Юлія Калина: Перед стартом у мене тремтіли руки

Юлія Калина: Перед стартом у мене тремтіли руки

Україна — країна найсильніших у світі людей. Таке доволі гучне твердження можна часто почути з легкої подачі журналістів чи у приватних розмовах. А й справді — вітчизняні боксери, майстри єдиноборств чи «стронгмени» чимало постаралися, аби ця думка мала право на існування. Намагаються не відставати й наші важкоатлети. На недавньому чемпіонаті світу в корейському місті Гоян вони посіли восьме командне місце з дев’ятьма медалями в активі.

Уродженка Маріуполя Юлія Калина стала єдиною представницею жіночої частини «синьо–жовтих», яка повернулася додому з нагородами — її здобутком стали три «бронзових» відзнаки у вазі до 58 кг. Якщо врахувати, що для 21–річної дівчини це був перший старт такого високого рівня, то її результат можна вважати дуже вдалим. Кореспондент «УМ» знайшов надію української важкої атлетики вдома, в Маріуполі, й по телефону розпитав про деталі успіху й плани на життя. >>

Тетяна Стебловська: Акторська професія захищає мене від життєвих катаклізмів

За спиною — роки, міста, драми, радості й багато ролей. Попереду — праця й сподівання. Тетяна Стебловська «виткана» з ностальгії й молодості, з оптимізму й суму, з наївності й гумору, з музики і величезного досвіду. Напевно, тому вона однаково близька людям старшого віку й молоді: для одних вона добра мудра бабуся (няня в «Дяді Вані» або ж Памела в «Моя дорога Памела»), для других — сучасна астропсихолог Софія у «Спалюємо сміття» (Emрty trash), для третіх — зворушлива Свиня–ангел у «Звичайній історії», для четвертих — гротескова Пташиха у «РехуВІлійЗОР»і ...

Тетяна Стебловська у своїй професії вміє практично все: грати гострохарактерні ролі (комедійні, драматичні й трагедійні), співати: о, як щиросердно в її виконанні звучать стародавні романси; а колись вона у Київському театрі естради грала у мюзиклах «Шахрай мимоволі», «Серенада Сонячної долини», «Кіт Леопольд», «Відьомські жарти», виконувала монологи гумористів і сатириків. Тетяна Володимирівна виступає з концертними номерами на радіо й телебаченні, знімається в українських та російських кінофільмах і телесеріалах, співпрацює з різними столичними театрами, проте рідним для неї є Київський академічний Молодий театр. Це той стрижень, навколо якого концентрується її акторське життя.

Ще навчаючись у школі, вона відвідувала народний театр у Жовтневому палаці, там грала, приміром, з Іриною Дукою і Давидом Бабаєвим, нині народними артистами, у «Колегах» Василя Аксьонова, «В дорозі» Віктора Розова. По закінченні Театрального інституту Тетяні захотілося, незважаючи на те, що батьки були людьми авторитетними, зі зв’язками (мама Ольга Юровська — примадонна київської оперети, тато Володимир Стебловський — директор театру імені Франка, потім театру імені Лесі Українки), самостійності. За запрошеннями їздила в різні міста, наприклад до Миколаєва, Дніпропетровська. Після того як у журналі «Театр» була надрукована її велика фотографія і стаття про неї, одержала з Самарканда запрошення на роль Вальки в «Іркутській історії».

Згодом — повернення до Києва: Тетяна Стебловська сімнадцять років успішно працює в Театрі естради, та у лиховісні дев’яності він припиняє своє існування. Коли запропонували роботу кілька київських театрів, Тетяна Стебловська вибрала саме Молодий театр, оскільки знала, що його через місяць–два має очолити Станіслав Мойсеєв, вона бачила його спектаклі в київських театрах імені Лесі Українки й імені Івана Франка, у ТЮГу, їй був цікавий цей режисер, хотілося з ним попрацювати, тим паче що, коли режисер приходить до колективу, для нього все починається ніби з білого аркуша, всі рівні, немає шлейфу взаємин. Це дуже важливо — взаємини будуються в роботі. У Молодому пролетіли 14 років... >>

Андрій Парубій: Головне завдання — не допустити «ківаловщини»

У Центральній виборчій комісії розгорнулася боротьба за посади в окружних виборчих комісіях. Згідно із законодав­ством, кожен із кандидатів має отримати однакову кількість посад у керівництві ОВК. Цього тижня довкола цього виник скандал: в окружкомі №188 (Херсонщина) з посади секретаря було знято представника Віктора Ющенка, а натомість призначено людину Віктора Януковича. Команда діючого Президента відстояла в суді свою квоту.

Утім уповноважений представник Ющенка у ЦВК Андрій Парубій застерігає, що в цьому випадку може йтися про далекосяжну домовленість. На його думку, штаби Тимошенко та Януковича хочуть поділити посади між собою. Під час інтерв’ю пан Парубій також розповів про внутрішню «кухню» роботи ЦВК. >>

Хто недочув європейських партайгеносе?

На з’їзді Європейської народної партії (вона, до слова, широко представлена в Європарламенті), головна частина якого відбувалася 9 грудня в Бонні, були присутні й українські ідейні її союзники — «Наша Україна» та БЮТ. Перших представляли голова ради партії, вона ж очільник секретаріату Президента України Віра Ульянченко, та голова виконкому «Нашої України» Роман Безсмертний. Других — особисто лідерка БЮТ Юлія Тимошенко. Як помітили українські тележурналісти, представники України сиділи в різних секторах зали. Різні враження вони винесли й із самого з’їзду європейських правоцентристів. >>

Феномен кампанії

Віктор Ющенко ввійшов у трійку призерів президентських перегонів. Принаймні про це свідчить опитування, проведене Національним інститутом стратегічних досліджень. За даними опитування, чинного главу держави готові підтримати 9,5% виборців. Серед фаворитів змін немає: у Віктора Януковича — 32,7%, у Тимошенко — 18,8%. >>

Мамо, а ти не мене шукаєш?

Однорічна Катруся із Закарпаття, дворічний Максимко з Севастополя, одинадцятирічна Наталя з Донеччини — загалом триста дітей із різних регіонів України — стали першими учасниками масштабної програми «Цій дитині потрібна родина». Всі вони — вихованці дитячих будинків або інтернатів — можуть стати членами й вашої родини. Хочете всиновити дитину, але не можете зважитися? Значить сайт sirotstvy.net, який запрацював на початку грудня, саме для вас. На ньому вперше виставлені фото та відео реальних дітей, яким потрібна сім’я. Можливо, очі цих малюків стануть тим останнім аргументом, якого так не вистачає потенційним батькам... >>

Кандидат–хабарниця

мПро цю справу почали швидко забувати чотири роки тому. Наприкінці грудня 2005 року головний військовий прокурор РФ Олександр Савєнков повідомив, що кримінальне переслідування Юлії Тимошенко (екс–Прем’єра визнали винною в організації підкупу посадовців Мініоборони РФ) припинено на підставах, що не реабілітують — у зв’язку із закінченням терміну давності. Тоді цю новину підхопили всі ЗМІ Росії й України, які цитували зокрема й такі слова пана Савєнкова: «За російським законодавством вона визнана особою, що вчинила злочин!». Місяць потому — у січні 2006 року, на одному з міжпартійних форумів БЮТ Юлія Тимошенко з президії направила руку з якимись папірцями в зал і сказала однопартійцям, що це і є постанова російської військової прокуратури, згідно з якою вона визнана невинною. Мовляв, справу закрито не лише за відсутністю складу злочину, а й події злочину. Дивно, прокурор офіційно перед камерами заявив одне, а пані Юля у колі «своїх» — інше. При цьому уявну постанову, яку вона демонструвала, поближче ніхто так і не побачив. За чотири подальші роки опозиційна лідерка БЮТ знову стала Прем’єр–міністром, а всі якось підзабули, що чарівна очільниця Кабміну «визнана особою, що вчинила злочин». Тобто, згідно і з російським, і українським та й будь–яким іншим законодавством, наша пані Прем’єр є ЗЛОЧИННИЦЕЮ! І документи, які явно, а головне — детально, це підтверджують, «УМ» отримала у своє розпорядження вчора, під час прес–конференції Героя України Степана Хмари, директора Антикорупційного центру при Українському юридичному товаристві Сергія Долі та інших. >>

Не вишневі усмішки,

Поняття «гумор» непомітно для стороннього вуха втратило додаток «український» і друкований аналог. Тепер гумор — тільки в телевізорі і, за окремими винятками, лише російськомовний. Не виправив ситуації навіть український телеканал «Гумор ТБ», який нещодавно оселився у кабельних мережах. Він транслює старі випуски російських гумористичних програм, які, у свою чергу, тасують радянські, перебудовчі та не нові російські зразки естрадного гумору зі старими випусками комедійних скетчів Віктора Андрієнка на кшталт «Кримінальна міліція» та повторами вітчизняних розважальних проектів на зразок «За гроші». Тобто кволі сподівання на те, що «Гумор ТБ» буде замовляти в Україні або виробляти власний свіжий та ще й смішний контент, поки що не справдилися. >>

П’ять хвилин батьківської слави

Телеканал «Інтер» продовжує експериментувати зі своїм вранішнім блоком. Через тиждень щобудня в ефірі з’являтиметься п’ятихвилинна програма «Ша­лені татусі». «Ідея створити проект виникла після того, як до нас одночасно зателефонували дружини, коли ми сиділи в ресторані утрьох: Єгор (Бенкендорф — виконавчий продюсер телеканалу «Інтер». — Авт.), Діма (Носиков — співведучий програми. — Авт.) і я, — розповідає Олексій Семенов, ведучий «Шалених татусів», який свого часу отримав «Теффі» як автор, ведучий та режисер проекту «Дитячий адвокат», що виходив на одному з російських регіональних каналів. >>

Іменинник–«інтернаціоналіст»

Про вихід на український ринок MTV Networks — одна з найбільших музичних телемереж у світі, що віщає у 161 країні, оголосила ще влітку 2005 року. Проте весною 2006–го глядач не побачив музичної телепрем’єри. Натомість уже у вересні MTV Networks відкликала у ТОВ «Мрія–ТВ» — першого власника українського каналу — ліцензію на бренд MTV. На початку 2007 року заговорили про поновлення проекту. Інвестором каналу став інвестфонд Horizon Capital. І перший (і поки що єдиний) міжнародний канал в Україні вийшов в ефір. Нещодавно активи MTV Ukraine, за оцінками учасників ринку, за 15 мільйонів доларів придбала медіагрупа «Інтер». >>

Пан пропав

«Матч останньої надії», «пан або пропав» — яких тільки драматичних заголовків не придумували до поєдинку українського й іспанського грандів у Києві. Проте на практиці все виявилося прозаїчніше: гості з Каталонії легко й невимушено довели, що нинішнє «Динамо» їм не рівня. Господарі ж черговий раз пропустили вирішальний м’яч на завершальних хвилинах гри, продовживши сумну традицію останнього десятиліття вибувати з боротьби на груповому етапі Ліги чемпіонів. Якби підопічні Газзаєва втримали хоча б нічию, то продовжили б виступи в Лізі Європи, а так — дивитимуться єврокубкові баталії по телевізору. >>

Воротарі теж забивають

Якщо в групі F, де змагалося «Динамо», на вихід до «плей–оф» Ліги чемпіонів у заключному турі претендували всі чотири команди, то в інших трьох квартетах такої інтриги не було. Навіть у найцікавішій за складом когорті Е всі питання вирішили раніше, тому матчі тут мали, швидше, товариський статус. >>

Нешлюблена Умка

Найбільш інтелектуальна, як її називають, актриса Голлівуду Ума Турман скасувала заручини зі швейцарським мільйонером Арпадом Бассоном, з яким зустрічалася два роки. Як повідомляє «Дейлі Мейл», Ума збирається повернути обручку вже екс–нареченому. А от про причини такого «зіскакування зі шлюбного рушничка» згаданий таблоїд не повідомляє. Взагалі Ума Турман вважається досить таємничою жінкою — може, тому, що намагається не виставляти на люди своє приватне життя, не виносить власне ліричне сміття на шпальти глянцевих журналів і таблоїдів. Так, про її амурний зв’язок журналісти дізналися випадково — папараці застукали Уму та Арпада минулого літа в одному з ресторанів Мілана. >>

ПРИКОЛИ

Худну одразу за трьома дієтами. За однією не наїдаюся. >>

Як Барак на нову медаль

Учора президент США Барак Обама отримав у столиці Норвегії Нобелівську премію миру. Візит Обами до Осло був таким же дивним та викликав таку ж неоднозначну реакцію, як і саме присудження йому найпрестижнішої нагороди світу «за видатні досягнення в міжнародній дипломатії» та за те, що він «дав людям надію на краще майбутнє». Норвежці були неприємно вражені тим, що лауреат сприйняв церемонію вручення премії як повинність, яку слід якнайшвидше відбути та накивати п’ятами. >>

Мур, товщий за Берлінську стіну

Єгипет розпочав будівництво велетенської сталевої стіни вздовж свого кордону з Сектором Газа. Її призначення — припинити контрабанду палестинцями Сектору Газа життєво необхідних товарів та зброї з Єгипту. Після закінчення будівництва, яке триватиме приблизно 18 місяців, ця стіна простягнеться на 10–11 кілометрів у довжину, а її металеві сваї будуть вбиті на глибину 18 метрів під землю. Єгиптянам допомагають у зведенні цього монстра американські військові інженери, які його і спроектували, повідомляє Бі–Бі–Сі. Єгипет тримає план і будівництво стіни в таємниці й відмовляється давати будь–які коментарі. Бі–Бі–Сі дізналася зі своїх джерел, що елементи стіни також виготовлені в США з надміцної сталі, яка пройшла випробування на бомбові удари. Цю сталь неможливо різати зварювальними апаратами. >>

Банківський «Штірліц»

До останнього часу словосполучення «швейцарські банки» неодмінно йшло в парі із синонімом «надійні». Та після того як уряди США та Італії почали тиснути на Швейцарію з вимогами розкрити банківську таємницю й надати їм списки своїх громадян, які тримають на рахунках у швейцарських банках приховані від оподаткування на батьківщині кошти, федеральний уряд змушений був піти на поступки. Відтак слово «надійність» утратило сенс для тих, хто переховує у Швейцарії нечесно зароблені гроші. Черговим підтвердженням цього став скандал, який розгорівся у Франції. >>

Плями на синьому мундирі

Депутат українського парламенту Григорій Омельченко, обраний за списками БЮТ, а нині — позафракційний, вимагає негайно відсторонити від займаної посади заступника Генерального прокурора України Олександра Шинальського та притягти його до кримінальної відповідальності за численні факти зловживань своїм службовим становищем. Окрім того, Омельченко вважає за необхідне покарати і самого Генпрокурора Медведька, який жодним чином не реагував на порушення свого підлеглого. >>

«Будяк» із міністерства

За оцінками Української Гельсінської спілки з прав людини, найбрутальніше цьогоріч порушував права людини міністр внутрішніх справ Юрій Луценко — він став лауреатом антипремії в номінації «За систематичні порушення прав людини». Як повідомили вчора на прес–конференції організатори антипремії, міністр розвіяв усі сподівання, покладені на реформи в МВС. Зокрема, за словами члена правління Інституту «Республіка» Володимира Чемериса, «в цьому році ми бачимо шквал подій: передусім, це заяви Луценка, які порушують презумпцію невинуватості». >>

Параноїку від українофобів

«...Єслі же по злому умислу я нарушу ету мою торжествєнную прісягу, то пусть мєня постігнєт суровая кара совєтского народа, всєобщая нєнавість і прєзрєніє трудящіхся» — це заключне (із чотирьох) речення воєнної присяги, яку Йосип Сталін, член головвійськради РККА, начебто складав 23 лютого 1939 року. Принаймні в такій редакції «клятву ката» тиражують видання русофілів–українофобів навіть після розвалу совдепівської імперії. Цивілізований світ увесь і давно солідаризувався з українським народом, для якого злочинна сутність Йосипа Джугашвілі — доконаний факт, а не версія. >>

Улюбленець долі

Як розповів виданню The Sun партнер артиста Девід Ферніш, вони з Елтоном вирішили, що оплачуватимуть лікування та освіту 17–місячного вихованця Макіївського спеціалізованого будинку для ВІЛ–інфікованих дітей — Лева. Нагадаємо, саме цього малюка з Донеччини хотів усиновити 62–річний артист, перебуваючи у вересні цього року з візитом у дитбудинку. Однак українські закони забороняють усиновлення не подружнім парам, а одностатевий шлюб Джона з Девідом Фернішем у нашій дер­жаві не дійсний. Розрив у віці 62–річної зірки і півторарічної дитини перевищує 45 років, а за українським законодавством це також є перепоною для всиновлення. >>

ФСБ іде. З Криму чи в підпілля?

Російський Чорноморський флот зробив Україні «новорічний подарунок», який голова української Служби безпеки «замовляв» ще влітку: співробітники контррозвідки ФСБ, яка працювала в місцях базування й на кораблях ЧФ, покинули Україну. Про це, з посиланням на анонімне джерело, повідомляє газета «Коммєрсант». За його словами, Крим покинули всі співробітники ФСБ, окрім двох, які зараз перебувають за кордоном на кораблях ЧФ. Усього територію України мають покинути 19 російських «службістів». Українська сторона пообіцяла росіянам не афішувати їхнього «відступу». «І позиція голови СБУ — виконати цю обіцянку», — зазначає джерело. >>

Фатальна жуйка

Коли вночі до чергової частини Конотопського міськвідділу міліції зателефонувала жінка і повідомила про нещасний випадок, міліціонери не сподівалися таке побачити. 25–річний Володимир лежав на підлозі з пошкодженим обличчям, залитим кров’ю. Виявилося, що спотворив обличчя вибух, який стався... у ротовій порожнині. «Швидка» нічим не змогла зарадити хлопцеві — травми виявилися не сумісними з життям. >>

Нічні «месники»

Нічна «варта» з білою фарбою у руках свідомо і, либонь, крадькома попрацювала не по всьому місту моряків, а тільки на в’їзді до нього з боку Ялти. Зокрема схиблені українофоби виправили з державної на російську по одній букві у написанні топонімів «Сімферополь», «Діорама», «Очеретяна», «Сапунгорська». А ще на придорожних рекламних щитах з’явилась велика наліпка «Сєвастополь говоріт по–рускі!». >>