Цієї суботи столиця стане 26–м і кінцевим містом у програмі Всеукраїнського концертного туру в рамках святкування 1020–річчя хрещення Русі, який розпочався з ініціативи Московського патріархату ще 29 квітня у Житомирі. Як повідомляють організатори туру, в Києві музична частина святкування річниці хрещення Русі суттєво не відрізнятиметься від минулорічної. Єдина зміна — перенесення концерту зі Співочого поля на майдан Незалежності. Там святкове дійство розпочнеться о 17:00. Популяризуватимуть церковні ідеї українські та російські рок–гурти «ДДТ», «Брати Карамазови» і «С.К.А.Й.». Обіцяють живий звук і святковий феєрверк по завершенні концерту.

На 1020–ту річницю Хрещення Київської Русі в Софійський собор повертаються дві святині — дзвони і царські врата. Їх відібрали в головного храму держави у 30–х роках минулого століття. Дзвони пішли на потреби індустріалізації, а врата, які були оздоблені сріблом і золотом, порізали і, вірогідно, хотіли переплавити. Радянська машина діяла без розбору і підминала під себе найсвятіше. На щастя, пластини врат, які символізують вхід до Царства Небесного, вціліли. Два роки тому їх відправили на реконструкцію до Польщі, а нині Царські врата уже стоять в іконостасі Софійського собору. Вони закриті чорною ширмою і чекають, коли їх відкриють під час урочистостей з нагоди річниці Хрещення Русі під час вечірньої літургії 25 липня. Врата і дзвони будуть освячені Вселенським патріархом Варфоломієм І.

Божественну літургію на Михайлівській площі Києва, яку відслужили на минулих вихідних і присвятили річниці Хрещення Київської Русі, у Київському патріархаті не схильні вважати ювілейною. За словами єпископа і прес–секретаря Євстратія, лейтмотив заходів, організованих УПЦ КП, — відновлення історичної справедливості. Два десятиліття тому «господарем» святкування тисячоліття від дня «багатолюдної купелі» киян стала Москва. Відтак тепер свято має повернутися туди, де було народжене.

Минулої неділі в Українському домі в Києві презентували факсимільне видання рукописної пам’ятки середини XVI століття — Пересопницького Євангелія. Це перший відомий переклад євангельського тексту українською літературною мовою, який датується 1555—1561 роками. Рукопис Пересопницького Євангелія тільки раз на чотири роки — під час інавгурації Президента — покидає сховище. Саме на ньому присягали на вірність народові президенти незалежної України.