Кабінет Міністрів вніс «маленьку правочку»у відому постанову від 4 лютого, якою визначався західний напрямок транспортування нафти трубопроводом «Одеса-Броди». Власне, задля цієї «поправки» і було видано Постанову від 5 липня — «Про внесення зміни в пункт 1 Постанови «Про заходи з підвищення ефективності використання системи магістральних нафтопроводів», яка, стверджує УНІАН, є в розпорядженні цього інформаційного агентства. Новий документ короткий — він тільки рекомендує у згаданому вище пункті 1 «...слова «у напрямку з Одеси на Броди» виключити». Отже, уряд знову довів своє, наче взяте з анекдотів, хитре українське нутро: і про реверс нічого не сказав, а водночас і однозначність прямого використання «труби» анулював. Словом, уряд не «з'їв» аверс, але добряче «надкусив».

Науково-експерементальне судно, бойова лодія «Сварог», дітище чернігівських майстрів, що вже має на своєму рахунку унікальну експедицію Шовковим шляхом, знову вирушає у подорож. Тепер же маршрут українських відчайдухів у зв'язку з проголошенням Року Польщі в Україні пролягатиме через Білорусь до Польщі. «Ми стартуємо у Києві 10 липня і плануємо пройти славнозвісним історичним торговельним Бурштиновим шляхом, який поєднував Візантію, Київську Русь з Прибалтійськими країнами», — розповідає капітан «Сварога», директор міжгалузевої лабораторії історичних досліджень НАНУ Сергій Воронов. На відміну від попередніх морських експедицій (а було їх у послужному списку пана Сергія вже шість), цьогорічний похід пролягатиме через Київське водосховище, Прип'ять, Західний Буг. Відтак новітні козаки пройдуть практично всю південну частину Білорусі. Унікальним має бути перехід Дніпробузьким каналом, який наразі не працює. «Спеціально для нас його відкриють — майже за 100 останніх років ми будемо першими, хто пройде цим каналом», — каже пан Сергій.

Учора в селі Росоша Липовецького району, що на Вінниччині, ховали Романа Гензерського, смерть якого породила багато чуток. Тіло загиблого, доставлене у цинковій труні, вдома переклали в іншу. Як офіційно повідомило Міністерство оборони України, миротворець помер внаслідок пострілу в голову з автомата АКС-74 і що це було самогубство; версію про нещасний випадок через необережне поводження зі зброєю не підтверджено. Прес-служба Міноборони також розповсюдила повідомлення, що незадовго до смерті Роман написав рапорт із проханням залишитися в Іраку на наступний строк. Зовсім інше говорять родичі й односельці хлопця. Джерело в сільраді Росоші повідомило власкору «УМ» Віктору Мельнику, що у повторному паталогоанатомічному висновку йдеться про випадкове вбивство і що куля увійшла ззаду.

«...У лютому 2002 року Руслан Хамаров близько десятої години вечора у барі «Комфорт» познайомився з Ольгою Живицею. Запросив її до себе у гості. Випили пляшку коньяку, після чого вступили в інтимні стосунки. Опівночі між партнерами виникла сварка (підсудний стверджував, ніби Ольга вимагала надмірної плати і погрожувала зв'язками «баті, високого посадовця»). Хамаров почав її бити, а потім узяв ніж і наніс кілька ударів у шию. Труп виніс на подвір'я і кинув у колодязь, а пальто своєї жертви відніс на сміттєзбірник у центрі Бердянська...