Другий досвід після Саддама

10.03.2010

Понад 850 тисяч солдатів і поліцейських, кілька терактів, десятки загиблих і поранених — «декорації», на тлі яких відбувалися другі після падіння режиму Саддама Хусейна парламентські вибори в Іраку, були цілком очікуваними. Попри те що явка цього разу виявилася на понад десять відсотків меншою, ніж чотири роки тому, активність виборців залишається досить високою, як для таких небезпечних умов — 62 відсотки за даними центральної виборчої комісії. І це незважаючи на залякування й погрози бойовиків із «Аль–Каїди», які обіцяли зірвати голосування. На півночі Іраку, де мешкають переважно курди, цей показник був іще вищим — майже 80 відсотків. Також міжнародні експерти відзначають той факт, що однаково активну участь у виборах брали як шиїти, які становлять переважну частину населення, так і суніти. Раніше лунали побоювання, що суніти, які за Хусейна були привілейованою меншістю, проігнорують голосування (так само, як учинили 2005 року).

За попередніми оцінками (станом на вчора, підрахунок голосів іще тривав), перемогу на виборах у 10 із 18 провінцій, зокрема у столиці й на півдні країни, здобув блок чинного прем’єр–міністра Нурі аль–Малікі «Держава закону». Водночас його опонент, екс–прем’єр і лідер ліберально–патріотичного блоку «Аль–Іракія» Айяд Алауї, заявив про масштабні фальсифікації під час голосування та попередив про можливі порушення при підрахунку. «Аль–Іракія», платформа якої передбачає відродження світської держави, йшла на третьому місці, здобувши беззаперечну першість у чотирьох сунітських провінціях. Такий упевнений результат опозиційно–світської сили оглядачі назвали сенсацією нинішніх виборів. Другу сходинку після «Держави закону», згідно з проміжними результатами, посідала Іракська національна коаліція, яку очолює лідер Вищої ісламської іракської ради Аммар аль–Хакім.

Як повідомляє Бі–Бі–Сі, американські спостерігачі, навпаки, особливих порушень не помітили. Посол США в Іраку Крістофер Хілл зауважив, що якщо проблеми й були, то мали переважно технічний характер — багато виборців не знали, як саме голосувати, не могли добратися до дільниці через брак транспорту тощо. Ну й вибухи, звісно: тільки в самому Багдаді в день голосування внаслідок терактів та мінометного обстрілу дільниць загинуло щонайменше 38 осіб. За даними джерел у правоохоронних органах, подекуди вибори супроводжувалися запеклими сутичками між прихильниками чинного прем’єр–міністра та опозиційного лідера Алауї.

Загалом за 325 місць у парламенті Іраку змагалися 6 тисяч 200 кандидатів від 86 партій та груп. Остаточні результати виборів Незалежна вища виборча комісія оприлюднить до кінця місяця, після чого їх іще має затвердити Верховний суд. Як очікується, саме з урядом, сформованим за результатами цих виборів, Ірак перейде у фазу повної самостійності — наприкінці наступного року країну має залишити останній західний солдат.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>