Непохитний «Сі Бриз»

Незважаючи на те, що темою цьогорічних українсько–американських військових навчань обрали миротворчу операцію, продовжуються нападки і пікети різноманітних проросійських організацій, що вперто волають про «агрєсівную воєнщіну». Коли минулої п’ятниці «занепокоєність» із приводу навчань висловило і зовнішньополітичне відомство Росії, стало нареш­ті очевидно, звідки ростуть ноги в різнобарвних «рятівників від НАТО».

Спільні зусилля

Учора навчання «Морський бриз» увійшли в активну фазу: кораблі вишли в море, літаки піднялися в повітря. Протягом тижня, до 26 липня, вони вчитимуться пошуково–рятувальних дій, огляду підозрілих суден, поповнення запасів на ходу в морі, протикорабельної та протиповітряної оборони тощо. Кульмінацією стане висадка в Криму на мисі Апук за участі морських, сухопутних та повітряних компонентів збройних сил країн–учасниць маневрів. Минулої п’ятниці українські десантники та морські піхотинці стрибали з парашутом на полігоні «Широкий Лан» у Миколаївській області: парашути і десантний літак були німецькими. Так досягається основна мета навчань: взаємосумісність сил і техніки країн. «Я вражений рівнем повітряно–десантної підготовки підрозділів української морської піхоти й аеромобільних військ, а також злагодженою спільною роботою вертолітників армійської авіації Сухопутних військ, льотчиків Військово–Морських і Повітряних сил Збройних сил України та їхніх колег із Німеччини», — сказав за підсумками вправ керівник навчання «Сі Бриз–2008» з американської сторони контр–адмірал Джон Мур. Учора на «Широкому Лану» відпрацьовували гуманітарну операцію: підрозділи морської піхоти та аеромобільних військ України, взвод грузинської морської піхоти збройних сил та піхотний взвод із Республіки Македонія відпрацювали спільну евакуацію умовно поранених. Грузинські військові поділилися зі своїми колегами власним досвідом роботи на блок–постах, а македонці на полігоні ознайомилися з українською бойовою технікою, українці провели заняття з умовного звільнення «заручників» та знищення «терористів».

Братство по господарях

Тим часом «тривають масові акції протесту», як називають заангажовані ЗМІ пікети від п’яти до 50 бабусь із червоними прапорами. На Одещині, Миколаївщині і в Криму діють наметові містечка комуністів, «вітренківців» та «каурівців», звідки маніфестанти, здебільшого завізні та похилого віку, щодня вирушають у «рейди», аби покричати в мегафони й поскандувати антинатовські гасла біля полігонів чи військових установ, де проходить «Сі Бриз–2008». Миколаївські комуністи не поскупилися на такий дорогий тепер бензин і влаштували автопробіг з червоними прапорами до полігону «Широкий Лан» і назад. А «братчики Корчинського» взагалі замахнулися на подвиг адмірала Нельсона, як заявило «Братство»: «Вранці 21 липня десять човнів «Братства» перекрили вихід із порту Одеси, в якому розташовані іноземні військові кораблі, з метою не допустити останніх до участі у навчаннях НАТО «Сі Бриз–2008».

Насправді вчора, на початку восьмої години ранку, прикордонний наряд виловив неподалік Одеського маяка під час спроби незаконного виходу у відкрите море два гумові човни, в яких перебувало четверо веслярів у віці 20–22 років. Як повідомив кореспондентові «УМ» керівник прес–групи облуправління СБУ в Одеській області Володимир Романенко: «Затриманих юнаків, що назвали себе противниками міжнародних навчань «Сі Бриз–2008», доправлено до найближчого підрозділу Держприкордонслужби, де складені адмінпротоколи про порушення державного кордону, відповідно до вимог статей 202 і 182 Адміністративного кодексу України — за незаконний вихід у море і спробу непокори представникам влади».

Як зазначив керівник прес–групи УСБУ, моряки найближчого турецького корабля–учасника навчань «Сі Бриз–2008», що перебував на відстані двох кілометрів від гумових човнів, навіть не помітили їх у вранішньому тумані».

Російські ж і, як не дивно, українські ЗМІ негайно «рознесли на хвості» дезінформацію, з посиланням на вельми авторитетне джерело «прес–службу «Братства». Працюючи на місці навчань, кореспондентові «УМ» не раз доводилося спостерігати, як колеги по цеху, ознайомившись з подіями, розверталися і передавали своїм редакціям перекручену картину або й взагалі протилежне до того, що насправді відбувається. Складається враження, що бабусі з прапорами — лише вершина айсберга масштабної, коштовної і систематичної роботи з дискредитації України та її зовнішньої політики. І, певно ніхто не помітив, що рядки, якими закінчувалася героїчна реляція «Братства» — «Навчання НАТО в Одесі супроводжуються численними акціями протесту з боку місцевого населення. Це свідчить про суспільні настрої в Україні у зв’язку з курсом дер­жавної влади на форсований вступ до Альянсу», а також подальші «пояснення» — просто і без змін «видерті» з коментаря Міністерства закордонних справ Російської Федерації.