Цьогорічний червень із його нестабільною та дощовою погодою поламав плани багатьох відпочивальників. А ще більше — мешканців озерного Шацького району, особливо селища Світязь. Тут практично кожна сільська садиба вже давно готова прийняти навалу туристів, але негода сплутала всі карти. Сімейні бюджети шацьких родин недоотримають заплановані літні прибутки, на які щороку люди покладають велику надію. >>
Блакитні сорочки міліціонерів виднілися кожні десять метрів на столичній вулиці Інститутській — головна ознака того, що цим маршрутом невдовзі має прослідувати персона, охорона якої віднедавна постійно боїться замаху, — Президент України Віктор Янукович. Главу держави запросив Прем’єр–міністр, який учора другий день ударно відзначав стоденку роботи своєї команди. Цього разу — відкритим засіданням Кабінету Міністрів. >>
Учора вранці Донецький адміністративний апеляційний суд виніс остаточне рішення за апеляційними скаргами на рішення Донецького адмінсуду, яким було задоволено позов мешканця Донецька, адвоката Володимира Оленцевича. Той просив вважати незаконним указ Президента Віктора Ющенка щодо присвоєння звання Героя України Степану Бандері. Суд у Донецьку — показово, що саме там, — підтримав негативне ставлення Оленцевича до героїзації провідника ОУН на державному рівні. >>
Позавчорашня поїздка глави держави до Запоріжжя завершилася інцидентом у аеропорту: запланований на 17:40 відліт Віктора Януковича до Києва довелося відкласти з технічних причин. І вже учора «полетіли голови» вірогідних винуватців того, що під час підготовки Ту–134 до зворотного вильоту його двигуни не завелися. Причину «облому» — перегрів стартера — встановили оперативно, проте («аби чогось не сталося!») главу держави переправили в інший літак — міністра палива й енергетики Юрія Бойка. Як відомо, нинішній Президент після випадків із вінком, дверима та чуток про можливі замахи дмухає навіть на холодне. >>
Коли припиняєш оборонятися — це означає, що починаєш здаватися. Низка народних депутатів вийшла із групи «Народна самооборона», і «здалася» в нову групу, котру вчора презентував Давид Жванія, — «Народний вибір». Скандально відомий депутат заявив, що наступного тижня в парламенті буде офіційно оголошено про створення депутатської групи. >>
Попри всі заспокоювання, що шкільний підручник з історії писатимуть українські історики, все ж у ЗМІ з’явилася інформація, що в Москві вже дописують його — спільний для українських і російських школярів. Визначено навіть час завершення роботи — до осені. Ідею спільного підручника тривалий час войовничо обстоював відомий українофоб нардеп В. Колесніченко і взявся за її реалізацію міністр Д. Табачник. >>
Хочу висловити свою думку щодо заяв пана Азарова. Він переконував нас, що перебування російського флоту в Україні — благо, мовляв, іноземні бази існують і в інших державах. Він ще дивується, чому опозиція здіймає такий галас із приводу «Харківських угод». >>
Було то в далекому 1944 році. Йшли бої за Ковель, а наше село вже визволили радянські війська. На хуторі, де проживала наша сім’я, у кількох кращих хатах розмістився штаб однієї з військових частин. Життя налагоджувалося... і почали потроху гнати самогон. За самогон можна було багато чого вимінати в солдатів. Грішила цим і моя покійна бабуся Мотря Яківна. Якось зайшов до нас у хату офіцер. >>
Я — українка, з діда–прадіда козацького роду, яка народилася й виросла на цій, Богом нам даній, землі: де народилися й виросли мої діти й онуки, де поховані мої предки, хочу, щоб зі столиці моєї Батьківщини лунала моя, українська, мова, державна мова України. Певна річ, я ніскільки не проти, щоб такі, як Царьов, Чечетов та ін. вільно користувалися своєю мовою в родині, в повсякденному побуті, мали свої школи, газети, телерадіоканали... Але їм належить поважати і моє право, право мого народу на широкі державницькі функції української мови в Україні, а не керуватися своїми інтересами, спрямованими на дальше імперське нищення української мови, української державності. >>
«Борис Михайлов називає мене якось так дивно, здається, гуру», — розповідає художник Віталій Куликов. Так само називають його ще чимало відомих харків’ян, причетних до культури. «Якби не було Віталія Куликова, не було б тієї генерації художників, до якої я належу», — зізнається художник Павло Маков. А Куликова–художника, можливо, не було б, якби не його вчителі — Григорій Бондаренко, Борис Косарев, Василь Єрмілов. У своїй затишній майстерні, в якій Віталій Куликов здійснює постійні мандрівки в різні куточки світу, художнику вдалося зберегти традицію харківського авангарду і повну колекцію власних творів. >>
Гурт «Ревенко Бенд» — один із представників течії молодих адептів неокласики і неоромантики в Україні. Гурт виник у 2001–му з несподіваного сполучення гітари, флейти, віолончелі й скрипки. Свій перший твір «Апогей душі» засновник групи Олексій Ревенко написав, коли йому було 11 років. До того як створити власний проект, Олексій виступав із різними рок–командами, але як гітарист, аранжувальник і композитор розкрився у «Ревенко Бенді». З їхньою появою пов’язують розвиток у країні музичного напряму, який зазвичай називають неокласикою або неоромантикою, оскільки одна з головних емоційно–стилістичних фарб безпосередньо є романтичною. За дев’ять років існування колектив видав п’ять альбомів. Найкращі з них, так би мовити, візитівки групи — «Апогей душі» і «Політ в історію» — склали музикантам репутацію однієї з найкращих інструментальних формацій країни. Є в їхній дискографії досить незвичний альбом неокласичних кавер–версій пісень Юрія Шевчука і ДДТ. Два роки тому створення цього релізу благословив сам Шевчук... Днями група «Ревенко Бенд» закінчила роботу над новим інструментальним циклом, що склав альбом «Серце краси». Схоже на те, що за рівнем віртуозної граційності і глибокої людяності цей реліз таки перевершив усі попередні роботи. На запитання «УМ» відповідає Олексій Ревенко. >>
Років десять тому авторка психологічних драм і за сумісництвом головний редактор жіночого журналу «Караван історій. Україна» Ірен Роздобудько дізналася про вражаючий факт — якщо зібрати всіх дівчат і жінок з України, які зникли за кордоном і перебувають у сексуальному рабстві, то вийшла б невеличка країна на кшталт Албанії. З проблемою вивозу українок за кордон Роздобудько зіткнулася не на власному досвіді. Причиною вивчення фактів стало написання статті на цю тему. Як згадує письменниця, після виходу публікації в редакцію посипалися листи від родин постраждалих жінок, які не знали, як себе захистити. Після низки семінарів про сексуальне рабство в Україні та за кордоном Ірен Роздобудько вручили диплом «Спеціаліста із запобігання торгівлею людьми». Разом із такою відзнакою на письменницю лягла ще одна справа: вивезти жінок із рабства. Розповідей про дівочі кривди назбиралася добра дюжина. Якраз для літературного твору. Такою була передісторія нового детективу Ірен Роздобудько «Перейти темряву», вісімнадцятої книги авторки. >>
Кіноакторам, які прославилися ще дітьми, рідко коли вдається продовжити успішну кар’єру в дорослому віці. Більшість із них, вийшовши з підліткового віку, перестає зніматися — як «сам удома» Макколей Калкін. Інші юні зірки «світяться» в кіно й надалі, але вже не мають колишнього пошанування. А 24–річна Аманда Байнс належить, швидше, до щасливих винятків із цього правила. На знімальний майданчик телесеріалу «Всяка всячина» вона прийшла ще десятирічною. У 1999–му, коли їй виповнилося 13, стала ведучою власного телепроекту «Шоу Аманди». Упродовж чотирьох років ця програма залишалася однією з найпопулярніших на каналі «Нікелодеон», а Байнс чотири рази отримувала премію «Вибір дітей» (Kids’ Choice) у номінації «Улюблена телевізійна актриса». І наступні фільми за її участю користувалися популярністю: «Чого хоче дівчина», «Вона — чоловік», «Лак для волосся» тощо. У цьогорічному рейтингу чоловічого журналу «Максим» Аманда посіла 15–те місце у списку найпрекрасніших жінок. >>
Цього тижня на головних вулицях, парках та площах Нью–Йорка з’явилися десятки піаніно, доступ до яких має кожен перехожий. Так найбільше місто США підтримало акцію, що вже впродовж двох років користується великим успіхом у Лондоні, Сіднеї та інших мегаполісах. Вона покликана популяризувати мистецтво і музику, повідомляє агенція ІТАР–ТАКС. >>
Як не дивно, для збірної Франції, чемпіона світу 1998 року, провальний виступ у ПАР не став найгіршим за її історію участі в фінальних частинах «мундіалів». Достроковий виліт із турнірів такого рівня в «галльських півнів», враховуючи нинішню невдачу, траплявся вже тричі, і щоразу в ці неврожайні роки французи закінчували змагання з однією нічиєю та двома поразками. У 1966–му французи відзначилися двома голами, а у 2002–му — навіть не забили жодного м’яча. Тож позавчора Флоран Малуда, можна сказати, врятував «триколірних» від повторення «сухої» ганьби восьмирічної давнини. Щоправда, остання ганьба — вона завжди найдошкульніша. Надто ж якщо врахувати, що ще жодного разу збірну Франції не супроводжувало стільки скандалів, як тепер. >>
Ранній виліт збірної ПАР — до речі, це вперше господарі не потрапили у «плей–оф» — навряд чи особливо вплине на відвідуваність матчів чемпіонату світу. Адже основну масу фанатів, присутніх на трибунах, становлять гості з Європи, Південної та Центральної Америк. За попередніми даними ФІФА, на «мундіаль» до ПАР, аби підтримати своїх співвітчизників, завітали 450 тисяч туристів із–за кордону. З них лише 10 тисяч — з інших країн Африки. Проте міністр закордонних справ країни–господарки Нкосазана Дламіні–Зума повідомила, що гості все їдуть, і статистика поліпшується: після початку турніру додалося ще 200 тисяч візитерів. Лави вболівальницької армії поповнюються й далі передусім любителі футболу та пригод із Великої Британії, Німеччини, США та Бразилії. >>
Останнім часом в українському тенісі, схоже, намітилося зміщення своєрідного центру тяжіння від дівчат до чоловіків. Ми вже звикли чекати успішних виступів від сестер Бондаренко, однак зараз Олена й Катя разом із партнерками по збірній України переживають певну кризу. А от Сергія Стаховського й К° у цьому році, що називається, «поперло». Щоправда, турніри АТР наразі виграє лише лідер нашої команди, але поява в першій сотні провідних тенісистів планети Олександра Долгополова та Іллі Марченка вселяє оптимізм. Власне, це підтвердили й позавчорашні матчі на Уїмблдоні. >>
Літо, спека, хочеться пити. І немає нічого дивного в тому, що саме зараз українці найактивніше розбирають усілякі прохолоджувальні напої, а продавці води, соків та нектарів отримують найбільші прибутки. Наші співвітчизники «глушать» спрагу переважно тим, що добре смакує і не надто дорого коштує. Але наскільки це корисно для нашого здоров’я? Із цим запитанням «УМ» звернулася до лікаря з 20–річним досвідом роботи, який чимало уваги приділяє саме вивченню впливу того, що ми п’ємо, на те, як ми почуваємося. Завідувач відділу фітотерапії медичного лікувально–оздоровчого центру «Енергія життя» Борис Скачко розповів, що перегрітий організм не надто радіє пляшці рідини «без кольору, смаку та запаху», яку щойно витягнули з холодильника. А ще з розмови з фахівцем «УМ» дізналася, чому теплий чай тамує спрагу краще, ніж холодна «Кола», і навіщо у східний напій треба додавати соду з молоком. >>
У середовищі найжаданіших холостяків світу сенсація: князь Монако Альбер ІІ, який до 52 років був затятим парубком, зібрався одружитися! Учора очільник карликової, але дуже дорогої й розкішної країни на Лазуровому узбережжі оголосив про свої заручини з колишньою плавчинею Шарлін Уїттсток. >>
Загадкові вампіри, палке кохання, красиві герої — здавалося б, сюжетів на основі такого «коктейлю» у кіно було вже безліч. Але такою шаленою популярністю, якою користується у нинішньої молоді кіносага «Сутінки», досі, здається, не міг похвалитися жоден фільм. Після виходу 2008 року першої стрічки за тетралогією Стефані Майєр (зараз авторка, надихнувшись успіхом, пише п’ятий роман) глядачі тінейджерського віку мов подуріли. Виконавців головних ролей засипали мільйонами електронних і «справжніх» листів, а плакати з їхніми зображеннями розлітаються з торгових точок швидше, ніж гарячі пиріжки. >>
Візит президента Росії Дмитра Медведєва до США відбувається на тлі внутрішнього скандалу в цій країні. До Вашингтона з Кабула терміново відкликано командувача американського угруповання та Міжнародних сил сприяння безпеці в Афганістані Стенлі Маккрістала. Учора Барак Обама мав із ним зустріч віч–на–віч, після якої збирався ухвалити рішення щодо подальшої долі генерала. За даними джерел у Білому домі, президент дуже лютий і сповнений рішучості відправити Маккрістала у відставку, але, як справжній демократ, вирішив не робити цього, доки не поговорить із командувачем американського контингенту особисто. Втім, як повідомляє Сі–Ен–Ен, генерал і сам був готовий подати главі держави «відставний» рапорт, бо ж не на жарт проштрафився. >>
Про ці наміри адмірала Володимира Висоцького днями повідомила російська радіостанція «Маяк». Ідеться, зокрема, про фрегати проекту 22350 і дизельні ПЧ (підводні човни) проекту 677 «Лада». Поки що російський військовий флот на Чорному морі, як відомо, обходиться без субмарин (обидві на ремонті). За деякою інформацією, цьогоріч російські суднобудівники мають закласти один корпус фрегата і один корпус «Лади» — спеціально для ЧФ. Але чи підйомна ця справа для держбюджету північних сусідів з огляду на те, що росіяни так і не погасили 12–мільйонний борг перед пенсійним фондом України, — питання відкрите. Відомо лише, що досі флотське озброєння даного типу росіяни активно «гнали» лише на експорт. >>
«Хай Табачник ходить з чипом», «Студент — не штрих із кодом», «Міністр хоче знати, де я був? Я краще скажу, куди йому піти!» — з такими гаслами на плакатах студенти зібралися під будівлею Міністерства освіти, щоб висловити протест проти впровадження проекту «Електронний студентський квиток». Як уже повідомляла «УМ», у міністра Дмитра Табачника виникла ідея введення електронних чипів у студентські квитки нібито з метою порахувати, куди і скільки їздять студенти. Активісти вважають, що цим самим міністр освіти намагається запровадити тотальний контроль над студентами, що є порушенням конституційних прав. Адже 33–тя стаття Конституції України гарантує громадянам свободу пересування. >>
Суховантаж «Сантьяго», який належить німецькій компанії, але ходив під прапором Антигуа, після тижневого простою в порту Лімассол на Кіпрі, затримала влада острова. На борту — дев’ятеро моряків екіпажу: п’ятеро українців та четверо росіян. За офіційною версією, команда судна збиралася покинути порт перед тим, як інспектори встановлять, чи не є його вантаж забороненим. Виявилося, що «Сантьяго» мало прямувати до Судану, порту Дарфур, а потім на Філіппіни, маючи на борту, за деякими даними, танки й вибухівку. Такий вантаж заборонено ввозити до Судану, де громадянська війна забрала до двох мільйонів життів, одразу за двома ембарго — Організації Об’єднаних Націй та Євросоюзу. 11 червня через вибухівку на борту судно відмовилися впустити до порту Лімассол, залишивши стояти на рейді. Коли з’ясували порт призначення — одразу затримали. >>
Інформація, що наша держава готова приймати у свої ряди нових громадян із числа етнічних українців, які мешкають у Киргизстані, не відповідає дійсності, запевняють у Міністерстві закордонних справ. Нагадаємо, днями низка засобів масової інформації з посиланням на вітчизняне МЗС повідомила, що у зв’язку з масовими безладами в цій країні наша держава навіть направляє до Киргизстану консульського співробітника для розгляду прохань про надання українського громадянства. Як писали деякі ЗМІ, директор Департаменту інформаційної політики Міністерства закордонних справ Олег Волошин нібито навіть пообіцяв український паспорт усім етнічним українцям. >>
Турецька компанія «Енка» судитиметься з відомим вітчизняним олігархом і депутатом, власником донецького «Шахтаря» Рінатом Ахметовим. Предмет суперечки — суперстадіон «Донбас–Арена», який уже встиг стати візиткою шахтарського регіону. «Енка» — генеральний підрядник будівництва стадіону — подала позов у Міжнародний комерційний арбітражний суд Російської Федерації, аби отримати компенсацію збитків, завданих замовником — ТОВ «Стадіон ФК «Шахтар» — у ході реалізації проекту «Донбас–Арена». >>
Уперше спортивну автокралю Ferrari 458 Italia журналісти сфотографували в Києві біля розкішного чорного «Роллс–Ройсу», який належить родині Черновецьких. У фотокореспондентів і пересічних киян, які вмить «обліпили» коштовне авто, одразу виникла думка, що це — чергова «конячка» когось із грошовитих дітей столичного мера. Адже Христина та Степан Черновецькі давно відомі своєю слабкістю до вишуканих та ексклюзивних спорткарів, які можна побачити хіба ще на Голлівудських пагорбах, — «Ламборджині», «Порше» та «Феррарі». Довший час нову гоночну тачку Ferrari 458 Italia, що з’явилася на столичних дорогах, приписували мерській донці Христині, яка, мовляв, знайшла заміну своєму чорному Lamborghini Gallardo Spyder, продавши його. Втім, як виявилося, Ferrari — чергова «автообновка» Степана Черновецького. «Так, я купив її у червні», — підтвердив цю інформацію Степан Черновецький газеті «Сєгодня», зазначивши, що на спорткарі поки що їздить його дружина Жанна. >>
Інцидент стався на березі водойми, де втомлені сонцем коломийці рятувалися від спеки. На місце відпочинку компанії дорослих, у якій перебував разом із матір’ю 15–річний Олег, завернув позашляховик депутата Коломийської міськради, колишнього міліціонера Василя Череміщука. Не помітивши, як стверджував опісля народний обранець, хлопця, котрий лежав у траві, він випадково наїхав на нього переднім колесом. Очевидці, зокрема мати Олега, стверджують, що джип, яким керував депутат, проїхався хлопцю по правій частині обличчя та плечу, а водій перебував у нетверезому стані. >>
Лідер гурту ВВ Олег Скрипка навідріз відмовляється розповідати про свою дружину і дітей. Як би журналісти не витягували з нього інформацію про сімейне життя, він категорично заявляє: «Ми про це не говоримо». Та як би Скрипка з родиною не ховався від публічності, його не раз помічали в товаристві дружини Наталки Сидь і двох завзятих синочків — п’ятирічного Романка і дворічного Тарасика. «Олег мріє про донечку», — зізналися нещодавно колеги–музиканти славетного рокера. У понеділок пізно ввечері мрія лідера ВВ здійснилася. У пологовому будинку № 7 Наталка Сидь народила дівчинку вагою 3800 грамів. Красуні вевешника набираються здоров’я у сусідній зі спортсменкою Яною Клочковою палатою. Яна та Наталя народили того ж дня у тому ж пологовому. >>
Українську школу–колегіум у Севастополі, яка мала прийняти перших учнів уже 1 вересня 2010 року, не добудують навіть у наступному. «Цього року, на жаль, фінансування недостатнє. Дуже просили, щоб нам дали 21 мільйон гривень для того, щоб ми могли підвести всі комунікації. Тоді в наступному році ми могли б її здати, — каже голова Севастопольської міськдержадміністрації Валерій Саратов. — Але, на жаль, грошей не дали. Нам Міністерство регіонального розвитку виділило тільки 4,6 мільйона гривень». Правда, пан Саратов сповнений оптимізму, що попри всі складнощі з фінансуванням школу–колегіум будуватимуть, як і всі об’єкти, спорудження яких було розпочато. >>
Ризики телефонної дипломатії канцлера Шольца >>
Українська дилема Трампа >>
Війна росії з Україною почалася 107 років тому >>
Хейтером може стати кожен: не реагуйте і не вступайте в пусті суперечки >>
У Дагестані атаковано базу Каспійської флотилії рф >>
Рада не гальмуй: маємо завершити деколонізацію Одеси і Полтави >>
Заряджена ненавистю: 983 дні широкомасштабної війни рф проти України >>
Підвищення зарплат силовикам є наругою над Військом >>
At last >>
День УПА: Ми не поклоняємося попелу. Ми підтримуємо вогонь >>
