Останні та актуальні новини України та світу, новини дня онлайн

«Великий» Уйгур пішов із життя. Суспільства

«...У лютому 2002 року Руслан Хамаров близько десятої години вечора у барі «Комфорт» познайомився з Ольгою Живицею. Запросив її до себе у гості. Випили пляшку коньяку, після чого вступили в інтимні стосунки. Опівночі між партнерами виникла сварка (підсудний стверджував, ніби Ольга вимагала надмірної плати і погрожувала зв'язками «баті, високого посадовця»). Хамаров почав її бити, а потім узяв ніж і наніс кілька ударів у шию. Труп виніс на подвір'я і кинув у колодязь, а пальто своєї жертви відніс на сміттєзбірник у центрі Бердянська... >>

У номер

«У самогубство не вірю!» —

Учора в селі Росоша Липовецького району, що на Вінниччині, ховали Романа Гензерського, смерть якого породила багато чуток. Тіло загиблого, доставлене у цинковій труні, вдома переклали в іншу. Як офіційно повідомило Міністерство оборони України, миротворець помер внаслідок пострілу в голову з автомата АКС-74 і що це було самогубство; версію про нещасний випадок через необережне поводження зі зброєю не підтверджено. Прес-служба Міноборони також розповсюдила повідомлення, що незадовго до смерті Роман написав рапорт із проханням залишитися в Іраку на наступний строк. Зовсім інше говорять родичі й односельці хлопця. Джерело в сільраді Росоші повідомило власкору «УМ» Віктору Мельнику, що у повторному паталогоанатомічному висновку йдеться про випадкове вбивство і що куля увійшла ззаду. >>

Настя ГОРОДОЦЬКА

Відбродило аж до реверса

Кабінет Міністрів вніс «маленьку правочку»у відому постанову від 4 лютого, якою визначався західний напрямок транспортування нафти трубопроводом «Одеса-Броди». Власне, задля цієї «поправки» і було видано Постанову від 5 липня — «Про внесення зміни в пункт 1 Постанови «Про заходи з підвищення ефективності використання системи магістральних нафтопроводів», яка, стверджує УНІАН, є в розпорядженні цього інформаційного агентства. Новий документ короткий — він тільки рекомендує у згаданому вище пункті 1 «...слова «у напрямку з Одеси на Броди» виключити». Отже, уряд знову довів своє, наче взяте з анекдотів, хитре українське нутро: і про реверс нічого не сказав, а водночас і однозначність прямого використання «труби» анулював. Словом, уряд не «з'їв» аверс, але добряче «надкусив». >>

Сидір ЗЛАЗЬ

Зі «Сварогом» у руках

Науково-експерементальне судно, бойова лодія «Сварог», дітище чернігівських майстрів, що вже має на своєму рахунку унікальну експедицію Шовковим шляхом, знову вирушає у подорож. Тепер же маршрут українських відчайдухів у зв'язку з проголошенням Року Польщі в Україні пролягатиме через Білорусь до Польщі. «Ми стартуємо у Києві 10 липня і плануємо пройти славнозвісним історичним торговельним Бурштиновим шляхом, який поєднував Візантію, Київську Русь з Прибалтійськими країнами», — розповідає капітан «Сварога», директор міжгалузевої лабораторії історичних досліджень НАНУ Сергій Воронов. На відміну від попередніх морських експедицій (а було їх у послужному списку пана Сергія вже шість), цьогорічний похід пролягатиме через Київське водосховище, Прип'ять, Західний Буг. Відтак новітні козаки пройдуть практично всю південну частину Білорусі. Унікальним має бути перехід Дніпробузьким каналом, який наразі не працює. «Спеціально для нас його відкриють — майже за 100 останніх років ми будемо першими, хто пройде цим каналом», — каже пан Сергій. >>

Марина ТКАЧУК

НОВИНИ ПЛЮС

>>

Право

БезДОНна брехня

Сьогодні минає три роки з дня смерті Ігоря Александрова, нашого колеги, керівника слов'янської телерадіокомпанії «ТОР». Усі ми, чесно кажучи, мало знаємо про Ігоря. Я маю на увазі те, якою він був людиною, що любив, чим жив... Мене глибоко вразив один момент, він закарбувався в пам'яті. На останній прес-конференції, де згадувався Александров, Михайло Сербін (один із двох відомих екс-убозівців, котрі виступали до певної міри співавторами передач Александрова, розповідаючи йому про злочинний світ Донеччини) згадав таке. Він (Сербін) передав Александрову список осіб, яких банда місцевого «авторитета» на прізвисько Рибак тримала на мушці й мала незабаром «відстрілювати». >>

Божевілля на трасі

Ця історія справила на мене неабияке враження. Можливо, відіграла свою роль абсолютно спокійна та адекватна поведінка людини, яку після пережитої нею трагедії намагаються насильно помістити до психіатричної лікарні, роблячи з героя нашої публікації не лише винуватця всього, що сталося, а й небезпечного для оточуючих суб'єкта. А можливо, гостроти сюжету додало ще й те, що в «УМ» звернувся працівник міліції, який не може знайти справедливість. (Зазвичай у подібних сюжетах відбувається усе з точністю до навпаки: жаліються на міліцію, яка не визнає свою неправоту). І, нарешті, третій штрих: наш співрозмовник заявив, що перш ніж переступити поріг «УМ», він побував в інших виданнях, але там, дізнавшись, що він скаржиться, зокрема на донецьку прокуратуру, просто виставили його за двері. Не хотілось би надмірно заполітизовувати дану ситуацію, яка почалася з дорожньо-транспортної пригоди, але в матеріалі, що стоїть на шпальті поруч із цим (у ньому йдеться про вбивство Александрова) так само згадується донецька прокуратура в ракурсі не лише її бездіяльності, а й тої опіки, яку вона надає справжнім злочинцям. Але час висновків настане не раніше, ніж ми розповімо про те, що сталося рік тому, 14 липня 2003-го, зі старшим сержантом міліції, співробітником Управління державної служби охорони при УМВС України в Донецькій області Андрієм Подсєкайлом. >>

Наталія ЛЕБІДЬ

Спорт

Не згаси вогонь холодом долонь

Незвично людні як на буднiй день, оточені міліцейським кордоном вулиці, майданчики з різноманітними розвагами й конкурсами, зграйки дівчат і хлопців у футболках з логотипами «Кока-Коли» й «Самсунга» — словом, святкова метушня у нібито звичайний, несвятковий понеділок. Навіть для людини непосвяченої було очевидно: цього дня у Києві відбувається щось надзвичайне. Утім особливої інтриги не було: якщо хтось і не бачив масованої реклами по телебаченню та не чув відповідних повідомлень по радіо, тисячі яскравих плакатів, які рясніли по всьому місту, пояснювали: 5 липня до нашої столиці прибуває олімпійський вогонь. Про те, як нелегко було власникам рекламних «лайт-боксів» та біг-бордів домовитися з організаторами цього урочистого дійства (останні вимагали, аби всі до одного рекламні щити на шляху олімпійського смолоскипа були безкоштовно віддані під розміщення відповідних повідомлень), відомо тільки кільком сотням обізнаних та тим фірмам, чию рекламу на час урочистостей перемістили з центру на периферію. Зрештою, навряд чи «пересічних» громадян засмутив той факт, що понеділкову столицю віддали найпопулярнішому в світі солодкому газованому напою й виробникам корейської техніки — вони радо брали прапорці й повітряні кульки з відповідними логотипами й весело прямували до найближчого «пункту» на шляху олімпійського вогню — попри всі реклами, подивитися на дійство, якого Київ не бачив уже майже чверть століття, хотілося всім. >>

Вадим АВДАСЬОВ

Еллада гуляє, УЄФА роздає «слонів»

Сотні тисяч співвітчизників зустріли футбольну збірну Греції, яка прибула з Португалії до Афін із Кубком чемпіонів Європи. Щойно літак приземлився в афінському аеропорту, натовп, весь синьо-білий від смугасто-хрестових національних прапорів, заспівав гімн Греції. Першим із лайнера з почесним трофеєм у руках вийшов капітан збірної — Теодоріс Загоракіс, визнаний УЄФА кращим гравцем чемпіонату. За ним — тренер Отто Рехагель. Усе це грецьке телебачення транслювало в прямому ефірі. Футболісти, які отримали державні й навіть церковні нагороди, були й кумирами велелюдного свята, і його безпосередніми учасниками. А німець Рехагель по цьому подовжив контракт із грецькою федерацією до 2008 року. >>

Кубок Стенлі приїде в Україну з Мінська,

Дехто вже почав хвилюватися з приводу можливого неприбуття до столиці України головного хокейного трофею —Кубка Стенлі, виграного нещодавно вихованцем київської спортшколи Русланом Федотенком із клубом «Тампа-Бей». Мовляв, ця акція — не естафета олімпійського вогню, тут щедрих спонсорів не знайдеш, та й тривати «гостини» енхаелівського трофея мають якихось півдоби, тобто часу для реклами торгових марок і державних діячів обмаль. Та й керівництво бідного, обділеного увагою українського хокею нібито не надто горить бажанням ускладнювати собі життя організаційними питаннями, пов'язаними з Федотенком, Кубком Стенлі, їх прийомом та охороною. Але нехіть Києва приймати головний приз НХЛ виявилася, слава Богу, лише чутками. Як з'ясувала «УМ», уже існує оргкомітет з організації перебування Кубка Стенлі в Україні. >>

Інф. «УМ»

За 112 років – уперше в Києві

Найпочесніший трофей «найшвидшої у світі гри» почав свою історію з 1892 року, коли сер Фредерік Артур, лорд Стенлі, придбав у магазині за 50 доларів приз для нагородження кращої команди канадського хокею. З 1910 року цю функцію взяла на себе Національна хокейна ліга, а з 1926-го Кубок вручають лише клубам, що входять до її складу. Кубок Стенлі не може стати власністю якоїсь команди, а вручається на певний час переможцеві розіграшу. >>

ХРОНІКА

>>

Політика великим планом

Старт дає надія

Здавалося, насправді виборча кампанія почалася вже давно, коло кандидатів окреслене, способи й засоби як їхньої боротьби за булаву, так і боротьби проти них — теж. Четверте липня плюс мінус день виглядало лише як формальний пункт у плані заходів ЦВК. Але варто було в ці дні відбутися кільком подіям за участю головних пошуковців президентського крісла, і навколовиборча масовка усвідомила багато чого нового. Перший тиждень липня став лакмусом для всіх «великих перегонів-2004». >>

Дмитро ЛИХОВІЙ

Як Ющенко став «агентом Кремля,»

У тих полтавців, які ще сумнівалися, що президентська кампанія-2004 буде напрочуд брудною й «чорною», останні сумніви в цьому зникли ще напередодні старту передвиборчої боротьби. «Допомогли» переконатися в тому, що певні сили не зупиняться ні перед чим, аби не втратити владу, антиющенківські листівки-фальшивки, якими в ніч із 1-го на 2 липня знову закидали Полтавщину. Цього разу «компромат» стилізований під відкритий лист голови Соціалістичної партії Олександра Мороза «до громадян України». Зовні ці папірці нагадують справжні листівки соціалістів зі зверненнями їхнього лідера до співвітчизників: аналогічні шрифти, вихідні дані, макетування, є фото Олександра Олександровича на рожевому тлі (хоча у фальшивці воно інше, не надто презентабельне). Щоправда, народний депутат, перший секретар Полтавського обкому Соцпартії Степан Бульба, котрий минулої суботи влаштував у обласному центрі прес-конференцію з цього приводу, знайшов й інші формальні відмінності фальсифікованої листівки від «натурпродукту». І повідомив, що, за даними соціалістів, цю брудну паперову «бомбочку» молодики торбами розносили як по під'їздах багатоквартирних будинків, так і по найвелелюдніших громадських місцях, включаючи вокзали. Причому про подібні знахідки повідомляли не тільки з різних районів Полтавської області, а й із сусідніх Сумщини та Харківщини. >>

Василь НЕЇЖМАК

ІнФорУМ

До побачення на «Євробаченні»

Учора до столиці прибули директор «Євробачення-2005» Сванте Стокселіус та адміністративна рада конкурсу. Протягом тижня вони уважно розглядатимуть об'єкти, де український оргкомітет пропонує провести конкурс. Наступного року Києву доведеться прийняти більше мільйона гостей — співаків із командами, фанатів-шанувальників, журналістів та й просто «музичних туристів». А вже сьогодні слід панові Сванте показати, де всі ці «паломники» співатимуть, підтанцьовуватимуть і житимуть. >>

Марина БАЛАБАН

«А тепер вам, альпіністи, доведеться злізти...»

Коли оперативна група Бершадського райвідділу внутрішніх справ о третій годині ночі приїхала за тривожним викликом, очам міліціонерів відкрилась дещо незвична картина. На фасаді райцентрівського Будинку культури, зависнувши в повітрі на альпіністському спорядженні, на рівні вікон другого поверху орудували два верхолази. Вони вже перерізали за допомогою автогена металеві грати і намагалися спеціальними ножицями з довгими ручками перекусити з'єднувальні кільця, аби безперешкодно потрапити до магазину, розташованого в приміщенні навпроти. >>

Вiктор МЕЛЬНИК

250 «мізків» — 8 цілей тисячоліття

9—11 липня 2004 року в Києві відбудеться Всеукраїнський молодіжний саміт ООН — 2004 «Цілі розвитку тисячоліття: розвиток когерентних партнерських відносин». Саміт збере більше 250 молодих людей — представників молодіжних організацій та самоврядування з усіх регіонів країни, які за кілька днів мають розробити конструктивні підходи для вирішення цілей тисячоліття. Останні, до речі, було затверджено 2000 року на Саміті тисячоліття главами країн-членів Об'єднаних Націй. >>

Ой заграй мі, музиченьку!

Відтепер на кобзі може заграти кожний, хто вміє грати на гітарі. Чернігівські майстри поєднали ці два інструменти в один. І вийшов гібрид кобзи та гітари. Корпус від стародавнього козацького інструменту, гриф та струни — від сучасної шестиструнної гітари європейського зразка. А все для того, щоб зробити національний інструмент популярним. >>

Олексій ГАЛЧИН Ганна ТРАВІНЦЕВА

Людина, що жила небом

Іронія долі: літаками Ігоря Сікорського літають президенти Америки, його ім'я всесвітньо відоме, а на батьківщині, у Києві, навіть немає вулиці його імені. Ще будучи студентом КПІ, Ігор Сікорський побудував декілька гелікоптерів і літаків-біпланів. На жаль, два його гелікоптери, збудовані у 1910 і 1911 роках, так і не змогли піднятися у повітря через несприйняття тодішньою владою революційних ідей. Але авіаконструктор був упевнений, що майбутнє — за важкими швидкісними машинами. І робота принесла молодому інженерові заслужену славу. Його запрошують на посаду головного конструктора авіаційного відділу Російсько-Балтійського заводу. Саме тут розквітає інженерний талант Сікорського, під керівництвом якого було сконструйовано низку оригінальних літальних апаратів. >>

На птахах — до Афін

Якщо вам десять-дванадцять років і страшенно хочеться поїхати на Олімпійські ігри, то тут є два варіанти. Можна почекати, доки підростете і заробите самотужки на омріяну поїздку, а можете зробити ще простіше: виграти конкурс дитячого малюнка «Visa. Олімпійські фантазії» і отримати в нагороду незабутню подорож. Та ще й повезти з собою батьків! Саме в такий спосіб свого часу вже побували на Олімпійських іграх 133 дітей із 35 країн світу. Українці таку можливість цьогоріч отримали вперше. >>

Приватних краєвидів на всіх не вистачає

Ще не так давно глухе карпатське село Поляниця, що належить до Яремчанської міськради, завдяки стрімкому впродовж кількох останніх років розвитку гірськолижного курорту «Буковель» стало відомим чи не на всю Україну населеним пунктом, куди потягнулися на відпочинок багаті співвітчизники. Деяким із них тутешні краєвиди так припали до душі, що захотілося у перспективний гірський грунт, здебільшого на мальовничих околицях села, пустити глибокий приватновласницький корінь. Однак ці бажання не завжди збігалися з обмеженими можливостями раніше розпайованої поляницької землі. >>

Іван КРАЙНІЙ

Корейські пейзажі в діамантах

Цими днями в Музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків відкрилася нова виставка. Але цей факт, можливо, і не так би привернув увагу пересічних громадян, якби не одне «але»: більшість виставлених полотен презентують один із нових видів корейського образотворчого мистецтва, що називається «посокхва». >>

«Мою сім'ю» поцупили на ходу

Черкаські даішники й досі дивуються випадку, який трапився на трасі неподалік міста Сміли, біля кільця, названого в народі «Журавель». Саме там, як повідомив «Україні молодій» В'ячеслав Харченко, працівник прес-служби Черкаського обласного управління ДАІ, водій «фури» з Полтавщини трохи пригальмував вантажівку, аби розібратися з дорожніми знаками. >>

Людмила НІКІТЕНКО

Кролівник-губитель

Серійними крадіжками домашньої живності сьогодні вже нікого не здивуєш. Як і причетністю до цієї брудної справи неповнолітніх. Однак нещодавно патрульна група Полтавського райвідділу міліції затримала справжнього юного «унікума». Як з'ясувалося, шістнадцятирічний полтавець Сергій мав досить заможних батьків, персональний комп'ютер та інші атрибути сільського благополуччя. При цьому був більш ніж самостійним: ніде не працюючи і не навчаючись, наймав у обласному центрі квартиру і жив окремо від батьків. >>

Василь НЕЇЖМАК

Політінформація

Від нашого фонду — до вашого фонду

Днями Фонд державного майна оголосив ім'я переможця конкурсу з продажу 92,11 відсотка вуглевидобувної компанії «Павлоградвугілля», що на Дніпропетровщині. Ним став Авдіївський коксохімічний завод (Донецька область), який запропонував за пакет акцій 1401,1 мільйона гривень при стартовій ціні 893,9 мільйона. «Завершився конкурс з Павлоградвугілля — ФДМУ підставив своє могутнє плече під державний бюджет», — радо повідомив головний «приватизатор» Михайло Чечетов. При цьому варто нагадати, що Фонд здійснив цей продаж лише після того, як знизив ціну пакета на 30 відсотків. Новими власниками Павлоградвугілля стали дві донецькі компанії — System Capital Management (президент компанії — Рінат Ахметов), яка має 57,93 відсотка акцій Авдіївського КХЗ, та «АРС» (15,16 відсотка). >>

Тетяна КОВТУН

Драма «500 тисяч»

Учора під вечір в Україні з'явилися перші офіційні кандидати у президенти: на засіданнi ЦВК зареєстрували Вiктора Ющенка, Олександра Ржавського, Олександра Мороза i Вiктора Януковича (документи вiд Прем'єра напередоднi принiс його уповноважений Володимир Рибак). А от лідеру Слов'янської партії Базилюку не пощастило, адже на порядку денному засідання Центрвиборчкому стояло рішення не про його реєстрацію, а про відмову в ній. >>

Володимир СЕМКІВ

«Наружка» «чєсть імєєт»

Генпрокуратура нарешті пояснила, з яких міркувань минулого четверга порушила справу за фактом публікації в британській «Індепендент» (у статті Аскольд Крушельницький оприлюднив «витік» інформації з таємного відділу МВС — зовнішнього стеження — про шпигування за Гонгадзе за вказівкою керівника «наружки» Пукача, який керувався настановами тодішнього міністра Кравченка та Президента Кучми). Як повідомив заступник керівника прес-служби ГП Юрій Бойченко, справу порушено за фактом розголошення даних досудового слідства (ч. 2 ст. 387 КК України). За його словами, у статті «Індепендент» назвала прізвища співробітників МВС, отож «група правоохоронців, згаданих у публікації, звернулася до Генпрокуратури з вимогою захистити їхню честь та гідність». Слідчі готові вислухати всіх у цій справі, «нехай і Крушельницький приходить», каже чиновник прес-служби ГП. Водночас на запитання журналістів, чи буде допитано спікера ВР Володимира Литвина, речник Генпрокуратури не дуже впевнено відповів: «Я думаю, що Литвин прийде». >>

Тарас ЗАКУСИЛО

Херсонщину — «селянам»

Процес кадрових перестановок у регіонах триває: учора Президент Леонід Кучма своїм указом призначив «губернатором» Херсонської області Сергія Довганя, звільнивши з цієї посади Анатолія Юрченка. Мотиви приходу нового голови традиційні: треба, мовляв, значно покращити економічний стан регіону, вирішити питання промислових підприємств тощо, бо за цими показниками Херсонщина, виявляється, посідає останнє місце серед «великого розмаїття регіонів». Ці сентенції, знову ж таки, вже традиційно пролунали з вуст «головнокомандуючого» главами облдержадміністрацій, Прем'єр-міністра Віктора Януковича, який представив області нового керівника. >>

Зоряна КРІТ

Агітка радянського штибу

Про те, як казилася місцева влада в очікуванні візиту на Дніпропетровщину Віктора Ющенка, тоді ще просто лідера блоку «Наша Україна» та народного депутата, «УМ» розповідала досить детально. До чого тільки не вдавалися підлабузники столичної Банкової, щоб люди якомога менше почули Віктора Андрійовича: і дезінформаційні «качки» запускали, і підозрілих молодиків з антиющенківськими настроями, на вигляд підпилих і розбурханих наркотиками, напускала... >>

Культура

Неллі Корнієнко: Ми — на порозі художньої революції. В поезії, прозі, театрі, музиці

«Центр Леся Курбаса — відкрита зона. Приходь — фантазуй і працюй, засукавши рукави. Тобі жити у третьому тисячолітті, почни сьогодні». Цей заклик — з каталогу-есе «Центр Леся Курбаса». Рішення уряду стосовно того, що Київ мусить мати оазу нової думки, експериментального театру, фундаментальної науки, було ухвалено десять років тому. І тільки сьогодні ми маємо надію на те, що Центр нарешті завершить свій аварійно-будівельний марафон довжиною у дев'ять років — і розпочне у власному приміщенні своє, сказати б, стаціонарне існування. А за час життя «на вулиці» він створив «нішу», де генеруються нові ідеї, де працює і ризикує талановита молодь. У доробку Центру — 10 міжнародних конференцій, 19 вистав, деякі з них було запрошено у різні країни на гастролі й фестивалі (Франція, Канада, Росія, Австрія, Польща, Швейцарія, США та ін.). Низка науковців пройшли стажування у Королівському театрі Великої Британії. Центр видав 7 наукових монографій, серед них — книга-номінант Шевченківської премії, лауреат премії Котляревського; перша за багато десятиліть колективна монографія «Український театр. ХХ століття», побудована на принципово нових методологіях, на перетині кількох наук. Центр провів кілька етапів двох міжнародних проектів: «Майстер-класи світової режисури — Україні» та «Вільна iнноваційна академія театру».
Директор Центру Леся Курбаса, доктор мистецтвознавства і член-кореспондент Академії мистецтв України Неллі Корнієнко вважає, що ХХІ століття буде гуманітарно-природничим і на передній край вийде культура. >>

Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА

Смачне життя

Про тонкощі корейської кухні і не тільки

Одна справа читати про кухні народів світу, ще інша — куштувати страви у вітчизняних ресторанах, де національність кухарів не завжди відповідає задекларованій кухні, і зовсім інша — бути безпосереднім учасником кулінарного процесу на батьківщині страви. Мій знайомий кілька років пропрацював за контрактом у Південній Кореї, тож про нюанси і тонкощі кулінарії цієї країни я почула з перших уст.
Слов'янському люду непросто звикати після українського борщу з пампушками та вареників до досить-таки незвичної корейської кулiнарiї. По-перше, страви надзвичайно гострі, щоб нищити мікроби спеціями, — це викликано відповідним спекотним кліматом. Спочатку їсти просто неможливо, але згодом звикаєш. По-друге, смак дуже специфічний, тому «для адаптації» необхідно чимало часу. >>

Ірина КОСОНОЦЬКА

КОНКУРС «ЯГОДА-МАЛИНА»

Полунично-ягідні «жнива» у розпалі, а отже, продовжують надходити ваші листи, любі наші читачі. І хоча ціни на полуниці цього року сягнули небачених досі висот (мабуть, полуниці для кращого визрівання поливають бензином, який різко підскочив у ціні, бо іншого виправдання такій дорожнечі я не знаходжу), проте наш народ таким не залякаєш — у когось своя грядка полуниць чи кущ смородини, а хто й до родини навідається, отож, упевнена, жодна українська родина без солодких делікатесів узимку не залишиться. >>

Калейдоскоп

Як до двох додати два й по складах читать слова...

Те, що в Голлівуді точиться загальна безперервна суперечка, хто ж з акторів «най-най», якось само собою зрозуміло. Але іноді суперництво між зірками виглядає ну просто безглуздим. Надто ж коли ідеться про вищість чийогось природного розуму. >>

Юлія КРУТОГРУДОВА

Благодійна роздягальня

Доброчинність буває різною, іноді навіть... голою в прямому сенсі цього слова. Скажімо, популярна американська співачка Мейсі Грей як пообіцяла, що роздягнеться, аби зібрати гроші на благодійні цілі, то так позавчора й зробила. Сталося це, щоправда, не в її рідних Штатах, а в Лондоні. Закликавши охочих відкрити гаманці, аби побачити зірку в чому мати народила, 28-річна Мейсі справді профігурувала на вечірній акції лише в туфлях на високих каблуках. >>

Юлія КРУТОГРУДОВА

Живіт у худих — наче гумовий?

Цей безглуздий чемпіонат мало того що є традиційним, так проводиться ще й аж із 1916 року. Поїдання публікою хот-догів чи іншого подібного харчу на швидкість — саме таким чином нью-йоркський ресторан «Натан» відзначає День незалежності США. Новий рекорд у справі поглинання булок із сосисками належить японцю Такеру Кобаясі, котрий за 12 хвилин увіпхнув собі всередину 53 з половиною хот-доги. >>

Інф. «УМ»

Фільм довжиною в тисячу років

Американець Сем Реймі, режисер популярних нині блокбастерів «Людина-павук» і «Людина-павук-2», повідомив, що сподівається створити документальний фільм, зйомки триватимуть не багато не мало, а тисячу років. Як інформує «Ассошіейтед Пресс», Реймі пропонує розмістити в кожному великому місті США по камері, яка зніматиме по одному кадру (1/24 секунди) о 12:00 кожного дня, і так — ціле тисячоліття. Тривалість картини після монтажу складе трохи більше чотирьох годин. Таким чином, століття вкладеться лише в 25 хвилин екранного часу. >>

Самійло ФОЛЬКСВАГЕН