Відтанцював

Позавчора у своєму будинку в Лос–Анджелесі помер 57–річний голлівудський актор Патрік Свейзі. У січні минулого року лікарі діагностували в нього важку форму раку підшлункової залози і відвели Патріку приблизно ще два роки на життя. Шанси на одужання були мінімальними, тому останнім часом Свейзі відмовився приймати ліки, але не відмовився від інших захоплень свого життя: скільки міг, знімався в детективному телесеріалі «Звір» (дотепер з’явилося 13 серій), не відмовлявся від алкоголю та сигарет і курив навіть під час хіміотерапії. У дорослі роки він викурював по три пачки щодня. Цей популярний актор був великим життєлюбом, тому вирішив піти, не розлучаючись із задоволеннями. >>

День, який змінив Білорусь

Серія політичних зникнень прокотилась Білоруссю у 1999—2000 роках. Почалося все у травні 1999–го, коли зник колишній міністр внутрішніх справ Юрій Захаренко. Через чотири місяці невідомі викрали екс–голову Центрвиборчкому Віктора Гончара та його товариша, підприємця Анатолія Красовського. Гончар та Захаренко на той час вважалися найактивнішими діячами антилукашенківської опозиції. Майже за рік, у липні 2000–го, — зникнення оператора російського каналу ГРТ Дмитра Завадського. Білоруська опозиція покладає вину за зникнення всіх цих людей на владу і вважає, що нею створено спеціальні «ескадрони смерті». Президент Лукашенко ж повторює, що розслідування цих гучних справ — справа його честі. Скидається на те, що честь його вже десятиліття під сумнівом. >>

Уряд Норвегії: старе по–новому

Позавчора в Норвегії відбулися вибори, на яких громадяни мали обрати 169 депутатів Стортінга (парламенту). Головними суперниками були лівоцентристська коаліція (до її складу входять Норвезька робітнича партія, Соціалістична ліва партія та аграрна Партія центру) на чолі з прем’єр–міністром Єнсом Столтенбергом та права опозиція. Правляча коаліція, яку норвежці називають «червоно–зеленою», та опозиція мали приблизно рівні шанси, але, за оприлюдненими вчора попередніми результатами, з незначною перевагою переміг владний альянс, здобувши 86 мандатів. Так норвежці винагородили уряд за те, що їхня країна, на відміну від інших держав Європи, пройшла через світову фінансову кризу практично безболісно, а рівень безробіття найнижчий в Європі — три відсотки. >>

На Саяно–Шушенській не спрацював захист

Учора в Росії спеціальна комісія мусила назвати причини аварії на найбільшій у країні Саяно–Шушенській ГЕС, жертвами якої стали 74 робітники. Утім оприлюднено було лише попередні висновки: причиною стали «недоліки в експлуатації ГЕС та неспрацювання систем захисту», повідомляє «Інтерфакс», посилаючись на короткий коментар Ростехнагляду. >>

Вілла в обмін на геройський черевик

Учора надвечір перед брамою багдадської тюрми натовп іракців чекав, коли ж вийде на волю їхній новий національний герой — журналіст Мунтадар аз–Зейді. Цей 29–річний чоловік уславився на весь світ тим, що на прес–конференції 14 грудня минулого року відважився кинути в американського президента Джорджа Буша своїм черевиком (у мусульман це вважається жестом великої зневаги) і назвав того «собакою». Так Мунтадар хотів помститися за розпочату американцями війну на його Батьківщині. >>

Вип’ємо за те, щоб ні вашим, ні нашим...

Вибухонебезпечну ситуацію на Новокаховському заводі «Таврія» вирішили нейтралізувати шляхом продажу пайових акцій обох протиборчих сторін банку «Південний». Далі врегулюванням ситуації займуться так звані «антикризові менеджери». Про це кореспонденту «УМ» повідомив нинішній директор заводу Олександр Сидоренко. Відомо, що головному акціонеру компанії Валерію Шамотію належить 68% акцій, директору агропромислової фірми «Таврія» Олександру Сидоренку — 27%, а ще 5% цінних паперів мають на руках робітники цього підприємства. «Я вважаю це рішення правильним. Воно дозволить владнати конфлікт, а також зберегти працездатність підприємства», — вважає Сидоренко. Загалом банк «Південний» устиг викупити за ці тижні уже до 95 відсотків акцій підприємства. Голова правління банку Вадим Мороховський вже зустрічався з колективом підприємства, щоб обговорити подальші перспективи, і певен: «Таврія» буде стабільно працювати й розвиватися. >>

Колія в народ

Найпопулярніші способи пересування серед наших політиків — поїздки автомобільним або авіаційним транспортом. Мало хто з державних діячів користується залізницею — наймасовішим транспортом в Україні. Тому запрошення поїхати на Хмельниччину із головою СП Вірою Ульянченко в поїзді було дуже оригінальним.

На світанку Віра Іванівна прибула на Київський залізничний вокзал. На пероні чекав «Подільський експрес» — швидкісний електропоїзд, який із Києва до Хмельницького іде чотири з половиною години.

«Востаннє я їздила електричкою в 2004 році, до речі, з Віктором Ющенком, — розповіла Віра Ульянченко. — Цього разу вибрала залізницю, бо дуже багато чула про комфортний електропоїзд і хотіла побачити в реальності. Крім того, це зручніше, ніж автомобілем: час у дорозі той самий, але є більше місця. Зрештою, це економія для секретаріату. У державі зараз економічна скрута, нам треба заощаджувати». >>

БЮджеТ на марші

Учора відбулася подія, на яку українське суспільство з нетерпінням чекало ще з середини минулого тижня: уряд оприлюднив свої розрахунки бюджету на 2010 рік. Як і передбачала наша газета, Кабмін використав тайм–аут максимально. І, за свідченнями очевидців, що брали участь в обговоренні, варіант кошторису, який розглядали в суботу, радикально відрізнявся від документу, що його затвердили в понеділок. Тобто, цифри «заокруглили» у привабливіший перевиборчий бік. >>

Генерал проти «губернатора»–3

«Нещодавно мені зателефонував керівник служби міністра (внутрішніх справ), який запропонував, щоб я з начальником УМВС в області, керівниками УСБУ, прокуратури та апеляційного суду зібралися у вузькому колі з керівником МВС (Луценком). Аби ми в цьому вузькому колі за його присутності вияснили все між собою і вийшли на «нульовий варіант». Але я на такі компроміси йти не бажаю і не піду. Відтак уже в понеділок з’явився матеріал із фальшивими звинуваченнями на мою адресу в ефірі одного з телеканалів. Це є просто система цькування! На мою думку, це політичне замовлення», — каже глава Тернопільської облдержадміністрації Юрій Чижмарь, продовжуючи «мильну оперу» у стосунках із керівником обласної міліції, генерал–лейтенантом Віталієм Максимовим. Днями сторони обмінялися черговими ударами. >>

Імпічменту не буде

Конституційний Суд «забракував» закон про тимчасові слідчі комісії, який міг би реалізувати механізм імпічменту Президента. Згідно із цим законодавчим актом, підставою для ініціювання питання про усунення глави держави в порядку імпічменту та утворення спеціальної слідчої комісії є подання, підписане більшістю депутатів від конституційного складу Верховної Ради, підписи яких не відкликаються. >>

Корона для Богоматері з трояндою

Райцентр Чортків на Тернопільщині давно не бачив такого грандіозного духовного дійства, яким стала нещодавно коронація ікони Матері Божої Святого Розарію. Історія цього незвичайного вже своїм зображенням образу (на ньому Матір Божа тримає в руці троянду) непроста і цікава. Корені її сягають ще в XV століття, коли ікона зберігалася в містечку Островня неподалік білоруського Вітебська і була відома, як Островецька. У 1654 році, рятуючись від експансії російського православ’я, католики–домініканці перевезли ікону до Львова і встановили у храмі Святої Марії Магдалини. Саме там образ прославився тим, що впродовж десяти років біля нього чудесним чином зцілилися й одержали іншу Господню благодать майже сотня віруючих. Відтак польський король Ян Казимір подарував чудотворний образ домініканському костелу в Чорткові. Тут майже три століття ікона була у великій пошані серед парафіян. >>

Ми були–були на селі!

ічим досі не примітне село Водяники на Черкащині після цьогорічної зими стало знаменитим далеко за межами області. Адже тут запрацювала гірськолижна траса — найбільша в центральній Україні. Тепер любителі екстремального спорту передають інформацію про черкаське село із вуст в уста. >>

Гіркий цукор

Більше тисячі тонн дешевого цукру отримала область із запасів Держкомрезерву. Переважну частину солодкого товару продали, а понад 100 тонн цукру в Херсоні люди так і не розкупили. Причина одна — прострочений термін придатності й надзвичайно низька якість. >>

Підземна проблема

Наприкінці літа у Харкові сталася довгоочікувана для мерії подія. Юлія Тимошенко під час візиту до регіону дозволила передати місцевий метрополітен у власність територіальної громади і навіть розпорядилася виділити з державного бюджету 75 мільйонів гривень на продовження будівництва Олексіївської лінії підземки. >>

Актуально вдивитися в Гоголя

Наївно думати, що в культурно–художньому комплексі «Мистецький арсенал» реалізується формула «Лувру» чи «Ермітажу», та реально бачити, як стіни війського заводу в минулому з 11 вересня стали місцем паломництва митців. Театральний режисер, продюсер Влад Троїцький три роки тому задумував фестиваль сучасного мистецтва «Гогольфест» як приватну ініціативу, але коли торік його відвідало 50 тисяч глядачів, дійство автоматично переросло на проект державного масштабу. Цьогорічний старт це ще раз підтвердив. >>

Ленінізм у мистецтві: ніж та сірчана кислота

Мистецька кар’єра Василя Седляра була стрімкою. Хлопець із Полтавщини приїхав до Києва вчитися малюванню. Ще до російської окупації встиг закінчити художнє училище і вступити до щойно відкритої за гетьманату Академії мистецтв — у майстерню професора Михайла Бойчука. Через десять років в усіх на вустах уже буде «бойчукізм» — авангардний напрям, що на рівних «змагався» з модерним європейським мистецтвом на Венеційських бієнале 1930–років. Першим номером поруч Бойчука був саме Седляр. В інших термінах це зафіксують пізніше київські енкаведисти: «Націонал–фашитстська група Бойчука–Седляра». >>

Література родом із дитинства?

Будь–який письменник, крім того, що пише, час від часу має презентувати свої книжки як за допомогою медійних засобів, так і під час живих зустрічей із читачами. Відвідавши на своєму віку чимало презентацій та зустрічей як із вітчизняними, так і з закордонними виробниками літературних цінностей, можу, попри всю розмаїтість цих дійств, зробити певні узагальнення. >>

Обстеження «без галочки»

Давним–давно, коли я ходила до школи, початок нового навчального року знаменувався не лише зміною розкладу, появою складніших предметів та боротьбою за «посадочні місця» поближче до дошки. Для того щоб отримати допуск до споживання граніту науки, і першокласники, і старші діти мали пройти профілактичний огляд в «айболитів». Цікаво, що благородна мета шкільних медоглядів — виявлення проблем зі здоров’ям на ранніх стадіях — досягалася не завжди. Особливо у старших класах, коли ми мусили самотужки оббивати пороги поліклініки, щоб отримати бажаний штампик «здорова» чи «патології не виявлено». Пам’ятаю, що ніхто не був у захваті від нескінченних черг на медогляд: ні лікарі, яким треба було пропустити за день масу народу, ні справді хворі люди, які з видимим невдоволенням чекали своєї черги під кабінетом, ні самі школярі, на яких лікарня навіювала нудьгу. Тому найчастіше «огляд» полягав у короткому обміні фразами на кшталт: >>

Легкість пиття

Хоча на календарі вже й осінь, проте сонце ще часто викликає спрагу. А це означає, що не пізно згадати про крюшони — слабоалкогольні напої з сухого вина, лікеру чи сиропу з додаванням мінералки чи шампанського та фруктів. До речі, грайливе «крюшон»,— що у перекладі з французької не що інше, як глечик, — подають і в спеціальних крюшонницях, і в кавуні чи дині. >>

Вечеря наосліп

Темрява — мрія компанії, коли на тарілці за святковим столом залишається останній шматок делікатесу: при світлі всі інтелігентні люди відмовляються від останнього шматка на користь інших, а в темряві ... все інакше. Поєднати темряву і їжу вперше додумалися французи — у 1999 році в Парижі відкрився ресторан Dans le noir? («У темряві»). Проект був не просто розважальним, а й соціальним — офіціантами в ресторані працювали незрячі, а співзасновником закладу став Фонд Поля Гінуа для сліпих людей. Щоб замовити столик, охочі інколи чекали по кілька днів, черги й ажіотаж супроводжували відкриття цього модного місця. Потім аналогічні ресторани за системою франчайзингу відкрилися в Лондоні, Брюсселі, Берліні, Цюріху, Лос–Анджелесі й Москві. Причому російський власник темного ресторану, відомий офтальмолог, професор Ігор Медведєв бідкався в інтерв’ю: «Як я, офтальмолог, сам не міг до такого додуматись». Писали, що професор Медведєв планував відкрити такі ж ресторани в Санкт–Петербурзі, Ризі та Києві. Мабуть, завадила криза. >>

Вигравати можна й без льоду

Позавчора матчем проти «Гомеля» київський «Сокіл» відкрив новий хокейний сезон в Україні. Це був поєдинок уже 5–го туру чемпіонату Білорусі, куди після двох років у російській вищій лізі кияни повернулися до давніх знайомих. Тут нас прийняли з обіймами, адже саме українці разом із «сябрами» стояли біля витоків Східно–європейської хокейної ліги, яка п’ять років тому й трансформувалася у відкриту першість Білорусі. >>

Молоді йдуть

Саме так народжуються нові зірки: у 20–річному віці вони беруть гору над 15–разовими переможцями турнірів «Великого шолома». >>

Га-га, яка смішна Леді

Невгамовна Бейонс продовжує збирати врожай нагород. Цього разу R&Bкоролева перемогла у трьох із дев’яти номінацій премії MTV Video Music Awards, на які була висунута. У тому числі в найпрестижнішій — «Кліп року», за відео на пісню Single Ladies (Put a Ring on It). >>

Розчавлений молитвою

Недарма в народі кажуть: застав дурня молитися, він і лоба розіб’є. Як свідчить приклад австрійця Гюнтера Лінка, у богомільній пристрасності таки варто не передати куті меду, бо можеш потрапити до Всевишнього значно раніше, ніж хотілося б. >>

ПРИКОЛИ

Відтоді, як я вступив у товариство анонімних алкоголіків, доводиться пити під псевдонімом. >>

Ашгабат—Київ: без зупинок

У столиці Туркменії — Ашгабаті — у рамках візиту Президента України Віктора Ющенка відбулася його зустріч у форматі «віч–на–віч» із Президентом Туркменістану Гурбангули Бердимухамедовим. Головна тема розмови, поряд із угодами в аграрній та транспортній сферах, — створення двосторонньої ділової ради, збільшення товарообігу та «згладження» негативного для нас торговельного сальдо — можливість прямих поставок туркмен­ського газу до нашої держави. >>

А татусів... два!

Ситуацію взялись коментувати навіть у Міністерстві у справах сім’ї, молоді та спорту України. Тут заявили, що, за українським законодавством, Елтон Джон не може стати батьком 14–місячного ВІЛ–позитивного хлопчика Лева. Як уже писала «УМ», днями артист відвідав спеціалізований будинок для ВІЛ–позитивних дітей у місті Макіївка на Донеччині й зізнався журналістам, що не проти разом зі своїм партнером Девідом Фернішем всиновити українського малюка. >>

«Нечиста» бухгалтерія

Як розповіли «УМ» у прокуратурі Львівської області, пані Тимчишин, яка працювала на керівних посадах у львівській філії «Укрсоцбанку», загалом примудрилася заволодіти коштами вкладників на суму 4 483 904 гривень 74 копійки. >>

І мені випишемо, і тобі випишемо...

Поки Україну лихоманить кризою й простим смертним урізають зарплатню й надбавки, деякі чиновники примудряються ще й нагороджувати «себе коханих», либонь за «героїчне» виживання в таких умовах. Правоохоронці Криму продовжують розслідування діяльності міського голови Сімферополя, «регіонала» Геннадія Бабенка, який з 26 листопада 2008–го року по 26 серпня 2009–го нарахував самому собі 161 тисячу гривень премій «за зразкове виконання службових обов’язків». >>

Не поділили храм

У центрі конфлікту — храм, який передали громаді, що перейшла під юрисдикцію Української православної церкви Київського патріархату. Суперечка виникла після того, як 28 серпня відбулися збори села, під час яких затвердили зміни і доповнення до статуту громади, згідно з якими Свято–Покровська парафія села Жукля перейшла у підпорядкування Чернігівської єпархії УПЦ КП, а відділ у справах релігій Чернігівської облдержадміністрації перереєстрував храм. Причиною зміни конфесії стала відсутність у селі постійного священика. >>

Без пафосу і помпи

Сьогодні надвечір на головних майданах Києва і Львова відбудуться заходи з ушанування пам’яті Георгія Гонгадзе, зниклого дев’ять років тому, а також усіх загиблих за роки незалежності українських журналістів. На відміну від попередніх років, організатори і учасники акції не обмежаться традиційним запалюванням поминальних свічок, оскільки нещодавнє затримання головного виконавця вбивства журналіста Олексія Пукача дає підстави сподіватися на близьке завершення розслідування цього резонансного вбивства. >>

Три няньки однієї вулиці

Є ідеї невмирущі. Такі, як задум реконструювати Андріївський узвіз. Зародився він іще при мерові Омельченкові, а потім — після тривалої хвороби з рецидивами — помер. Іншими словами, Андріївський узвіз залишили у спокої. Минулого року в міської влади знову засвербіли руки таки утнути щось на найпопулярнішій київській вулиці. Наприклад, звести пару–трійку багатоповерхівок. «УМ» тоді детально досліджувала проблеми Андріївського узвозу, спілкувалася з галеристами, яких викидали на вулицю, з дирекцією музею Булгакова, чиє спокійне існування також опинилось під загрозою. Але потім дострокові перевибори столичного голови відволікли увагу владців. >>

З люттю і без совісті

Ним виявився «друг» сім’ї громадянин С., який тривалий час надавав допомогу покійному в організації виставок. За словами затриманого, мотивом злочину стала «раптова лють» у момент обговорення майбутньої роботи з організації виставки у Херсоні. Нагадаємо, 10 вересня міліціонери знайшли скривавлені тіла 59–річного художника Олександра Бережного та його дружини Тетяни (Бережний був членом Спілки художників СРСР й України. — Авт.). >>