Довідка — раз, довідка — два...

Довідка — раз, довідка — два...

Кабінет Міністрів усіляко намагається пом'якшити стрес українців від нових комунальних тарифів. Навіть схвалив постанову, що передбачає спрощення порядку одержання субсидій для оплати житлово-комунальних послуг. Тепер, як сказав віце-прем'єр Дмитро Табачник, у мешканців не вимагатимуть довідок про наявність чи відсутність заборгованості з оплати ЖКП. За його словами, для оформлення субсидії достатньо взяти довідки з ЖЕКу за оплату комунальних послуг та довідку про доходи з місця роботи. Далі необхідно звернутися до Управління соціального захисту і праці, у відділ нарахування субсидій. «Якщо оплата за комунальні послуги буде складати більше 20 відсотків від сукупного доходу родини, а для певної категорії населення (чорнобильців, пенсіонерів, неповних родин, інвалідів) — більше 15 відсотків, Головне управління праці і соціальної політики оформить субсидію автоматично», — цитує віце-прем'єра прес-служба Кабміну. >>

Стюардеса «видавила тюбик» не на того Януковича

«Майбутній Президент» Янукович-молодший іде по батькових слідах. Поки що — в Америку. Замість сидіти у сесійній залі Верховної Ради і вдумливо вслухатися в рядки Державного бюджету, Віктор Вікторович Янукович подався гульбанити за океан. Нічний виліт з аеропорту «Бориспіль», як пише інтернет-видання «Реальна політика», відбувався «в атмосфері» грубості і хамства. >>

Гідний ордена негідник

Нечуваний прояв українофобства й антиетикету представником влади України: перший віце-прем'єр-міністр уряду Микола Азаров вручив орден «За відродження України» І ступеня відомому українофобу, депутату Російської Думи Костянтину Затуліну. Нагорода хоч, дякувати Богу, не державна — це орден Українського фонду співпраці, почесним головою якого є Азаров. >>

Ломова симетрiя

По­са­да мі­ніс­т­ра за­кор­дон­них справ ста­ла ос­тан­нім і ви­рі­шаль­ним фор­пос­том у вій­ні пов­но­ва­жень між різ­ни­ми гіл­ка­ми вла­ди, яка де­да­лі біль­ше на­би­рає обер­тів в Ук­ра­ї­ні. Зда­ва­ти цю точ­ку не хо­че ані Пре­зи­дент — фак­тич­ний ке­рів­ник зов­ніш­ньої по­лі­ти­ки дер­жа­ви, ані «ан­тик­ри­зо­ва» ко­а­лі­ція та її став­ле­ник-уряд. Учо­ра Каб­мін не пус­тив на своє за­сі­дан­ня Бо­ри­са Та­ра­сю­ка. Хоч той і мав у ру­ках два сут­тє­ві до­ку­мен­ти. Пер­ший — це указ Пре­зи­ден­та, який упов­но­ва­жує Бо­ри­са Іва­но­ви­ча ви­ко­ну­ва­ти обо­в’­яз­ки мі­ніс­т­ра за­кор­дон­них справ. Дру­гим є рі­шен­ня Шев­чен­ків­сь­ко­го рай­су­ду Ки­є­ва про при­зу­пи­нен­ня скан­даль­ної пос­та­но­ви Вер­хов­ної Ра­ди, яка ми­ну­ло­го тиж­ня вис­ло­ви­ла Та­ра­сю­ку не­до­ві­ру. >>

Бюджет держдерибану

Бюд­жет ух­ва­ле­но! Нез­ва­жа­ю­чи на гос­т­рі за­я­ви з бо­ку уря­ду, Пре­зи­ден­та та на­род­них де­пу­та­тів, які дек­ла­ру­ва­ли го­тов­ність розг­ля­да­ти зап­ро­по­но­ва­ний про­ект ос­нов­но­го фі­нан­со­во­го до­ку­мен­та хоч до ни­ніш­ньо­го ран­ку, 249 пар­ла­мен­та­рі­їв учора май­же од­ра­зу піс­ля обід­ньої пе­рер­ви друж­но на­тис­ну­ли кноп­ку «за». Крім 186 «ре­гі­о­на­лів», 29 чле­нів СПУ, 21 ко­му­ніс­та, до схва­лен­ня бюд­же­ту до­лу­чи­ли­ся «див­ні» го­ло­си опо­зи­ції — 5 бю­тів­ців, 4 «на­шо­ук­ра­їн­ців», а та­кож 4 по­заф­рак­цій­них де­пу­та­тів.
Скажемо відверто: завдання зробити бюджет більш соціально орієнтованим, як того вимагали опозиція та Президент України, було виконано навіть не на половину. Голова профільного комітету Верховної Ради Володимир Макеєнко оголосив, що для задоволення вимог глави держави довелося би шукати додаткових 5 млрд. гривень. Пошук спільних точок зору в «бюджетній війні» супроводжувався взаємними звинуваченнями та обіцянками не поступатись принципами. Відтак намiр Миколи Азарова збільшити субвенції місцевим бюджетам на 1,6 млрд. гривень та компенсувати ціну на газ у розмірі 2,6 млрд. стали, мабуть, єдиним прикладом компромісу двох непримиренних політичних позицій.
Отже, як, на думку основних сподвижників бюджетного процесу, житиме країна після того, як депутати більшістю голосів підтримали пропозицію уряду? >>

Нашого гутняка і «бацька» не вдушить!

«Крайня Гута» — саме так назвала б я кафе чи якийсь інший розважально-шинковий заклад, якби відкривала його в Гуті. За аналогією широко відомого в народі ще з радянських часів кафе під назвою «Крайня хата», розташованого у лісі неподалік від українсько-білоруського кордону на українському боці по дорозі на Брест. Хоч кордонів тоді не було і вся їхня «атрибутика» була лише умовністю. На відміну від часів нинішніх, коли кордони, прикордонні стовпи і прикордонники з собаками розділили не лише добрих сусідів, а й родичів, які опинилися «за кордоном» і «за гранiцей» відповідно. А Гута як була крайньою точкою Ратнівського району на білоруських підступах — так нею і залишилась. За нею тільки ліси розділяють дві сусідки-держави. Як уживаються із сусідами гутняки, чи заздрять білорусам насправді, бо про дива білоруської економіки на Волині ходять ледве не легенди?! Для того ми й подолали сто сімдесят кілометрів із Луцька відразу після свята Михайла архістратига. Як виявилося, припізнилися на один день, на Михайла у Гуті був празник, себто храм. Тим більше були подивовані, побачивши на вулицях у будній день святково одягнених людей — молодих і старих. Невже у поліськiй глибинці День свободи (а потрапили ми у Гуту 22 листопада) святкують як престольне свято?! >>

Січовий стрілець Оленa

Перша жінка-січовий стрілець народилася в день святої Катерини — 7 грудня. Як і ця свята, вона любила науку і книги, була відданою і твердою у вірі і ніби... осяяною німбом. «Олену всі любили, — розповідає львів'янка Мирослава Омельченко про Степанівну, «патрона» свого пластового куреня. — Вона була дуже товариська, тактовна. І мала якісь надприродні здібності. Одному стрільцю раз приснилася Степанівна, ніби його будить і каже: «Тікайте, бо зараз сюди впаде бомба!» І він, iз заплющеними очима, піднявся, біг і гукав: «Бомба, бомба!». Усі стрільці розбіглися і направду в те місце впала бомба. Він прокинувся вже від вибуху».
У проміжках між битвами, засіданнями таємних товариств, царським полоном і радянським концтабором доктор Степанів-Дашкевич написала понад 75 наукових і популярних книг. Зокрема «Економічну географію західноукраїнських земель», монографію «Сучасний Львів», нариси «Мандруймо по рідному краю» та «Архітектурне обличчя Львова». >>

Крихітка на мільярд доларів

Яхти, вілли і коштовності — це далеко не повний перелік речей, які можуть коштувати дорого і дуже дорого. Про це свідчить список усього найкоштовнішого, що є у світі, який опублікувала німецька газета «Більд». До переліку найдорожчих об'єктів планети потрапили фільм «Титанік» Джеймса Кемерона (на зйомки цієї стрічки було витрачено рекордну в історії кіно суму — 200 мільйонів доларів), книжка Леонардо да Вінчі «Лестерський кодекс» (цей талмуд, виконаний дзеркальним шрифтом на дорогущому папері з полотняним оздобленням, купив за 24 мільйони доларів Білл Гейтс), бюстгальтер, який продемонструвала на одному з показів мод у Нью-Йорку німецька модель Хайді Клум (вартість цього «домкрату» для жіночих грудей — 12,5 мільйона баксів), а ще — жіночі туфлі за 1,6 мільйона євро, оздоблені 642 рубінами. >>

На кого, свинюко, мене покинув?

Рік, що закінчується, видався не найкращим для голлівудського секс-символа Джорджа Клуні. Спочатку він розлучився зі своєю пасією, британською телеведучою Лізою Сноудон. Однак, схоже, жінки стоять не на першому місці в житті Джорджа, який славиться екстравагантною любов'ю до тварин. Набагато важче Клуні переживає втрату двох своїх домашніх улюбленців. Спочатку пішов із життя один із двох його бульдогів. Не втиг Клуні пережити втрату, як днями преставився ще один близький «родич», як часто полюбляв на цьому наголошувати сам актор, — поросятко Макс, який у актора жив шість років. >>

Руки трясуться?

Технічний прогрес незабаром зробить з людини повне ледащо. Адже список «дуже корисних» винаходів постійно поповнюється дивовижними і безглуздими водночас речами. Після холодильників, які самі купують продукти, і каструль, які підказують, чи готова їжа і чи достатньо вона солона, науково-технічна революція добралася й до ванних кімнат. Тут вона почала вдосконалення з найпростішого — наприклад, звичайного шматка мила, яке оснастили... моторчиком. >>

Анекдоти

Командир частини каже лейтенанту:
— Якщо все піде за планом, то свердли дірку для ордена.
— А якщо все піде не за планом?
— Ну для цього випадку дірка в тебе вже є... >>

Гол на виїздi — як подвиг

Перед останніми матчами групового турніру Суперліги букмекери не вірили, що український «Шахтар» і російський «Спартак» зможуть забезпечити собі потрібний результат на чужих полях. Узагалі це відповідало статистичній логіці: донеччани два виїзди перед цим програли з різницею 0:6, а москвичі 1:6. Проте футбольна весна, як прийнято казати, таки прийде в Москву та Донецьк, а не Лісабон і Пірей. Чемпіон України навіть мав мізерний шанс продовжити виступи у більш елітному єврокубковому турнірі, але щодо цього питання залежав від «Валенсії», якій нічого не потрібно було в Римі, та й сам не спромігся виграти в Греції. >>

Кого рано списувати в «тираж»

Головною інтригою вівторка у Лізі чемпіонів була подальша доля «Барселони». Каталонці не стали відкладати питання у довгий ящик і вже у дебюті двобою з німецьким «Вердером» за підтримки 95 тисяч вболівальників створили собі комфортну перевагу й забезпечили-таки місце у «плей-оф». >>

На мiлiцiю — з «дебiльними» аргументами?

Не встигли харків'яни обговорити міліцейську телехроніку (це відео може бути визнане прямим доказом хабарництва у лавах чиновників міськвиконкому («УМ» за вчора), як управлінці, у відповідь на потенційний компромат, підготували власне кіно. Для його показу терміново скликали позачергову сесію міськвиконкому, хід якої транслювався у прямому ефірі одразу чотирма місцевими телекомпаніями. >>

Гонгадзе ще раз увіковічать

16 вересня 2000 року по дорозі додому зник безвісти головний редактор «Української правди» Георгій Гонгадзе. А 3 листопада у Таращанському лісі було знайдене тіло без голови, яке друзі та колеги Георгія упізнали як тіло Гонгадзе. 3 липня 2001 року був жорстоко вбитий відомий журналіст, директор ТРК «Тор» міста Слов'янськ Ігор Александров. Чи пригадаймо, як у досить дивній автокатастрофі загинув дніпропетровський журналіст Володимир Єфремов, котрий перед смертю в інтерв'ю одному з українських видань сказав: «Уперше за тридцять років журналістського стажу пишу через те, що боюся безглуздої смерті. Але ще більше боюся, що її потім спишуть на випадкову «зустріч iз наркоманами», банальне «вбивство з метою пограбування» або чергову «трагічну автокатастрофу...» >>

Ювiлей Моцарта по-львівськи

У Львові буде встановлено меморіальну дошку сину Вольфганга Амадея Моцарта — Францу Ксаверу. Місцем для увіковічення пам'яті обрано одну зі стін собору святого Юра. Як пояснив «УМ» автор ідеї встановлення дошки, керівник Моцартiвського товариства у Львові Дмитро Колбін, саме в цьому соборі свого часу відбувся концерт-реквієм на 35-річчя після смерті Амадея Моцарта. Позавчора ввечері в цьому ж храмі за багато-багато років знову відбувся концерт пам'яті великого австрійського композитора. Саме 5 грудня 1791 року припинило битися його серце. >>

Тютюннику — з любов'ю

До 75-річчя видатного українського письменника Григора Тютюнника в Лубнах на будинку, де він частенько зупинявся, урочисто відкрили меморіальну дошку. Того ж дня у місцевій художній школі презентували виставку світлин лубенського фотомайстра Володимира Білоуса. Попри те, що Григір Тютюнник народився в іншому «кутку» Полтавщини, а жив у Києві, саме Лубни стали для нього особливим, майже рідним містом. Прив'язувала до нього щира дружба з лубенцем Володимиром Білоусом, до якого поспішав завжди, коли випадала нагода подорожувати отчим краєм. Що означала така дружба для відверто «неблагонадійного» за радянськими мірками письменника, котрий, як кажуть, оголеними нервами відчував усю фальш і облуду тодішньої системи, в тому числі й на рівні особистих людських стосунків у так званому письменницькому цеху, можна лише здогадуватися... >>

Популiзм не мерзне

Про те, що на початку грудня Кіровоград залишиться без тепла, йшлося ще під час виборів міського голови. За цей час ніяких «нервових» для виборців питань, наприклад про підняття тарифів, не приймали. Відповідно, борги теплопостачальних підприємств міста росли з геометричною прогресією. >>

Миротворці під прицілом прокуратури

Українські миротворці, які виконували свою місію в Іраку, «забули» там майно, техніку та озброєння, що належать Збройним силам України. Загалом на Батьківщину не повернулося «добро» на суму 9 мільйонів гривень. Принаймні це стверджує Генпрокуратура, посилаючись на дані перевірки Військової прокуратури Західного регіону. Остання і відкрила за цим фактом кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого пунктом другим статті 425 «Недбале ставлення до військової служби» Кримінального Кодексу України. Зокрема, в ній ідеться про халатність, що спричинила тяжкі наслідки, яка карається строком від трьох до семи років позбавлення волі. >>

«Продажні» ескулапи

Співробітники одного з відділень Харківського обласного онкодиспансеру більше року продавали пацієнтам ліки, призначені для безплатної реалізації. Усі фармпрепарати надійшли до цього закладу в рамках програми «Онкологія». На подібну допомогу держава передбачає у бюджеті кошти не випадково. По-перше, без цих пігулок та ін'єкцій практично неможливо провести повноцінне лікування хворих. А по-друге, препарати цієї серії дуже дорогі й залишаються недоступними для більшості громадян. Підприємливі медики, як встановили слідчі, брали з пацієнтів гроші також для проведення не менш дорогих хіміотерапій. >>

«Затарюйтеся» шампанським!

Кабмін таки влаштує українцям Різдвяні канікули: уряд ухвалив рішення про перенесення робочих днів у 2007 році. Про це журналістам учора повідомив віце-прем'єр України Дмитро Табачник, передає «Форум». Він пояснив, що цей документ був прийнятий за дорученням Прем'єр-міністра України Віктора Януковича й узгоджений із профспілками. >>

Постріл уночі

У Дарницькому районі Києва підстрелили 23-річного директора одного з продовольчих магазинів. Це сталося на вулиці Садовій, біля магазину «Продукти». Коли о 21:30 чоловік закрив свій магазин і рушив до машини, до нього підбігли двоє з криками: «Стояти!» Переляканий власник магазину почав тікати. Тоді один із переслідувачів вистрелив йому навздогін і поцілив у праве коліно. Після цього обидва невідомих утекли. >>

«Голуб» на зміну «яструбу»

63-річного Роберта Гейтса на посаду міністра оборони, повідомляє Бі-Бі-Сі. Гейтс замінить на цій посаді Дональда Рамсфелда, який подав у відставку після перемоги демократів на виборах до Конгресу 7 листопада. >>

Сексуальна самооборона

Днями в Польщі спалахнув скандал на сексуальному грунті, такий собі «Моніка-гейт» по-польськи. В епіцентрі — віце-прем'єр Анджей Леппер та депутат від «Самооборони» Станіслав Лижвінський. >>

Донецький газовий порожняк

Коли на вулиці холодно і температура зі знаком «мінус», то у всіх прокидається інтерес до газових питань. Так було минулого року, так є і нині. Проте в урядових кабінетах комфортно і тепло, і тому чиновники не поспішають перейматися проблемами паливно-енергетичного комплексу. Більше того, несподівано виявилося, що відомий на всю Україну Донбас, який не жене порожняк, насправді зазіхнув на нафтогазову скарбницю держави. >>

Увімкнули форсаж

Депутати Донецької обласної ради проголосували за те, аби передати Донецький аеропорт у комунальну власність міста, а їхні колеги з міськради невдовзi так само дружно підтримали цю ініціативу. Тобто відтепер майновий комплекс КП «Авіакомпанія «Донбасаеро» переходить ( чи перелітає) із загальної власності територіальних громад в управлінні Донецької облради в комунальну власність територіальної громади Донецька. А все нерухоме майно аеропорту передано на баланс комунального підприємства «Авіакомпанія «Донбасаеро». >>

Час розширити мережу

Нещодавно в Києві проходив день відкритих дверей для постачальників ІКЕА. Всі, хто знає цей швецький логотип, асоціюють його у свідомості з якісними виробами за доступною ціною та з сучасним дизайном. ІКЕА — всесвітньо відомий виробник меблів та товарів для дому. Вже зараз українські споживачі можуть у меблевих супермаркетах столиці купити собі дещо модернове та недороге з виробленого під цією торговою маркою. Проте фірмового магазину ІКЕА в Україні ще не побудовано. Зазвичай компанія зводить свої торговельні гіперплощі у передмісті. Тривають переговори з українськими владцями, але де виросте торговельний центр і якої площі, організатори не розголошують. Чи то бояться наврочити, чи справді питання заполітизоване, але посилаються на статистику, мовляв, пройшло 33 роки з початку переговорів до вікриття магазину в Гельсінкі, і всього за 9 місяців подібний шлях подолали у Казані. >>

Кулібін зі Шкліня

У майстра на всі руки Олександра Корнія зі Шкліня Горохівського району, що на Волині, буряки та картопля із поля їдуть самі аж у льох. А Олександр Никифорович тільки на кнопки натискає. Йому не треба мучитись і власноруч перти якісь там возики чи тачки з городиною. Все робить електрика! Вже років 15 господарю справно служить величенька вагонетка, яка і доставляє з поля, що за хлівом, буряки та картоплю на подвір'я. Струм до двигуна вагонетки подається по 120-метровому кабелю. Такої довжини якраз вистачає, щоб дістатись в усі куточки городу. >>

Не розкошів, а тепла

Багато закладів дитячого виховання в Україні перебувають у жалюгідних умовах, «державні» малюки почасти не мають елементарного — тепла й гарячої води. Допомогти майбутньому нашої нації вирішив Міжнародний благодійний фонд «Доля дитини», який разом з партнером зі Сполучених Штатів — приватним дитячим фондом Mcmillan Foundation — започаткував програму «Тепло в душі». «Обігрівати» дитячі душі меценати почали ще у 2002 році, проте активніше взялися за цю проблему цьогоріч. >>

Чадний газ із запахом... містики

В однокімнатній квартирі багатоповерхівки на лівобережжі Дніпродзержинська того дня зібралася весела і дружна компанія — з нагоди іменин однієї з дівчат, якій виповнилося 19. Цю оселю запропонував зняти хтось із друзів, щоб подалі сховатися від батьків, бо всі учасники свята мешкали звідси далеченько. Сусіди десь до півночі чули за стіною голосні розмови, а на ранок стало тихо. Тільки вертаючись зі школи близько шістнадцятої години, сусідська дiвчина Вероніка звернула увагу на те, що вхідні двері до квартири покриті крапельками вологи. Запідозривши аварію, зателефонувала на роботу мамі, а та додзвонилася до господарів оселі, які мешкають за іншою адресою. Невдовзі приїхав їхній син. До оселі він зайшов разом з Веронікою... >>

Клюєв «клюнув» на протест

Минулої п'ятниці «Україна молода» повідомляла про намір новобогданівців перекрили рух залізничних потягів кримського напрямку. Таким способом доведені до відчаю люди хотіли добитися від влади виконання обіцянок щодо ліквідації серпневої НП. Адже після третьої за останні три роки «серії» вибухів тисяча з лишком будинків так і не відремонтовано. >>

Материнство з особливим статусом

За українськими законами, жінка, яка живе з ВІЛ, може народити немовля у будь-якому пологовому будинку країни — чи то районному, чи то обласному — і лежати у загальній палаті з іншими мамочками. Зрештою, ВІЛ — не харчова і не повітряно-крапельна інфекція, аби передаватися через побутовий контакт, тож іншим породіллям таке сусідство нічим не загрожує. Але практика засвідчує, що здорові жінки, варто їм лишень дізнатися, що на сусіднє ліжко поклали інфіковану жінку, влаштовують грандіозний скандал керівництву медичного закладу і всілякими правдами й неправдами намагаються вижити нещасну з палати. Непоодинокі випадки, коли у наданні допомоги майбутнім мамам із ВІЛ-позитивним статусом відмовляють навіть лікарі, знаходячи для пояснення своєї відмови найнеймовірніші причини...
Куди звертатися вагітним жінкам, які бояться такої дискримінації? Чи можуть у ВІЛ-інфікованих батьків народитися цілком здорові діти? Як часто це трапляється і за яких умов це можливо? Відповіді на ці та інші запитання «УМ» шукала в офіційних кабінетах та в лікарняних палатах Києва. >>

Березовський спотикання

Сучасну економіку, на жаль, важко уявити без таких суб'єктів діяльності, як рейдери. Ці «солов'ї-розбійники» наших днів регулярно з'являються біля прохідної якогось підприємства і, у кращому разі, розмахуючи парою-трійкою акцій, а то й узагалі без цих формальностей, прибирають до рук виробництво та забирають уже до свого сейфа його печатку. Юридичні нюанси цих процесів із горем навпiл зводяться до більш-менш прийнятного вигляду (благо, закон у нас і досі має багато спільного з дишлом), а про совість, моральність, порядність у таких випадках не йдеться. І настільки це рейдерство прижилося в нашому і без того не надто благополучному суспільстві, що почало «брати на абордаж» інші галузі життя. Принаймні історія створення фільму «Таємниці маестро» наштовхує саме на таку думку. >>

Смородiна «в квадраті» та чоловіки-«франківці» біля її ніг

На сцені Театру Франка сьогодні буде зафіксований справжнісінький статевий дисбаланс: у виставі зайнята одна актриса і ледь не вся чоловіча частина трупи («відсидітися» за лаштунками вдалося хіба що Богданові Ступці). Вистава-прецедент називається «Віват, королево!», і ця особливість, запевняє режисер Юрій Кочевенко, не єдиний сюрприз для театралів. >>