Харон «сплавляє» національну спадщину

На вершині айсберга цього скандалу — знов «музейна справа». Цього разу йдеться про новостворений, дивний Музей історії Десятинної церкви. Дивний тому, що музею як такого немає, він лише «в проекті», «архітектором» якого є УПЦ Московського патріархату, а президентський указ про створення цієї установи приховали від широкої громадськості. Частина наукових співробітників тулиться у непристосованому напівпідвальному приміщенні на вулиці Володимирській, 6, а решта їхніх «колег», тобто більшість штатних співробітників — монахи. Написавши днями відкритого листа міністрові культури Михайлові Кулиняку, наукові співробітники музею відкрили очі громадськості на залаштункові ігри УПЦ МП. >>

Похорон богів...

Не минуло й тижня після церемонії нагородження «Золотих письменників України», як нас покинув один iз них. Як повідомили учора «УМ» у київській організації Спілки письменників, Іван Іванович Білик помер у ніч на 27 листопада. Йому йшов 83–й рік. В останні роки письменник хворів, нічого не бачив і спілкувався з друзями лише по телефону. «Швидше за все, просто не прокинувся. Родичі знайшли його вранці. Зараз триває експертиза, тому не відомо, коли відбудеться похорон», — розповіли «УМ» у Спілці. >>

Крапка у «справi Оксани Макар»

Лише Євген Краснощок отримав довічний термін ув’язнення, а його подільники — Артем Погосян та Максим Присяжнюк — по 14 і 15 років позбавлення волі відповідно. Рішення у справі 18–річної Оксани Макар, яку 9 березня троє підсудних iз Миколаєва зґвалтували, душили мотузкою, а пізніше — спалили на покинутому будівельному майданчику, вчора в приміщенні суду Центрального району Миколаєва зачитала колегія суддів на чолі з Оленою Селівановою. Остаточний вирок у справi зачитували майже п’ять годин. >>

Адвокат вам не потрібен

Індустріальний районний суд Дніпропетровська учора розпочав розгляд по суті справи «дніпропетровських терористів». До зали судових засідань були доставлені всі четверо обвинувачених: Віктор Сукачов, Лев Просвірнін, Дмитро Рева та Віталій Федоряк. Підсудні одразу попросили проводити засідання російською мовою, і їм пішли назустріч. >>

«Триматися тої віри, за яку я вмираю»

26 листопада лучани взяли участь у ході, організованій на честь відомого захисника православ’я, поета–сатирика, луцького братчика Данила Братковського. Саме цього дня у далекому 1702 році його було публічно страчено в Луцьку на площі Ринок за участь у селянському повстанні під керівництвом Семена Палія та діяльність, спрямовану на захист православної віри. Учасники ходи вперше пройшли тією дорогою, якою йшов видатний лучанин на свою Голгофу... >>

Замість митців «заговорили» бензопилки

У селі Прохорівка Канівського району, яке розташоване на лівому березі Дніпра, майже навпроти Чернечої гори, пішли під сокиру кілька гектарів лісу. Селяни підозрюють, що розпочалося незаконне захоплення землі, а на місці вирубки невдовзi зростуть приватні котеджі. >>

200 гривень для Діда Мороза

Досить оригінальне пограбування в голлівудському стилі з використанням вбрання Діда Мороза придумали двоє херсонських безробітних. На місці злочину міліціонери знайшли маску Діда Мороза, під якою ховався зловмисник, кульки від іграшкового пістолета для дітей від 3 до 5 років і насмерть перелякану продавщицю. >>

Серцем із Ю

Юлії Тимошенко вчора виповнилося 52 роки. До харківської лікарні «Укрзалiзницi», де перебуває ув’язнена лідерка опозиції, привітати її з днем народження приїхало близько ста прихильників. Усередину їх, звісно, не пустили («про всяк випадок» міліція взагалі перекрила вхід і припинила доступ відвідувачів до лікарні), тому люди влаштували концерт під вікнами. Співали під гітару «Рідна мати моя», «Лента за лентою» та інші патріотичні пісні, скандували «Юля, з днем народження!», «Юлі — волю!», розтягнули між деревами величезні «привітальні листівки». Навпроти входу в лікарню встановили коробку, в яку всі охочі могли опустити послання лідерці «Батьківщини». >>

На шляху до 226

«Сьогодні в нас поки є заяви 223 депутатів про вступ у нашу фракцію. Робота триває», — повідомив у вчорашньому інтерв’ю газеті «День» керівник фракції Партії регіонів Олександр Єфремов. >>

Ресторан під ялинку

На території державної резиденції «Синьогора» в Івано–Франківській області зводять новий ресторан. Про це йдеться у розслідуванні програми «Тендер News» на каналі ТВі. >>

Мажори? Ні, мажори–тарники

Як з’ясували експерти громадської ініціативи «Звідки?», метою якої є інформувати громадськість про політичне фінансування в Україні, наші кандидати–мажоритарники витратили на виборчу кампанію–2012 у кілька разів більшу суму, ніж було зафіксовано в їхніх деклараціях за 2011 рік. Крім того, жоден із провідних кандидатів не організував широкомасштабних кампаній збору коштів із населення на свою участь у виборах, тож похо­дження «виборчих» фінансів є вкрай непрозорим. «Кошти, які витрачали мажоритарники, — це тіньові гроші, які й до сьогодні є таємницею для громадськості», — констатував на вчорашній прес–конференції голова комітету «Рівність можливостей» Олександр Чекмишев. Дослідження проводилося на основі аналізу витрат ключових кандидатів у трьох виборчих округах: №222 — Київ, №42 — Донецьк та №73 — Закарпаття, які разом репрезентують всю електоральну Україну. >>

Янукович з України — Саакашвілі в Україну

Поки Президент України насолоджувався розкішшю східної гостинності в Об’єднаних Арабських Еміратах та Катарі, у Києві гостював інший глава держави — Грузинської. Михаїл Саакашвілі, який після перемоги на парламентських виборах коаліції «Грузинська мрія» у своїй країні вже також фактично опинився в опозиції, взяв участь одразу в кількох міжнародних конференціях. Зокрема, разом з одним із українських опозиційних лідерів Арсенієм Яценюком став учасником засідання Дипломатичного клубу «Відкрита Україна». >>

Тріумфальне нашестя

У ніч на 29 листопада 1830 року спалахнуло чергове польське повстання: після несподіваного нападу на Бельведерський палац–резиденцію великого князя Костянтина та казарми російського уланського полку Варшава опинилася в руках повстанців. Відповідь Миколи Палкіна була передбачуваною: проти 50—60–тисячного шляхетського війська він відрядив 120–тисячну армію, яка 6—7 вересня 1831 р. захопила польську столицю і жорстоко придушила повстання. Близько десяти тисяч поляків добулися до Франції, решті десяткам тисяч не пощастило: їхнє майно конфіскували, а їх — закутих у кайдани — етапували до Сибіру. >>

«Лимонка» на кухні

Днями у помешканні 49–річного слюсаря одного з полтавських підприємств правоохоронці виявили арсенал зброї, яким можна «упакувати» щонайменше армійський взвод. Один лише перелік знайденого під час санкціонованого обшуку вражає: 2 автомати, карабін, 22 пістолети різних модифікацій, 37 одиниць обрізів, рушниць і стволів до них, 3,5 кілограма вибухівки, електродетонатори, гранати, мінометні міни, кулеметна стрічка з набоями, а також понад тисячу набоїв різного калібру та кілька десятків запчастин до вогнепальної зброї. Цей грізний «букет» доповнювало ще й обладнання для ремонту та переобладнання зброї, зокрема й зі спортивної та травматичної на бойову. >>

Слідом за Юлею...

Солом’янський райсуд столиці засудив до трьох років позбавлення волі з іспитовим строком на один рік працівників Київської регіональної митниці за незаконне розмитнення автомобілів «Оpel Combo» у 2009 році. Як повідомляє прес–служба прокуратури Києва, начальник та інспектор одного з відділів цієї митниці під час митного оформлення тисячі таких автомобілів прийняли незаконне рішення про їх класифікацію як транспортних засобів медичного призначення. Мовляв, саме це надало можливість зменшити розмір митних та інших податкових платежів. >>

«Я не розділяю ідеї фізики та метафори поезії»

Одні і ті самі емоції можуть породжувати одночасно і фізичні формули, і поетичні рядки. Дивну, на перший погляд, сублімацію доктор фізико–математичних наук, провідний співробітник ядерної лабораторії Харківського національного університету імені Каразіна Степан Дуплій назвав поефізикою. Поєднувати, здавалося б, непоєднуване йому найкраще вдається в закордонних мандрах. Каже, що сум за батьківщиною на чужині так само, як і манка звабливість незвіданих горизонтів удома, породжують емоції, з яких потім народжуються і формули, і вірші. >>

Слідами східних галлів

У розташоване за 20 кілометрів від Калуша село Томашівці ми навідалися зрання. Проте пан Теодозій уже давно був на ногах: його чималу пасіку — майже три десятки вуликів — облюбувала для зимівлі підступна пара гризунів, тож їх довелося звідти спішно викурювати.

Господар у свої 75 має ще чимало захоплень. Мабуть, Господь, роздаючи таланти, сипнув їх щедрою десницею щойно народженому Теодозію з роду Королів. До речі, його діда звали Данилом. Хоча він був селянином, та в поєднанні з монаршим прізвищем це звучало гордо — Король Данило, себто — тезка короля Галицького.

Окрім бджолярства, пан Теодозій, де б не був, вишуковує дивовижні корені. Назбиралося їх безліку: несподіваними витворами природи, образи яких відкриваються лише вибраним, заповнені горище й частина літньої кухні. Проте і пасіка, і величезна колекція кореневищ, і вдалі літературні спроби — лиш антураж до головної справи його життя, сліди якої ведуть углиб віків. >>

«Мир з Богом чоловіку»

Він народився в Прусії у протестантській родині, але замолоду переїхав до Києва — тут прийняв православ’я і постриг. Освіту здобував у Києво–Могилянській колегії. Як згадували сучасники, «цей худорлявий юнак вирізнявся з–поміж своїх ровесників незвичайними здібностями і талантом до філософських наук». І до колегії вступив, уже маючи солідний запас знань, яким наділили батьки. Студентом був неординарним — активно долучався до філософських диспутів, вражав професуру та друзів–спудеїв умінням відстоювати свої погляди, спираючись не тільки на авторитет Святого Письма, а й на людський інтелект. Аналізував явища природи, цікавився гуманістичними категоріями моралі, які виробляла просвітницька Європа. Тож не дивно, що такий студент привернув увагу «батька колегії» Петра Могили. Саме за його протекції і фінансової підтримки Гізель поїхав навчатися за кордон — «удосконалювати науку». Слухав лекції в Замойській академії та університетах Англії, вивчав не лише богослов’я, а й історію, юриспруденцію. >>

Із шаблею — на танки

За останні кілька років молода генерація українських плавців уже не раз доводила своє вміння швидко плавати на чемпіонатах Європи на «короткій» воді. Підтвердили це підопічні Сергія Бондаря й на цьогорічному єврофорумі, що днями завершився у Франції, здобувши там сім нагород, серед яких і дві золоті.

Попри те, що статус цих змагань далеко не найвищий (більшість провідних плавців ігнорують старти на ЧЄ у 25–метрових басейнах), шосте загальнокомандне місце стало непоганою реабілітацією для команди, яка на Лондонській олімпіаді не змогла виграти жодної медалі.

Водночас намір «УМ» підбити підсумок змагань у Шартре викрив чималі проблеми в організації вітчизняного плавального господарства, конфлікт фахівців та посадовців і… авжеж, боротьбу за владу. >>

Розтанула, як звук...

Видатна співачка народилась у 1900 році в Балаклаві, що поблизу Севастополя, провела тут дитинство та юність, навчалась тут співу. Її називали неперевершеною виконавицею українських народних пісень та багатьох класичних оперних партій. Вона не тільки народилась тут, з ініціативи співачки та відомих виконавців Федора Шаляпіна й Леоніда Собінова в місті на початку 1920–х років було створено оперний театр і симфонічний оркестр, підкреслює заслужений діяч мистецтв України, диригент Севастопольського муніципального оркестру Володимир Кім. «Усе це кануло в Лету, — зітхає пан Володимир. — Але ми пам’ятаємо і намагаємось усіма силами підтримати і відродити в місті мистецтво оперного співу». Зокрема, вже сьомий рік поспіль у місті над морем проходитиме фестиваль оперного співу ім. Оксани Петрусенко. «На жаль, через недофінансування нинішній фестиваль скромнiший, ніж попередні. Тоді приїж­джали солісти Київської опери, з Іспанії — Микола Назаров, з Москви — артисти Великого театру та театру ім. Колобова «Нова опера». Та попри недофінансування ми однак тримаємо марку всеукраїнського фестивалю», — каже Володимир Кім. Цьогоріч фестиваль триватиме лише один день — 29 листопада. Дивовижно, що народжена в «місті російської слави» співачка своїм кредо обрала саме українську пісню. >>

«А на тому боці, там живе Марічка»

Народний артист України, лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка Михайло Ткач народився в селi Лукачани на Буковинi, закінчив Чернівецький медичний інститут у 1957 році. Днями на фасаді Палацу «Академічний», який належить медичному університету, встановили меморіальну дошку, благодійні кошти на яку зібрали випускники різних курсів. >>

На клавішах доброчинності

Під гаслом «Зроби внесок у майбутнє України» у Києві відбувся меценатський вечір, організований «Міжнародним фондом ім. Кирила Стеценка», Piano House Komora, на якому Київська дитяча музична школа ім. Косенка отримала сертифікат на рояль із родини Стейнвей. Інструменти компанії Steinway & Sons, заснованої 1853 року, — недешеве задоволення, понад 80 відсотків — ручна робота. >>

«ВІА Гра»: крапка чи кома?

Новина Костянтина Меладзе про те, що гурт «ВІА Гра» припиняє своє існування 1 січня 2013 року, прозвучала сенсаційно і прогнозовано водночас. З одного боку, максимально оголені леді, що демонстрували чудову пластику і посередній вокал, як зайняли свою нішу у 1999 році, так і тримали позиції аж до сьогодні, примушуючи конкуренток кусати лікті від заздрощів. Змінювалася мода, кон’юнктура мінливого шоу–бізу, змінювався склад учасниць, але факт залишався: «ВІА Гра» — перша, інші — на відстані мільйонів шанувальників. Але останнім часом гурт почав втрачати свій «шик та блиск», новеньким «віаграм» ніяк не вдавалося дотягнутися до харизми Надії Грановської, Віри Брежнєвої, Анни Сєдокової — це тріо вважають золотим складом колективу. Вони з усіх сил прагнули додати драйву проекту різними інформаційними приводами: то заміж сходять (Єва Бушміна та Санта), то у кіно засвітяться («Зрада», де Джанабаєва виконала головну роль, навіть була учасником цьогорічного Венеціанського кінофестивалю)... Але спільна творчість очевидно пробуксовувала. Кількість кліпів зменшилася, появ на ТБ — також, остання новина на сайті гурту датована 27 березня цього року... Тому заяву Костянтина Меладзе про те, що гурт ставить крапку у своїй історії, останні «віагри» Альбіна та Єва сприйняли без істерик та скандалів: ні то й ні. >>

Вернісаж під обкладинкою

Цього літа («УМ» від 25 липня) ми писали про фотохудожника Василя Пилип’юка, рекордсмена з випуску власних світлярських альбомів. Трохи менше книжок мають Євген Дерлеменко, Юрій Николишин, Сергій Тарасов. До таких передовиків фотомистецького книговиробництва належить і Сергій Удовик. Торік у нього вийшов 300–сторінковий альбом «Україна. Країна і люди», а оце — «Київ» із серії «Міста України» (обидва видання — К.: Ваклер). >>

Заприятелювали

Українська дитяча література в останні роки динамічно розвивається. З’явилося чимало нових імен та цікавих творів; уперше в ХХІ столітті дитячий автор отримав Шевченківську премію — Володимир Рутківський. Пожвавішав поступ вітчизняної літератури для дітей за межі України. >>

Світло для «метеликів»

98 маленьких українців мають рідкісну генетичну недугу — бульозний епідермоліз (БЕ). Хоча насправді їх може бути значно більше, адже наразі мало лікарів обізнані з діагностикою цієї складної хвороби. При цій недузі на шкірі малечі з’являються бульбашки з прозорою рідиною, після проколювання яких утворюються рани. Найуразливіші зони — кисті, ступні, лікті, коліна, сідниці, поперек, шия, оскільки травмуються найчастіше. Шкіра малят, хворих на БЕ, є ніжною, як крильця метеликів, тому маленьких пацієнтів iз такою проблемою так і називають — «діти–метелики». Скажімо, у восьмимільйонній Австрії таких хворих — 500, у США — близько 15 тисяч. Але якщо в інших країнах БЕ — визнана хвороба, і всі недужі перебувають на повному державному забезпеченні, то в Україні цю недугу досі відмовляються визнавати. >>

«А рука так і тягнеться»... до холодильника

«Не їсти пiсля 18–ї години» — таку рекомендацiю дiєтологи часто дають тим, хто хоче схуднути. Але далеко не кожному вдається дотримуватися цієї слушної поради. Вкотре ви даєте собі обіцянку більше не їсти на ніч. Але що ближче ніч, то нестерпніше хочеться перекусити, а рука так і тягнеться до холодильника. Знайома ситуація? Спробуйте скористатися порадами, які, можливо, допоможуть вам стримувати себе. Отже... >>

Квашена капуста і компанія

У пізньоосінньому арсеналі залишається все менше і менше страв зі свіжих овочів. Утім люди вже багато років тому навчилися припасати їх на холодну пору, створюючи умови для консервування. Більшість господинь заквасили на зиму звичайну білокачанну капусту, таким чином суттєво примноживши у ній вміст суперкорисного у пору простудних захворювань вітаміну С. Але постійно їсти просто капусту можуть змусити себе не всі. І не треба! Є багато способів поєднати квашену капусту з іншими інгредієнтами — і їсти смачні, корисні й оригінальні страви. >>

Дитячий сніданок

Шкільна пора — постійний головний біль для мам iз приводу того, чим дитину нагодувати зранку. Ось кілька практичних порад для перебірливих учнів. >>

Земля в короні

У Манілі завершився конкурс «Міс Земля–2012». Корона найкрасивішої дівчини планети, якій при цьому небайдужа її (планети) доля й екологія, дісталася 23–річній білявці з Чехії Терезі Файксовій. Досі чеські учасниці на цьому конкурсі ніколи не піднімалися вище восьмого місця. >>

Рекорд звівся на PSY

Якщо раніше популярність співака чи пісні вимірювали кількістю проданих платівок, касет або дисків, то тепер таким мірилом є кількість переглядів композиції на інтернет–сервісі YouTube. І хто, ви думаєте, зараз є найпопулярнішим у світі співаком? Це не Пол Маккартні, не Мадонна і навіть не Леді Гага. І взагалі не американський чи європейський виконавець. А... кореєць Пак Че Сан, відомий під псевдонімом Псай (PSY). >>

ПРИКОЛИ

Справжній джентльмен не залишає після себе брудний посуд: картоплю та котлети він їсть просто з пательні, а суп — із каструлі. >>