Бюджет держдерибану

      Бюд­жет ух­ва­ле­но! Нез­ва­жа­ю­чи на гос­т­рі за­я­ви з бо­ку уря­ду, Пре­зи­ден­та та на­род­них де­пу­та­тів, які дек­ла­ру­ва­ли го­тов­ність розг­ля­да­ти зап­ро­по­но­ва­ний про­ект ос­нов­но­го фі­нан­со­во­го до­ку­мен­та хоч до ни­ніш­ньо­го ран­ку, 249 пар­ла­мен­та­рі­їв учора май­же од­ра­зу піс­ля обід­ньої пе­рер­ви друж­но на­тис­ну­ли кноп­ку «за». Крім 186 «ре­гі­о­на­лів», 29 чле­нів СПУ, 21 ко­му­ніс­та, до схва­лен­ня бюд­же­ту до­лу­чи­ли­ся «див­ні» го­ло­си опо­зи­ції — 5 бю­тів­ців,  4 «на­шо­ук­ра­їн­ців», а та­кож 4 по­заф­рак­цій­них де­пу­та­тів.

      Скажемо відверто: завдання зробити бюджет більш соціально орієнтованим, як того вимагали опозиція та Президент України, було виконано навіть не на половину. Голова профільного комітету Верховної Ради Володимир Макеєнко оголосив, що для задоволення вимог глави держави довелося би шукати додаткових 5 млрд. гривень. Пошук спільних точок зору в «бюджетній війні» супроводжувався взаємними звинуваченнями та обіцянками не поступатись принципами. Відтак намiр Миколи Азарова збільшити субвенції місцевим бюджетам на 1,6 млрд. гривень та компенсувати ціну на газ у розмірі 2,6 млрд. стали, мабуть, єдиним прикладом компромісу двох непримиренних політичних позицій.

      Отже, як, на думку основних сподвижників бюджетного процесу, житиме країна після того, як депутати більшістю голосів підтримали пропозицію уряду?

Уряд: «Через десять років Україна подвоїть ВВП...»

      Автори законопроекту вважають, що їхнє дітище дозволить:

      — відновити макроекономічну стабільність і пропорції між  ростом економіки й розвитком соціальної сфери;

      — ліквідувати диспропорцію в оплаті праці й пенсійному забезпеченні громадян (перший віце-прем'єр, міністр фінансів Микола Азаров переконаний, що уряду вдасться уникнути випадків, коли пенсію високопосадовцям призначали в розмірі кількох десятків тисяч гривень. Відтепер максимальна пенсія не перевищуватиме 5 тис. грн.);

      — зберегти високі темпи росту доходів бюджету: доходи бюджету мають становити 147 млрд. 888 млн., витрати — 161 млрд. 819 млн. гривень. Зростання доходів відповідає прогнозам макроекономічного розвитку;

      — встановити співвідношення між місцевими і державним бюджетами 56,4% та 43,6%, що дозволить більш раціонально використовувати державні кошти;

      — виділити близько 1 млрд. гривень для реалізації низки інвестиційних проектів, з них 700 млн. гривень — для реформи  в галузі житлово-комунальної сфери;

      — створити стабілізаційний фонд у розмірі 3 млрд. гривень для компенсації у випадку зростання вартості енергоносіїв;

      — організувати роботу Пенсійного та фонду соціального страхування на бездефіцитній основі;

      — значно збільшити фонд оплати праці — до 190 млрд. гривень.

Президент: «Але населення від цього не виграє»

      На думку Президента України Віктора Ющенка, в запропонованому варіанті бюджету, попри всі домовленості та компроміси, надто багато помилок, неузгоджень та недоопрацювань, які не тільки завадять реалізувати його документ повною мірою, а й можуть поглибити соціальні проблеми в державі. І все тому, що не вжито необхідних заходів для детінізації економіки, неправильно встановлено цифри прожиткового мінімуму, зменшено розмір соціальних виплат найбільш соціально незахищеним верствам населення.

Парламентарії та незалежні експерти: «Лікуватимуться тільки заможні, а бідні фінансуватимуть багатих?!»

      Найбільшою проблемою нинішнього бюджету для пересічного громадянина є розмір мінімальної заробітної плати. Наступного року він зросте лише на 12,5%. Ця цифра, ймовірно, дорівнюватиме розміру інфляції, а отже, про зростання зарплат у наступному році нам доведеться забути. Таким чином, удар буде нанесено не тільки по наших гаманцях, а й по економіці назагал: найбільшим інвестором будь-якої економіки є внутрішній споживач. У нинішньому році, для прикладу, ця цифра становить 20%, а торік — 40%.

      За словами народного депутата Миколи Томенка, в документі, поданому урядом на друге читання, виявились скоригованими деякі дуже важливі цифри. Так, своєю постановою Верховна Рада України визначила фінансування Збройних сил на рівні 2% ВВП, що відповідно до проекту бюджету становить 11,8 млрд. грн. Проте, отримавши на руки проект бюджету, народні обранці побачили, що на ці потреби вирішено виділити всього 8 млрд. 457 млн. гривень, або близько 1,39% ВВП.

      Поза увагою авторів проекту бюджету залишились проблеми села. Скажімо, для оснащення сільських амбулаторій та фельдшерсько-акушерських пунктів, придбання автомобілів швидкої медичної допомоги планується витратити 100 млн. грн., а на капітальний ремонт та придбання обладнання для корпусу клініки «Феофанія», де лікуються високопосадовці, буде виділено 30 млн. грн.! Причому гарантій, що сільська медицина отримає ці кошти, на відміну від урядової клініки, — жодних! Адже в першому випадку знову йдеться про спеціальний фонд, коштів у якому може просто не бути, а в другому — про загальний фонд бюджету.

      Натомість нечисленних оптимістiв, які ще вірять у принципи справедливості і сподіваються повернути свої заощадження в «Ощадбанку», чекає розчарування — їм виділено всього 650 млн. гривень.

      Крім того, у бюджеті—2007 не прописаний механізм використання величезної суми — 26 млрд. бюджетних гривень, оформлених як державні інвестиції: які саме проекти розвиватимуть, чи створюватимуть нові робочі місця, де саме, в яких галузях тощо? Як показує досвід нашої держави, якщо не буде зрозумілого та прозорого механізму суспільного контролю, ці кошти швидко потраплять в офшори. Таким чином, виходить, що замість декларованої глибокосоціальної мети бідні в нашій країні годуватимуть багатих.