Нічна варта

Вступний ажіотаж цьогоріч розпочався за три доби до 6 березня, розповіла «УМ» директор навчально–виховного комплексу «Українська школа» Наталя Руденко. Усі ці дні й ночі батьки майбутніх школярів формували «живу» чергу, з нічними перекличками і таке інше, нерідко залишаючись на нічліг у припаркованих неподалік школи автівках. Сам же «порядковий» розгляд заяв, відтак зарахування щасливчиків (конкурс становив фактично три дитини на місце) під прицілом телекамер аж трьох телеканалів за усталеною процедурою провадила батьківська рада із залученням представників громадських організацій і міськво. Тож при нормі у два класи з 56 школярів за одну годину було сформовано три, куди зараховано 90 дітей. Тобто повністю повторилась поза– і минулорічна ситуація. Але навіть попри складання остаточного списку ще не менше півсотні прохачів буквально до 1 вересня з дещицею надії оббиватимуть поріг директорського кабінету, переконана пані Наталя.

Чому сімферопольських батьків так притягує українська школа? Нинішнє анкетування дало такий результат: 32% респондентів бачать позитив у тому, що навчання дітей проводиться державною мовою і вони перебувають в україномовному середовищі; 37% розуміють «потрібність» української мови, решта віддали перевагу лише сучасній оснащеності школи (наявність басейнів, спортзалів, гуртків тощо).

Включно до 2008 року (заклад відкрився у 1997 році. — Авт.) до першого класу зараховували не тих, чиї батьки раніше записались у чергу, а лише здібних, обдарованих дітей, як це, власне, відповідає гімназійному стандарту. На співбесіді, зокрема, майбутні «першачки» мали заспівати одну–дві пісеньки українською, розповісти казочку, байку, згадати декілька приказок тощо. Але невдовзі відомчим наказом було знято це відбірне «сито» до початкової школи, відтак до гімназії ринув «вал», а школа втратила звичні вищі позиції в «рейтингах». «Тому, — пояснила Наталя Руденко, — ми плануємо дещо змінити статут гімназії, принаймні зробити її спеціалізованою вже з першого класу».