Новий футбольний сезон в Україні почався якось дуже по–доброму, можна навіть сказати по–сімейному. Стартовий тиждень приніс лише позитивні емоції. Нехай власники клубів не змогли обрати президента новоствореної прем’єр–ліги, але ніхто ні на кого не «котив бочку» й не звинувачував у лобіюванні чиїхось інтересів — усі прониклися ідеєю все зважити й визначити по–справжньому гідного кандидата. Але потім.
А зараз у протистоянні за Суперкубок між «Динамо» й «Шахтарем» обійшлося без традиційних бійок, вилучень та інших скандальних ситуацій. Після фінального свистка принципові суперники обмінювалися футболками й тиснули один одному руки. Українські арбітри наче прокинулися від корупційної сплячки й вирішили показати, що вони вміють судити не гірше від закордонних колег — жодного слова про їхні помилки в першому турі не прозвучало. (Може, через те, що трьох суддів заздалегідь усунули від обслуговування матчів найвищого рівня). У сімох поєдинках стартового туру з восьми до останньої хвилини не можна було передбачити підсумок двобою. Із перевагою більш ніж в один м’яч завершилися тільки дві зустрічі. Причому обидві несподівано. Очікувалося, що «Динамо» «відвантажить» новачкам із Маріуполя великий рахунок; а про «суху» перемогу іншого дебютанта, «Львова», над «Шахтарем» галицькі фанати мріяли лише в найсолодших снах. І навіть експресивний наставник донеччан Мірча Луческу з посмішкою визнав закономірність успіху господарів.
Що ж, такий «продукт» справді можна продавати, адже саме до цього прагне прем’єр–ліга. Тож нехай би наші клуби й продовжували в такому позитивному ритмі. >>