«У всі часи нас об’єднає Шевченко»

10.03.2010

Поїздка у Моринці для Віктора Ющенка стала першою публічною появою після завершення президентської каденції. Зранку до села, де народився Тарас Шевченко, почали з’їжджатися партійні делегації «Нашої України». Група помітних політичних діячів (зокрема, Андрій Парубій, Зиновій Шкутяк, Володимир Огризко з дружиною) прибули в Моринці у двоповерховому автобусі.

Біля входу до музею–садиби Тараса Шевченка гуртувалися активісти з партійною символікою. «Ці прапори можна купити?» — поцікавилася школярка, яка вибігла на перерву. «Ні, це будуть вітати Ющенка», — ділилася інша обізнана учениця. Школа — якраз навпроти оселі Шевченка. Дітлахи гарно виховані й невтомно віталися чи не з усіма перехожими: «Добрий день». А гостей у Моринцях цього дня було чимало.

Віктора Ющенка зустріли з короваєм. Голова партії «Наша Україна» взявся розламувати хліб і роздавати його людям. За В.Ю. стояв чималий почет: екс–голова секретаріату Президента Віра Ульянченко, віце–прем’єр Іван Васюник, міністри Юрій Павленко, Василь Вовкун, народні депутати Іван Плющ, Оксана Білозір і навіть Микола Мартиненко — голова фракції «НУНС», який останніх півтора року тяжів до Юлії Тимошенко; Юрій Єхануров, Ігор Юхновський тощо.

Передусім Ющенко підійшов до пам’ятника материнству, що неподалік від рідної хати Тараса. Потім рушив далі заповідником. «Ось цю вишню посадив сам Шевченко», — сказав екс–глава держави й поцілував гілку дерева.

На мітингу Віктора Ющенка представили як народного Президента, лідера нації. Але В.Ю. вирішив цього разу не згадувати про пристрасті на владних олімпах і попередив, що «не перевантажуватиме політикою». Натомість екс–Президент нагадав, що громада «має честь перебувати у найсвятішому місці в Україні, де народився Тарас Шевченко і куди повертаються думками всі українці». За словами В.Ю., Шевченко 150 років промовляв до українців: «Щоб бути щасливим, треба бути вільним. Для того, щоб бути вільним, треба відчувати за собою Батьківщину». Тарас Шевченко «прийшов у час, коли руки були опущені, а плечі похилені, — зазначив Ющенко. — Важко було думати про мову — вона була заборонена. Важко було казати про церкву, про історію — їх не було. Ця людина за своє коротке життя — 47 років, — у час руїни, повернула нації повагу і гордість». Віктор Андрійович подякував землі і Богові за Шевченка — «великого поета, великого художника, українського батька і українського вчителя».

Насамкінець, Ющенко закликав громаду гуртуватися. І нагадав заповідь Шевченка, що тільки в єдності можна бути сильним. «У нас є одна найбільша річ, яка може нас об’єднувати, об’єднувати у кращі чи гірші часи, — це Тарас Шевченко, — відзначив лідер «Нашої України». — Зверніть увагу: які б політики де б не були, сьогодні вони відвідують Шевченкові місця. І Президент колишній, і Президент нинішній, і уряд, і опозиція — всі відвідують Шевченкові місця».

Після мітингу Віктора Ющенка оточили люди. Хоча він і пішов із посади, до нього продовжували звертатися з проблемами. Одна жінка бідкалася, що не може отримати громадянство України. Віктора Андрійовича зворушив такий прояв любові до України, і він запропонував жінці просто на місці написати заяву.

Далі Ющенко роздавав автографи, по які підходили й діти. «Це тебе киця подряпала?» — поцікавився Ющенко в дівчинки, підписуючи листівку.

Сівши за кермо, попередній Президент України власноруч скерував авто на виїзд із Моринців. На задньому сидінні примостився Микола Мартиненко.