Хворим в армії не місце

Безмежно радіє серце призовників та їхніх батьків. Принаймні це стосується тих юнаків, що мають захворювання, несумісні зі службою у війську. Справді революційне рішення ухвалило керівництво Міністерства оборони — спрощено систему медичного огляду для юнаків, які призиваються на строкову службу. >>

З Космосу — в Галичину

З Космосу — в Галичину

Селище Новий Яричів на Львівщині лихоманить в очікуванні Гайді Стефанишин-Пайпер, пише газета «Блік». Там тільки й мови що про зоряну гостю. В численних інтерв'ю Гайді постійно твердила, що хотіла б відвідати Україну, а найперше Галичину, де має багато родичів, але не знає, коли то буде. Нарешті відвідати прабатьківщину астронавтку запросив Віктор Пінчук. Вона приїде лише на два дні — наступні понеділок і вівторок — зустрітися з родичами, земляками й Президентом Віктором Ющенком. >>

Поворот до Стуса

Поворот до Стуса

Мало кому з водіїв та пасажирів, котрі рухаються автомагістраллю Умань—Краковець, відомо, що на території Гайсинського району Вінниччини вони проїжджають всього за кілька кілометрів від Рахнівки — батьківщини одного з найвидатніших українських поетів минулого століття. Це й надихнуло депутата Гайсинської райради, односельчанку Стуса Катерину Олійник встановити на повороті з шосе до села пам'ятний знак. >>

Тільки пір'я полетіло...

Тільки пір'я полетіло...

Поки невідомо, чи є вірус, виділений у гусей однієї угорської птахоферми, смертоносним для людей різновидом за формулою Н5N1, але спалах інфекції вже охопив три тисячі гусей. >>

Офіцерський борг

Грошову компенсацію вимагають від Харківського обласного управління міліції сім'ї загиблих під час стрілянини на станції метро «Московський проспект». Нагадаємо, НП сталася у серпні минулого року: тоді сержант міліції Леонід Дячков убив касира метро Аліну Подпоріну, Артура Рижикова, який кинувся на допомогу дівчині, і важко поранив його брата Олександра. А потім міліціонер застрелився і сам. >>

«Перекували» диски на футляри

Донецький казенний завод хімічних виробів має репутацію підприємства майже незамінного, коли йдеться про утилізацію боєприпасів. До того ж тут напрацювали досвід не тільки знищувати вибухонебезпечну продукцію, а й «перековувати» її на речі, доступні навіть малюкам. Приміром, кілька років тому тут, утилізовуючи протипіхотні міни, із їхніх корпусів виготовляли дитячі іграшки — кумедних пеліканів. Цей досвід згодився і під час недавньої акції, в ході якої на заводi показово знищували контрафактні компакт-диски. >>

115. Рекордні роки

115. Рекордні роки

Найстаріша людина у світі, за версією Книги рекордів Гіннесса, 115-річний Еміліано Меркадо дель Торо, помер днями у своєму будинку в місті Ізабелла, передає РІА «Новості». Цікаво, що «титул» найстарішого землянина дідусь носив усього тиждень — після того як у Канаді померла старша від нього 116-річна Джулія Вінніфред Бертран. >>

«Біля річки» в Роттердамі...

На престижному Роттердамському кінофестивалі, який 24 січня відкрив календар кінофорумів-2006, поза конкурсом — у програмі «Час і течії» — покажуть нову повнометражну українську картину «Біля річки» Єви Нейман. Це друге пришестя Єви в Роттердам, у 2004 р. вона теж поза конкурсом показувала там короткометражку «Все по-старому». >>

Єврейський біль Європи

Єврейський біль Європи

Сім років тому представники держав на Міжнародній конференції у Стокгольмі, присвяченій Голокосту, підписали Стокгольмську декларацію, де йдеться, що майбутні покоління мають пам'ятати страшні уроки історії. У конференції взяло участь майже сімсот делегатів із 46 країн. Німецький канцлер Герхард Шредер тоді закликав світову спільноту об'єднати зусилля у боротьбі з будь-якими виявами неонацизму. Глава шведського уряду Гьоран Перссон зазначив, що саме необізнаність молоді стала основною причиною проведення конференції. Україну представляв Віктор Ющенко, на той час Прем'єр-міністр. Тоді ж глава Українського уряду задумав скликати подібний форум, присвячений пам'яті жертв масового штучного голоду в Україні в епоху сталінізму. З 2000 року країни Європи, які підписали Стокгольмську декларацію, відзначають 27 січня Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту.
Про багатовимірні наслідки стокгольмської події для українських досліджень болючої сторінки історії — наша розмова з директором Українського центру вивчення історії Голокосту, кандидатом історичних наук Анатолієм Подольським. >>

Лірник і казкар

Лірник і казкар

«Мамо, а мене лірник Сашко по голівці погладив!» Моя дитина була просто в захваті від того, що побачила «в живу» автора казок, які вона любить слухати перед сном. Диски з українськими казками — про веселого Шевця і Смерть, про чумаків, козаків-характерників — у нашій та багатьох інших сім'ях слухають усі: і дорослі, й діти. І справа не лише у тому, що казки цікаві, оповідач майстерний, і музичний супровід підібрано блискуче. Насправді казки лірника Сашка — це ледь не єдина достойна альтернатива сонму російськомовної аудіопродукції для дітей, яка заполонила наші музичні магазини.
24 січня лірник Сашко (в «миру» Олександр Власенко) святкував свій день народження. На питання, скільки ж йому років, він відповів:
— А ви напишіть так: «Двадцять», — збрехав Сашко і почервонів». То ми так і пишемо. А заодно вітаємо найкращого і, на жаль, єдиного сучасного українського казкаря. А читачам пропонуємо інтерв'ю, записане з паном Олександром у «Могилянці» після Вечора повстанської пісні. >>

Національний полководець, не оцінений нацією

Національний полководець, не оцінений нацією

До 5 березня 1950 року, коли в Білогорщі під Львовом пролунали фатальні постріли, ім'я генерал-хорунжого Тараса Чупринки (бойове псевдо Романа Шухевича) вважалося живим символом нескореності національно-визвольної боротьби на західноукраїнських землях. Під проводом свого головного командира Українська Повстанська армія спершу у відкритих боях, а потім невеликими підпільними групами чинила впертий опір найчисленнішим на той час у світі сталінським збройним силам. І цей відчайдушний спротив тривав набагато довше, ніж основний період Другої світової війни.
Згодом досвід успішних бойових операцій УПА та методи конспіративної роботи на окупованій території стали еталонними для керівників національно-визвольних змагань у різних кінцях планети. За життя військовий талант Романа Шухевича відзначено найвищими повстанськими нагородами — Золотим Хрестом заслуги та Золотим Хрестом бойової заслуги I класу. Проте в загальнонаціональних масштабах ця визначна постать і на шістнадцятому році незалежності залишається маловідомою і непошанованою згідно із заслугами. Аби виправити прикру історичну помилку, депутати Івано-Франківської обласної ради наприкінці минулого, 2006-го, року звернулися до Президента Віктора Ющенка з проханням присвоїти Роману Шухевичу до його 100-літнього від дня народження ювілею звання Героя України.
Свій скромний рядок у життєпис Шухевича-Чупринки вписав й івано-франківський письменник, уродженець Росiї Геннадій Бурнашов. Яким побачив головного командира українських повстанців росіянин за національністю, з'ясовуємо у розмові з дослідником. >>

За свободу i соборнiсть

Рік, що розпочався, в історії української державності відзначений двома ювілеями: у червнi виповнюється 100 років від дня народження Романа Шухевича, а 14 жовтня, на Покрови Пресвятої Богородиці, святкуватимуть 65 років Української Повстанської армії. >>

«Залізний кулак» повертається

«Залізний кулак» повертається

Спостерігаючи за нинішньою «елітою» боксу — з її вайлувато-бикуватими «звірами зі Сходу», слабкими колінами, не раз битими лідерами, — українські вболівальники не раз зітхали. Адже Віталій Кличко сказав, що не повернеться у бокс, і пішов у політику. Повернення українського «супертяжа» хотіли так сильно, що коли він усе ж таки вирішив відновити свою спортивну кар'єру, йому... не повірили. Але це таки правда: Віталій повертається! І вже у травні планує зустрітися на рингу з Олегом Маскаєвим. А головне, що радість спортивних прихильників Кличка-старшого анітрохи не зіпсувала настрій його політичним прихильникам і соратникам. Адже ні політику, ні тим паче своїх виборців «Залізний кулак» не кидає. «Мої плани щодо повернення у спорт нічого не змінять у моїх амбіціях та завданнях у політиці. Я залишаюся тут (у політиці. — Ред.), я знаю, що можу бути дуже корисним. Я не байдужий до тих процесів, які відбуваються в Україні», — сказав учора журналістам на сходах Київради її депутат, чемпіон світу в надважкій вазі за версією WBC Віталій Кличко. >>

«Чистка» й «утруска» від Цушка

«Чистка» й «утруска» від Цушка

«Нормальний генерал завжди напише рапорт, коли його про це попросять», — так ще тиждень тому пояснював перший заступник міністра внутрішніх справ Михайло Корнієнко потребу в «чистках» на рівні керівництва облуправлінь міліції. І запевняв, що у кадрових ротаціях немає ніякої політики — лише суцільна «дисциплінарка». Мовляв, до квітня проведемо атестацію особового складу і за її результатами визначимо, хто залишиться на службі, а хто ні. Але до квітня чекати не стали. «Чистки», про які екс-керівник МВС Юрій Луценко попереджав ще позаминулого понеділка, розпочалися: попередні поодинокі звільнення відучора стали масовими. Чимало регіональних «ментів» таки написали рапорти, як їм i було запропоновано, відтак половина областей України отримала нових начальникiв УВС — керівників міліції змінено у 12 областях, а також у Києві та Севастополі. >>

«Маячня» з Фемідою

Українська сторона різко відреагувала на те, що росіяни не пустили судових виконавців на радіонавігаційну станцію в Генічеську, де останні збиралися примусово вилучити гідрографічну систему «Марс-75». Російські «силовики» відмовилися виконувати рішення Господарського суду Херсонської області. У відповідь Міністерство закордонних справ України заявило, що в разі невиконання Росією судових рішень щодо повернення Україні об'єктів навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства українська сторона залишає за собою право «вжити передбачені міжнародним правом заходи». >>

Взялися провчити

Вища рада юстиції видала «чорну мітку» судді Мукачівського міськрайонного суду Володимиру Моничу. Цей служитель Феміди кілька днів тому виніс рішення, яким заборонив підписувати Голові Верховної Ради Олександру Морозу закон про Кабінет Міністрів, перед тим ветований Президентом, до його розгляду в парламенті. >>

Дорого? Не платіть!

Дорого? Не платіть!

Засідання Київради і тарифи на житлово-комунальні послуги — здається, ці два поняття одне від одного вже невіддільні. Щойно депутати столичного «парламенту» збираються на засідання, кияни нашорошують вуха: ану ж бо, що там цього разу скажуть про тарифи? Мабуть, будь-яка інша тема з такою завидною постійністю й одноманітністю всім давно б уже набридла. Однак тільки не тарифи — особливо після того, як столичні мешканці витягли зі своїх поштових скриньок нові платіжки, від яких у багатьох очі поповзли на лоба. >>

Пароль — «Барселона», відгук — «У Ніцці дозрівають апельсини»

Пароль — «Барселона», відгук — «У Ніцці дозрівають апельсини»

Свою подорож до Словаччини наші друзі розпочали... зi стресу. За кілька днів до старту — вони подорожували власною машиною — з'ясувалося, що в туристичному агентстві безнадійно зник закордонний паспорт. Причому агентство постійно «годувало» обіцянками віддати його завтра і зізналося про те, що документ загубили, в останній момент. Гроші за тур заплачені, відпустка на роботі підписана, а тут тобі така «радість»! Цим героїчним людям вдалося неможливе — за день зробити паспорт, ще за день відкрити візу і таки отримати заплановане задоволення на засніжених горах Словаччини. Співчуваючи їм, ми якнайменше думали про те, що й наша подорож під назвою «Легенди Середземномор'я» розпочнеться так само нервово. З тією тільки різницею, що нам загубили не документи, а багаж. Написавши заяву до відповідних служб аеропорту в Барселоні, ми спробували все ж таки не піддаватися роздратуванню, яке наростало, і повірити в те, що загублений багаж, як правило, знаходять і повертають. Так воно, власне, й сталося. Щоправда, вибачень від італійської авіакомпанії не дочекалися, але вже наступного дня нарешті дістали із привезеної до готелю сумки фотоапарат і розпочали повноцінну подорож Каталонією. >>

Слідами Дайани Росс

Слідами Дайани Росс

Ця стрічка — екранізація однойменного бродвейського мюзиклу. Три подруги з Чикаго — Еффі Уайт, роль якої виконує Дженніфер Хадсон, Діна Джонс (її зіграла Бейонс Ноулз) та Лорелл Робінсон (Аніка Ноні Роуз) вирішують створити окреме тріо і їдуть на музичний конкурс до Нью-Йорка. Там їх одразу помічає амбіційний і сповнений впевненості у власному вмінні творити зірок імпресаріо Кертіс Тейлор-молодший (Джемі Фокс). Не шкодуючи грошей на розкрутку нової групи, Кертіс спочатку влаштовує дівчат бек-вокалістками до розкрученого співака Джеймса «Грому», в ролі якого витребенювався на сцені Едді Мерфі. Але незабаром три голосисті панянки відокремлюються від свого «фронтмена» і набувають шаленої популярності як окрема група. Лідером гурту є талановита, але трохи повнувата Еффі, і задля того, аби ще більше підвищити популярність гурту, Тейлор-молодший віддає першість більш привабливій Діні... >>

Не дівчина — мрія!

Не дівчина — мрія!

Бейонс Ноулз довела, що вона справді варта слави. Ця дівчина не лише дуже красива і сексуальна, а й наділена прекрасним від природи голосом, талантом і, що не менш важливо, великою працелюбністю. До того ж міс Ноулз однаково продуктивно працює як у команді, так і самостійно. А тепер ось Бейонс підтвердила, що природа наділила її ще й неабиякими акторськими здібностями. І якщо до її першої серйозної ролі у фільмі «Остін Пауерс: Голдмембер» критики поставилися трохи насторожено, то роль у мюзиклі «Дівчата мрії» принесла Ноулз-актрисі справжнє визнання. >>

Бейонс Ноулз: Музичний гурт — це як шлюб. І перший, і другий зрештою розпадаються...

Бейонс Ноулз: Музичний гурт — це як шлюб. І перший, і другий зрештою розпадаються...

— Бейонс, працюючи над роллю Діни, ти проводила паралелі між вашим дівчачим гуртом у фільмі й «Дестініз чайлд»?
— Ні, у наших груп цілковито різна динаміка. Історія «Дівчат мрії» значно більш драматична. >>

Різні «кар'єрні» можливості

Різні «кар'єрні» можливості

Позавчора, після денної перерви, учасники фінальної частини чемпіонату світу знову виконували свої безпосередні обов'язки — грали в гандбол. Щоправда, «кар'єрні» можливості, на відміну від стартового етапу, в команд тепер різні. Дюжина збірних, що пробилися до основного групового раунду, і надалі претендує на медалі та олімпійські путівки. Решта ж 12 учасників, до числа яких, на жаль, потрапили й українці, виступають у так званому Кубку Президента — втішному турнірі, де представники I та II груп розігрують місця з 13-го по 18-те, а тріо III та IV — з 19-го по 24-те. >>

Нудний початок у Хайфі

Нудний початок у Хайфі

Альтернатива московському Кубку Співдружності позавчора ввечері вдруге стартувала в Ізраїлі. «Кубок Першого каналу», який минулого року дебютував завдяки капіталам Романа Абрамовича, за своїм регламентом збирає чемпіонів Росії, України, Ізраілю та три команди «на смак» організаторів. Смак загалом виявився непоганим, адже п'ять із шести клубів («Шахтар», «Спартак», ЦСКА, «Маккабі» та «Хапоель») гратимуть у весняній частині Кубка УЄФА. А ось «шостий зайвий» — київське «Динамо» — не повинен був форсувати свою підготовку, на відміну від інших учасників, яким перші єврокубкові поєдинки потрібно грати вже за три тижні. Відповідно, у киян ще перед стартом ізраїльського комерційного турніру шанси на здобуття головного призу були меншими. >>

«Золотий» смак молочного шоколаду

«Золотий» смак молочного шоколаду

За традицією, перші медалі чемпіонату Європи були розіграні в парному катанні. Як ми й передбачали, найвища нагорода дісталася фігуристам з Німеччини — колишній українці Олені Савченко та її нинішньому партнерові Робіну Шолкови. Вихованці тренера Інго Штойєра виділялися посеред інших учасників не лише своїм «шоколадно-молочним» зовнішнім виглядом (вона — яскрава білявка, він — мулат), а й дуже сучасним виконавським стилем. У їхніх програмах практично немає так званої водички, один складний елемент переходить в інший, всі стрибки, підтримки, обертання виконуються на великій швидкості. >>

Виросла й розщедрилася

Виросла й розщедрилася

Недарма кажуть, що дарувати подарунки не менш приємно, ніж отримувати. Героїня казки Астрід Ліндгрен Пеппі Довгапанчоха, скажімо, на свій день народження завжди обов'язково вручала всім гостям цінні подарунки. Американська співачка Аліша Кіс, схоже, вирішила наслідувати приклад казкової героїні: з нагоди свого 26-річчя вчорашня іменинниця презентувала чотири іменні стипендії талановитим підліткам. >>

Анекдоти

Січень. Жінка, вже звикла до теплої зими, дивиться у вікно. Каже чоловікові: «Сніг пішов... Мабуть, знов до дощу...» >>