи котлетки. Список можна продовжувати до нескінченності. Бо, приміром, для мене неперевершеною бабусиною стравою став, здавалось би, банальний пшоняний суп із яйцем, який кілька десятків років тому домлівав на плиті і поширював у помешканні такий запах, якого я не можу забути. >>

Записник із шафи

Укладачка виданого минулоріч в Ужгороді рецептурного збірника «Бабусині страви» Тамара Новицька титульними словами передмови зробила вислів Брійат–Саварена: «Тварина насичується, людина їсть, а розумна людина вміє харчуватися». Спонукав збирати рецепти закарпатських страв нині вчителя–методиста, відмінника освіти та ще й активну діячку товариства «Краяни Рахівщини» кулінарний бабусин записник, знайдений у родинній шафі. «З дитинства пам’ятається, якою смачною була їжа, приготовлена бабусею, котра мала до куховарства дар від Бога, — згадує Тамара Василівна. — А далі до бабусиних рецептів за роки додалися ще й інші, зібрані по селах і містах Закарпаття, зокрема у Великому Бичкові, записані від різних жінок — берегинь сімейних традицій». Основа видання — рецепти 20—30–х років минулого століття. До речі, укладачка «Бабусиних страв» переслідувала ще одну мету — донести мову регіону Тиси такою, якою вона була колись. Тому і написані рецепти у книзі діалектом. Тож подолавши зі словничком, що в кінці видання, мовний бар’єр, готуємо, як колись і тепер у закарпатському краї. >>

Ненудної вам осені!

Провідні дизайнери планети завершують ознайомлення модників із трендами наступної осені–зими. Сьогодні в Парижі завершується повне коло «головних» тижнів моди прет–а–порте, і хоча скромніші модні центри (в тому числі й Київ) ще тільки переймають цю естафету, підбити підсумки модних тенденцій на наступний холодний сезон можна вже зараз. >>