Столичний заплив

Цьогорічна спека б’є усі можливі рекорди. У Києві температурні показники перевалили за 35 градусів — такого «пекла» не спостерігалося в столиці аж із 1881 року. Метеорологи, щоправда, прогнозами не тішать: спека триватиме. Тож кияни продовжують «окуповувати» пляжі. І їх зовсім не стримує той факт, що, за даними КП «Плесо», яке опікується пляжами Києва, офіційний дозвіл на відкриття мають лише п’ять із 12 столичних пляжів — «Дитячий», «Чорторий», «Райдуга» «Тельбін» і «Вербне». Решту слід називати «зонами відпочинку», і купатися там не рекомендують.

Озброївшись картою, кореспондент «УМ» побував у дев’яти популярних місцях для купання столиці і склав свій суб’єктивний рейтинг, оцінюючи пляжі за п’ятибальною шкалою. До уваги бралися наступні критерії: чистота піску, зручність розміщення, облаштування (наявність роздягалень, туалетів, кіосків, душів). Пропонуємо вашій увазі результати цієї «розвідки». >>

Людмила Єфименко: Юра не зміг би зняти гарне кіно без України

Народна артистка України, виконавиця головних ролей у фільмах Юрія Іллєнка «Лісова пісня», «Легенда про княгиню Ольгу», «Лебединое озеро. Зона», «Молитва за гетьмана Мазепу» розповідає «УМ» про роки заборон творчості Іллєнка, його роз’яничарення, фурор на міжнародних фестивалях та останні роки життя. >>

Тінь забутого генія

Він помер стоячи. Не хотів навіть в останні секунди свого життя бути скореним, побореним і слабким. «Його принцип — ніколи не здаватися. Батько завжди піднімався після ударів. Будь-який удар, який був у його житті, — заборона фільмів, заборона бути українцем, заборона книжок, заборона проектів — не зупиняв його. Він піднімався. Хвороба — це теж був виклик, і батько до останнього не хотів зраджувати своїм принципам — ніколи не здаватися», — розповідає «УМ» старший син Юрія Іллєнка Пилип.

Відчуваючи, що ось-ось йому доведеться відійти в інший світ, Юрій Герасимович попросив свого брата допомогти йому скупатися у Дніпрі. Вже відчуваючи останні секунди земного буття, наказав синам підняти його з ліжка, щоб стоячи прийняти виклик смерті. >>

Опускаючи завісу

Сьогодні останній день роботи Одеського міжнародного фестивалю. З конкурсної програми залишилося переглянути ще кілька фільмів, а от журі фактично закінчило роботу: перші дискусії розпочалися ще в четвер і сьогодні на церемонії закриття ми дізнаємося, кого уподобали Йос Стеллінг, Сергій Тримбач, Світлана Сікора, Сергій Чліянц, Грегуар Колен. >>

Інфіковані підручники

Усі знають (чи бодай чули) про інвестиційний «план Маршала», завдяки якому відновлено економіку Європи, зруйновану Другою світовою. І мало хто замислюється: чи було б можливим те економічне диво, якби європейці не переглянули свою недавню минувшину і не вгамували масову ненависть, сколихнуту війною? Уже 1948–го французи зініціювали спільні зустрічі–дискусії з німецькими істориками. За великим рахунком, саме це, а не пізніші митні угоди, започаткувало творення об’єднаної Європи. «Вільні дискусії істориків і ще більшою мірою, зрозуміло, їх виклад через відповідні шкільні посібники — це практика й педагогіка, зорієнтовані на мир», — роблять висновок західні культурологи («Європа та її болісні минувшини». — К.: Ніка–Центр, 2009). >>

Під пресом — «Вільна Одеса»

У ніч на п’ятницю група співробітників міліції у цивільному ввірвалася до приміщення одного з одеських інтернет–клубів, де розміщувався головний сервер інтернет–версії газети «Вільна Одеса». Правоохоронці вигнали з приміщення відвідувачів, побили представника видання і вивели з ладу обладнання. Також вивезли у невідомому напрямку один із системних блоків, розповів «УМ» редактор Володимир Ущаповський, зазначивши, що у знищенні інтернет–версії видання були задіяні співробітники управління Держслужби боротьби з економічною злочинністю управління МВС області. «Причому міліція явно виконувала політичне замовлення: незважаючи на присутність операторів місцевих ЗМІ, що вели відеозйомку, одному з представників «Вільної Одеси» викручували руки і били його», —каже Ущаповський. >>

Нехай темно, зате холодно

Днями столичні енергетики застерегли, що аварійних відключень окремих районів не уникнути: через нещадну спеку мешканці Києва масово скуповують та вмикають кондиціонери, тоді як електромережі цього просто не витримують. Охолоджувальна техніка працює цілодобово і «тягне» від 2,5 до 5 кіловат «на квартиру», тоді як внутрішньобудинкові мережі розраховані на значно менші навантаження. «Наразі компанія вживає спецзаходів режимного характеру. Зокрема, здійснюються переключення мереж та обладнання за особливою схемою залежно від навантажень протягом доби та стану мереж у районах. Це дозволяє оперативно реагувати на зміни та утримувати баланс складної системи електропостачання столиці», — заявив головний інженер АК «Київенерго» Юрій Гладишев. >>

Замкнуло в шостому

Учора о 6:36 по лінії «101» надійшло повідомлення, що неподалік станції «Федорівка» горить шостий (купейний) вагон пасажирського потяга «Москва—Євпаторія». Спалахнувши в приміщенні для провідників, вогонь швидко поширився на ще шість сусідніх купе, а дим системою вентиляції заповнив і решту. Провідники зірвали «стоп–кран» і відчепили вагон, з якого люди почали вистрибувати ледь не на ходу. Услід за постраждалим у степу зупинили чотири потяги на Крим, а рух залізницею перекрили. Пасажирів евакуювали і розмістили в залі підвищеної комфортності вокзалу Мелітополя, де їх забезпечили питною водою, медикаментами та бутербродами; оговтатися від шоку потерпілим допомагали лікарі–психологи, а мерія запропонувала до їхніх послуг два готелі. >>

День флоту — як день перемоги

За сучасною російською традицією, день Військово–Морського флоту Російської Федерації святкують на найменшому й найслабшому з її флотів — Чорноморському, зате — на українській території, у Севастополі. Хоча це свято росіяни відзначають 25 липня, урочистості почалися ще вчора. А на кульмінацію дійства чекають Президента України Віктора Януковича, російського прем’єра Володимира Путіна та московського патріарха Кирила, який саме їздить Україною. Не виключають і візиту президента РФ Дмитра Медведєва, і вже точно приїде скандальний московський мер Юрій Лужков, який свій візит анонсував низкою свіжих заяв про «русскій город Сєвастополь», за які МЗС України цього разу його лише «посварило пальчиком». >>

Прорив через Британію

Двадцять літаків Ан–158 продасть український «Антонов» російській компанії «Іллюшин Фінанс Ко» за 500 мільйонів доларів. Як зазначив гендиректор російської компанії Олександр Рубцов, до кінця року «ІФК» має намір збільшити замовлення на Ан–158 до 60 машин. Наразі росіяни вже замовили також 130 українських літаків Ан–148. Для Ан–158 авіасалон у британському «Фарнборо» є першим виходом у світ, і як тепер видно — цілком успішним. «Сьогодні ми підписали перший контракт на постачання Ан–158. Це дуже важливий результат для всіх учасників програми», — зазначив генеральний конструктор АНТК імені Антонова Дмитро Ківа. >>

Забуті в Альпах

20 липня двоповерховий екскурсійний автобус фірми–перевізника Sas International Transportation, яким люди поверталися додому, зламався на гірській дорозі поблизу французько–швейцарського кордону. Тож 83 українцям, які мандрували по храмах Європи, три дні поспіль довелося жити покинутими напризволяще в Альпах, вислуховуючи день за днем обіцянки представників компанії ось–ось відправити їх додому. «Особа, з якою був укладений договір про транспортне обслуговування, приватний підприємець Сасін Володимир Михайлович (він же і власник автобуса), за умовами договору повинен був надати інший автобус, яким ми могли б за обумовленим маршрутом доїхати додому, — кажуть постраждалі. — Однак уже третій день простоюємо в селищі Жунь (Франція). Умови договору не виконуються». За словами прочан, власник автобуса на другу ніч простою прислав техніка, який, на жаль, не зміг вирішити проблему з транспортним засобом. >>

Митці «розпустили руки»

У парку «Гірка Крістера», що на Виноградарі, розпочали малювати картину, яка невдовзі ввійде в історію як найбільша в Україні й така, що матиме найбільшу кількість авторів. Долучитися до її створення може кожен охочий, а керувати загальним процесом буде відомий художник Геннадій Гутгарц. Він спеціалізується на хепенінгах, у яких процес створення є важливішим за результат. >>

Смугаста «хімія»

Якщо ви вже зараз марите кавунами й нетерпляче поглядаєте на розкладки із зеленими ягодами, мусимо вас застерегти. За словами фахівців Інституту південного овочівництва і баштанництва УААН (Української академії аграрних наук), незважаючи на високу ціну, «користь» для організму від цих ранніх кавунів приблизно така ж, як від сумнозвісного напою «Юпі». І красиво, і нібито смачно, але... як би потім здоров’ям за цю красу не поплатитися! Щорічно медики констатують численні випадки алергічних реакцій на нітрати в людей, що поласували кавунами, вирощеними до початку офіційного сезону баштанних. А в цьому році через аномалії у природі він розпочнеться набагато пізніше, ніж торік. >>

Довга дорога додому

Меморіальні таблички на вулицях Кіровограда не рідкість, проте в цієї — історія особлива. За спогадами очевидців, у 1990 році цю пам’ятну дошку встановлювали ледь не з боями — місцеві комуністи були категорично проти. Прогресивним силам довелося навіть вдатися до хитрощів: і вулицю для встановлення підібрали малозаселену, і матеріал для дошки обрали специфічний — на зернистому граніті вже й 20 років тому ледь виднілися літери прізвища, а зараз і поготів. Проте, якщо добре придивитися, можна прочитати напис позолоченими літерами: «Цю вулицю було перейменовано до 110–ї річниці з дня народження Володимира Винниченка». Так у Кіровоград на початку 90–х поверталася пам’ять про видатного земляка. >>

Сепаратисти всіх країн, дерзайте?

Рішення Міжнародного суду справедливості ООН, який постановив, що проголошена в лютому 2008 року декларація про незалежність провінції Косово від Сербії відповідає міжнародному праву, викликало бурхливу реакцію не лише у фігурантів цієї справи, а й в усього світу. Сторона позивача, зрозуміло, обурена. «Ми ніколи не погодимося з таким рішенням, ніколи не визнаємо незалежність Косова», — наголосив після оголошення вердикту в Гаазі міністр закордонних справ Сербії Вук Єремич. Аналогічна заява пролунала в Белграді з вуст президента Сербії Бориса Тадича. Обоє наголосили, що рішення Гаазького суду є лише консультативним, тому, мовляв, жодних наслідків не матиме. >>

«Не брат ти мені!»

Венесуела розірвала дипломатичні відносини з сусідньою Колумбією, яка звинуватила владу цієї країни в тому, що вона дозволяє перебування на своїй території колумбійських повстанців. «Ми не маємо іншого вибору, ніж із почуття гідності розірвати відносини з братнім колумбійським народом», — заявив президент Венесуели Уго Чавес. І додав, що «з болем у серці» привів у найвищу бойову готовність війська на кордоні з Колумбією, оскільки існує ризик, що президент Колумбії Альваро Урібе, керуючись «ненавистю до Венесуели», може перейти до воєнних дій. >>

Олімп передає естафету юним

Цьогорічні Олімпійські ігри ще зимою відгриміли у Ванкувері, а до відкриття літньої Олімпіади в Лондоні залишається два роки. Тому безсмертні мешканці грецького Олімпу, мабуть, неабияк здивувалися, коли вчора їхній спокій позапланово потурбувала урочиста церемонія запалення олімпійського вогню. Але Зевсу й компанії доведеться звикати: відтепер гості до них заходитимуть частіше. Адже з 2010 року до «звичайних» Олімпійських ігор додається ще й Молодіжна Олімпіада, яка також відбуватиметься раз на чотири роки. Із єдиною відмінністю: в ті роки, коли «ветерани» змагатимуться в зимових видах спорту, молодь виборюватиме нагороди в літніх, і навпаки. >>

Сталін знову в суді

Позавчора в місцевому суді Жовтневого району Запоріжжя було оскаржено спорудження в місті пам’ятника Йосипу Сталіну. Автор позову Дмитро Харьков, координатор громадської ініціативи «Оновлення країни» у Запорізькій області, вважає, що комуністи, які встановили статую біля свого офісу, принизили його честь і гідність, зіпсували архітектуру, де він народився, виріс і мешкає. >>

Справа за автографом Януковича

Позавчора Голова Верховної Ради Володимир Литвин таки підписав ухвалені парламентом скандальні закони про місцеві вибори та про судоустрій і статус суддів. І це при тому, що лише закон про місцеві вибори містить 42 (!) сторінки зауважень Головного юридичного управління ВР. >>

Синьо–жовтий майдан

Рівно 20 років тому перед державною установою в столиці вперше замайорів синьо–жовтий стяг. 24 липня 1990–го за рішенням президії Київської міськради на флагшток перед нинішньою мерією урочисто підняли майбутній Державний прапор України. 2000 року, з нагоди десятиріччя визначної події, Київрада затвердила цю дату як День українського національного прапора у столиці. >>

Кому тиск, а кому й обшук

Навколо відомої «газової» справи тривають пристрасті. Днями нардеп Роман Зварич заявив, що Служба безпеки України чинить шалений тиск на нього та його дружину. Депутат пов’язує це з тим, що він очолює Тимчасову слідчу комісію ВР щодо рішення Стокгольмського арбітражного суду, розслідування діяльності ЗАТ «Росукренерго» і причетності до цього посадових осіб органів державної влади та арешту екс–голови Держмитслужби Анатолія Макаренка. >>

Вічна молодість Кетрін

Зірка «Голої правди» й «Кілерів» Кетрін Хейгл іще молода, але все таки час невблаганний — після 31 прийде 32, потім 33, а там уже й старість недалеко... Жарти жартами, а дізнавшись про те, якою буде її наступна роль, друзі не перестають кепкувати з актриси. Мовляв, вирішила бодай на екрані спробувати, як це — ніколи не старіти. >>

Летить віслюк, хитається

Міліція Краснодарського краю Росії розслідує справу про жорстоке поводження з твариною. Воно проявилося в тому, що віслюка прив’язали до парашута, якого тягнув над водою моторний човен. Перед цим новину про «літаючого осла» розтиражували не лише російські ЗМІ, а й мас­медіа багатьох інших країн. >>

Не одружені з дитиною

Поборовши страшну хворобу, зірка серіалу «Одружені і з дітьми» Крістіна Епплгейт ніби почала життя спочатку. Актриса, у якої два роки тому діагностували рак грудей, заручилася зі своїм коханим, музикантом Мартіном Леноблем, була визнана найкрасивішою знаменитістю за версією журналу «Піпл» і, нарешті, дізналася про найкращу новину в житті кожної жінки: вона чекає дитину. >>

ПРИКОЛИ

— Уяви, ти стоїш — а навколо тебе бабки, капуста, зелень!

— Ще раз кажу: відчепися! Не поїду я на дачу! >>

В обіймах президента

Вважається, що у звичайному житті друга можна пізнати в біді. Альпіністи перевірку людей проводять у горах. Є свій критерій і у велогонщиків — найвиснажливіша багатоденка у світі «Тур де Франс». Родзинкою «Великої петлі–2010» став позавчорашній «королівський» етап на піренейській вершині Коль дю Турмале, куди «Тур» заїхав лише вдруге за всю свою історію. На думку багатьох фахівців, саме тут мав визначитися переможець у генеральній класифікації — навіть попри те, що спортсменам надалі ще треба здолати три етапи. >>

Свято для обраних

Лише в день самої гри «Карпат» проти віце–чемпіона Ісландії стало відомо, що побачити її зможуть лише вболівальники на стадіоні «Україна». Тиждень тому глядачі не дочекалися телевізійної картинки з Рейк’явіка, оскільки для керівництва львівського клубу ціна, яку господарі правили за трансляцію, здалася зависокою. Але й на своїй території галичани не змогли (чи не захотіли) показати широким масам повернення «Карпат» у єврокубки. >>

Хвала через плече

Московський патріарх і далі гостює в Україні. Учора він покинув Одесу і змінив графік візиту, щоб зустрітися з Віктором Януковичем у Криму, а сьогодні і завтра оглядатиме цікавинки Дніпропетровська. >>

Суди у «Дніпрі» й Києві заборонили правим протестувати

В Одесі й Криму протестів проти візиту Кирила не було. Намічалися вони в Дніпропетровську й Києві. Але вчора Дніпропетровський окружний апеляційний суд із подачі виконкому міськради заборонив пікет Української народної партії по маршруту пересування глави РПЦ: в аеропорті, Севастопольському парку і парку Шевченка. Водночас голова облорганізації УНП Анатолій Сокоринський назвав візит Кирила втручанням в українські справи й пообіцяв, що пікет таки відбудеться. >>

Ягня, що говорить як дракон

Цей візит є суто пастирським і винятково пастирським — підкреслюють офіційні чинники як в оточенні самого патріарха Московського Кирила, так і в середовищі Української православної церкви Московського патріархату. Але в реальному житті так не буває. Особливо в Московській православній церкві, де церковні структури в усі віки були частиною державної машини, розробляли й на масово–психологічному рівні втілювали царську ідеологію. Тим більше що сам Кирил вважав свою пастирську місію до «колыбели русской цивилизации» одним із головних і безумовних пріоритетів «в деле восстановления духовного единства Русского мира». Я навмисно не перекладаю цієї цитати, бо особливість російської мови в даному разі полягає в тому, що в ній слово «русский» стосується і росіян (московитів) як нації, і Русі, тобто Київської держави. Саме це для вправних маніпулянтів створює безліч можливостей для різних політичних і церковних спекуляцій. >>