Ми були–були на селі!

16.09.2009
Ми були–були на селі!

Відбудована Свято–Вознесенська церква у Водяниках. (Фото автора.)

ічим досі не примітне село Водяники на Черкащині після цьогорічної зими стало знаменитим далеко за межами області. Адже тут запрацювала гірськолижна траса — найбільша в центральній Україні. Тепер любителі екстремального спорту передають інформацію про черкаське село із вуст в уста.

Минулими вихідними у селі теж було багатолюдно. Адже Водяники святкували своє 650–річчя. Численні гості поприїздили з Черкас, столиці і навіть Грузії. Втім сільчани, зустрічаючи посла Грузії в Україні Григола Катамадзе, зовсім не дивувалися. У Водяників давня дружба з кавказькою країною: навесні 1944 року, визволяючи село, загинув Герой Радянського Союзу Вахтанг Чіковані. Тут він і похований. У центрі Водяників установлено погруддя героя, а в сільській школі, котра носить його ім’я, облаштовано музейну кімнату. «Я вдячний, що в цьому славному селі так добре бережуть пам’ять про Вахтанга Чіковані. Три роки тому я приїжджав у Водяники. Приємно, що село разюче змінилося, як і вся Україна, котра стала мені другою батьківщиною», — зазначив посол бездоганною українською й пообіцяв організувати поїздку групи водяницьких школярів до Грузії.

Після покладання квітів до погруддя Вахтанга Чіковані та пам’ятника загиблим у роки Великої Вітчизняної війни святкування ювілею Водяників перемістилося за село — у Совиний Яр, де між пагорбами хлюпоче чистою водою цілий каскад ставків.

Зі сцени у Совиному Яру співали Ніна Матвієнко, Віктор Павлік, Михайло Поплавський. Поплавському так сподобалося у Водяниках, що він пообіцяв переїхати туди жити. Після виступу київських гостей у небі над Совиним Яром спалахнув святковий феєрверк. Влаштували свято колишнім односельцям почесні громадяни Водяників — черкаський «губернатор» Олександр Черевко, київський бізнесмен і керівник підприємства «Сіріус» Микола Щербина та генеральний директор Уманського тепличного комбінату Микола Гордій. Усі вони виросли в цьому селі й не забувають про своє коріння. Завдяки їм у селі є газ і асфальт, тут збудовано сучасний завод із заморожування фруктів та ягід. Цьогоріч у Совиному Яру було зведено дерев’яну Свято–Вознесенську церкву. Вона є точною копією сільської козацької церкви, знищеної колись більшовиками...

Загалом же презентів село отримало чимало: школа одержала три комп’ютери, кольоровий принтер, спортивне спорядження, місцевий ФАП — медичне обладнання і скутер, сільська рада — комп’ютер.