Про Едуарда Матвійчука пересічний українець навряд чи знає багато. Цей виходець із Закарпаття запам’ятався хіба тим, що, вперше пройшовши до парламенту в 2002 році за списком «Нашої України», через рік перебіг до Партії регіонів. В Ужгороді з постаттю колишнього вчителя фізики в Ясінях та інспектора митниці в Чопі асоціюють чи не єдину російськомовну газету «Європа–центр», у якій він недовгий час значився шеф–редактором. Також із його іменем пов’язують торговий центр «Люксор». Ще Матвійчук був президентом ФК «Верховина». Ото, мабуть, усі відомі діяння депутата Верховної Ради з восьмирічним стажем.
Цю загалом непримітну особу Президент Янукович призначив 18 березня головою держадміністрації Одещини, найбільшої області в Україні, рівної за площею Республіці Молдова. За які заслуги? Матвійчук відповідав за результат президентських виборів на Одещині. Є результат — є посада. Цікаво, що за день до призначення всі пророкували відповідальне місце в стратегічно важливому регіоні «литвинівцю» Сергієві Гриневецькому. Однак, як подейкують, на аудієнції в Януковича представник Одещини, який очолював ОДА до 2005 року, дозволив собі надто самостійне мислення, і наступного ранку «губернатором» став Едуард Матвійчук.
«Западенець» Матвійчук кинувся спростовувати свою «українськість». Приміром, перед 9 травня висунув вимогу до мерії Одеси вивісити в місті червоні прапори. А раніше, вже за тиждень свого управління, Матвійчук видав розпорядження, за яким Одеська обласна адміністрація повинна вийти зі складу співзасновників газети «Чорноморські новини», що означало припинити частку свого фінансування. А це значить — приректи газету якщо не на моментальну смерть, то на повільне згасання. Не дивно, що Національна спілка журналістів внесла Едуарда Матвійчука в десятку найбільших душителів української журналістики. >>
