Які наслідки принесла відмова президента Зеленського оголосити мобілізацію до вторгнення? (Фото Офісу Президента)
Від початку Великої війни між військовими і політиками існував неоголошений договір: аналіз правильності управлінських рішень (крім корупції та держзради) залишимо на після війни.
Можна знімати з посад, відправляти у відстойник, але вивчення кримінальності тих чи інших рішень - потім.
Але в голові у Зеленського вже не Перемога, а другий термін. А значить перемагати треба конкурентів. А конкуренти - військові.
Тому договір розірвано. Почалися показові посадки військових.
Чому показові?
Бо арештовувати людину в погонах - абсурд. Вона і так не має права відлучатися з місця несення служби, це само по собі є криміналом.
Так що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та ще й повторна підозра після внесення застави - сигнал іншим військовим.
Але все на світі має зворотній ефект.
Особливо - звинувачення політичного керівництва до військового.
В підозрі генералу пишуть, що командувач ОТУ Харків «неправильно оцінив розвіддані», «не готувався до наступу ворога» й тому має бути притягнений до кримінальної відповідальності.
Чому тоді немає справи про неправильну оцінку 52 розвідувальних інформацій західних розвідок про неминучість вторгнення рф на територію України?
Адже 106 стаття Конституції України чітко визначає, що Президент «приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі ЗАГРОЗИ нападу, небезпеки державній незалежності України»
Які наслідки принесла відмова Президента Зеленського оголосити мобілізацію, підвищення боєготовності військ та введення воєнного стану для виведення ЗСУ на рубежі оборони з одночасною евакуацією населення - ми знаємо: на раніше вказаних за 6 (!) місяців розвідкою напрямках рашисти в лютому-березні йшли без особливих зусиль. Через незруйновані мости по новим дорогам без жодних фортифікаційних споруд для ЗСУ.
Вже 26 лютого росіяни окупували Мелітополь, 2 березня Херсон, 5 березня Гостомель, 2 березня був оточений Маріуполь.
Це вам не «вклинення» ворога під Вовчанськом!
А якщо військові нагадають політикам, що передбачений в 2019-му законодавством План оборони вони отримали за 2,5 місяці до війни, а Стратегічний план застосування ЗСУ, частиною якого є Стратегічний план розгортання ЗСУ так і не був затверджений Верховним Головнокомандувачем?
А якщо спитають, чому до 2019-го на Чонгарі було 21 тисяча українських військ з приданими артилерійськими і ракетними дівізіонами, а в лютому 2022-го там залишився напівкомплектний батальйон морпіхів і 8 саперів на 24 мости?
Або чому після особистої презентації директором ЦРУ напрямків і сил вторгнення росіян саме з Гостомельського аеропорту - головного напрямку російського десанту - було знято бригаду НГУ?
***********************
Влада всю війну відповідає, що такі питання не на часі.
Я впевнений, що у вільній країні, яка веде війну на виживання, будь-які питання на часі.
Не на часі лише політичні справи проти військових.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Примарна ілюзія про завершення війни у 2025 році є шкідливою
Спостерігаю за цією словесною діареєю, яка несеться в соцмережах навколо проблеми створення академічних людей у профільній школі, і ніяк не можу зрозуміти, чому ті, від кого вона йде, не усвідомлюють елементарних речей. >>
Так, усі радіють кожному обміну. І всі вдячні за кожне врятоване життя. Але ця радість не скасовує відповідальності перед Героями оборони Маріуполя. >>
Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>
У Києві, у Національній філармонії України, відбувся щемкий концерт «Польовий і Польова» із проєкту «Звільнена музика», спрямованого на деколонізацію українського музичного простору та повернення імен і творів, які в радянські часи цілеспрямовано витісняли. >>
Командири усіх підрозділів поліції вже зараз повинні мати реальний бойовий досвід - бо інакше вони не можуть забезпечити правопорядок у країні, де значна частина населення має бойовий досвід і де ворожі терористичні акти - звичайний сценарій ймовірної небезпеки. >>
Ми багато говорили про роль молоді у творенні нашої держави, про той вибір, який кожен із нас робить щодня. Бо Україна сьогодні — це не лише про страшні виклики, це, перш за все, про нашу з вами можливість формувати власну, унікальну траєкторію розвитку. >>
