Про тонкощі корейської кухні і не тільки

07.07.2004
Про тонкощі корейської кухні і не тільки

Корейцi вiддають перевагу харчуванню у фаст-фудах.

      Одна справа читати про кухні народів світу, ще інша — куштувати страви у вітчизняних ресторанах, де національність кухарів не завжди відповідає задекларованій кухні, і зовсім інша — бути безпосереднім учасником кулінарного процесу на батьківщині страви. Мій знайомий кілька років пропрацював за контрактом у Південній Кореї, тож про нюанси і тонкощі кулінарії цієї країни я почула з перших уст.

      Слов'янському люду непросто звикати після українського борщу з пампушками та вареників до досить-таки незвичної корейської кулiнарiї. По-перше, страви надзвичайно гострі, щоб нищити мікроби спеціями, — це викликано відповідним спекотним кліматом. Спочатку їсти просто неможливо, але згодом звикаєш. По-друге, смак дуже специфічний, тому «для адаптації» необхідно чимало часу.

      Звісно, такі гострі страви хочеться чимось запити. Найпопулярніший напій у Кореї — пиво. Ні в яке порівняння з нашим чи, скажімо, німецьким або чеським воно не йде, проте його охоче п'ють, бо корейці великі патріоти і підтримують вітчизняного виробника, а на весь імпорт накладають значне мито, тому пити корейське не лише патріотично, а й значно дешевше. Так, скажімо, російська горілка там коштує 30 доларів за півлітра, а корейська (соджу) — 2,5-3 долари за 2 л, і це при тому, що соджу має лише 22 градуси, та ще й солодковата на смак. Є ще одна особливість у корейців — вони дуже мало п'ють чаю, зате полюбляють кока-колу.

      А ще корейці пишаються тим, що вони дуже питуща нація. У них популярні корпоративні вечірки, а особливо пікніки з барбекю. «Наші» шашлики їм дуже смакують, але для них це велика морока — готувати м'ясо для шашлику. Взагалі, південні корейці — люди з високим достатком, тому вдома ніхто їжу не готує. В Кореї поширена мережа фаст-фудів, їжу чи просто філіжанку кави в яких можна замовити на дім.

      Корейська кухня багато в чому схожа на китайську, в ній також в основному використовують рис, овочі, вироби з борошна, рибу, сою, бобові. Продукти з молока корейці не вживають.

      У найдорожчих ресторанах подають запеченого вугрa як найбільший делікатес і, звісно, собачатину. На цьому я попросила зупинити оповідь і не вдаватися у подробиці про життя і смерть безневинних сірків.

      Головною стравою корейської трапези є рис, до якого подають найрізноманітніші страви. На стіл перед кожним ставлять окремі чашки для рису і супу, а все інше розташовують у центрі столу, звідки кожен бере собі їжу. Їдять корейці ложками і спеціальними паличками.

      У корейській кухні є й свої, лише їй притаманні національні страви, такі як кімчхі (овочева гостра страва з квашеної капусти чи редьки), хве (страва з сирої риби), куксу (локшина домашнього приготування з прісного тіста, її подають до м'ясного чи курячого бульйону, в який для гостроти додають перець, сою, кімчхі).

      Улюблена страва корейців — пулькоги, це шматочки волового м'яса, засмаженого у конусоподібному казанку просто за столом; попередньо його вимочують у маринаді із соєвого соусу, кунжутної олії, кунжутного насіння, часнику, зеленої цибулі та інших приправ. Корейці віддають перевагу гострим, пряним стравам, тому червоний перець — основна приправа в їхній кухні.

      Важливе місце в раціоні корейців займає суп, без якого не обходиться майже жодна трапеза. На стіл також подають страви з морепродуктів, м'яса чи птиці, зелених овочів, трав і коренеплодів.

      Взагалі агрокультура корейців набагато випередила нашу. Таких овочів і фруктів мій знайомий в Україні навіть не бачив, проте ніщо не зрівняється за смаком і ароматом з нашими помідорами, огірками, яблуками чи полуницями. Вирощені на самих добривах, корейські дари землі значно поступаються за смаковими якостями нашим. А от різні корінці, особливо жень-шень, дадуть фору всім нашим агрокультурам, разом узятим. Їх додають майже в усі страви (можливо, через це корейці практично й не хворіють?). Держава має виключне право на вирощування жень-шеню, і його вистачає не лише для внутрішнього ринку, а й на імпорт.

      Десерт у корейців, принаймні те, що пропонували нашим співвітчизникам, складається з тостів, на які накладають нашатковану білокачанну капусту із солодкою кукурудзою, майонезом і цукром. Торт, яким довелося ласувати, був виготовлений з бататової картоплі з кремом. Взагалі корейці мало їдять солодощів, зате багато фруктів.

 

Морква з кальмаром  по-корейськи

      Інгредієнти: кальмар, морква, рослинна олія, цибулина, соєвий соус, сіль, червоний пекучий перець, кунжутне насіння, адзи-но-мото*.

      Приготування: філе кальмара очистити від плівки і промити в холодній воді. Потім тушку на 1—2 хвилини (не більше!) опустити в киплячу воду. Знову промити філе холодною водою і нарізати соломкою. Одночасно готувати моркву (нарізати соломкою, трошки посолити, за деякий час відтиснути від соку). Підсмажити цибулю, нарізану кільцями. Усі продукти вистудити, потім — змішати, додати соєвий соус. При цьому важливо не переборщити із  соусом — при його великій кількості салат втрачає вигляд і смак. Тепер додати солі (при необхідності), перець, кунжутне насіння й адзи-но-мото. Ще раз усе перемішати і ...покласти в холодильник до наступного дня.

      *Адзи-но-мото (глутамат натрію, вейдзин, адиномото) — білий кристалічний порошок, що підсилює і покращує смак багатьох страв; розведений із сіллю у воді, нагадує за смаком суміш курячого та грибного бульйонів. Саме він надає специфічного смаку стравам країн Південно-Східної Азії.

      P.S. Гадаю, якщо насправді замінити цей екзотичний порошок сумішшю курячого та грибного  бульйонних кубиків, смак страви не постраждає.


Хве з оселедця по-корейськи

      Інгредієнти: Оселедець — (хоча можна використати й іншу рибу: палтус, лососеві — нерка, кета; а також підійде тріска чи мінтай) 1 кг, морква 0,5 кг (можна використовувати моркву і редьку), столовий оцет 200 г, соєвий соус 20 г, одна цибулина, часник 10 г, червоний пекучий перець — до смаку, рослинна олія 10 г, кунжутне насіння 1 г, цукор 30 г, сіль — до смаку.

      Приготування: Очищене від шкірки і кісток філе риби нарізати соломкою завдовжки 5 см і завширшки 0,5 см. Викласти в емальований посуд, налити оцет і перемішати. У такому вигляді залишити на 20—30 хвилин. Тим часом нарізати тонкою соломкою моркву,чи редьку, чи їх суміш і трошки посолити. Потім рибу відцідити, дати, щоб стекла. Змішати рибу з овочами, додати сіль, цибулю, нарізану соломкою, часник, кунжут, адзи-но-мото, цукор. Додати ще солі до смаку.

Смажений рис із креветками і м'ясом

      Інгредієнти: 250 г  фаршу зі свинини, 125 г фаршу із пісної яловичини, 4 посічені зубчики часнику, 0,5 ч. л. кориці, 2 подрібнені стеблини зеленої цибулі, 0,25 ч. л. перцю чілі, 2 ст. л. сілантро, 1 ст. л. рибного соусу (продається у магазинах східних продуктів), 2 яйця, 0,5 скл. борошна, 2 ст. л. олії.

      Рис: 2 збитих яйця, 3 ст. л. олії, 1 дрібно посічена цибулина, 1 подрібнений зубчик часнику, 1 ст. л. імбиру, 4 свіжих стручки перцю чілі (можна сушеного, але будьте обережні з цим продуктом — надто гострий), 120 г порізаної шматочками курятини, 120 г очищених маленьких креветок, 3 скл. рису.

      Приготування: змішати фарш зі свинини, яловичини, перець, сілантро, часник, корицю, зелену цибулю, чілі, яйця, соус. Скатати маленькі кульки, обваляти їх у борошні та смажити на олії 5 хв. Вистудити і тоненько порізати.

      Рис: розігріти на сковороді 1 ст. л. олії і підсмажити на ній збиті яйця. Вистудити і тонко порізати.

      Розігріти решту олії на сковороді і смажити цибулю, часник, чілі та імбир 30 сек. Покласти курку, фрикадельки з фаршу, креветки і смажити ще 5 хв. Додати рис і смажити ще 3 хв. Покласти порізані яйця, перемішати і подавати до столу дуже гарячим.

  • Кріпчик-петрушка кучерявляться

    Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>

  • Поласуємо полуничкою

    Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>

  • Від кулешу і ніг не поколишу!

    Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>

  • Лимонадна прохолода і насолода

    Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>

  • Сонце в цеберку!

    «Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>

  • Знімаю капелюха

    От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>