Обама-мама

Дружина Барака Обами — Мішель та їхні дві доньки стали «фірмовим знаком» виборчої кампанії. Мішель подавала себе ефектно й успішно справлялася з усіма викликами жадібних до сенсацій ЗМІ. За Мішель не помітили жодної значущої помилки, яких удосталь наробили впродовж кампанії і колишня претендентка в кандидати від Демократичної партії Хілларі Клінтон, котра має восьмирічний досвід перебування в ролі «першої леді», і кандидатка у віце–президенти від Республіканської партії Сара Пейлін, яка виношує плани посісти в майбутньому крісло в Білому домі. >>

Батюшці Сидору — від онука Молотова

Цікавий документ днями опублікувало інтернет–видання «Закарпаття–он–лайн». Це повідомлення з Москви на адресу протоієрея Дмитрія Сидора, який останнім часом розвинув бурхливу діяльність під прапорами русинського руху, прийнявши на мітингу т. зв. «Акт провозглашенія возсозданія русинськой государственности». Цитуємо лист мовою оригіналу: >>

Бюджет — на переробку?

Президент Віктор Ющенко закликає уряд відкликати із Верховної Ради проект бюджету на 2009 рік. Старий фінансовий припис, за словами глави держави, більше не відповідає реаліям у зв’язку з фінансовою та економічною кризою. «Очевидно, бюджет, який засланий у парламент, не є предметом для обговорення. Ми повинні обговорювати інший бюджет», — сказав Ющенко вчора, виступаючи на засіданні Ради національної безпеки. Він звернувся до міністра фінансів Віктора Пинзеника з проханням розробити новий проект державного кошторису. >>

Цьому дам, цьому не дам

Позачергова сесія Сумської облради знову вимушено звернулася до питання «Про внесення змін до обласного бюджету на 2008 рік». Спонукав до цього протест обласної прокуратури, яка заявила, що попереднє рішення порушує Конституцію та Бюджетний кодекс. >>

Пошито не з б/у

Ідею впорядкувати торгівлю секонд–хендом урядовці виношують давно. А протягом останніх місяців Міністерство економіки ретельно готувало проект постанови про заборону імпорту в Україну одягу та інших використовуваних виробів як давальницької сировини (з метою перешивки та переробки. — Авт.). Зазначимо, це була одна з головних схем потрапляння дешевого одягу в Україну. Інші шляхи завезення — під маркою «гуманітарної допомоги» чи «товарів, як були у використанні». Днями ж уряд затвердив відповідний проект постанови. >>

ШТРАФбат на дорогах

Уже за тиждень українські водії за власну неуважність чи свідому недбалість за кермом сплачуватимуть значно вищі штрафи — 17 листопада вступають у силу прийняті парламентом зміни, що посилюють відповідальність учасників дорожнього руху. Водії намагаються вирахувати, скільки ж тепер доведеться платити «відступного» даішникам (а що братимуть — переконані всі). А Державтоінспекція обіцяє: хабарництво на дорогах зменшиться, надходження в бюджет за рік зростуть до двох млрд. гривень, та головне — вже зараз статистика засвідчила суттєве зменшення ДТП, адже водії бояться штрафів. >>

Юрій Луценко: Якщо якийсь дурень cхоче роздавати хабарі, то, зрештою, втратить значно більше

— Пане Юрію, як міліція готується до запровадження нових правил дорожнього руху?

— У нас уже зараз, ще до запровадження жорстких штрафів, непогана картина — рік у рік радикально зменшується кількість ДТП, у тому числі зі смертельними наслідками. У цілому за рік — мінус 1300 трупів, поранених менше на десять тисяч. А кількість затримань водіїв за керування автомобілем у нетверезому стані за останні кілька днів зменшилася з традиційних 1400–1600 до менш ніж тисячі. Тобто люди вже починають готуватися до нововведень, стають дисциплінованішими. >>

Червоний листопад — оглянемось назад

Комуністи відзначили річницю свого Жовтня порівняно скромно, це важко було назвати навіть «святкуванням». Масового «завозу товаришів» з регіонів, як у попередні роки, не було. В акції взяли участь щонайбільше півтори тисячі людей, в основному похилого віку. Ані підвищення тарифів, ані економічна криза і пов’язані з нею скорочення працівників, ані нові драконівські штрафи на дорогах — подразники, які в цивілізованих країнах справді виводять на вулиці профспілки і ліві організації, українських комуністів не цікавили. Актуальні питання: «Фашизм нє пройдьот!», «Нєт рєабілітації бандєровцев!» та портрети Леніна, Сталіна, Жукова. Ну і, звісно ж, чинний президент звинувачується у всіх гріхах. Цього року взагалі важко було сказати, для чого ліві «вожді» знову витягли людей на вулиці. >>

«Революційний» розчерк пера?

Виявляється, є–таки меншість, яка святкує свій Жовтень у листопаді, причому в досить нетрадиційний спосіб. Замість покласти квіти до підніжжя бронзового «вождя світового пролетаріату», група осіб цієї ночі направилась до іншого пам’ятника — В’ячеславу Чорноволу, що розміщений на вулиці Грушевського у Києві. Молодики намагались облити монумент фарбою. Звичайно, червоною. >>

Скандинавська осінь

На нас чекає ідеальний уїк–енд, щоб насолодитись осіннім різнобарв’ям. Ясна суха погода, що встановилась у п’ятницю, протримається ще наступні три–п’ять днів. Тож наповнюйте термоси кавою і вирушайте в парк, сквер або просто за місто. Головне — повернутись дотемна, бо вночі буде вже справді зимно — від нуля до мінус двох градусів по всій Україні. >>

Великих упізнавайте по почерку

До Дня писемності і мови в Івано–Франківському краєзнавчому музеї відкрилася виставка «Багатство книги та магія письма», представлена двома розділами. У першому експонуються стародруки, серед яких — цінний оригінал «Русалки Дністрової», виданий у 1837 році, навчальні посібники та художня література ХІХ — першої половини ХХ століть. >>

Маневри з Мазепою

Днями десятки полтавців, котрі прогулювалися Соборним майданом, побачили незвичну картину: поважні люди «тягали» за собою повномасштабний макет пам’ятника гетьману Івану Мазепі, намагаючись визначити оптимальне місце для його встановлення. Але ж, даруйте, депутати міської ради, котрі у серпні нарешті прийняли «історичне» рішення (тисячі їхніх земляків своїми підписами фактично змусили їх це зробити. — Авт.), бачили фото з «прив’язкою» до такого місця на тому майдані, зроблене самими авторами проекту — скульптором Миколою Біликом і архітектором Віктором Шевченком. Заперечень тоді ні в кого не виникало. Але... >>

Українські оглядини лондонського аукціону

Ще кілька років тому аукціонний дім Christie’s для нашої країни був чимось на зразок космічної субстанції — хтось колись там бував, привозив якісь новини, але для більшості людей ця планета і надалі залишалася далекою–далекою. Тепер же цю віддаленість обидві сторони взялися завзято ліквідовувати — третю виставку протягом року презентував днями Christie’s у Києві. Цього разу шедеври, які незабаром будуть виставлені на торги цього аукціонного дому, можна переглянути у фойє Національної філармонії. Вісімнадцять полотен всесвітньо відомих майстрів для публічного перегляду будуть доступні ще сьогодні. >>

Кривокулінський став Тимошенко. І косу відпустить?

За останній квартал майже чотири тисячі українців звернулися в РАГСи з бажанням «стати кимось іншим». «Імена змінюють через немилозвучність, «експонуючи» свої політичні симпатії або просто з дивацтва», — констатують у Міністерстві юстиції. Справді хіба що на спір з друзями або готуючись рушити в божевільню, можна отак піти в РАГС і, замість Сашка Кравчука, назватися Сміхосем Клоуном (перше слово — замінило ім’я, друге — прізвище). >>

П’ятирічка втрачених надій

Минуло п’ять років, відколи Верховна Рада прийняла постанову «Про рекомендації парламентських слухань «Про функціонування української мови в Україні». Ті п’ять років, за які, згідно з положеннями і приписами постанови, державна мова мала утвердитися і зміцнити свої позиції, стали роками її приниження і нехтування. Основоположне твердження документа — «на дванадцятому році незалежності українська мова як державна мова в Україні не набула належного поширення в усіх сферах суспільного життя», яке й спонукало до прийняття постанови, — цілком могло б бути написане й сьогодні. І завтра. І ще через п’ять років, якщо вони минатимуть за сценарієм останніх п’яти.
Здавалося б, завдання однозначне: створення чітких механізмів реалізації вже прийнятих правових документів щодо функціонування української мови і схеми юридичної відповідальності за порушення законів, які регулюють питання використання державної мови. Але, на жаль, ера декларативності ніяк не поступиться місцем ері роботи. Особливо прикро, що ця бездіяльність — на совісті тих сил, які пройшли до парламенту і сформували уряд з емоційними гаслами національного відродження, економічного прориву та культурного стрибка. >>

Слово українізатора

— Я пам’ятаю, для мене першою «нобелівською премією» став лист із Дніпродзержинська від читачів, які купили «Улюблені вірші» «А–ба–ба–ба–га–ла–ма–ги» і касетку. Ці люди російськомовні. І їхня донечка полюбила ці твори, один за одним їх вивчила, почала розказувати. «І ми незчулися, як у родині почали слово за словом говорити українською мовою, — писали вони. — Тепер намагаємося спілкуватися українською, виправляємо один одного, і це все завдяки книжці «Улюблені вірші». Я просто не вірив, що таке можливе. То була найвища похвала, яку я отримав. >>

Русифікація — злочин, який має бути покараний

Головним аргументом політичних сил, які хочуть узаконити панування російської мови над українською в Україні, є те, що російською говорить, як прийнято вважати, більшість українців. Ці сили не хочуть торкатися питання, чому і коли з’явилася так звана більшість. Адепти російської мови принципово не вживають терміну «русифікація», справедливо вбачаючи у ньому викривальний і звинувачувальний для себе зміст. Адже неможливо подавати справу так, як вони кажуть: нібито не внаслідок тотальної русифікації з’явилася горезвісна «більшість», а російська мова природним чином, невимушено і добровільно, сприймалася українцями як послане з неба благо... Немає нічого більш облудного і фарисейського, ніж це твердження. Насправді та «більшість» планомірно, цілеспрямовано й у найбрутальніший спосіб сформована зайшлою, чужою, владою. >>

Розгнівився Бог, що ти живеш у борг

Економічна криза наступила на горло мріям багатьох українців. Кінець дешевим (правда, чи були вони такими?) і доступним кредитам! А значить, багато хто найближчим часом не придбає бажану квартиру чи машину. Отримати пристойну суму грошей на виплат нині практично нереально — лише деякі банки видають кредити, усі інші під різними приводами воліють не зв’язуватися з «прохачами». Аби зараз отримати кредит, позичальнику доводиться погоджуватися на всі «тортури» банків — і ставку, що перевалила за 20–30 відсотків річних, і суворі вимоги, і досить тривалу процедуру розгляду заявки без гарантії «хепі–енду». І навіть... чималі хабарі банківським клеркам. Але й ті «щасливчики», які встигли влізти в борг, нехай не надто розслабляються — не виключено, що банки підвищать відсотки на вже узяті кредити. Фахівці розводять руками: так кредитний ринок реагує на неприємності економіки. І в цьому ми з вами теж винні — не слід було нам, мовляв, загрібати такі доступні чужі гроші. >>

«Це не я, він сам упав!»

Ще одна голлівудська знаменитість виграла судовий процес у нахабного фотокореспондента. Папарацці Елісон Сильва позивався з актором Кіану Рівзом, однак американський суд присяжних, порадившись трохи менше години, відхилив претензію фоторепортера. За словами адвоката Рівза, до такого рішення присяжних схилила та обставина, що Сильва міняв свідчення п’ять разів. >>

Єврокорвет для України

«Корветна програма» — словосполучення відоме кожному, хто хоч якось цікавиться українськими Збройними силами і, зокрема, нашим військовим флотом. У міру того як фізично і морально зношуються ті залишки Чорноморського флоту СРСР, які дісталися Україні внаслідок «братського» переділу з Росією, постає питання: як далі розвивати вітчизняні Військово–Морські сили, аби залишатися морською державою у доволі конкурентному в цьому плані Чорноморському регіоні. Згідно із завданями, які стоять перед ВМСУ, вирішено, що основою майбутнього флоту стануть корвети — порівняно невеликі судна, здатні розвивати досить високу швидкість, призначені для боротьби як з надводними та підводними, так і з повітряними та наземними цілями, які б могли діяти у Чорному та Середземному морях, захищаючи морські володіння України та супроводжуючи важливі торгові судна на кшталт «Фаїни». Після кількох років роботи влітку цього року затвердили ескіз майбутнього українського корвета, технічний проект планують завершити до 30 березня 2009 року. Однак стало зрозуміло: самотужки будувати собі корвети Україна не в змозі. >>

Ан–70 повертається

Замовлення українських Збройних сил, а також перспектива повернення у проект Росії дає підстави сподіватися, що унікальний і багатостраждальний транспортний літак Ан–70 таки запустять у серію. Кабінет Міністрів уже підготував законопроект «Про загальнодержавну цільову оборонну програму створення і закупівлі військово–транспортного літака Ан–70». Наразі тривають державні випробування літака, які мають завершитися 2011 року. До 2010–го на Ан–70 оновлять електронне обладнання. Міноборони планує до 2017–го року закупити 23 літаки, повідомляють в Авіаційному науково–технічному концерні (АНТК) імені Антонова. З 2013 до 2022 року планують також побудувати 39 літаків комерційної версії Ан–70. >>

Кіно не за гроші

Кіно, як мікроби. Той, хто «підхопив» його одного разу, жити без нього вже не може. Винахід «рухомих малюнків» назавжди заворожив частину населення, і одні пішли вчитися професії, щоб отримувати задоволення і за це задоволення отримувати ще й гроші, а інші — все життя знімають без винагороди. Суто заради задоволення. За радянських часів студії аматорського кіно були чи не в кожному великому місті, зараз і на професійний кінематограф грошей не вистачає. Але ентузіасти все одно є, вони на зло розкрученим кіношникам на брак грошей не скаржаться, ідеї з них фонтанують, тому й знімають на рік по декілька фільмів. Любительських. І студії мають, і фестивалі проводять. На одному з них «УМ» побувала, щоб переконатися: доки живуть аматори, кіно було, є і буде. >>

Каноніри

Якось Андрій Курков сформулював запитання: чому в Україні немає книжок про сучасних письменників? Не встиг запитати, як на ринку з’явилося кілька видань, де подано різні погляди на сучасний літературний канон. Отже, книжки яких «канонірів» пропонують сьогодні в книгарнях? >>

Блиск і убогість Боспора

Якщо відпочивальників звідусіль улітку традиційно манить у Криму його курортне Південнобережжя, то археологів із ближнього і дальнього зарубіжжя передусім стародавня Керч. Там одержимий наукою чи романтикою великих відкриттів люд бронзовіє під сонцем винятково з лопатою в руках. Як завше, заради схованих у культурних шарах артефактів Боспорського царства. Цьогоріч, наприклад, розкопки древніх городищ і склепів проводили вітчизняні, російські і польські експедиції, раніше — німецькі й австрійські. Узагалі ж методично перелопачують керченську землю давно, мало не два останні століття. Особливо інтенсивно після того, як російському імператору Миколі І показали казкові скарби скіфського кургана Куль–Оба. Тогочасна Європа ще не мала й гадки про усипальницю фараона Тутанхамона, золото Шлімана (німецького археолога–аматора, що відкрив скарби легендарної Трої. — Авт.), тоді як золота колекція Петербурзького Ермітажу раз по раз поповнювалась сенсаційними знахідками з Керченського півострова. >>

Синьо–жовта «зараза»

Кожне жеребкування підносить любителям інтриги особливі сюрпризи. Інколи навіть складається враження, що трапляється це не випадково. Нині посмішка фортуни відправила на батьківщину форварда збірної України Андрія Вороніна. «Мілан» Андрія Шевченка вже гостював у Донецьку, а тепер до Харкова приїхала «Герта» Ворони. >>

Англія іде

Серед результатів четверга відзначимо тріумф англійських та фіаско португальських команд. Тріо з батьківщини футболу — «Тоттенхем», «Астон Вілла» та «Манчестер Сіті» — разом назабивало вісім м’ячів. Особливо постаралися «Шпори»: лондонці на своєму стадіоні «Уайт Харт Лейн» розгромили загребське «Динамо», яке завжди було відоме як кузня молодих талантів. За господарів 75 хвилин проти своїх колишніх одноклубників відіграв півзахисник збірної Хорватії Лука Модрич. >>